як знайти сенс життя/ самотність/ депресія

Question

Важке питання 
Втрата друзів, розлучення, майже немає рідних 
 Тільки робота є сенс зараз і все Виходить так або йти на війну
Можливо якісь переізд змінить ситуацію, так як не бачу іншого виходу так жити далі.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Accepted Answer

[quote]хіба що зараз повертатсиь в Київ і будувати спочатку нове життя![/quote]
Де б Ви не були - в Києві, в іншій країні, та хоча б Антарктиді - важливо розібратись з причинами залипання на стосунках, які далекі від щасливих. І вони, як би це не здавалось дивним, знаходяться не в колишній дружині. Вони в середині Вас(!)

[quote]ЯК ЗНАЙТИ СЕНС ЖИТТЯ/ САМОТНІСТЬ/ ДЕПРЕСІЯ[/quote]
Очевидно, тим, що жили раніше, втратило сенс. Загалом, втратила сенс модель Вашого життя - ставлення до себе, вибір партнерки і оточення. Це ж не просто помилка. Це криза, в яку Ви "успішно" зайшли. Тому на тепер сенсом може бути вихід з кризи та перегляд базових поглядів на себе і на світ навколо. Скористайтесь можливістю і яскраві фарби неодмінно з'являться у Вашій реальності) Відредаговано автором 29-08-2023 10:19:49

Валентина Жемчужникова · Answer

Как давно вы в разводе?
Есть ли дети?
По какой причине развелись?
Что с вашими друзьями случилось?
В каком городе вы живете?
В чем раньше вы находили смысл?

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго вечора, Марк! 
[quote]Втрата друзів, розлучення, майже немає рідних[/quote]
Прийміть мої слова підтримки. Вам, дійсно, важко і самотньо. Однак вихід є.
Знаєте в чому він полягає? - не тікати від того, що ви зараз переживаєте. Не намагатись сховатись і затулитись від душевного болю. Навпаки, проживати всі емоції і почуття... Зрештою, їх напруга з плином часу спаде. З'явиться нове бачення і нове ставлення до реальності. До того ж, сильний біль не триває довго, а слабкий людина витримує без особливих проблем(!)

Потрібно розбиратись в собі, в тому у що вірили, чого прагнули. І не тільки. Так повертаються цінності. Ваші цінності. Ще варто розмірковувати над тим, на що в собі можете в скрутний час спиратись - на які переконання, на які якості.
До речі, на які?

[quote]Тільки робота є сенс зараз[/quote]
Хай так. Можливо, на сьогодні і цього достатньо. А завтра по дорозі на роботу побачите маленького беспритульного песика... І виникне бажання взяти його до себе. Чи не є в цьому сенс - бути людиною і вчинити по людськи?
А наступного дня відчуєте, як промені сонця лагідно зігрівають. А потім чиясь усмішка порадує. А за тим ще щось відбудеться... Життя обов'язково візьме своє. Ви лише не пручайтесь.

А відчуєте потребу - зверніться на індивідуальну зустріч з психологом. Вам неодмінно допоможуть.

Павел Леонидович Басанский · Answer

[quote]Важке питання[/quote]
Можливо й важке, але цілком підлягає вирішенню.
[quote]Втрата друзів, розлучення, майже немає рідних[/quote]
Може просто прийшов час попрощатися з зайвим і несправжнім в житті? Якщо друзі були несправжніми. Або Ви були несправжнім із ними - і тому їх втратили. Теж саме й з дружиною. Чи Вашою людиною вона була? Може й ні. А якщо все ж таки так - то чи вміли Ви проявляти до неї любов і увагу? 
[quote]Тільки робота є сенс зараз і все Виходить так або йти на війну[/quote]
Робота - щоб відволіктися від насущних питань буття? А на війну - щоб збігти від себе?
[quote]Можливо якісь переізд змінить ситуацію, так як не бачу іншого виходу так жити далі.[/quote]
Зміна декорацій не змінює нічого всередині людини. Бо все, що Ви маєте в собі, Ви понесете в інше місце.
Треба змінюватись внутрішньо, будувати власні смисли і сенси, розуміти своє життя і робити правильні висновки 
з хай і травматичного, але власного і важливого досвіду.
Тому раджу Вам індивідуальну роботу з психологом по ПРАВИЛЬНІЙ переробці отриманого досвіду.

