Про стосунки

Доброго дня, Марія

Чи є у вас якийсь досвід стосунків станом на зараз? Якщо так, то як вони закінчувалися?

Які стосунки між вашими батьками?

Скажіть, буд ласка, що ви відчуваєте, коли думаєте, що можете обрати не того, або будете в стосунках, коли зустрінете того самого? Це сумніви, тривога чи яка емоція?

Загалом, було б добре, щоб ви дану тему подосліджуаали з психологом і розібрали власні установки стосовно стосунків з чоловіками, усвідомили чого хочете і чого боїтеся. Думаю, тоді зможете розслабитись і будувати стосунки спокійно, зріло і з насолодою.

Розумію… ❤🩹
У вас багато складних, доволі заплутаних почуттів. Наче одночасно живуть дві взаємовиключні тенденції: з одного боку, ви маєте потребу у стосунках, тому що це природно, з іншого боку, вважаєте, що у стосунках вами будуть нехтувати і ви будете слабкі і нещасні.

Якщо ви хочете з цим справитись і побудувати щасливі стосунки, то вам спершу на індивідуальну терапію. Тому що з такими установками та очікуваннями, ви несвідомо транслюватимете такий тип стосунків чоловіку і швидше за все оберете чоловіка, який буде до вас ставитись, як ви й описали. І буде тук зване, самовиконуване пророцтво. Тобто ви несвідомо здійснюєте те, чого боїтеся. В терапії можна ці установки змінити і це дасть можливість вибудувати щасливі стосунки.

До речі, це чудово, що ви задумуєтесь над цим питанням до того, як потрапили у руйнуючі стосунки і постраждали. Ви свідомо ставитесь до свого життя, відповідально. І то прекрасно.
Вам складно, бо ви зростали без турботи батька. А саме батько є першим провідником дівчинки у світ чоловіків. Ви не маєте досвіду бути любимою чоловіком. Плюс, можливо, чули у своєму оточенні не хороші історії про чоловіків, тому у вас склалося таке враження.

Доброго дня, Маріє!

Чому у мене виникають такі думки?

Тому що їх спричиняє Ваш досвід. Він закарбувався в уяві, негативному образі чоловіків і шкідливих установках. Проте Вашої провини в тому немає. Так склалося. В таких умовах Ви зростали, що узяли в доросле життя скривджені погляди на стосунки між чоловіками і жінками. Нездорові погляди. На жаль, життя людей рясніє прикладами на підтвердження Вашої концепції. Однак, це зовсім не означає, що так має і може бути(!)

Як їх змінити, чи треба це робити взагалі чи дійсно чекати когось, у кому я не буду сумніватись?

Звісно, можна змінити, розібравшись спочатку як з причинами, так і наслідками оцих думок.
Щодо очікувань. На ці очікування може піти усе життя, а бажаної зустрічі може так і не статись(!) До кого потім будуть питання і претензії - до мами? до батька? до чоловіків? до бога?

Коли Ви знаєте, чого хочете, коли свідомо і відповідально ставитесь до реальності, то у Вас є можливість впливати на хід свого життя. Обирати взаємно того, хто обирає Вас. Розвивати стосунки. Бути щасливою. І не сидіти, мов стара бабця, біля розбитого корита в очікуванні ідеального партнера.

Коли зявляється потенційний хлопець, я думаю про те, що, може, він і не є тим самим, а коли зустріну того самого, вже буду зайнята.

Дуже схоже на підсвідоме уникання стосунків. Можливо Ви їх боїтеся?
Ви далі як раз про це й пишите:

у мене таке відчуття, що любов - це почуття слабких людей, якщо я комусь признаюся в почуттях, їх знецінять, сміятимуться і т.д. А чоловікам, які сильніші за жінок, ці почуття не потрібні взагалі. Тобто мені здається, що опинившись у стосунках я буду слабшою, залежною від чоловіка. Що він не буде мене любити, а користуватиметься в плані сексу чи задоволення побутових проблем.

