Розлучення

Question

Доброї ночі,психологи.Коли я подавала з чоловіком,на той час майбутнім 5 років тому заяву на одруження,в загзі нам зустрілася пара,яка писала заяви на розлучення.Жінка виглядала заплакана,розгублена...Виходячи заміж за люблячу людину 5 років тому,я навіть не могла подумати,що буду на місці тієї жінки.&#128549;&#128549; я розлучаюся з чоловіком.У нас є донечка,через місяць 4 рочки.З чоловіком не живемо разом вже 2.5 роки.Причиною,що змусила мене забрати дитину і речі,стали різкі зміни у чоловікові,які проявилися через півроку після народження дитини.Чоловік перестав допомагати вдома,почалися все частіші посиденьки з друзями,пиво,кава,гулянки до ранки,а там і онлайн казино підключилося і закінчилося кредитами у мфо на кругленьку суму.Нас з дитиною він теж почав ігнорувати,відмовлявся з нами гулями,проводити час зі мною,навіть провести зі мною вечір йому було нецікаво.Між погуляти з нами в парку чи посиденьки з друзями,він звісно обирав друге.Потім почалися придирки на рівному місці.Я намагалася з рим поговорити,і не один раз.Як виявилося,та людина,яку я полюбила,довірила своє життя,народила доню,від якої чула що я найкраща в світі жінка і мама,раптом став чужий мені,що мені треба допомога,йогу не цікаво,що дитині,теж не цікаво,що проблеми треба вирішувати,а не тікати,говорить що я все придумала,я порушую як виявилося його права,я стала найгіршою дружиною і нікудишньою мамою,а якщо в мене є якісь проблеми,то мені їх самій і треба вирішувати.&#128549;&#128549;&#128549;Для мене це був шок.Я мабуть роки півтора намагалася щось злагодити,але нажаль нічого не вийшло.Зараз я подала на розлучення,довго вагалася і зробила це.Чоловік просив не подавати,що все зміниться,що він став зовсім іншим.Але я не вірю словам.А дій змін нема.Розумію,що ще десь глибоко дуже щемить.Місяць вже плачу,до доні чоловік приїздить,допомагає,спілкується.А я не бачу себе поруч з ним,я втратила довіру,свою опору,бажання будувати далі життя з ним.Як себе витягти з цього стану?Як навчитися жити далі і не повертатися у попередні стосунки?Як правильно вийти зі стану плакси в нормальну людину?Буду вдячна за поради.
Дякую за допомогу.

Ольга Владимировна Головченко · Answer

Добрый вечер
[quote]Коли я подавала з чоловіком,на той час майбутнім 5 років тому заяву на одруження,в загзі нам зустрілася пара,яка писала заяви на розлучення.Жінка виглядала заплакана,розгублена...Виходячи заміж за люблячу людину 5 років тому,я навіть не могла подумати,що буду на місці тієї жінки.&#128549;&#128549; я розлучаюся з чоловіком.У нас є донечка,через місяць 4 рочки.З чоловіком не живемо разом вже 2.5 роки.Причиною,що змусила мене забрати дитину і речі,стали різкі зміни у чоловікові,які проявилися через півроку після народження дитини.Чоловік перестав допомагати вдома,почалися все частіші посиденьки з друзями,пиво,кава,гулянки до ранки,а там і онлайн казино підключилося і закінчилося кредитами у мфо на кругленьку суму.Нас з дитиною він теж почав ігнорувати,відмовлявся з нами гулями,проводити час зі мною,навіть провести зі мною вечір йому було нецікаво[/quote]
Вы говорите, что проблемы начались через полгода, как Вы родили ребёнка. Скажите, а как было до этого? Какие у Вас были ожидания  от мужа? Вы с ним это обсуждали? Какие отношения с родителями ?

Наталия Горская · Answer

Nick,  зараз Вам здається, що "розлучення "- це найгірше, що могло статися в сімейному житті. 
А я б запропонувала дещо інакше  подивитись на цей, безперечно важкий та болючий період вашого життя. 

Нажаль,  ваш чоловік , одружившись, так і не зрозумів  глибинної суті цього процесу. 
Адже люди створюють родину для того, щоб РАЗОМ  проходити різні етапи свого життя.
Можливо чоловік бачив створення  родини поверхнево,  тобто  мав з Вами зовсім різні  погляди на дуже  важливі речі.

