Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 1 день тому: «Ваша ситуація, на жаль, не рідкість. Вагітність – стрес для організму, а така непроста життєва ситуація – подвійний стрес для Вас. Сльози, апатія, неможливість ясно мислити, сильн»
Інна Олегівна Горошко
Інна Олегівна Горошко 1 день тому: «Вітаю! "Я така не щаслива, хоча я вагітна і про це так давно мріяла." - в цій фразі я чую звинувачення себе в тому , що Ви маєте бути щасливі, але Ви маєте право горювати, сумуват»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 1 день тому: «Вітаю! настрій. Для мене це якісь качелі. Я не знаю, якою буде ця людина сьогодні і що мене очікує. В цих стосунках дуже багато нюансів, але не зважаючи на це я завагітніла . Моєм»
Вопрос от: Mrs Iren Возраст: 33

Пауза у відносинах

Доброго дня всім. Трішки більше місяця ми з чоловіком взяли паузу, точніше я зібрала речі і пішла жити до мами з дитиною. Якщо коротко то останні пів року жили як сусіди з чоловіком, в нього образа що я вела себе грубо з ним, не цінила і т.д… я переосмислила це все, готова була до змін і пропопцювань своїх помилок, але останній тиждень ловлю себе на думці, що навіть якщо зійдемось знову, то не буде тих відносин , що були. Тобто не буде тієї довіри, кохання, буде завжди тривога: а раптом не так щось зробила і т.д.
Тому тут швидше в мене два питання.
1. Якщо все ж таки ми знайдемо сили спробувати відновити стосунки, то як правильно це зробити? Тобто щоб і він і я відчували комфорт в стосунках. Я вже думала, можливо на побачення запрошувати або ж…от не знаю
2. Якщо все ж таки розійдемось, то як зберегти адекватні відносини? Тому що я кохаю його і думки про те, що в нього буде інша, мене прям роздирає
Я не знаю що робити, адже в нас дитина 4 роки і ми все рівно будемо спілкуватись. Думала вже попросити його взагалі не писати і не телефонувати мені, коли захоче забрати малу то подзвонить моїй мамі. Чи це дитяча позиція і я маю знайти в собі сили щоб спілкуватись з ним?
І ще питання, чи дійсно таке можливо зі сторони психології, що чоловік образився на мене, на відношення моє до нього настільки, що сам не розуміє потрібна йому сімʼя чи ні? І скільки по часу( приблизно) з реальних історій потрібно щоб розібратись в собі? Дякую всім
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Алла Веленко — психолог
Алла Веленко психолог
Київ ·
Доброго вечора Iren!
Дуже складно з того, що Ви написали зрозуміти ступінь образи чоловіка на Вас. Зрозуміло, що формат форуму не дозволяє писати деталі, тому можна спиратися лише на Ваше бачення ситуації. Коли люди закохуються одне в одного, вони відкриваються, бо довіряють. І чим ближчі стосунки, тим легше одне одному завдати болю. Ви питаєте "чоловік образився на мене, на відношення моє до нього настільки, що сам не розуміє потрібна йому сімʼя чи ні?" Так, таке може статися. Жінка психо-емоційно сильніша за чоловіка і навіть не усвідомлює, яку душевну рану може йому спричинити звичайними образливими словами...
А от "І скільки по часу( приблизно) з реальних історій потрібно щоб розібратись в собі?" - це може сказати хіба, що Господь Бог. Адже, кожна людина індивідуальна. Єдине, чим довше триває розрив, тим менше шансів щось налагодити.
Те, що Ви усвідомили свою неправильну поведінку, чудово, але... На превеликий жаль, усвідомити і реально змінитися - це дві різні речі. І, як на мене, Ваш чоловік це знає і відчуває... Кому ж захочеться ще раз, і ще раз робити собі боляче... Тому просто сидіти і чекати, що якось саме все налагодиться - марна справа. Потрібно робити реальні кроки в бік своїх глибинних змін на рівні рефлексів та поведінкових моделей. А для цього, необхідно розуміти, звідки у Вас звичка грубо та без поваги говорити зі своїм чоловіком? Так спілкувалися між собою Ваші батьки? Це перше.
Друге. Власне, а чому саме Ви зібрались і пішли до мами? Це чия була ідея?
І третє. Вже сталося, як сталося. Тому потрібно виходити з того, що вже є. Судячи з написаного, Ви вже наробили купу помилок. То чи варто ускладнювати ситуацію, перекриваючи собі бодай один шанс відновити стосунки? Спілкуватися через маму щоб що? Щоб показати свою незрілість і ще раз проявити повну неповагу до чоловіка? Адже, це Ваші стосунки, а не мамині. Отже, і розбиратися з ними прийдеться Вам самій.
Що робити? Я б на Вашому місці поки не робила більше "різких рухів", а почала працювати з сімейним психологом. Бо до тих пір, поки Ви не розберетеся сама з собою, хіба що ще більше ускладните життя собі та своїй дитині. Які стосунки між Вашими батьками?

Відредаговано автором 29-11-2024 21:45:30

Насамперед потрібно усвідомити, що означає для вас із чоловіком пауза – це втеча від проблем чи розв'язання розбіжностей і чи варто було брати паузу у стосунках.
Пауза — один із засобів для того, щоб під час кризи з'ясувати, що робити зі стосунками далі.
Іноді після перерви люди розуміють, чи треба рухатись далі, чи треба розлучитися.
Перерва чи дистанція сама собою не вирішить проблеми.
Стосункі у дистанції мають свої правила та передбачають вирішення проблеми без мами та інших людей.
Не рекомендується брати паузи довше ніж чотири-шість тижнів. Цього часу може бути достатньо, щоби обміркувати проблеми у стосунках. Якщо затягнути, ризикуєте сильно віддалитися, що може призвести до розставання.
Вам, звичайно, потрібен психологічний супровід.
...
По какой причине вы решили взять паузу, а не просто живя вместе, пробовать строить отношения по новому?
Когда вы переосмыслили, что делали не так (как вам показалось), то дальше вы обсудили это с мужем?
Почему вы считаете, что в отношениях не будет доверия теперь? Что именно разрушило доверие?

В идеале, вам стоило бы обратиться к психологу, чтобы разобраться в том, как вы строите отношения, что переосмыслили, работать с вашей тревогой. Часто она рождается тогда, когда нет осознавания своей ценности, есть большой страх потери отношений.
А еще важно помнить, что отношения строят два человека и именно эти двое делают так, чтобы отношения сложились именно таким, а не другим способом. Поэтому не стОит брать всю вину на себя, а хорошо бы разделить, где ваш вклад и ответственность, а где мужа.

Относительно того, может ли муж обидеться сильно, что не уверен хочет ли семью, то может быть что угодно.
Тут знает только он.
Важно открыто обсудить отношения, если муж готов, то и ему бы пойти в терапию. И тогда пробовать по другому взаимодействовать. При желании и усилии двух сторон все получится
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?