Доброго дня!
Насамперед хочеться сказати, що ти величезна молодець, що говориш про те, що тебе непокоїть. Це дуже сміливий вчинок і не кожна доросла людина на нього здатна. Можливо, це і є причиною деяких проблем у людей.
Якщо я правильно розумію тебе непокоїть певний
страх за свою безпеку та репутацію. Це цілком нормальне почуття, всі ми можемо його відчувати.
Страх - це не погано, це те наше почуття, яке, скажімо, допомагає нам зберегти себе в безпеці. Однак, він буває раціональним, тобто "хорошим", який говорить наприклад: ага, туди ходити не треба, там може бути небезпечно. А буває ірраціональним, тобто таким, що "заважає", наприклад: ти зробила якийсь класний реферат і боїшся про нього розповісти вчителю, тому що однокласники можуть висміяти тебе або якось принизити. Щоб розібратися з тим який
страх ти відчуваєш у певний момент спробуй глибоко вдихнути носом і видихнути ротом кілька разів, а потім запитати себе: що я отримаю, якщо послухаю свій страх? і що я не отримаю, якщо послухаю свій страх? Відповіді можеш записати собі кудись.
Було б дуже здорово, якби ти змогла поговорити про це зі своєю родиною: з мамою чи татом, чи бабусею, чи дідусем, із кимось, хто зможе тебе підтримати з близьких. Також у вашій школі є психолог і за бажанням можна звернутися за порадою до нього/ній.