А тепер уявіть собі,  що Ви б прожили все життя з таким чоловіком.  Бо " ну не хотілося б розлучення ", бо "я планувала інакше ", бо " все мало бути так, як  ми домовлялись" тощо.
І чекали б Ви рок за роком, доки чоловік стане таким, як Ви собі його нафантазували, а він не такий, і не вміє бути  таким((

То хіба ж розлучення  заради нового щасливого життя гірше, ніж все життя вдавати, що все добре, тільки  заради того, щоб вберегти юнацькі мрії від розбиття?
Зараз  Вам важко, інакше  і не може  бути. 
Ви не знали, що для нього сім'я, це по- іншому, вірили, що він бачить все так само, як і Ви.
Але то зараз розбилися ваші ілюзії,  а не родина. Родини, по суті, і не було...нажаль...
Якщо  чоловік дійсно зрозумів свою помилку і не захоче Вас втратити,  то Ви це точно  помітите  через справи, не через  слова.

Vitaliya Melnik · Answer

Добрий вечір. Перше, що мені хочеться сказати, що ви не на місці тієї жінки, ви на своєму місці, з якого чітко бачите ситуацію в цілому, що призвела до кризи відносин, і на жаль впливати більше, аніж ви можете, не вийде. Відносини - двусторонній рух.
Ви питаєте, як вийти із стану плакси. Напевно розібратися про що ви плачите вже місяць. Вам варто взять декілька індивідуальних зустрічей.

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Як себе витягти з цього стану?Як навчитися жити далі [/quote]
Сейчас Вы проживаете потерю отношений с мужем.
Такое проживание проходит по определенным этапам и в норме занимает 1 год.
Главное для Вас - не застрять на какой-либо из стадий. 
Но Ваши слезы на протяжении месяца
[quote]Місяць вже плачу[/quote]
могут говорить о том, что уже происходит фиксация.
Поэтому для того, чтобы Вы смогли
[quote]себе витягти з цього стану[/quote]
нужна индивидуальная работа с Вами.
К сожалению, на форуме Вы сможете получить только общие рекомендации, которые не решат Вашу проблему.

Наталия Павловна Венглинская · Answer

Доброго часу доби!
Дуже сумна історія. Співчуваю Вам! І хочу підтримати Вашу силу, бо Ви знайшли усобісили звернутися по допомогу - це дууже здорово.
Чи я правильно Вас зрозуміла - Ви прийняли остаточне рішення на розлучення і вже не розглядаєте ніякої можливості на налагодження сімейних стосунків, вірно?

  [quote]Як себе витягти з цього стану?[/quote]
Спочатку зрозуміти з якого саме стану. Що на фоні всього Ви переживаєте? Який стан? Якою Ви себе в цій ситуації відчуваєте?

  [quote]Як навчитися жити далі і не повертатися у попередні стосунки?[/quote]
Якщо, ЯКЩО Ваше рішення остаточне і перегляду не підлягає - то саме з нього брати сили. І я б все ж таки радила попрацювати з психологом. Розлучення дуже складний психо-емоційний процес, і дуже важливо його прожити з мінімальними втратами та використовуючи корректно внутрішні сили, щоб не зпустошитися.
Повернення у попередні стосунки відбувається за умови, що ці стосунки НЕ завершені. От саме через це, я б рекомендувала Вам попрацювати з фахівцем - розібратися в собі та з собою; зрозуміти чи дійсно Ви ХОЧЕТЕ та остаточно вирішили розлучитися; віднайти та закріпити свої сьогоднішні бажання та віднайти й спланувати майбутнє... Тобто це таки величезна робота, і її треа роботать.

  [quote]Як правильно вийти зі стану плакси в нормальну людину?[/quote]
"Правильно" - прекрасне слово, але, нажаль, воно не працездатне, бо у кожного своє "правильно".
Це природньо плакати та горювати при втраті. А розлучення - це завжди про горе-втрату. Тому як мінімум рік Вам доведеться пройти через проживання цієї втрати. АЛЕ! Враховуючи той факт, що є дитина, і чоловік буде постійно у Вас на очах, він може поводити себе дуже галантно та дбайливо, турботливо та з ніжністю і не лише до дитини а й до Вас - то при всіх цих складових цей процес може бути сильно ускладненим та важким. І спиратися Ви зможете лише на своє сьогоднішнє рішення та ті підстави на яких Ви його прийняли. І це знову треа розуміти та закріпити.

