Question

14-09-2023

Розійшлися бо він запив, кинувся з ножем і погрожував вбити мене і дітей коли був в стані алкогольного сп'яніння. Я сама вже майже 8 років. Дітям 8 та 10 років. За цей час він жодного разу їх не бачив , майже не спілкується і, звісно, не допомагає. Але то таке. Я й не звертаюся до нього. Тільки іноді, дуже рідко, коли мені зовсім тяжко самій все забезпечити. Останній раз то було ще років два тому. І оце зараз, попросила оплатити взуття. " а чому вони мені не пишуть? То скажи їм що то папа купив. А тобі на карту? То мені простіше оплатити замовлення. Як на новій пошті вже? То хай магазин відмінить, а я оплачу"
Я давно пробачила його як чоловіка. Але не можу відпустити і не злитися за його байдужість до дітей. Він спеціально то робить, щоб зробити боляче мені, бо я його кинула. " ти сама так вирішила, розбила сім'ю ". Він не видає дозвіл на виїзд як прошу. Доводиться стримувати себе, не зважаючи на те, що він говорить, просити.
Він не зміниться. Я хочу змінити свої емоції. Не хочу щоб він мене міг чіпляти,. А він знає що єдине , через що може зробити боляче, то діти. І при будь якій можливості це робить

Як перестати реагувати на нього?
Дякую за поради

Питання від: SannyBanny ; Вік: 38

подобається запитання?

Підберіть сімейного психолога онлайн або в містах України.

14-09-2023 12:44:05Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 350505 для Валентина Михайловна

Я його розлюбила. За допомогою медитацій.
1) це зараз не потрібно. Але ж два роки тому потрібно було.
2) аліменти він сплачує. По 1500 грн на дитину. Але ж цієї суми з нинішніми цінами не вистачає. Навіть якщо врахувати, що ще стільки ж додам я. 3000 грн на дитину в місяць виходить. Одяг, взуття , канцтовари, харчування, книги. Навіть на базові потреби не вистачає

Виберіть психолога для консультування з приводу розриву відносин, розлучення

14-09-2023 13:10:03Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 350511 для Валентина Михайловна

Не дуже з цим допомагають медитації. Ну тільки ситуативно. Я намагалася. Коли дивлюсь як діти засмучуються що в них немає папи. У нас був період коли вони вигадали його і як вони разом гуляли, грали, він навчив. Як вони іноді дивляться на друзів з якими папи грають в футбол, спілкуюся і ТД.

Мені дуже боляче за дітей, що я обрала їм такого папу, якому вони не потрібні. І якщо відверто, то я заморилася бути на 100% відповідальною за дітей. Мені доводиться багато чим жертвувати. І це також злить. Бо він живе знову повним життям, вільним. А я маю обов'язки за двох.

14-09-2023 13:26:25Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 350518 для Валентина Михайловна

Мабуть це питання потрібно дійсно буде вирішувати в комплексі з усим іншим.

14-09-2023 13:34:30Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 350520 для Светлана Владимировна

Ваші деякі питання у мене викликають гнів і не розуміння. Як це " що страшного якщо у дітей немає папи" . Звісно, іноді краще щоб його не було. Але глобально дітям потрібні обоє батьків. Я звісно багато чого можу. Але я не папа. І його я не здатна замінити. Вони шукають саме цю, чоловічу підтримку в інших. Як то в господаря будинку, в якому нас прихистили. Але , діти прикіпають до чужого, якому вони чужі. І знову оце " нас кинули. Ми не потрібні". Хоча він і не зобов'язаний був взагалі з ними спілкуватися. Вони часто мене запитують, а чому нас папа не любить? Бо ми погані?чому Жору папа забирає, а нас ні? Для дітей це важливо. І саме тому це погано.

Або " так ви все рівно сама все вирішуєте". Так , сама.але ж у дітей двоє батьків. Він їх також хотів. Чому я тепер сама з цим всим? Я також хочу жити. Я хочу ходити на побачення. Хочу час на себе. Хочу гроші на себе. Я вже пів року не можу виділити собі гроші на перукаря . Бо то дітей треба підстригти, то підручники, то випускний альбом, то екскурсії, то захворів, то виріс, то знову школа.
Я теж людина. Я вигоріла. Я не вивожу все сама.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Схожі онлайн консультації

13-09-2023 Не хватает решительности уйти от мужа

12-09-2023 Решила прекратить отношения как быть

10-09-2023 Як повернути відносини

07-09-2023 Как справиться с тем, что тебя резко бросил любимый?

05-09-2023 Розлучення

20-08-2023 Расставание

08-08-2023 Достала бывшая жена

04-08-2023 Як пережити розрив стосунків

22-07-2023 Почему не могу расстаться

22-07-2023 Хочу развестись с мужем

score 2 · Answer 1 · 2023-09-14 12:38:14

Как вам удалось простить его как мужа?
О каком разрешении речь? На период войны никаких разрешений не нужно, вы можете вывозить детей куда хотите.
Почему вы обращаетесь за деньгами только если вам самой тяжело?
Вы можете подать на алименты и он обязан будет высылать вам ежемесячно определенную сумму.

score 1 · Answer 2 · 2023-09-14 12:54:00

Если получилось простить с помощью медитаций, то почему в теме его отношения с детьми не получается?
Какие есть чувства в этой теме, что не получается отпустить?
Как думаете, если бы денег у вас было достаточно, вы бы злились на БМ за такое отношение к детям?