Ирина Миколенко · Answer

Доброго вечера!
А вы уверенны, что отпустили прошлое? Отпустили жену с мыслей после развода? 
С мыслей и души с сердца?
Что вы ее разлюбили?
Может отсюда и депрессия... и потеря интереса ко всему...
Вы ее еще любите?
Возможно с уходом жены, и ушла часть вас... и вы теперь как потерянный ...
Возможно для вас смысл жизни - как раз таки в любви??
В любви в любимой женщине, в отношениях в семье, и в любимой работе.
Работу любите??
Вы хотите видимо, грандиозных или больших шансов от судьбы получить!
А пока не видите как к этому продвинутся...
Есть у вас такое если заниматься, то чемто значительным или очень важным? 
Чтоб вас зажигало, чтоб вы прям этим горели, дышали?
Если да, то надо именно такое занятие и искать! По максимуму заполнять свой мир и свое пространство яркими эмоциями, яркими впечатлениями, ярким общением с людьми, ярким хобби, яркой работой.
Чтоб было интересно и приятно! Тогда и тоска уйдет...
Удачи!)

Ирина Миколенко · Answer

Доброго дня!
Значит не разлюбили ее... (а только себя убеждаете, что разлюбили...)
Сердцу ж не прикажешь... 
Это все с психологом надо прорабатывать... так как у вас сильные чувства к ней... которые вы пытаетесь заглушить... а оно только хуже все делается...
почему хотите к ней вернутся? Что так держит?
И если вернетесь - то как бы это все было?
Там же скандалы... на какие темы были скандалы??

Ирина Миколенко · Answer

У вас в вашей ситуации - два варианта.
1. Либо бесконечно сожалеть о прошлом... и питать надежду еще все вернуть...
но что именно возвращать? (Когда уже и так все разрушено...)
А даже если и вернете - где гарантия, что все не будет тоже самое? ( скандалы, упреки и т д)

2. Либо же перестать себя тешить этими надеждами...
и сказать себе... (признать это...) да были вместе... да 10 лет... но не вышло построить семью... (не сошлись характерами, приоритетами, целями и т д).
Значит, я это все больше не держу у себя в памяти... тут важно именно с памяти вычистить...
и отпускаю...
просто с благодарностью отпускаю... как жизненный этап.
( важна готовность - это сделать)
И начинаю новый жизненный этап - в новом городе!
Чтоб да, нечего не напоминало о прошлом - лучше всего, вам уехать в новый город.
( тут вы верно мыслите)
И дать себе шанс, построить новую семью - и уже с новым человеком, и на новых правилах.
( не как раньше )
Вот что вы выберите? - решать только вам.

Павел Леонидович Басанский · Answer

[quote]ми розстались біля 2 років назад і не живемо разом але періодично ще бачились[/quote]
От бачитись зовсім і не потрібно - відрізати й залишити позаду. І дивитися уперед.
Є сенс відпустити минуле в минуле і почати жити сьогоденням. А це, Марк, Вам чомусь складно дається, застрягаєте та страждаєте... може звичка така?
І ще, бажано, щоб були якісь зачіпки в цій реальності - щось важливе і приємне. Окрім роботи. Думайте, що це може бути? Як продовження Ваших інтересів та характеру.