Наталия Павловна Венглинская · Answer

[quote]я коли подала документи,в мене наче тягар з плеч упав.Я записала в академію на курси вивчення англійської мови,я вже 2 місяці нарешті ходжу у спортзал.Бо до цього чоловік не особливо був у захваті від мого ходіння в спорт зал.Я знайшла час для своєї улюбленої справи,малювання.Мені наче легше дихати стало,дитина відвідує садочок по півдня,в мене є час для себе.Дитина підросла,з садочка відвожу на гімнастику.Поки дитина займається,я читаю книги на англійській.Мені це подобається.[/quote]
І це прекрасно.
Тоді не розумію звідки оце? -
[quote]Як навчитися жити далі і не повертатися у попередні стосунки?Як правильно вийти зі стану плакси в нормальну людину?[/quote]
- або про що мова?
Якщо крок до розлучення дав Вам стільки ресурсу, позитиву та сили - то якого повернення Ви боїтеся і за чим або про що плачете та не можете повернутися в "нормальну людину"?
Ответ отредактирован автором 04-12-2022 12:39:11

Валентина Витальевна Гриценко · Answer

Доброго дня!
[quote]Причиною,що змусила мене забрати дитину і речі,стали різкі зміни у чоловікові,які проявилися через півроку після народження дитини.Чоловік перестав допомагати вдома,почалися все частіші посиденьки з друзями,пиво,кава,гулянки до ранки,а там і онлайн казино підключилося і закінчилося кредитами у мфо на кругленьку суму.Нас з дитиною він теж почав ігнорувати,відмовлявся з нами гулями,проводити час зі мною,навіть провести зі мною вечір йому було нецікаво.Між погуляти з нами в парку чи посиденьки з друзями,він звісно обирав друге.Потім почалися придирки на рівному місці.[/quote]
Читаючи Ваш текст дуже захотілося поставити кілька питань.
Завести дитину було двостороннім рішенням чи це була переважно Ваша ініціатива?
Чи могло бути таке, що після народження доньки Ви повністю розчинилися в ній, а чоловік тим часом залишився осторонь? 
Чи було таке, що він щось робить для дитини, доглядає за нею, як може, а Ви його повчаєте, на зразок "я мама, я знаю краще"?

Валентина Витальевна Гриценко · Answer

[quote]Але і на мої пропозиції віддати дитину на день бабусі і разом провести час,то чоловік відмовлявся.[/quote]
Чи обгрунтував він причину відмови віддати дитину на день бабусі? Якщо так, то як?
[quote]кандали почалися,коли чоловік залишився з дитиною,сам,а я пішла до лікаря,і він недоглядів дитину,вона наїлася таблеток і попала в реанімацію.Мала залізла на стільчик,зняла мою сумку погратися,а там були мої ліки,де він був в цей час,я не знаю.Якось так все було....
[/quote]
Хто був ініціатором скандалу? Що було сказано з Вашого боку в його адресу і навпаки?

Ольга Владимировна Головченко · Answer

[quote]Ми все обговорювали з ним завжди,до маленької деталі.Коли народилася дитина,чоловік наче чути мене перестав.Де дійсно були проблеми між нами,він говорив що я все придумала.Хлопав дверима і йшов до друзів.[/quote]
Вы пишите, что были сложные роды, а потом операция у ребенка. Скажите, а что случилось с ребенком, что делали операцию? Бывает так, что с рождением ребенка что-то меняется в отношениях, ребенок выходит на первый план и также могут обостриться какие-то свои ранние переживания. Муж сам как-то все это объясняет Вам? Конечно, было бы хорошо обратиться к специалисту, чтобы с этим разобраться

Валентина Витальевна Гриценко · Answer

[quote]Він нічим не пояснював.Просто не хочу і все.Щоб сказати,що це були скандали,це більше було схоже на придирки з його сторони,що я недоглядаю за дитиною,сиджу вдома,обізвав содєржанкою і сидячи вдома могла б і грошей заробити.З цього і починалися сварки,ми перестали розуміти один одного.&#129335;&#129335;&#129335;Але як,якщо в мене шлях магазин лікарня квартира парк.Все....В мене навіть часу на себе не вистачало,не те що ще працювати....
[/quote]
Згідно з чинним законодавством той "родитель", який сидить з дитиною до 3 років повинен бути на забезпеченні того "родителя", який працює. До речі, законодавство дозволяє брати відпустку по догляду за дитиною не лише матері, а й батьку чи іншим повнолітнім родичам, які фактично доглядають за дитиною.
Чи пропонували чоловіку такий варіант?