score 3 · Answer 3 · 2023-09-14 13:19:01

Похоже, что за вашей злостью много чего стоит - чувство вины, усталость, невозможность сделать то, чего хочется.
И тогда тут нужно каждый момент разбирать отдельно. Избавляться от чувства вины, пересматривать свои обязанности, которые на вас и смотреть, что можно делегировать, от чего отказаться или более спокойно воспринимать, научиться заботиться о себе и не жертвовать собой.
Очень часто мамы, которые сами воспитывают детей, слишком много берут на себя и из чувства вины стараются дать детям ну просто все, забывая о себе. Увы, это ведет к выгоранию, злости, и тому, что вы учите детей своим примером, что материнство = конец своей жизни и возможности что-то получать для себя.
Я бы рекомендовала вам индивидуальную работу с психологом, чтобы и чувства проживать и разбираться то, что я написала выше

Answer 4 · 2023-09-14 13:20:39

Добрый день!

цитата:

Не хочу щоб він мене міг чіпляти

Пока вы будете зависеть от него, он будет цеплять вас.

К тому же у вас есть крючки, на которые он вас ловит - это злость и обида

цитата:

Мені доводиться багато чим жертвувати. І це також злить. Бо він живе знову повним життям, вільним. А я маю обов'язки за двох.

чувство вины

цитата:

Мені дуже боляче за дітей, що я обрала їм такого папу, якому вони не потрібні.

и страхи.

Поэтому вам надо прорабатывать эти чувства.
А также учиться распознавать манипуляции бывшего мужа и противостоять им, за счет развития своего уверенного поведения.

цитата:

дивлюсь як діти засмучуються що в них немає папи

А что страшного в том, что у детей

цитата:

немає папи

?
И в том, что вы имеете

цитата:

обов'язки за двох

?
Если итак вы все тянете на себе и решаете проблемы без его участия.

score 1 · Answer 5 · 2023-09-14 13:41:36

В вас много боли и чувства вины. Боли за детей, что они сталкиваются с неприятными, болезненными переживаниями. А из чувства вины вы не даете себе жить. Как будто таким образом искупаете вину "что ж я за мать такая, которая откажет ребенку и пойдет к парикмахеру?".
Пока вы будете с этим чувством вины, вы не будете замечать, что и как вы можете сделать. Например, да, отца нет (так сложилось, увы), но наставником, другом может стать учитель, тренер, дядя, крестный. Ведь если вы заметите, то увы, то огромное количество детей, живя с обоими родителями, не получают от них внимания.
Про хочу ходить на свидания. Ходите. Позволяйте себе быть женщиной. Ваши дети не груднички и вполне могут заняться чем-то без вас. Пока вы не начнете позволять себе что-то, вы будете постоянно злиться. И на детей в том числе.

score 2 · Answer 6 · 2023-09-14 13:58:29

цитата:

глобально дітям потрібні обоє батьків.

Конечно, детям нужны оба родителя...

Но вы же сами пишете, что

цитата:

Він не зміниться.

Ваш бывший муж не хочет принимать участие в жизни ваших детей -

цитата:

За цей час він жодного разу їх не бачив , майже не спілкується і, звісно, не допомагає.

И все что вы можете сделать, это только алименты и (возможно) обязать его встречаться с детьми через суд.
Но он вряд ли это будет делать.

Тогда какой смысл вам на все это злиться -

цитата:

Чому я тепер сама з цим всим? Я також хочу жити. Я хочу ходити на побачення. Хочу час на себе. Хочу гроші на себе. Я вже пів року не можу виділити собі гроші на перукаря . Бо то дітей треба підстригти, то підручники, то випускний альбом, то екскурсії, то захворів, то виріс, то знову школа.
Я теж людина. Я вигоріла. Я не вивожу все сама.

?

А что мешает вам изменить отношение к себе?
По какой причине нельзя оставить детей одних в доме и пойти на свидание?
Почему их экскурсия важнее для вас, чем ваша прическа?
Ваши дети настолько несамостоятельные (хотя уже достаточно взрослые), что у вас нет времени на себя?
И если не хватает на все денег, то по какой причине нельзя об этом сказать в школе и не участвовать во всех тратах?

С точки зрения психического здоровья, на первом месте у человека должен быть он сам. А дети находятся на третьем месте (после партнера).
Вы же сейчас их поставили на первое место. Поэтому и выгораете.
И вам надо переключиться на себя.
Но сделать это вам опять-таки будут мешать ваше чувство вины перед детьми и страхи.
А ваша злость - это уже следствие того, что вас не устраивает ваша жизнь.

Ірина Миколенко психолог Полтава · Answer 7 · 2023-09-14 15:02:39

Доброго дня!

1. "" ти сама так вирішила, розбила сім'ю ".
У вас и не было семьи... была просто иллюзия семьи...
Вы пишите, что он не общается с детьми! Так и Слава Богу!
Чему такой отец - с такими принципами и таким поведением ( когда чуть не убил всех... чудом! )
Чему такой отец - может ваших детей научить???
Вы созависимы с ним... он агрессор... вы жертва...
2. Лучше всего - вообще от него не просить НЕЧЕГО... и забыть про него раз и на всегда!
Тогда и мучать и морально издеваться он над вами не будет.
Отсечь с ним все надо, вот и все!
А пока будете сами ему звонить, и чтото у него просить - будете получать от него такое неуважительное отношение...
Но это все - на проработку с психологом... (у вас много обид на него... они и держат...)
И да он не поменяется... ( такие люди не меняются)

Як не злитися на батька моїх дітей

Поради відвідувачів