Question

07-01-2021

С детства очень люблю рисовать, писать сочинения и стихи. После 9 класса поступила в педагогический коледж на учителя изобразительного искусства. Во время обучения решила, что учитель это не моё, что просто трачу своё время и делаю что - то не то. Постоянное ощущения, что делала что - то не своё. После 2 курса поступила в университет на дизайнера. Заканчивается первый семестр обучения и я всё равно чувствую будто делаю что - то не то и упускаю что - то очень важное в своей жизни. Хочу издавать свои книги, рисовать картины, работать психоаналитиком. Но не могу постепенно йти к своей цели. Могу составить план, но через несколько дней все как - будто смывает дождём и я уже не знаю куда идти. Увлекаюсь психологией, у меня есть списки желаний, идей для рисунков, сочинений. Очень хочу записывать стихи на камеру( но как только приходит время зделать первый шаг, я будто не чувствую рук ). Кажеться, что то, что я делаю никому не нужно. Психологически очень устаю от общения в университете. Хочется перейти на заочную форму обучения и в одиночестве заниматься творчеством. Боюсь критики со стороны родных, которые меня совсем не понимают.

Вопрос от: Alina; Возраст: 18

понравился вопрос?

07-01-2021 22:52:30Дополнение от автора

Есть парень, который всегда поддерживает мои идеи. Понимаю, что желания то у меня есть, но когда приходит время делать что - то, чтобы их достичь, я то ищу уютное местечко, чтобы было комфортно рисовать, то говорю себе, что времени нет, нужно сессию здать( хотя ёе я здаю в полнейшем стрессе, постоянно не успеваю и понимаю, что это только моя вина). И чувствую постоянное чувство вины, что ничего не делаю и время куда - то уплывает. Выходит, что сама себе мешаю достигать своих же целей...

07-01-2021 23:04:22Дополнение от автора

Ось думаю і відповідь знайти не можу...прийшла думка, що моє почуття провини родом з тих ситуацій, коли мені казали: "Як це ти будеш робити те, що тобі хочеться?, а якщо і я так почну робити? Так не можна! Я чомусь думала, що ти розумніша..."
Але розумію, що звинувачувати рідних в тому, що в мене щось там не виходить абсурдно...

07-01-2021 23:29:46Дополнение от автора

Добрий вечір. Так, схоже тоді я починаю звинувачувати себе... Ці речі казали бабуся і тітка, які, по суті, мене виховували. Розумію, що вони це казали тому, що ніколи не дозволяли жити собі так, як хочуть саме вони. І завжди жили і живуть так, як "треба", а кому треба....і мене у цьому досі переконують. Ще відчувала сором. Сором і провину за свої дії і бажання. Дякую вам!)

07-01-2021 23:49:57Дополнение от автора

Коли починаю казати, що все, що я роблю в своєму житті це мій досвід і моя відповідальність, і я цілком маю на це право, все закінчується конфліктом і моєю агресією. Тому зараз намагаюсь мінімально обговорювати з рідними свої особисті питання, і спілкуватись на якісь загальні теми. Вірю, що як тільки стану повністю від них незалежною( з'їду кудись і сама зароблятиму), спілкування обмежу до " мінімального мінімуму", це ж нормально? Але суть я зрозуміла, працюватиму над вірою в те, що я роблю, а сором і провина це про нелюбов до себе. А я вчитимусь цінувати свої особисті кордони і бажання. Дякую вам!)

08-01-2021 00:33:12Дополнение от автора

Можливо...проте я не сильно прагну отримати любов близьких. Для мене зараз дуже важливо реалізуватись як особистість. Дуже важливо. Знаю, що я не долюблена дитина.( Мама і тато мене не виховували) Відповідальність і "дорослість в дитинстві" кажуть мені зараз, що заповнити порожнечу, де мала бути батьківська любов можна способом будування свого цікавого життя, своїми захопленнями, творчістю... Дуже важливо не лишитись ніким. Думаю, присутній страх "облажатись " перед собою( що означає не отримати любов) плюс провина і сором за те, що розриваю привиті з дитинства переконання, що робити те, що хочу, не маю права.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Тетяна Афанасьєва
(Київ)

Катерина Вовк
(Київ)

Дарія Рудь
(Онлайн)

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 1 · 2021-01-07 22:44:07

Добрый вечер!
Очень важно, чтобы это были Ваши истинные цели и желания. Что Вам мешает их достигать? Возможно, что стоит начинать с маленьких шагов. Есть ли близкие, кто бы мог Вас поддержать в этом?

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 2 · 2021-01-07 22:56:08

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 07-01-2021 22:56:08

А зачем Вам нужно чувство вины?

👍 рекоммендовать:

Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) · Answer 3 · 2021-01-07 23:10:41

Добрый вечер.

цитата:

Кажеться, что то, что я делаю никому не нужно.

Это кому не нужно? Есть адресаты?

цитата:

Але розумію, що звинувачувати рідних в тому, що в мене щось там не виходить абсурдно...

Тоді ви починаєте звинувачувати себе??
Хто казав вам ті речі у дитинстві? Які почуття окрім провини ви ще відчували?

Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) · Answer 4 · 2021-01-07 23:36:42

А ви знаєте, що таке почуття провини? Це злість завернута на себе. От якби ви вам казали: "Як це ти будеш робити те, що тобі хочеться?, а якщо і я так почну робити? Так не можна! Я чомусь думала, що ти розумніша..."
А якщо б ви замість провини сказали, щось на кшталт, шановні мама і тітка Я розумна, і вірю, що те, що я роблю це круто. З такою енергією, ви б вибудовували свої кордони, і впевненість в собі відповідно.
Можете пробувати захищати свої кордони, і вірити в те, що робите?
І прям казати, що ви починаєте сердитись, коли чуєте таке про себе...

Ответ отредактирован автором 07-01-2021 23:38:21

Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) · Answer 5 · 2021-01-07 23:55:41

Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) 07-01-2021 23:55:41

Прошу!)

👍 рекоммендовать:

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 6 · 2021-01-08 00:09:07

Я думаю, что за этим стоит страх не оправдать чьи-то ожидания и потерять любовь близких, поэтому Вы начинаете и бросаете и это не даёт вам возможности достигать целей. Как Вы думаете?

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 7 · 2021-01-08 21:04:14

То есть у Вас есть страх ошибки и, чтобы этого не произошло Вы начинаете и не доводите до конца?

Как разрешить себе достигать поставленых целей?