Я не можу справитися зі своєю ревністю!!!! Це просто вбиває мене

Доброго дня.
Навіть через розповідь відчувається ваш відчай.
Зпершу варто відверто собі сказати- так більше не може тривати, це дорога до завершення стосунків.
Що робити?- зрозуміти природу ваших підозр. Насамперед розібратись в собі.
Чи подобається чи приймаєте ви самі себе? Вважаєте цікавою, привабливою сама себе для початку? Тобто розібратися з самооцінкою- що я взагалі сама про себе думаю.
Потім перейти до наповнення вашого житя- що в ньому є? Робота, хоббі, догляд та виховання дітей, час на себе, час на вас з чоловіком- все присутнє? Чого більше, чого менше?
Все це влаштовує?
Третє- що відбувається зі стосунками?
З вашого повідомлення розумію що довіри немає.Коли це сталося? Які почуття до чоловіка маєте? Якою себе почуваєте разом з ним? Чи є спільні плани, інтереси.
Загалом гарним рішенням було б попрацювати з психологом певний час, т.як це комплекс питань який варто проаналізувати і зрозуміти що де треба виправити.
Ревнощі вбивають стосунки, закривають і спустошують їх.
Якщо ви зацікавлені зберегти її- треба міняти ситуацію.

Ответ отредактирован автором 22-09-2022 21:35:20

Ответ отредактирован автором 22-09-2022 21:36:32

Що мені з цим робити?

За ревностью скрывается страх потери.
Также могут быть и другие страхи, которые сейчас уже мешают Вам спокойно жить.

які сама собі і накручую

Ваш муж частично прав.
Вас "накручивают" Ваши страхи.

Скажіть , як мені з цим бути?

Работать с психологом в индивидуальном порядке по уменьшению страхов и развитию уверенности в себе.

Вы рассматриваете такой вариант решения проблемы?

Доброго ранку, Ніко!

Останнім часом мені почалося здаватися, що він мені постійно зраджує, я просто не можу більше жити з цим.

Саме почалося здаватися - ТАК? Наявних доказів зради у Вас немає. От з цього треба виходити(!)
Розповісти можете, на якому грунті і коли з'явились Ваші підозри?

Дійшло до того, що я завжди перевіряю його телефон та навіть лайки в інтернеті. Це для мене так принизливо, але я вже не можу інакше.

Тобто про повагу до себе і повагу до чоловіка не йдеться?

дуже боюся правди я боюсь дізнатися, що він мені зраджує

Ймовірно Вас накручує страх - дізнатись правду про зраду. Власне, не сам факт зради, а її наслідки - що буде з Вами, з дітьми... Крім того, Ви ще можете втратити велику частину своєї ідентичності - як дружина, як кохана жінка й таке інше.

Щоби подолати подібні страхи, потрібно співпрацювати з психологом. І разом з ним, спираючись на почуття упевненості в собі, уявити можливі наслідки. Уявити бажаний розвиток подій, уявити собі вихід із можливої кризи, адже саме невизначеність і невідомість підігрівають тривогу та страхи.

І, зрозуміло, що потрібно розбиратись із реальними станом стосунків - чи достатньо Вам уваги і допомоги з боку чоловіка? Наскільки щирі ваші стосунки? Що робити, аби почувались впенено, приділяючи час власним потребам та інтересам?

Ответ отредактирован автором 23-09-2022 10:24:39

а я його дістаю своєю ревністю

И что Вы решили?
Что собираетесь делать со своей ревностью?

А що я можу зробити?

Например, поработать с психологом в индивидуальном порядке. Это Вам порекомендовали все специалисты.
Или каким образом Вы рассчитываете решить свою проблему на форуме?

У мене зараз немає можливості десь виїздити

В основном, все психологи сейчас работают онлайн.
Вам не надо никуда ездить.

Доброго дня
Ви пишете «Останнім часом мені почалося здаватися, що він мені постійно зраджує». Якщо вам здається, то на це можуть бути певні підстави. Щось невловиме, що важко виразити словами, але ви відчуваєте зміни у стосунках. Наприклад, зникло тепло з погляду, рідше став обіймати. Або протилежне - стало більше турботи, виникли раптові подарунки. Або щось тонке, інтимне. Ви відчуваєте «щось не так», а от що - сказати не можете. Зовні може бути все гаразд. Як кажуть, форма та сама, а от наповнення змінилося. На жаль, відчуття «мені почало здаватися» - не з’являється на рівному місці.

