Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
question author 8 часов тому: «Реакція на відповідь № 391362 для Володимир Анатолійович Тарасенко "в подальшому додались діти. Проте якось Ви з чоловіками зближались, чимось »
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 8 часов тому: «Тоді є сенс дізнатись, що ситуація, яку Ви описали, має назву - контрзалежність»
question author 10 часов тому: «Реакція на відповідь № 391362 для Володимир Анатолійович Тарасенко нні? Інше, про що ви згадували, в мене було. У другому шлюбі. Але, схоже, закі»
Вопрос от: Хельга Возраст: 38

Відчуття самотності, не потрібності нікому

Я одружена, але відчуваю себе самотньою. Він постійно на роботі, через день бачу його, і то на ніч приходить. Живемо з моїми батьками. Я інвалід не працюю. Запропонувала чоловіку поїхати в Київ, в мою квартиру, не хоче, хоча раніше жили там. Тоді живі були мої бабуся з дідусем, і до того як батьки поїхали в село жити, теж жили з нами, і моя сестра, зараз живе з хлопцем окремо. А тепер пропоную пожити разом , не хоче. Поїхала в Київ сама, а зараз слизько, я хожу з поличкою, гуляти опасно, зі мною ніхто не хоче вийти погуляти, всі зайняті, навіть рідна сестра, хоча має машину і може мене кудись вивести погуляти, з друзями ж зустрічається. Але походу я нікому не потрібна, мабуть навіть батькам, бо зляться на мене постійно, кажуть що я песиміст, зі мною важко, але нічого не роблять щоб мені було краще. Короче, я нікому не треба, ні батькам, ні сестрі
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Співчуваю, Хельга. Ви переживаєте свою непотрібність і самотність. Використайте ці всі історії, щоб бути потрібній самій собі.
Мені б хотілось розширити розуміння самотності, бо воно має корінь з самостійністю і самодостатністю, які формуються лише, коли людина опирається сам на сам зі своїми труднощами.
Чи є у вас хоббі? Чим ви займаєтесь в вільний час? Чим себе наповнюєте? Як турбуєтесь самі про себе? Спробуйте самотність переживати як усамітнення, де є сенси та зайнятість. Ви ніби чекаєте, щоб інші вас зайняли та розважили, але це ж ваша потреба і відповідно ваша відповідальність. Ви маєте робити щось, щоб вам було краще. Ви доросла жінка! Почніть бути потрібна собі, вкладайтесь в свій розвиток, дисципліну, формуйте себе.
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог больше не активен на сайте

Хельга, схоже Ви чекаєте, щоб близькі і оточуючі довели Вам, що Ви їм потрібна? Так?
...
Дополнение от автора вопроса ·
Мабуть так
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог больше не активен на сайте

Але це хибна, незріла, дитяча позиція, яка не приведе до бажаних результатів, бо просто не може цього зробити.
Все підштовхує Вас подорослішати (що є єдиним правильним, не зважаючи на Вашу інвалідність). А Ви пручаєтесь цьому - і через це страждаєте.
Дополнение от автора вопроса ·
Можливо й так, але коли кажуть в тебе є рідні і друзі, які допоможуть, а виявляється в мене навіть не має з ким вийти на двір, підкреслюючі, що я самотня
Доброго ранку, Хельго!
цитата:
Можливо й так, але коли кажуть в тебе є рідні і друзі, які допоможуть, а виявляється в мене навіть не має з ким вийти на двір, підкреслюючі, що я самотня

Хтось щось каже, а, може, й не каже.
Можливо, ця установка вже давно сидить в Вашій уяві... і обмежує простір Вашої свободи - як свободи мислення, так і свободи вибору дій щодо задоволення власних потреб.

Реально ічнує два паралельних шляхи виходу з відчуття самотності.
Перший - занурення в минуле, в той період, коли самотність оселилася у Вашому серці. І не просто занурення, а перепроживання тих подій і того періоду, але вже по-новому, з іншим розумінням, іншим ставлення та іншим ресурсом для подальшого життя.

І другий - напрацювання впевненості в собі з виходом на реалізацію особистісних прав людини щодо контактів з іншими, визнання, дружби і таке інше. Власне, про це вище зазначила Алла Володимирівна.

