Грунт під ногами
Важко певне щось радити,бо ми всі в одній ситуації але раптом: вже десь місяць в мене стан напруги, страху і тривожності. Мені дуже подобалась моя робота але зараз вперше за 2 роки не хочу туди йти - будь яка критика викликає роздратування і я не впевнена в своїй компанії (в плані,що вона не зможе мене захистити або допомгти в разі погіршення ситуації в країні). Напружує те,що керівництво наче теж стривожене. Раніше я вже шукала нову роботу але зараз страшно залишитись ні з чим. Бачу,що пропозиції на ринку є але не можу наважитись.
В загальному такий стан,бо відчуття,що немає грунту під ногами,якогось плану Б і в роботі,і в житті. Типу,що не можу ні на кого покластись крім себе і тільки я мала б щось змінити. Проте роботу міняти страшно,їхати закордон теж. Останнє - мала декілька вріантів і вони наче вилами по воді писані. Від цього ще більше зла на тих,хто обіцяв допомогу і на тих,хто мене оточує. Бо наприклад на початку війни мені самій потрібно було вирішувати за себе,чоловіка та інших куди їхати та що робити. Може вони більш спокійні і я мала б розраховувати сама на себе,бо по житті доволі самодостатня але саме зараз хочеться,щоб хтось подбав про мене.
В чому запитання: мені бракує сили волі чи впевненості змінити роботу,зібрати речі та кудись поїхати,хоча б відпочити чи це нормально хотіти на когось покластись?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.