Вопрос от:
Софія
Возраст:
22
Складні відносини з батьком
Деколи мені кажуть, що мені не повезло із батьком, але сам факт, що я маю з цим жити все життя мене засмучує і подавлює в собі.
Я із дитинства памʼятаю свого батька агресивного, холодного, який грубіянив всій родині, бив матір, зривав всю злість на неї, згодом дійшло до мене, постійні вказівки, що я товста, що я безтолоч і т.д, вже не пам’ятаю його слова, але я завжди плакала. Він ніколи не проявляв адекватну любов до мене, тільки через холод, тільки через критику, бо він бажає кращого. Він завжди був до всіх вимогливий, а коли щось не так, як він хоче, то всі повинні страждати і принижуватися, починаючи з мене, закінчуючи колегами. Я завжди ніби повинна була заслужити любов своїми досягненням, оцінками, хорошою поведінкою, він ніколи мною не цікавився, поки в мене щось хороше не вийшло. Він не хотів ніколи дітей, та й мені завжди каже, щоб я рано не заводила дітей і думала про себе, як він й робив, він був наче дорослою дитиною, який як розізлиться, то вдарить когось, розібʼє речі об стіну, бувало я з мамою в 4 ранку втікала на верхній поверх поки він заспокоївся, бо в нього була гарячка від алкоголю, він розбивав речі і техніку, бувало міг розбити все в хаті, навіть коли матір була вдруге вагітною, або штовхав маму, коли вона була мною вагітна, згодом казав, що я нагуляна. Я ніколи не відчувала щирої та доброї любові, і в мене постійна подавленність, недовіра до людей, бажання жити з абʼюзерами або нестабільні відносини. В нас дуже натягнуті відносини, і я себе дуже відчуваю винною, що я не хочу вступати у звʼязок з татом, що я його уникаю та не сприймаю його думку та пропозиції, що я не розмовляю з ним, і він завжди мені каже, що я ніколи його не поважала, і мені за це соромно, бо коли я намагаюсь з ним говорити, я одного разу посміхнулася, а він каже в тебе зуби жовті йди відбіли їх, або схудни ти поправилась. Я маю хлопця, ми на відстані, він закордоном, це єдина людина, з якою добре, але я не можу все кинути і з ним жити, та й батьки цього проти, кажуть що він мене зробить нереалізованою, він знецінює мої плани та потреби батько, каже що все що я хочу, це херня, роби у житті так, як я сказав, і я не зробила так, і тепер він не розмовляє зі мною, не дивиться і одразу йде мова типу я хочу тільки заміж та дітей, хоча до чого це, я просто хочу побути з людиною хоть на трохи, бо був скандал, що я до нього їду на місяць і що я досі роботу не знайшла, і не хочу так як він хоче.
Я із дитинства памʼятаю свого батька агресивного, холодного, який грубіянив всій родині, бив матір, зривав всю злість на неї, згодом дійшло до мене, постійні вказівки, що я товста, що я безтолоч і т.д, вже не пам’ятаю його слова, але я завжди плакала. Він ніколи не проявляв адекватну любов до мене, тільки через холод, тільки через критику, бо він бажає кращого. Він завжди був до всіх вимогливий, а коли щось не так, як він хоче, то всі повинні страждати і принижуватися, починаючи з мене, закінчуючи колегами. Я завжди ніби повинна була заслужити любов своїми досягненням, оцінками, хорошою поведінкою, він ніколи мною не цікавився, поки в мене щось хороше не вийшло. Він не хотів ніколи дітей, та й мені завжди каже, щоб я рано не заводила дітей і думала про себе, як він й робив, він був наче дорослою дитиною, який як розізлиться, то вдарить когось, розібʼє речі об стіну, бувало я з мамою в 4 ранку втікала на верхній поверх поки він заспокоївся, бо в нього була гарячка від алкоголю, він розбивав речі і техніку, бувало міг розбити все в хаті, навіть коли матір була вдруге вагітною, або штовхав маму, коли вона була мною вагітна, згодом казав, що я нагуляна. Я ніколи не відчувала щирої та доброї любові, і в мене постійна подавленність, недовіра до людей, бажання жити з абʼюзерами або нестабільні відносини. В нас дуже натягнуті відносини, і я себе дуже відчуваю винною, що я не хочу вступати у звʼязок з татом, що я його уникаю та не сприймаю його думку та пропозиції, що я не розмовляю з ним, і він завжди мені каже, що я ніколи його не поважала, і мені за це соромно, бо коли я намагаюсь з ним говорити, я одного разу посміхнулася, а він каже в тебе зуби жовті йди відбіли їх, або схудни ти поправилась. Я маю хлопця, ми на відстані, він закордоном, це єдина людина, з якою добре, але я не можу все кинути і з ним жити, та й батьки цього проти, кажуть що він мене зробить нереалізованою, він знецінює мої плани та потреби батько, каже що все що я хочу, це херня, роби у житті так, як я сказав, і я не зробила так, і тепер він не розмовляє зі мною, не дивиться і одразу йде мова типу я хочу тільки заміж та дітей, хоча до чого це, я просто хочу побути з людиною хоть на трохи, бо був скандал, що я до нього їду на місяць і що я досі роботу не знайшла, і не хочу так як він хоче.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
