Дуже важко на душі...

Question

Добрий день. В мене осінню почалися тільки одні проблеми. В вересні покинув цей світ , мій улюблений котик Мурчик , якого я дуже любила і люблю. Він був ще такий маленький і молоденький , мав 1 рік і 5 місяців. Сусідка сказала , що він зїв щура і помер...
Він не був моїм , а сусідським , приходив до нас в село...
Він так мало прожив на тому світі , так мало приніс мені радості...
Я думала , що він буде довго жити і тішити мене .

 Потім я дала оголошення про роботу , і мені нічого не відписали.

І от вчора взнала , що я тепер не можу заходити на один свій сайт , форум. Там я сиділа майже 8 років.
В мене там були різні теми , там можна було спілкуватися з різними людьми і психологами...
Там я познайомилася з одної хорошою психологом , з якою спілкувалася більше 5 років...

...І це все в мене в одну мить обірвалося.... В мене там за ці всі роки майже 300 різних тем назбиралося...
Я вчора і сьогодні плачу...

....Плачу за Мурчиком, за тим сайтом, за то що не маю роботи , а взяла кредит , і мені його треба в грудню віддати.
А не маю з чого.
Плачу ще , що не можу бути здоровою.
В мене анемія 8 років.
Причини не знаю.
А від препаратів заліза я чуть не втрачала свідомості...вони мені не йшли...

Моя анемія не хоче сама по собі проходити.
І кожен день однакові , фізичні симптоми , які мене дуже махають і не дають працювати ...

Мені 44 роки.
Не заміжня, дітей не маю...
Моя донечка народилася мертвою....
І живе з Богом в Раю...
Вже майже 14 років...

Мені дуже важко жити і це все переносити..
Алкоголь мені не допомагає.
Я від нього не пянію..
А пю його , щоб швидше заснути і так гостро не думати за своє життя і проблеми...

Яна Киркеснер · Answer

Вітаю вас.
Співчуваю вам, здається, що зараз ви переживаєте життєву кризу. Нові травмуючі для вас події наклались на довготривалі поточні проблеми зі здоров'ям та фінансами, певні непропрацьовані психологічні моменти, і ви провалились у емоційний розпач.

Дозвольте мені припустити зв'язок між смертю сусідського котика, неможливістю потрапити на важливий для вас форум та мертвонародженою дитиною. Ви сказали " Він був ще такий маленький і молоденький.... Він так мало прожив на тому світі , так мало приніс мені радості... Я думала , що він буде довго жити і тішити мене ." Це звучить як оплакування тієї самої дитини, яка, на превиликий жаль, так і змогла вирости та приносити вам радість своїм існуванням. У той форум, за вашими словами, ви також вклали багато своїх почуттів, мали там важливих для вас людей, і його втрата тепер також переживається як горе втрати чогось дуже цінного, значущого.

На мою думку ви не до кінця пережили втрату дитини, тому ці дві події настільки вас тригернули, вибили з колії. З цим запитом вам варто звернутись до психолога.

До того ж, не варто нехтувати своїм здоров'ям і краще повторно звернутись до лікарів з приводу анемії. У нашому організмі все тісно взаємопов'язано - фізіологічний та психологічний стани. Вирішите проблему на фізіологічному рівні, і психологічний під впливом цих змін буде поліпшуватись.,

Валентина Жемчужникова · Answer

Сочувствую вам. Очень сложно быть одной и сталкиваться с проблемами, утратами, не имея поддержки и близких людей.
Как будто смерть котика выступила триггером и воскресило переживания и мысли про ребенка и одиночество.
Как вы пережили то, что дочка родилась мертвой?
Был ли рядом с вами кто-то, кто поддерживал вас?
Какой у вас опыт отношений?
Есть ли друзья, возможно были когда-то?
Как давно вы без работы?
Чем наполнены ваши дни?
Вы пишите про алкоголь.
Вы часто пьете?
Предположение, что анемия, которая не проходит, это уже к психосоматике больше.
И с этой темой, своим состоянием нужно работать в психотерапии.

Валентина Жемчужникова · Answer

Господи, как же это тяжело и больно, что у вашей мамы такая реакция была.
А отец ребенка? Где он был и как отреагировал?
Как складывалась ваша личная жизнь до и после этой трагедии?
Я думаю, что вы подавили переживания и это выходит то одной проблемой, то другой. Но свое горе вы не прожили похоже

Яна Киркеснер · Answer

Має сенс звернутись до психотерапевта, який профілюється саме на психосоматиці. Робота з вузькоспрямованим спеціалістом має більше шансів на успіх у вашому випадку, якщо робота з широкопрофільним психологом не принесла вам значних результатів.
Бажаю вам внутрішнього ресурсу, аби подолати цей життєвий етап якомога скоріше та ефективніше.