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

[quote]Як себе витягти з цього стану?[/quote]
Ой, не просте питання ставите - як себе витягти? З цього приводу існує чимало способів і ще більше радників на годину (як "чоловік на годину" у сфері послуг), як собі допомогти - відволіктись, перключитись, перефарбувати волося або переклеїти шпалери і тому подібне. 
Звісно, деякою мірою це спрацьовує, але лише тимчасово і поверхнево. Докорінно питання вирішується у разі пропрацювання своїх ілюзій і невиправданих очікувань щодо побудови сім'ї. Через усвідомлення і відродження власної самоцінності та уміння приймати реалістичні і, головно, своєчасні рішення, обираючи себе, замість слідування якимось хибним схемам і сценаріям. Через природнє і часом досить болісне проживання втрачених стосунків і мрій щодо можливого, але не реального щастя з тим чоловіком. 

[quote]Як навчитися жити далі і не повертатися у попередні стосунки?Як правильно вийти зі стану плакси в нормальну людину?[/quote]
Дозволяти собі йти за власними бажаннями, йти свідомо і відповідально, розбираючись в людях, ким би вони не були. Помилятись, взагалі, не гріх. Гріх не користатись висновками з тих помилок. 
Перевіряти свої уявлення практикою і досвідом. 

Скажіть, які існують ризики повернення в стосунки, що пройшли? Що Вас може спонукати або спокушати? 
Де в цей час знаходяться Ваші гідність і самоповага?

Ответ отредактирован автором 04-12-2022 15:08:27

Наталия Горская · Answer

Це дуже й дуже важливо,  що Ви не тільки  зробили певні кроки до свого власного  життя,  а й отримуєте задоволення від того, що робите. 
Ваші дії варті поваги.  І Ви дуже  сильна,  зважаючи на те, через  що довелося Вам пройти. 
Можливо ваша донечка  і обрала Вас своєю мамою,  бо знала, що Ви впораєтесь і допоможете  їй. 

Щодо чоловіка. 
Зрозуміло, що він не дозрів до справжніх стосунків та родини,  що має якісь свої досить примітивні поняття  про те, як поводити себе в родині.

Але.
Не можна так от взяти, і "повісити на нього всіх собак ".

Так не буває- "раптом змінився ".

Або Ви чогось не бачили (не хотіли бачити), наприклад  його ставлення  до сімейних стосунків  в інших парах, в кіно,  в його батьків,  тощо.
Або створювали такі умови, в яких йому не потрібно  було  щось робити самому, адже він чекав, коли Ви приготуєте їсти , то напевно  раніше  Ви так встановили правила,  що він чекає, а Ви готуєте. 

Варто розібратися саме тому, що ваш внесок в таке становище  точно  був, але от в чому-поки не зрозуміло. А щоб не наступати на тіж граблі в майбутньому,  варто розуміти свої помилки. Це ефективніше зробити індивідуально зі спеціалістом.
Тримайтеся, не шкодуйте за втраченим, не чоловіка Ви втратили, а лише свої фантазії про нього.
А на майбутнє важливо розрізняти реальність і свої мрії про цю реальність. Можливо Ви настільки  хотіли родину і дитину, що він просто погодився, бо сам не знав, чого хотіти, або ж думав, що хотів.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

[quote]Моя гідність розмита.боюся що нікому не потрібна буду[/quote]
На жаль, так сталося. Або саме таке выдчуття, бодай і тимчасове. Все одно варто збирати себе до купи, не жаліти і не жалітися. Все минеться - і втома, і зневіра, і сум, коли Ви самі собі почнете домагати, коли себе підтримаєте. А мені здається, що у Вас вийде. Проживання емоцій спочатку і відпускання - після. А також віра в себе(!)

Коли ти в темряви і втратив напрямок руху, іноді може здаватись, що і не виберешся. Проте, якщо не розгубився і почав робити вірні кроки, шукаючи промінь, що пробивається крізь імлу, то вихід обов'язково знайдеться. І Ви знайдете. А відчуєте, що потрібна допомога зовні, допомога і підртимка іншої людини, не соромлячись, звертайтесь до психолога індивідуально. Разом же легше долати важкий шлях. Чи не так?

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Розлучення

Ответы психологов