І те, що у Вас з дитинства закладена модель нещасливої сімї - це яундамент всього цього. Тому, я б радила обрати фахівця та попрацювати з психологом над своїми страхами, упередженнями щоб бути вільною і мати ресурси та бажання будувати стосунки.

Доброго дня, Маріє.
З вашого листа, як ви описуєте свою проблему, мені здається, що ви –людина, яка багато розмірковує, орієнтується на логіку, когнітивну обробку інформації, в прийнятті рішення спирається лише на розум.
Наше мислення недосконале. Люди завжди стикаються з помилками. Дуже поширене таке явище як когнітивний дисонанс:
За будь-якого вибору людина прагне виправдати його, перебільшуючи вади іншого рішення. За будь-якого вибору людина перебільшує значимість втраченого. Виникає конфлікт між бажанням виправдати вибір і страхом втратити найважливіше.

Так, в вашому листі можна виділити 2 когнітивні конфлікти:
1) між свободою та стосунками в парі: «Бо поки я одна, я наче вільна і маю можливість обирати»
Зараз ви обираєте свободу, вона наділяється цінними якостями, які ви не хочете втрачати, а стосунки з чоловіком визначаються як втрата свободи. Тут необхідно розбиратися, що таке для вас свобода, що насправді ви не хочете втрачати. Ви пишете, що у вас не має досвіду відносин, тобто ви ще жодного разу не зробили вибір. Тож про який вибір йдеться мова? Можливо, тут річ про вибір залишатися у стосунках з собою, наче стосунки з чоловіком позбавлять вас цієї можливості. Не вибираючи партнера, ви обираєте себе.

2) між вибором одного партнера та відмовою від інших партнерів: «Коли з’являється потенційний хлопець, я думаю про те, що, може, він і не є тим самим, а коли зустріну того самого, вже буду зайнята».
Насправді, «той самий хлопець» - це пастка, бо такого хлопця не існує. Є звичайні чоловіки з певним набором переваг та недоліків. Щоб зробити вибір треба орієнтуватися на те, щоб ви могли без зайвої напруги витримувати недоліки, щоб вас не нудило.
Фантазія, що ви будете зайняті, коли зустрінете того самого хлопця, породжується від страху і тривоги перед реальними стосунками. Ваші батьки не були разом, тому ви не бачили, що таке стосунки жінки і чоловіка в буденному житті, в рутині, в буднях. Близькі стосунки з чоловіком – це зона невідомого та невизначеного, тому мозок намагається вас вберегти від того, з чим він не знає, як справлятися, ірраціональні переживання намагається логічно пояснити неможливістю вибору. Але коли ви зустрінете хлопця, ви не будете його знати. В перший рік-два люди живуть зі своїми фантазіями про партнера. І коли ілюзії зникають, рожевий туман розсіюється, ідеальний партнер зникає і з’являється реальна людина, настає криза і найчастіше, що можна почути: «я не знаю цю людину, я виходила заміж за зовсім іншого чоловіка». Це трапляється з усіма, ніхто не може оминути розчарування.

І головне, в виборі партнера. Голова, розум, логіка – це дуже важливо, але щоб зробити той самий вибір необхідно спиратися іще на 2 опори: почуття і реакції тіла. Мені здалося, що ви намагаєтеся увійти в стосунки лише головою, а тіло і почуття відключені. І це та проблема, з якою потрібно розбиратися.

я не буду сумніватись

Марія, до тех пор, пока у Вас будут присутствовать страхи (в частности, страх совершить ошибку и выбрать не "того самого"), Вы так и будете продолжать сомневаться.

Поэтому если Вы хотите

побудувати стосунки з хлопцями

Вам необходимо будет сделать следующее:

1. Определиться с тем, какого молодого человека Вы хотите видеть рядом с собой и какие отношения Вам подходят.

2. Правильно сформулировать свою "цель" (например - замужество, гражданский или гостевой брак и т.д.).
И выяснить, соответствует ли она основным критериям достижения.

