По-перше, можна спробувати піти на контакт із сестрою. Спитати, чи її щось турбує, запропонувати моральну підтримку. Якщо вона не захоче ділитись своїми переживаннями - дати їй особистий простір і сказати, що Ви завжди готові бути поруч, якщо їй це потрібно.
По-друге, якщо у вас довірчі відносини, і сестра все ж захоче поговорити про те, що відбувається, можна буде сказати щось на кшталт "Я бачила у тебе сліди селфхарму. Як сестра, я співчуваю тобі і непокоюся за твій психологічний стан. Коли людина шкодить собі, вона намагається приглушити душевний біль фізичним. Може, тебе зараз непокоїть якась проблема, і ми можемо разом її вирішити?" Також можна запропонувати їй, щоб вона сама сказала батькові про свій психоемоційний стан (це важливо, бо батько відповідає за сестру до її повноліття), особливо якщо відносини між нею та батьком довірчі і він (сподіваюсь) адекватно відреагує на її проблему. Якщо є проблеми в батьківсько-дитячих стосунках, це вже складніше, бо в підлітка обов'язково повинен бути довірений дорослий в родині, до якого можна звернутись в екстреному випадку. А якщо такого нема, це ускладнює проблему.
Додатково можна дати сестрі контакти фахівців, до яких можна звернутися безкоштовно (сайти психологічної допомоги, телефони довіри, контакт шкільного психолога, тощо). Допомогою підліткам та юнацтву в Україні займається організація teenergizer. Сподіваюсь, все буде гаразд, навіть якщо не одразу.
Відредаговано автором 21-09-2024 12:08:25