Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Нора Маркман
Нора Маркман 6 годин тому: «Вітаю! А як саме починаються побутові сварки у вас? Так, з вашого поста виникає, що ви бачите бюджет і рольові моделі по-різному. Проте у випадку якщо конфлікти лише побутові - ко»
Нора Маркман
Нора Маркман 7 годин тому: «Вітаю! Я можу погодитись з колегами, які писали вище - кілька місяців це може бути недостатньо для повного розуміння ситуації. Це той період де закоханість може поступово переходит»
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 12 годин тому: «Вы завершили длительные отношения и по сути сразу прыгнули в следующие. Хотя в идеале важно прожить утрату и потом уже строить отношения. Какой в этом риск? Риск в том, что все вос»
Питання від: Alina Вік: 18

Как разрешить себе достигать поставленых целей?

С детства очень люблю рисовать, писать сочинения и стихи. После 9 класса поступила в педагогический коледж на учителя изобразительного искусства. Во время обучения решила, что учитель это не моё, что просто трачу своё время и делаю что - то не то. Постоянное ощущения, что делала что - то не своё. После 2 курса поступила в университет на дизайнера. Заканчивается первый семестр обучения и я всё равно чувствую будто делаю что - то не то и упускаю что - то очень важное в своей жизни. Хочу издавать свои книги, рисовать картины, работать психоаналитиком. Но не могу постепенно йти к своей цели. Могу составить план, но через несколько дней все как - будто смывает дождём и я уже не знаю куда идти. Увлекаюсь психологией, у меня есть списки желаний, идей для рисунков, сочинений. Очень хочу записывать стихи на камеру( но как только приходит время зделать первый шаг, я будто не чувствую рук ). Кажеться, что то, что я делаю никому не нужно. Психологически очень устаю от общения в университете. Хочется перейти на заочную форму обучения и в одиночестве заниматься творчеством. Боюсь критики со стороны родных, которые меня совсем не понимают.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Добрый вечер!
Очень важно, чтобы это были Ваши истинные цели и желания. Что Вам мешает их достигать? Возможно, что стоит начинать с маленьких шагов. Есть ли близкие, кто бы мог Вас поддержать в этом?
...
Доповнення від автора питання ·
Есть парень, который всегда поддерживает мои идеи. Понимаю, что желания то у меня есть, но когда приходит время делать что - то, чтобы их достичь, я то ищу уютное местечко, чтобы было комфортно рисовать, то говорю себе, что времени нет, нужно сессию здать( хотя ёе я здаю в полнейшем стрессе, постоянно не успеваю и понимаю, что это только моя вина). И чувствую постоянное чувство вины, что ничего не делаю и время куда - то уплывает. Выходит, что сама себе мешаю достигать своих же целей...
Доповнення від автора питання ·
Ось думаю і відповідь знайти не можу...прийшла думка, що моє почуття провини родом з тих ситуацій, коли мені казали: "Як це ти будеш робити те, що тобі хочеться?, а якщо і я так почну робити? Так не можна! Я чомусь думала, що ти розумніша..."
Але розумію, що звинувачувати рідних в тому, що в мене щось там не виходить абсурдно...
Добрый вечер.

цитата:
Кажеться, что то, что я делаю никому не нужно.

Это кому не нужно? Есть адресаты?
цитата:
Але розумію, що звинувачувати рідних в тому, що в мене щось там не виходить абсурдно...

Тоді ви починаєте звинувачувати себе??
Хто казав вам ті речі у дитинстві? Які почуття окрім провини ви ще відчували?
...
Доповнення від автора питання ·
Добрий вечір. Так, схоже тоді я починаю звинувачувати себе... Ці речі казали бабуся і тітка, які, по суті, мене виховували. Розумію, що вони це казали тому, що ніколи не дозволяли жити собі так, як хочуть саме вони. І завжди жили і живуть так, як "треба", а кому треба....і мене у цьому досі переконують. Ще відчувала сором. Сором і провину за свої дії і бажання. Дякую вам!)
А ви знаєте, що таке почуття провини? Це злість завернута на себе. От якби ви вам казали: "Як це ти будеш робити те, що тобі хочеться?, а якщо і я так почну робити? Так не можна! Я чомусь думала, що ти розумніша..."
А якщо б ви замість провини сказали, щось на кшталт, шановні мама і тітка Я розумна, і вірю, що те, що я роблю це круто. З такою енергією, ви б вибудовували свої кордони, і впевненість в собі відповідно.
Можете пробувати захищати свої кордони, і вірити в те, що робите?
І прям казати, що ви починаєте сердитись, коли чуєте таке про себе...

Ответ отредактирован автором 07-01-2021 23:38:21

...
Доповнення від автора питання ·
Коли починаю казати, що все, що я роблю в своєму житті це мій досвід і моя відповідальність, і я цілком маю на це право, все закінчується конфліктом і моєю агресією. Тому зараз намагаюсь мінімально обговорювати з рідними свої особисті питання, і спілкуватись на якісь загальні теми. Вірю, що як тільки стану повністю від них незалежною( з'їду кудись і сама зароблятиму), спілкування обмежу до " мінімального мінімуму", це ж нормально? Але суть я зрозуміла, працюватиму над вірою в те, що я роблю, а сором і провина це про нелюбов до себе. А я вчитимусь цінувати свої особисті кордони і бажання. Дякую вам!)
Доповнення від автора питання ·
Можливо...проте я не сильно прагну отримати любов близьких. Для мене зараз дуже важливо реалізуватись як особистість. Дуже важливо. Знаю, що я не долюблена дитина.( Мама і тато мене не виховували) Відповідальність і "дорослість в дитинстві" кажуть мені зараз, що заповнити порожнечу, де мала бути батьківська любов можна способом будування свого цікавого життя, своїми захопленнями, творчістю... Дуже важливо не лишитись ніким. Думаю, присутній страх "облажатись " перед собою( що означає не отримати любов) плюс провина і сором за те, що розриваю привиті з дитинства переконання, що робити те, що хочу, не маю права.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?