проблема у відносинах

Question

Доброго вам дня. Я перебуваю у стосунках вже досить довго – 4 роки, але я дуже заплуталася і вже довгий час не можу розібратися.
Я усвідомила те, що перебуває у залежних відносинах, але нічого не можу з цим вдіяти, а точніше зважитися, щоб обірвати їх. Я люблю цю людину і знаю, що вона теж мене любить, але просто не цінує. Перший рік було все добре, а точніше до місяця 10, потім трапилася наша перша серйозна сварка, яка вже вела до розлучення, але з мого боку почалися благання про те, щоб не кидати мене і так триває й донині, а точніше кожну серйозну сварку.
За весь час стосунків було багато сварок, він ніколи не бив, але морально він мене просто вбивав: міг почати обзивати, маніпулювати, ображати і т.д. Найбільше мене вбиває емоційна гойдалка: пару днів все добре, а потім в один день - непорозуміння. Ми давно не сварилися дуже сильно, зараз ці сварки, нагадують, просто поганий настрій та небажання говорити. Але він не мовчить, він може якось обізвати, зачепити мене.
Я головою розумію, що це ненормально, але не можу наважитися.
Ми не живемо ще разом, тому я, так би мовити, сліпо вірю, що коли ми з\'їдемося, все налагодиться і буде все по-іншому.
Я дуже боюся самотності, у мене немає друзів, у сім\'ї у нас звичайні сімейні стосунки, але я не зможу з ними близько спілкуватися, немає жодних захоплень, практично не чим не займаюся, тільки навчаюсь, але сиджу вдома, бо дистанційне навчання, тому у мене є тільки він, якому я розповідаю практично все та можу з ним поговорити. Якщо я обірву ці стосунки, боюся залишитись однією. Як не було боляче і погано, але я люблю цю людину.
Будь ласка, підкажіть, що мені робити. Я дуже втомилася морально, щодня сиджу і чекаю, що - ось завтра точно все налагодиться.

Нора Маркман · Answer

Мені дуже шкода, що в такі часи ви опинилися у подібних відносинах. Як би не хотілося дати вам відповідь - що робити - я б не змогла. Не тому що мені страшно сказати як я це бачу. Тому що це рішення, яке має прийти до вас, і бути обгрунтованим, таким, яке ви приймете зважено і за яке будете вдячні собі. Ви не винні в тому, що  страждаєте. Зараз, коли боляче - може здаватися що ви насамоті з цим болем і немає нікого поряд. Але це відголос емоційних травм. І ви заслуговуєте почуватись інакше. Зараз я зроблю трішки боляче, але процитую ваші слова. "морально він мене просто вбивав" ,  " я дуже боюся самотності" ,  "у мене є тільки він",  "Найбільше мене вбиває емоційна гойдалка". Все це  - нажаль, важкі наслідки насильства яке ви переживаєте. Якщо вам вистачить сил - спробуйте звернутися по допомогу. Не обов'язково за всі кошти всесвіту. Хоча б групи людей, які стикались з співзалежністю, а в ідеалі до психотерапевта (можливо вам знадобляться заспокійливі на перший час. Щоб нервова система прийшла трішки до ладу). Спробуйте уявіть - чи це ті відносини які б ви побажали собі в дитинстві? Буде добре, якщо ви зможите не піддаватись спокусі виправляти щось навколо в момент цих роздумів. Немає таймеру, як будуть сили поміркуйте - чого б ви собі або близькій людині побажали? Пошукайте хоча б групи допомоги для співзалежних, чи відгукнеться їх досвід вам? Ви дуже молода і не заслуговуєте лише страждань. бажаю вам сил вам та мудрості. ::wub::

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Ми не живемо ще разом, тому я, так би мовити, сліпо вірю, що коли ми з'їдемося, все налагодиться і буде все по-іншому.[/quote]
Откуда у Вас такая вера?
По какой причине все должно наладиться, если парень Вас
[quote]не цінує[/quote]
?
Совместная жизнь только усугубит ваши отношения, так как он будет и дальше продолжать Вас "ломать" - до тех пор, пока Вы не научитесь противостоять ему.

[quote]підкажіть, що мені робити.[/quote]
Если Вы хотите улучшить отношения с парнем, то одного желания будет недостаточно.
Потому что для осуществления цели, кроме "хочу", еще должно быть "могу" и "делаю".
Какие у Вас есть возможности для налаживания отношений?
И что Вы будете для этого делать?

Если на эти вопросы у Вас нет ответов, тогда имеет смысл проработать свои страхи -.
[quote]дуже боюся самотності[/quote]
[quote]боюся залишитись однією[/quote]
и научиться ценить себя, чтобы у Вас получалось отстаивать свои границы.

Изменитесь Вы, начнет меняться и Ваш парень. И только на таких условиях Вы сможете сохранить отношения с ним.