3. Устранить преграды, в частности, страхи -.

може, він і не є тим самим, а коли зустріну того самого, вже буду зайнята

опинившись у стосунках я буду слабшою, залежною від чоловіка. Що він не буде мене любити, а користуватиметься в плані сексу чи задоволення побутових проблем

якщо я комусь признаюся в почуттях, їх знецінять, сміятимуться і т.д.

якась залежність від чоловіка

И ограничивающие убеждения -

любов - це почуття слабких людей

чоловікам, які сильніші за жінок, ці почуття не потрібні взагалі

Або не спіши заміж, порядні чоловіки велика рідкість + приклади сімей які я знаю
Або ну ти ж нормальна і гарна, чого ти собі ніяк нікого не знайдеш.

4. Найти (или вернуть) ресурсы - то что поможет прийти к "цели".
Например, Ваша уверенность и независимость от мнения других людей -

сама приймаю рішення не зважаючи на слова інших

5. Продумать основные шаги по достижению цели (где и как "искать" подходящих Вам парней, как знакомиться, развивать общение, когда начинать интимные отношения, как переходить от симпатии и дружбы к любви, в какое время начинать жить вместе и т.д.) и осуществить желаемое.

Проделать такую работу Вы сможете только в индивидуальной психотерапии. По времени для этого потребуется 3 месяца. А если страхи и ограничивающие убеждения будут тяжело "уходить", тогда нужно будет работать и дольше.

чи дійсно чекати когось

Конечно, Вы можете ничего не делать и выбрать вариант

чекати когось

Однако, как говорится - "на Бога надейся, а сам не плошай"...

Відредаговано автором 12-02-2023 05:23:20

Доброго, Марія!

у мене таке відчуття, що любов - це почуття слабких людей, якщо я комусь признаюся в почуттях, їх знецінять, сміятимуться і т.д. А чоловікам, які сильніші за жінок, ці почуття не потрібні взагалі. Тобто мені здається, що опинившись у стосунках я буду слабшою, залежною від чоловіка. Що він не буде мене любити, а користуватиметься в плані сексу чи задоволення побутових проблем.

Або не спіши заміж, порядні чоловіки велика рідкість + приклади сімей які я знаю
Або ну ти ж нормальна і гарна, чого ти собі ніяк нікого не знайдеш.

Це називається "горе від розуму", хоча насправді розуму в цьому мало, але воно так називається.
Ви в пастці думок. Своїх і зовсім НЕ своїх. Запозичених родових послань, якими нафарширувати Вашу голову близькі. Свої думки можна відкорегувати, а з чужими або взагалі попрощатися, або переформатувати з деструктивного в конструктивне.

З другої сторони, я ж вже доросла людина і сама приймаю рішення не зважаючи на слова інших. Плюс я не вважаю себе людиною, на яку можна легко якось повпливати. Коротше, все складно..

Якою б дорослою, розумною та самостійною Ви себе б не вважали, але ці програми все одно на Вас діють. Підсвідомо. Вони на всіх діють. Доки їх не нейтралізувати.

Як такого досвіду, то немає. Я довго колупалася в собі, щоб зрозуміти причину і описала її вище.

В такий спосіб можна ще довго колупатися - роками, а час життя між тим спливає...
По-перше БЕЗ досвіду нема в чому колупатися. Наша психіка проявляє себе не тільки через думки, але й через почуття, тілесні відчуття, вчинки та поведінку, підсвідоме. А без спілкування з іншими, в тому числі і чоловіками, майже неможливо нічого зрозуміти не тільки про них, але й про себе.
А по-друге с описаним Вами багажом можна ефективно розбиратись лише з психологом на психотерапії. Надто багато всього намішано та проглядаються так звані "сліпі зони" - в яких Ви самі нічого не зможете побачити.
І через когнітивний дисонанс, який важко вирішити самостійно і через їх болючість, бо болю хочеться уникати.