Наша психіка здатна збирати всю інформацію навколо, органи чуття помічають найменші деталі. Тільки не все потрапляє у свідомість у вигляді думок та слів, іноді висновки про те, що відбувається насправді, потрапляють у свідомість у вигляді тривоги, страхів, нав'язливих думок. Але якщо ваш чоловік і справді вам зраджує, але вирішив це приховати заради збереження родини, то ви навряд чи знайдете інші докази, окрім відчуття «щось не так».

Що ж робити в цьому випадку?
Жити далі, бути уважною до того, що між вами відбувається, намагатися більше розмовляти про ваші стосунки в ті періоди, коли ви не страждаєте від ревнощів.

Хочу вас попередити, хоча ви мабуть, це і самі знаєте, що коли людину постійно звинувачують, то вона не може довго витримувати себе винуватою. Зазвичай чоловік каже: «Якщо я в її очах зрадник, то піду і стану ним. Хоч отримаю задоволення». Тому краще буде, якщо ви навчитеся себе стримувати і не говорити про зради. А щоб витримувати напруження знайдіть спосіб його розряджати: спорт, танці, швидка хода, йога, будь-яка фізична діяльність для задоволення.

Все, що з нами відбувається, має якийсь сенс. Його не завжди можливо розпізнати, але все ж таки поміркуйте, що може бути корисного від зради? Пориньте у свій жах до кінця: що буде далі відбуватися, коли раптом це станеться? Що буде з вами, з родиною, з вашими планами та мріями? Не зупиняйтеся на одній відповіді, запитуйте себе знову і знову: «А що буде далі? А далі? А після цього?». Вам обов’язково зустрінеться щось корисне, що зараз ви не бачите.

Ось ще гіпотези щодо вашої ситуації.

Ви пишете про ревнощі. Але за ними може бути багато інших почуттів. Ваш чоловік зараз в ЗСУ. Це дуже небезпечно для його життя та здоров’я. Можливо, ревнощі покривають більш сильні переживання, на які зовсім не хочеться дивитися? Страх втратити свого чоловіка назавжди, страх залишитися однією з трьома дітьми, страх смерті, що в будь-яку мить може ввійти в ваш дім? І тоді легше переживати через зраду, чим жити у постійному очікуванні жахливих новин?

А тепер більш приємні думки.
«В мене наче перед очима, я уявляю де він, з ким і що робить, і я впевнена, що це правда» - цей момент було б корисно повивчати більш детально. Що саме ви собі уявляєте? Подивіться на сцену у своїй уяві? Кого ви бачите зі своїм чоловіком? На кого схожа ця людина? Ваша увага більше прикута до чоловіка, чи до людини, яка поряд з ним? Що ви відчуваєте, коли ця сцена встає перед вашими очима? Що з вашим тілом? Хотіли би ви опинитися на місці свого чоловіка? Чи може вам би хотілося приєднатися до них?
До чого всі ці питання? Ви пишете, що в сексі у вас все добре. Але з роками секс в парі стає більш рутинним та одноманітним, втрачає іскру. Потреба в насолоді може бути не повністю задоволеною. Хочеться ще «чогось такого». Можливо, ваша уява малює різні картинки аби додати пристрасті до стосунків, роздмухати вогонь там, де почуття згасають.

Іноді ревнощі вказують на те, що сам ревнивець відчуває сексуальне бажання не тільки до свого партнера, але забороняє собі навіть думати про «таке». Заборонені бажання пригнічуються, але нікуди не діваються та згодом знаходять шлях для розрядки - власні бажання приписуються партнеру: «Це не я хочу, він - хоче». Проаналізуйте свої бажання та заборони.

Також дуже важливо думати про своє життя, про задоволення поза родиною: друзі, спорт, хобі, професійна реалізація. У вас повинно бути багато чого цікавого поза відносин з чоловіком.

я себе доводжу

Зачем же Вы так жестоко с собой поступаете?

Як мені вчинити, просто нічого йому не говорити?

А что, разве эти разговоры дают какой-то результат?

Через що взагалі це все могло пачатись

Из-за Ваших страхов.

ця моя хвора ревність?

Ревность действительно может быть болезненной, как минимум.
А как максимум - может быть сиптомом психического расстройства.