Для таких личностных изменений и работы над собой существует индивидуальная психотерапия.
Которую я и предлагаю Вам начать.
По времени на это уйдет 3 месяца.
И в результате у Вас будут те отношения, которые Вы хотите (если, конечно, у парня будет желание быть с Вами). Відредаговано автором 12-02-2023 03:19:03

Валентина Жемчужникова · Answer

Увы, в зависимых отношениях нет любви, есть зависимость - эмоциональная зависимость от человека, есть масса страхов и заниженная самооценка, нет понимания, кто ты и чего хочешь и огромная уверенность в том, что если другого не будет, то и жизнь моя закончится. 
Зависимые отношения и невозможность из них выйти идет из детско-родительских отношений, поэтому
[quote]у сім'ї у нас звичайні сімейні стосунки[/quote]
про семью много вопросов - что такое обычные отношения в вашем понимании?
Какие отношения с отцом? Какие отношения с мамой?
Какие отношения между ними?

Выход из созависимых отношений это всегда долго, трудно и требует большой поддержки и помощи психотерапевта, потому что даже если усилием воли вы заставите себя разорвать отношения, счастливой вы вряд ли станете, потому что попадете в аналогичные отношения+останутся все те же страхи, неуверенность в себе и отсутствие интересов, опоры на себя. 
Почитайте книгу "Женщины, которые слишком сильно любят" Р.Норвуд

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

Доброго!
[quote]потім трапилася наша перша серйозна сварка, яка вже вела до розлучення, але з мого боку почалися благання про те, щоб не кидати мене і так триває й донині, а точніше кожну серйозну сварку.
За весь час стосунків було багато сварок, він ніколи не бив, але морально він мене просто вбивав: міг почати обзивати, маніпулювати, ображати і т.д.[/quote]
Я бачу два варіанти. 
Один: можливо він таким чином ніби змушує Вас самій піти від нього, бо не хоче вже цих стосунків, але сам не наважується на розрив.
Другий: своїми благаннями Ви підставилися, показали свою слабкість та залежність - а він цим скористався. Тому що абьюзер за призванням.
[quote]Я дуже боюся самотності, у мене немає друзів, у сім'ї у нас звичайні сімейні стосунки, але я не зможу з ними близько спілкуватися, немає жодних захоплень, практично не чим не займаюся, тільки навчаюсь, але сиджу вдома, бо дистанційне навчання, тому у мене є тільки він, якому я розповідаю практично все та можу з ним поговорити. Якщо я обірву ці стосунки, боюся залишитись однією.[/quote]
В цьому страху і є причина. Через нього, а також через надзвичайну НАДЦІННІСТЬ для Вас хлопця - "у мене є тільки він", яку Ви самі ж йому і надали, Ви і потрапили в таку ситуацію, з якої начебто не має виходу. Начебто. Але ж він є.
Якщо цей хлопець справді Вас кохає і здатен заради цього кохання на певні кроки, то найкращим варіантом було б завітати обом до психолога на парну консультацію. Щоб розібратися в тому, що між вами відбувається? Чому він використовує подібні деструктивні прийоми в спілкуванні, а Ви чому їх терпите.
Якщо ж він - звичайний абьюзер, який лише отримує задоволення від приниження іншого та самостверджується через це, то навряд чи що допоможе. Тоді є варіант звернутися по допомогу тільки і саме Вам, щоб пропрацювати і свій страх, і схильність до "надцінності" когось або чогось.
[quote]щодня сиджу і чекаю, що - ось завтра точно все налагодиться.[/quote]
Цікаво, звідкіля у Вас подібна наївна настанова? В кого навчилися або як її набули? Це точно щось дитяче.
[quote]Ми не живемо ще разом, тому я, так би мовити, сліпо вірю, що коли ми з'їдемося, все налагодиться і буде все по-іншому.[/quote]
Якщо ж ні ви вдвох, ні окремо Ви поки що з якихось причин не можете звернутися до обраного спеціаліста, то бажано прискорити спільне проживання. Тоді Ви точно будете знати, що Ваші надії були фантастичними та марними. А ситуація настільки погіршиться, що точно підштовхне Вас до конкретних кроків по її вирішенню.

Наталия Горская · Answer

"Любить, але не цінує"- це ваша придумка, щоб хоч в щось вірити. 
Але це не правда. 
Любов- це зовсім  інше. 
Ваша залежність від страху  бути одною  штовхає Вас терпіти обзивання  та образи. 
Нічого не зміниться, не варто чекати. 
До того ж, люди, які "вірно, як пес чекають і все терплять " нікого  не цікавлять, бо там всередині немає нікого,  хто міг би зацікавити. 
Не треба  заганяти себе в таку роль. 
Це просто  страх керує, не любов. 
Щоб не залишитись одною  є один дуже  важливий  момент- познайомитись  з однією цікавою Людиною, з Собою. 
Вам точно не буде  сумно,  бо у Вас є Ви.
А коли там "з'явитесь " Ви,  коли побачите Себе, з повагою будете ставитись, то і  самотність  кудись  дінеться,  бо до цікавої  людини тягнуться інші. 
Ви ще дуже юна, навіть логіка  та математика не на боці міркувань про те, що можна все життя бути одною.

Валентина Жемчужникова · Answer

Дети из семей, где есть зависимые (как ваш отец), попадают в аналогичные созависимые отношения.
Чтобы разобраться в этом и выйти из них, нужна работа и достаточно длительная с психотерапевтом. Это сложная тема, одному не справиться.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

проблема у відносинах

Ответы психологов