Валентина Жемчужникова · Answer

Вашей вины в этой ситуации точно нет. Потому что как бы не повел себя мужчина, но вы сделали правильный выбор - выносить и родить ребенка. Но в том, как все сложилось с дочкой, вины нет вашей ни на грамм.
Вам нужно поработать с психологом, чтобы прожить утрату и отпустить, насколько это возможно. Иначе будет бесконечный поток болезней и проблем.
Если проблемы с финансами, то напишите мне в личку, я подскажу, где найти психолога за минимальную сумму совсем.

Павел Леонидович Басанский · Answer

Здравствуйте!
[quote]В мене осінню почалися тільки одні проблеми[/quote]
Они НЕ начались, они только ОБОСТРИЛИСЬ! Они ведь были всегда - ОДИНОЧЕСТВО, НЕДОлюбленность, чувство НЕНУЖНОСТИ и пр., верно? Сейчас просто пришло время с ними разобраться.
[quote]І от вчора взнала , що я тепер не можу заходити на один свій сайт , форум. Там я сиділа майже 8 років.
В мене там були різні теми , там можна було спілкуватися з різними людьми і психологами...
Там я познайомилася з одної хорошою психологом , з якою спілкувалася більше 5 років...

...І це все в мене в одну мить обірвалося.... В мене там за ці всі роки майже 300 різних тем назбиралося...
Я вчора і сьогодні плачу...[/quote]
Сидение на психологическом форуме - это не только попытка уйти от одиночества, это еще и ИЛЛЮЗИЯ решания психологических проблем. И это "решание" больше похоже на получение сочувствия (в лучшем!!! случае) или жалости (в худшем!) к себе. При втором варианте это больше похоже на психологическую манипуляцию (сознательную или неосознанную) - привычный способ жаловаться на несчастную и тяжелую, такую несправедливую жизнь. По меньшей мере использовать этот прием нечестно, а по большому счету - это БЕСПОЛЕЗНО. Так как НЕ меняет качество жизни и все остается так, как ЕСТЬ. Но эта фиксация на вызывании жалости, которой вы ЗАМЕНЯЕТЕ отсутствующую любовь - от мужчин, мамы и папы (происходит психологическая подмена, самообман) укрепилась благодаря реакции папы:  
[quote]Тільки одному татові було мене дуже жаль...
Він плакав , коли я прийшла з пологового без своєї донечки , яку назвала Соломійка...
Тільки йому одному було мене дуже жаль...[/quote]
И это НЕ есть хорошо, как могло бы показаться на первый (сентиментальный) взгляд.
Так как жалость! делает из вас инвалида, не способного на полноценную жизнь. 
Уверен, именно об этом и мечтала мама, а вы только РЕАЛИЗУЕТЕ ее мечты - чтобы у вас НИЧЕГО в жизни не получилось. 
Обычно такое поведение наблюдается у нарциссичной мамы, страдающей завистью даже к своим детям. И очевидно, что отношения с ней НЕ проработаны. Увы. Иначе, жили бы уже сейчас по-иному.

Алла Владимировна Романенко · Answer

Доброго дня! 

Співчуваю вашим стражданням і втратам, які вам так тяжко пережити… Вони накопичуються і лягають один на одного, блокуючи всю вашу життєвість, тому вам так важко жити... Ви не відпустили і не прожили втрату дитини((
 
Я відчуваю дуже багато самотності і безсилля у вашому тексті, а це ж також індикатор вашої анемії… Я пропоную вам одну річ, експеримент, можна ж спробувати принаймні. Так багато речей, які у вас не виходять, і ви на них фіксуєтесь, закріплюєте ще більше цей нейронний ланцюжок, породжуючи ще більше знесилення. Я пропоную інший підхід, наприклад робити щодня спортивну зарядку, яка буде вертати вам силу, контроль, дисципліну і позитивну звичку. Має ж буде якесь доступне важливе місце, де ви можете і зростаєте. Почніть з маленьких кроків турботи до себе… 
З приводу терапії, то є безкоштовні соціальні центри та гарячі лінії довіри. Я пропоную вам шукати і бачити можливості, вони зараз перекриті вашими сильними почуттями, але вони є!

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Дуже важко на душі...

Ответы психологов