Самотність
Я по натурі екстраверт, мені важливо бути в оточенні людей. До воєнного стану працювала в офісі, там хоч якесь спілкування, зустрічалась з подругами. Наразі працюю віддалено, подруги пороз'їжджались і, якщо вже чесно, деякі не мають такого бажання спілкуватись, оскільки зайняті своїм життям, хлопцями і т.д.
Я намагалась завести дружні стосунки в танц. колективі, де займаюсь, але моє враження, що я нав'язуюсь або ж мене просто використовують коли зручно. Я не сказала б, що прям мрію стати подругами з тими дівчатами, оскільки бачу, наскільки різні наші погляди на багато речей. Можливо, це і через різницю у віці, з деякими вона 5 років (я старша). Мені важко зблизитись з людьми, люди плюс-мінус мого віку вважають мене надто серйозною чи щось типу того. А я вважаю себе зайвою серед них, вони обговорюють стосунки з хлопцями своїми, а у мене нема таких історій. Я відчуваю потребу хоча б у якомусь спілкуванні, відчуваю себе самотньою, нікому не потрібною і т.д., хоча головою розумію, що вже доросла і маю бути самодостатньою. Як позбавитись цього почуття самотності і непотрібності? Порадьте щось, будь ласка.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.