Question

28-06-2024

Мені 17 років , цього року закінчила 11-й клас. Вже на протязі місяця я сама не своя , рідні , друзі та хлопець не розуміють, що сталося. Я завжди на позитиві, як кажуть друзі «душа компанії» , я завжди залюбки проводила час з друзями та хлопцем. Але останній місяць мене як підмінили, я не хочу нічого від слова зовсім, не хочу бачити ні хлопця, ні своїх подруг. Агресія та апатія , страх за майбутнє, що я ніяк не реалізуюсь. Я не знаю ким мені бути ( дорослі кажуть , що це нормально ), але мене лякає це відчуття, відчуття «а що буде далі». Коли тільки все почалося я думала «зараз тиждень і все буде як раніше», але ні, чим далі тим тільки гірше. Я хочу повернутися до цього почуття яке було раніше, коли будь яка дрібниця приносила мені радість, коли я цінувала кожну мить життя, а зараз я просто деградую.

Питання від: nik9a5; Вік: 17

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

28-06-2024 01:16:11Доповнення від автора

Я розумію, що в країні війна і зараз у людей є проблеми серйозніші , але це почуття яке я вже проживаю на протязі місяця мене просто зʼїдає з середини..

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу перепадів настрою, збудливості чи роздратованості, гніву, провини тощо

28-06-2024 15:33:45Доповнення від автора

Дякую за відповідь. Вся проблема в тому, що я не знаю, що я хочу . З дитинства мене цікавила лише сфера бізнесу, завжди казала , що тільки власна справа, я не бачу себе в роботі на когось . Мама каже , що не бачить мене в цій сфері 🫠, бачить мене фотографом або якимось оператором , пояснює вона свою думку тим , що я постійно ходжу та все знімаю , я дійсно люблю це , але ця робота дійсно не для мене , не бачу я себе у цій сфері.

Останній рік-півтора я жила по принципу «шо буде то буде», типу байдуже на все , живу собі тай живу, будь які не гаразди списувала на дрібниці. Хоча раніше я дуже драматизувала будь , що . Я з маленької дрібниці могла роздути таку катастрофу наче кінець світу.

28-06-2024 15:47:13Доповнення від автора

З початку повномасштабного ми виїхали в Польщу. Перебування там давалося мені дуже і дуже складно ( я із західної України і там було набагато спокійніше ніж на сході та в центрі). Просила маму повернутися додому і в червні 2022 ми приїхали на 3 тижні додому , а потім назад до Польщі. Потім в серпні повернулися додому і в листопаді ми знову поїхали до Польщі. Останній раз дався мені надто складно. На цей раз зі мною була подруга з мого міста, здавалося б мало бути краще, але ні. Через місяць перебування за кордоном в мене почалися якись тривожні атаки, буквально з пустого місця в мене зʼявлялася тривога, наче зараз на мене впаде стеля, сльози і це все без причини, тривали такі атаки 10-15 хв і потім проходило. Спочатку було раз на тиждень , а потім почалося 2 а то і 3 рази на тиждень і знову ж таки без причини, просто лежу в ліжку і починається. В січні я повернулася додому і перший місяць не було цих атак , а потім знову зʼявилися, я вже була вдома і все було добре, але вони час від час зʼявлялися, а потім зникли. Червень 2023 - у мене був такий самий стан як і зараз, тільки тоді у мене не було причини чому б це у мене могло зʼявитися . Якщо зараз я +/- розумію в чому діло , бо я переживаю за майбутнє, за реалізацію і чи зможу я добитися тих цілей які я собі поставила, але минулого року не було на хвилювання ніяких підстав. Того року такий стан був не довго тиждень- півтора .

28-06-2024 15:53:24Доповнення від автора

У школі мені подобались ті предмети з яких були нормальні вчителі. Нормальні - це добрі, які жартували , нормально до мене ставилися . Це були «любімчики» . В школі я не вчилася, мені завжди було байдуже на оцінки, якби батьки не розмовляли зі мною, не намагалася пояснити , що потрібно вчитися - мені байдуже. Для мене оцінки ніколи не грали важливу роль . Середній бал по табелю в мене 7 ( мене це влаштовує) батьки сказали : - «а сенс сваритись, це вже не виправити»
І то ця оцінка вийшла бо списувала )), вчителі бачили , що списую , але нічого не казали . Просто ставили оцінку нижче за , що я їм вдячна, що не валили і не ставили 2

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Схожі онлайн консультації

27-06-2024 Желаю зла другим

21-06-2024 Як з цим впоратися

20-06-2024 Очень понравилась женщина, девушка. Влюбился по полной

03-06-2024 Як подолати агресію

02-06-2024 Тяжелое чувство вины

31-05-2024 Не можу казати про свої почуття

26-05-2024 Почуття провини

22-05-2024 Депресія?