Хочу спитати - чи розглядаєте Ви людей поза колом близьких та теперішніх друзів для спілкування?

Якщо самі себе обмежуєте, то виходить уникаєте усвідомлення власної відповідальності за свій стан і покладаєте її на ближнє коло. Та ще й з претензіями.

От запитайте себе, коли в останнє звертались до близьких і друзів з власної ініціативи?
Що є у Вас їм запропонувати?
Що Ви їм транслюєте (емоції, настрій, ставлення... претензії, образи) під час зустрічей?

Вважаю, що буде доречним для Вас звернутись індивідуально до психолога, бо самотужки вийти зі хронічного стану самотності вельми важко.
Доброго дня, Хельго!

З Вашого звернення зрозуміло, що ви загубилися і шукаєте можливості сформувати свій спосіб життя ззовні, за рахунок близьких та рідних.

Але цей шлях є залежним, і по суті будує зовнішній каркас ємоцій без внутрішньої опори. Але є й інші шляхи будування психологічного стану, і вони починаються з використання своїх внутрішніх ресурсів. Що дозволить Вам наростити психологічну впевненність та самостійність.

Ваш посил про самотність та відсутність партнерства можливо пропацювати різними шляхами. Шукати варіанти вам може допомогти психолог, я теж працюю з подібними запитами. Один із варіантів це піти від супротивного, та стати супутником комусь, хто потребує допомоги так само, як і ви. Емоції це жива структура, схожа на потік, і для того, щоб вона запрацювала необхідно відкрити канал, через який вона буде набирати сили. Проявити турботу про іншу істоту, стати корисним і таким чином відчути партнерство. Це може бути тварина із притулку (звістно по вашим можливостям), це може бути центр допомоги дітям, жінкам в скрутному становищі. Шукайте варіанти, або приходьте на терапію до психолога, який вам до душі.
Дополнение от автора вопроса ·
Я зрозуміла що я егоїст. Була колись на прийомі в психолога, сказав що в мене гіпер опіка зі сторони батьків
Що мені робити?
Як з цього стану викарапкатись?
Як нарешті стати самостійною?
Дополнение от автора вопроса ·
не зрозуміло
Брати відповідальність за свої почуття, бажання і не перекладати провину на інших. Надіятись на себе, не на батьків і друзів. Можливо знайти місця, де ви можете проявляти допомогу. Саме праця дає відчуття потрібності. Тут головне щось робити і не чекати, що щось само з вами трапиться.
...
Дополнение от автора вопроса ·
Тут і проблема, не можу працювати, це мене і засмучує, при тому дуже
Дополнение от автора вопроса ·
Коли мені було 21, до мого основного захворювання, приєдналося ще одне, розсіяний склероз, який повністю змінив моє життя. Тут і постійні депресії. Тут і антидепресант був, зараз відмовляюсь від них
Вам потрібно опанувати якесь ремесло, яке може стати вашим підробітком. Зараз є багато можливостей, які бажаю вам побачити. Дуже важливо бажати і йти за своїми бажаннями.
...
Дополнение от автора вопроса ·
Зараз не можу себе до купи зібрати, навіть книжка не читається. А ремесло це добре, але мені щось робити важко, була операція на спинному мозку, ліва сторона погано працює, зараз навіть на гітарі важко вчитися грати
Співчуваю, що ви зараз перебуваєте в такому стані. Підтримуйте себе, співчувайте собі так якби ви хотіли щоб це робили оточуючі.
Ви можете слухати відео про саморозвиток, про емоційний інтелект, можливо це допоможе зв’язати ваші почуття та ситуації. В любому випадку я бажаю сил це пережити і відродити в собі відчуття самоцінності! ❤
Дополнение от автора вопроса ·
Дякую аххх
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог больше не активен на сайте

цитата:
Була колись на прийомі в психолога, сказав що в мене гіпер опіка зі сторони батьків Що мені робити? Як з цього стану викарапкатись? Як нарешті стати самостійною?

Це довгий і непростий процес. Одного прийома у психолога буде точно недостатньо. З подібним працюють місяцями та роками.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?