Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Свобода открывается человеку в тот момент, когда ему безразлично, какое ...»
Вопрос от: Bon Возраст: 34

Кредити та пивний алкоголізм

Доброго дня
Прожили з чоловіком офіційно в шлюбі 5 років, є син. Останніх пів року чи більше навіть, людина змінилася сильно..... Періодично міг випити і раніше,але більш контрольовано. Потім частіше,особливо після роботи (часті затримки), на вихідних все ок коли вдома. Нещодавно зателефонували стосовно кредитного боргу. Автоматично перевірила цінні речі, їх не було....відкладених грошей теж.... Почала розслідувати, дізналась що кредит не один,всі взято онлайн. Довго не признавався, дурив, придумував та розігрував ситуації,щоб переконати що це наклеп. Згодом таки я добилася свого,він все признав. Кредити та гроші брав, золото в ломбарді (все!!!!). Я вирішила подати на розлучення. Єдине що тривожить, у нього нікого немає з рідних( Відчуваю відповідальність і що він без мене загнеться. Допоможіть, будь ласка, розібратися
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Лучший ответ
"Відчуваю відповідальність і що він без мене загнеться"- але ж це НЕ ваша відповідальність.

Ваш чоловік- доросла особистість.
Він обрав певний шлях для свого життя.
Він має певну систему цінностей, яка керувала його діями.
В цій системі цінностей нормальним є обман, скритність з близькими заради своєї користі, перекручування інформації.

Можливо, Ви дійсно не знайомі були з цими сторонами свого чоловіка, а можливо не хотіли помічати певних речей.
Можливо він і раніше схвалював брехню як спосіб життя (" ми йому/їй не скажемо , це нормально ").

Тут справа не в "хворобі ", з якою йому треба "допомогти" впоратись.
А в тому, що у людини є певні уявлення про життя, за якими він живе, і які привели його до певного результату.

І це НЕ ВАШ результат.
А вашого чоловіка.
Отже і робити щось з цим має саме він.

Ваше ставлення "як до кошеняти "- скоріш за все є уособленням вашого співчуття загалом .
Але нажаль, таке ставлення АБСОЛЮТНО ТОЧНО тільки шкодить.
Оскільки НЕ дає шансу людині усвідомити все дно, на яке вона впала.

Тільки бажання чоловіка щось змінити та його складний шлях подолання проблеми може безповоротно змінити щось в його сприйнятті цієї проблеми.

Ви можете підтримувати чоловіка- своєю вірою в те, що він впорається.
Не більше.
Не матеріально.
Не "ми разом впораємось".
Можна жити окремо і спілкуватись, допомогти знайти фахівця, якщо буде про це просити. Але НЕ допомагати грошима.
І не робити нічого з того, що Вам би не хотілося робити.

Дуже шкода, що Вам довелося зіткнутися з такою важкою проблемою.
Але у Вас є про кого піклуватись, хто дійсно потребує вашої допомоги- це ваш син і Ви.

До того ж, Ви пишете, що чоловік спокійно все сприймає (маю припущення, що він не усвідомлює всієї глибини прірви, але це не має значення).
То ж варто дати йому можливість самостійно впоратись з цим.
Доброе утро! Возможно без Вас муж наконец-то возьмёт ответственность в свои руки. А так, зачем ему за что-то нести ответственность, если есть у него Вы.
цитата:
Відчуваю відповідальність і що він без мене загнеться. Допоможіть, будь ласка, розібратися
Доброго ранку!
цитата:
Кредити та гроші брав, золото в ломбарді (все!!!!). Я вирішила подати на розлучення.

Співчуваю Вам. Чоловік виявився залежною людиною, тобто, хворою психологічно.
Ви прийняли рішення розлучитись, але Вас тривожить власне сумління чи щось схоже на почуття вини в разі, якщо з ним щось погане трапиться. Я правильно зрозумів?

цитата:
Допоможіть, будь ласка, розібратися

Уточню - розібратись, власне, з чим? З Вашими станом і почуттями? Вашими побоюваннями? Подальшими діями? З чим саме?
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 355221 для Владимир Анатольевич

Чи вірно роблю. Можливо варто допомогти лікувати,тощо... Відчуття жалю,наче я викидаю беззахисне котеня на вулицю. Він спокійний,все розуміє,приймає. І згоден, що таке важко пробачити.
Та мій стан розбитий
цитата:
Чи вірно роблю.

Складне питання. На нього немає і не може бути однозначної відповіді. Тим більше відповіді від іншої людини, ніби вона взяла на себе відповідальність замість Вас.

цитата:
Можливо варто допомогти лікувати,тощо...

На лікування чоловік має звернутись сам з власної волі, СВІДОМО. Більше ніякі варіанти не працюють.
Дружина в такому разі може лише підтримувати. Дати шанс. Почекати. І для цього не обов'язково спільне проживання, між іншим.

Варто зрозуміти, що у Вас, напевно, вийшло назовні материнське почуття до чоловіка як до безпорадного сина. Його, дійсно, шкода. Проте до нього, як до дорослої людини, має бути доросле ставлення з усім набором відповідальності(!)

цитата:
Він спокійний,все розуміє,приймає.

Це добре, однак цього замало. Потрібні конкретні рішення і дії з його боку. Звернення до лікаря нарколога і на терапію до психолога задля зцілення залежності.

цитата:
Та мій стан розбитий

Співчуваю. Дійсно, складний вибір перед Вами. До речі, Вам би самій не завадило б поспілкуватись особисто з психологом. Розібратись у почуттях, відновити душевний спокій, чітко усвідомивши межі своєї персональної відповідальності. Також і своїх можливостей в цій ситуації.

Відредаговано автором 23-11-2023 09:35:37

...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 355224 для Владимир Анатольевич

Дякую 🙏
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 355243 для Наталия Горская

Щиро дякую за деталізацію, все точно та вірно🙏

Я розумію,що це лише його вибір та його проблема. Доросла людина,повинна нести відповідальність і він з цим згоден (принаймні на словах). Дитину я забезпечу,на аліменти не подаю. Мене ці копійки не спасуть,я заробляю достатньо, а він можливо за них "виживе".

Можливо, тому що в нього нікого немає (батьки померли,брат далеко), я відчуваю якусь прив'язку - "якщо не я, то хто" та й він поводиться спокійно,не скандалить і це теж не загострює ситуацію, впливає на "людське відношення"

Наче має стати легше. Відрізала проблему. Тепер спокій та розвиток.
Але чомусь так гидко на душі(
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?