Ви описуєте кризу у подружніх стосунках, а ревнощі – це лише сигнал про цю кризу. Будь-яке почуття – важлива інформація від психіки. В вашому випадку ревнощі несуть повідомлення: «у відносинах не все гаразд, велика можливість втратити партнера». Тому боротися тільки ревнощами – це теж саме, як би у вас на кухні прорвало трубу, але ви трубу не ремонтуєте, а тільки вичерпуєте воду з підлоги. Такі дії не зупинять воду, а боротьба з ревністю – не усуне причину того, що її визиває. Вода буде прибувати, а ревність розростатися.
Допоможе – відверта розмова і бажання обох партнерів розбиратися, що між вами відбувається. Немає одного винного, відповідальність несуть обидва партнери.

Вас бентежить не тільки ревнощі. З вашого листа:
«Можливо, якби він був би вдома кожного дня, ось було б по іншому, але такої можливості немає»
«коли він вдома, у нас все добре, звісно якщо я не починаю йому когось приписувати»
Можливо, це про те, що ви не отримуєте достатньо уваги від чоловіка, не відчуваєте його інтересу до вас як до коханої жінки. Щось важливе для вас відсутнє у стосунках, і ви отримуєте підтвердження того, що ви - кохана жінка лише після сцен ревнощів. Інакше ви залишаєтесь невпевнені чи існує ще між вами надійний зв'язок.

«Мені здається що я вже стара, якщо є дівчата яким по 20 років»
Це про вашу особистісну кризу, коли відчуття своєї цінності залежить від зовнішнього вигляду, начебто нічого цінного крім молодості та краси у жінки не має. Чи реалізовані ви в професії, чи є у вас друзі, чи є справа, яка приносить задоволення?
Вважаю, це головна проблема, з якою вам потрібно розібратися в першу чергу. І тільки тоді розбиратися з відносинами з чоловіком. Вирішити проблеми в парі неможливо без вирішення кризи особистості.

«Він від мене одного разу приховав, що коли він із двома знайомими їздив в магазин ввечері, то вона та її подруга їздила з ними, й досі говорить, що це не так, і їх там не було. І приїхав він тоді вночі аж»
Тут йдеться мова про обман. Звідки ж взятися вашій впевненості у стосунках, якщо від вас скривають факти? І тут треба розбиратися, чому чоловік вибирає замовчати правду? Який вклад з вашого боку в те, що краще не все сказати?

«Просто було у нас таке, що я переписувалася з одним хлопцем» - це ж не від щастя ви писали іншому чоловікові? Що змусило вас це робити? Які почуття?

«Після того ще були зради але про це ніхто взагалі не знає» - про це знаєте ви. Якщо ви зраджували, то природно, що ви тепер думаєте, що і ваш чоловік вас зраджує. А якщо зраджували вас, то звідки взятись довірі? Щоб вона з’явилася, партнерам потрібно зробити велику роботу.
Читайте книгу Естер Перель «Право на ліво. Чому люди зраджують і чи можна уникнути зрад»

«Краще хай його вб'є, аніж він мені зрадить, здається швидше переживу» - накопичилось дуже багато злості на чоловіка, а,значить, є багато чого, що вас не влаштовує. І потрібно розбиратися з проблемами, а не з ревнощами.

А якщо ви не хочете нічого змінювати окрім ваших почуттів, то ваш запит можна сформулювати так: що можна зробити, щоб нічого не відчувати, коли роблять боляче, обманюють, скривають правду (додайте своє).

Ответ отредактирован автором 25-09-2022 20:44:31

Ответ отредактирован автором 25-09-2022 20:46:06

Після того ще були зради але про це ніхто взагалі не знає.

Ось чим породжуються і провокуються Ваші ревнощі. Хіба це така загадка?
То чиї були зради? Я так зрозумів, що Ви не дотримувались вірності.
Отже, якщо так, то, допускаючи зради зі свого боку, будете теж саме очікувати від чоловіка. І як Ви приховали свої стосунки з кимось, то Вам здається, що й Ваш чоловік здатний на подібне. Тобто міряєте по собі.

Що можна сказати? Між вами виникла купа таємниць та невирішених питань у стосунках. Немає довіри. А замість неї є перманентний пошук або кращого за нинішнього партнера, або пошук можливостей задля задоволення певних потреб на стороні, аби все було тишком-нишком.

Гадаю, що вихід полягає в чесному погляді на вашу сім'ю, в аналізі побудови близькості, у визнанні наявних проблем і розв'язанні їх за допомою сімейного психолога. Перший крок - це Ваше звернення на індивідульну консультацію (можна онлайн). Далі буде видно. Та чи наважитесь на зміни - складне питання?