Павел Леонидович Басанский · Answer

Якщо Ви, Марк, у хворобливих, НЕ здорових відносинах  
[quote]застрягаєте та страждаєте... може звичка така?[/quote]
[quote]Так це звичка , дуже важко розставання з людьми просто дуже важко[/quote]
то буде актуальним ТЕ, що я написав вище:
[quote]Зміна декорацій не змінює нічого всередині людини. Бо все, що Ви маєте в собі, Ви понесете в інше місце.
Треба змінюватись внутрішньо, будувати власні смисли і сенси, розуміти своє життя і робити правильні висновки
з хай і травматичного, але власного і важливого досвіду.
Тому раджу Вам індивідуальну роботу з психологом по ПРАВИЛЬНІЙ переробці отриманого досвіду.[/quote]
Бо відволіканням на роботу чи щось інше подібне "залипання на" і звичку страждати НЕ виправити.
Потрібне занурення в себе РАЗОМ зі спеціалістом. Без супроводу "провідника" це може бути і неефективним, і навіть небезпечним.

Валентина Жемчужникова · Answer

Застревание в прошлом мешает строить настоящее.
Видеться с бывшими не стоит, пока не перестанет болеть и каждый не устроит свою личную жизнь с другими людьми. Тогда это общение возможно, как некогда близких людей. А если еще свежая рана и воспоминания не отпускают, то для чего эту рану бередить? 
Возможно у вас есть надежды, что можно что-то вернуть? Как в личной жизни, так и в работе, с друзьями?

Павел Леонидович Басанский · Answer

[quote]Звичайно я сам собі внушаю що життя минуле повернеться[/quote]
Не має нічого тупішого за самообман. Через це і страждаєте. Закономірно.
Доки не усвідомите тупість та деструктивність цього. Тільки після усвідомлення страждання й закінчаться.
Страждання вчать, що так робити - не правильно. А Ви не розумієте уроки життя.
От для того й потрібен психолог особисто - щоб навчитися правильно розуміти, чому вчить життя?
[quote]Я втратив все і сім'ю і друзів. Відчувається втрата сенсу життя![/quote]
В одну річку двічі не увійти. Це все вже в минулому і без варіантів.
А сенс життя повинен бути НЕ в ІНШИХ людях, а В СОБІ. В середині себе. 
Міняйте підхід, бо цей неправильний від слова взагалі. Ваш підхід орієнтований на ЗАЛЕЖНІСТЬ від інших, від їх рішення, від самих відносин. І, впевнений, закладався цей підхід ще в дитинстві - у відносинах з мамою. З цим і потрібно буде працювати.

Валентина Жемчужникова · Answer

Ничего не вернётся. Но может появиться новое, если отпустите прошлое.
Вы не отгоревали, потому и не можете двигаться дальше

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

[quote]Залежні відносини нажаль з дитинства і я такий народився і таким мабуть помру![/quote]
Залежними не народжуються. Навпаки, народжуються вільними. А в залежність поринають через збочене і викривлене виховання, на жаль.
Так що не ставте на собі хрест.

Ирина Миколенко · Answer

Ну если вы сами меняться не хотите... то вас никто не поменяет...
( видимо не созрели еще)

Тут как бы - каждый сам выбирает!
Павел Леонидович очень верно написал - "Не має нічого тупішого за самообман."
( прям даже себе запишу - крутая фраза))
Вы ищите любви и признания от других людей ... потому что - сами себя не принимаете целиком и не признаете...

Валентина Жемчужникова · Answer

Как вы решили, что прошлое отпущено?

Павел Леонидович Басанский · Answer

Якщо:
[quote]люди якщо вони зникають я відчуваю руйнування себе. Тобто жити в самотності для мене саме важче що може бути в житті! Залежні відносини нажаль з дитинства[/quote]
то це - 
[quote]Так без психолога мені не розібратись![/quote]
бажано було б зробити ще вчора. Тобто дещо спізнюєтесь.
Але краще все ж таки так, ніж -
[quote]і я такий народився і таким мабуть помру![/quote]
цей фаталізм, тим більше, який не має під собою підгрунтя, бо "такими" НЕ народжуються, "такими" стають під впливом деструктивного виховання батьків. А народжуються всі самодостатніми, вільними та достойними.
А тому є надія ПРИГАДАТИ, ЯК це було?

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

як знайти сенс життя/ самотність/ депресія

Ответы психологов