13-05-2024 Розказую про конфлікти іншій людині, та почуваюсь винною за це

30-04-2024 Она любит но пропали чувства

Яна Дмитрівна Кузик психолог · Answer 1 · 2024-06-28 12:46:48

Доброго дня.

Те що у світі і людей і більші проблеми, не означає що Ваші переживання і болі не варті того, щоб про них говорити чи вони мають бути легші.

Скажіть, чи відмічали момент після якого стан погіршився? Можливо подію, розмову, рішення якесь, особливий час?

Ви кажете про тривоги майбутнього - іноді такі переживання через сильну тривожність і тим паче пригнічену довгий час, можуть викликати депресивні симптоми і переживатись дуже складно. Чи вмієте Ви обходитись із своїми негавтиними переживаннями? Бути на позитиві, це чудово, гарна навичка та риса, але в певній мірі це обман себе - тому що життя не тільки позитивне, і всьому неприємному треба віддати його місце.

Які саме тривоги про майбутнє? Ви закінчили школу, і певна тривога тут поширена, але щоб покращити Ваш стан важливо розуміти - як це для Вас. І судячи із Ваших слів, це переживання майбутнього центральне, але так як раніше воно скоріш за все пригнічувалось Вами, а зараз так проявилось, бо терміни "відкладання" закінчились.

Тут важливо прояснити саме ці тривоги та уявлення про себе і майбутнє. Адже така сильна реакція може перейти і в складніші стани, якщо з нею не справлятись. І тому тут важливо заручитись підтримкою психолога, щоб пройти і пропрацювати ці моменти і теми, для власного благополуччя.

Ірина Миколенко психолог Полтава · Answer 2 · 2024-06-28 13:10:15

Доброго дня!

"страх за майбутнє, що я ніяк не реалізуюсь"
Вами сейчас руководит ваш страх - страх за будущее - а точнее неизвестность пугает.
Скажу парадоксально - но боятся неизвестности это норма для людей - вы входите во взрослую жизнь - точнее физически уже пора идти в взрослую жизнь - брать на себя ответственность - за свой выбор - кем вам быть - и вот тут у вас кризис личности - а точнее возрастной кризис - перехода от подростка - в юность - почему это норма - потому что, все через такой кризис проходят.
Просто комуто легче это удается - а кумуто тяжелее.
Вы сейчас дезоориентированы - от неизвестности - отсюда и раздражение - и возможно, убежать от реальности желание есть, потому и апатия.

Продолжите пожалуйста сами - на вопрос - а что будет дальше?
Опишите все что вас пугает - прям все опишите - можете прям тут на форуме.

И есть ли сфера или профессия которая вам интересна?
Или может была интересна раньше в детстве?
Вы гуманитарий или логик больше?
Какие предметы в школе вам очень нравились? А какие наоборот не нравились?

Яна Дмитрівна Кузик психолог · Answer 3 · 2024-06-28 16:30:24

У Вас був складний період, з переїздами, адаптацією, зміною всього і тим паче по при небажанні переїзду взагалі - це не просто переживати, і це тільки поверхня того, що Ви назвали, тому що багато процесів могли бути просто не поміченими.

Тому, якщо розбиратись із темою панічних атак та тривоги - це один напрям, що потребує уваги. Якщо говорити про страх майбутнього - то інше, і можна почати самостійно із фактажа і примірювання, чи підходять Ваші минулі уявлення про зайнятість на тепер. Виділять собі час і прям подумайте та випішіть: - що Ви любите робити, що приносить натхнення і задоволення. - що з цього попри "подобається" Вам особливо гарно вдається чи що виходить без особливих зусиль. - Сфери де Ви б хотіли реалізовуватись. І уважно роздивлятись, чи є переплетення десь, чи є можливість поєднати все, чи можливо, щось з цього особливо пріорітетне.
Важливо знаходити місця і дії, на які Ви можете спертись, зосереджувати увагу на тому, що можете робити. Буквально - що я можу робити зараз для того, щоб отримати навичку/прийняти рішення/отримати задоволення.

крім того, важливо ділитись своїми переживаннями. Чим більше пригнічуєть тривога і напруга, тим гірше і частіше вони виникатимуть. Вербалізація переживань - також їх зменшує і розряджає.
А в ідеалі, поговоріть з батьками, і якщо у Вас є бажання та потреба - зверніться до психолога, який Вам імпонує і дослідіть ці теми.

Я не справляюся зі своїми емоціями