Перестала чувствовать любовь и привязанность
Я очень ждала возможности наконец поехать домой, увидеть родных, друзей. Я помню, какую радость эти поездки приносили ранее. Я так ждала этого дня и вот, я дома и ... Эмоций почти ноль. Я даже обнять своих родных нормально не могу, мне кажется, что я не чувствую ни к кому ничего больше. Нет того удовольствия от встреч с друзьями, от еды, от хорошей музыки. Только какая-то тяжесть в груди и ещё чувство вины за то, что я вижу непонимание в глазах мамы, за то, что я больше не говорю с ней по душам и стала какой-то чужой. Возможно, это все та же сепарация, которой не было лет в 16? Мы тогда была не разлей вода. Да я в общем-то уже ни с кем не говорю по душам кроме мужа, пожалуй. Да и ему не все рассказываю, я почему-то все стала держать в себе. Только к мужу и ещё к коту я испытываю нежность, могу обнять и сказать то, что чувствую. И все. Я понимаю, что мне дорога конечно же в психотерапию, тут работать и работать. Просто захотелось написать это именно сейчас, чтобы стало легче. Все время ком в горле и хочется рыдать, как хочется вернуть хоть немного лёгкости и света в свою душу.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.