Question

04-07-2024

Мені 27 років. Я розлучена і маю доньку. Донька живе з колишнім чоловіком, він перешкоджає нашому спілкуванню. Хоче щоб я була в сімʼї. Але. Його присутність доводить мене до нервових зривів. При спілкуванні з ним я доводжу себе до психозу і починаю бити себе по голові. Розійшлись ми два роки тому. Я йому зраджувала. В шлюбі ми були 5 років, разом майже 8. Всі ці роки я чула в свою сторону тільки образи, приниження, знецінення, що я не красива і вже нікому не потрібна. Завжди наголошує на те, що окрім нього зі мною ніхто не буде чесним і не любитиме. Ми три рази після розлучення намагались зійтись. Все марно. Я дуже погано себе поруч з ним почуваю. Приходять думки про самогубство. Я все роблю заради доньки. Я плачу йому неофіційні аліменти. В нас є договір нотаріальний про те, що я маю право бачитись з донькою. Але на його думку я не достойна. Багато разів закладалась думка подати до суду, щоб встановити чіткі рамки зустрічей з донькою. Але, я не можу переступити себе, щоб донька в цьому брала участь. Для неї я завжди говорила і показувала, що тато найкращий і самий добрий. Я спробувала побудувати стосунки з іншим чоловіком. Ми прожили разом 7 місяців. Я більше не хочу стосунків, бо я зневірилась в чоловіках через свого колишнього. Мене любили просто за те що я є, таку яка я є. Я 170 см. зросту, 59 кг.. в мене приваблива зовнішність і я не тупа. Але я це все в собі не бачу. Я не вірю в себе. Я бездара. Я хочу померти.

Питання від: samotnosc; Вік: 27

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

04-07-2024 14:46:09Доповнення від автора

Доньці 6 років. Дякую за відповідь. Наразі я розумію подальші кроки вирішення питання, я знаю і розумію що все це довгий, тяжкий, болючий процес. Я тримаюсь за віру в свою доньку і задля її блага.

Виберіть психолога для консультування з приводу апатії та депресивного стану

04-07-2024 18:19:37Доповнення від автора

Так, я не відчуваю почуття любові до хлопця з яким намагалась. Колишній завжди влазив в моє особисте життя кажучи, що він мені не підходить, що він поганий і мені не пара. Завжди намагався спровокувати сварку. Хоча від хлопця я отримувала саме те, що мені не вистачало. Мене любили просто так, мені не потрібно було заслужити увагу, мені давали віру в себе. Я йому дуже вдячна за те, що він змусив мене трішки повірити в себе. На справді це дуже велика робота з його сторни. Я сама по життю жертва. Жертва своїх батьків, вони були пʼятницями, батько бив маму міг і мене. В мене був старший брат, який заміняв мені всіх, але він трагічно загинув коли йому було 19, батьки тоді розлучились. Я трішки сама намагаюсь розібратись в собі, мій негативний дитячий досвід 7 з 9… після смерті брата коли мені 14, ще і року не пройшло, мене зґвалтували біля мого двору…тоді я жила з бабусею і дідусем. Мама обрала своє життя, з татом я не спілкувалась. І коли мій дідусь сказав, що я повія(через те, що до мене в гості приходив мій однокласник, нічого звісно не було) я намагалась накласти на себе руки порізавши вени лезом. Я прочитала які порізи найважче обробити аби зупинити кров і порізала вени вздовж. Коли я вже втрачала свідомість, я не знаю чому, але я захотіла жити, я знайшла тканину, перевʼязала руку і знепритомніла, коли я прокинулась, я подумала, що ще не час, і почала життя далі, це був мій другий день народження. 12 років я про це не казала жодній душі… тепер коли я розумію, що це все вплинуло на мене зараз, я хочу кричати про це, аби мені допомогли. І зараз, коли я вже маю власний досвід самогубства, я памʼятаю, що для цього не час. Смерть прийде тоді, коли прийде. І не мені вирішувати коли цей час. За моїми підрахунками та спостереженням, моя депресія почалась з 2011 року, з дня смерті брата, і ще досі не завершувалась ні на мить. Весь цей час я живу наче чуже життя і спостерігаю просто зі сторони. Я вже навіть шукала психіатричні табори, щоб здати себе туди і оговтатись врешті решт. До психіатра я вже записалась, залишилось дочекатись…

04-07-2024 22:09:45Доповнення від автора

Я весь час себі даю пендель, колишній давав пендель, час обрати інший шлях. Час набратись сил, енергії, досвіду. Йти іншим шляхом. Ніжним, чуйним і з любовʼю до себе. Я так відчуваю, так мені буде легше.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Схожі онлайн консультації

29-06-2024 Важка депресія, рдуг та рас — суїцидальні думки.

25-06-2024 Що робити з апатією?

19-06-2024 Помогите пожалуйста

19-06-2024 поиск себя

18-06-2024 Як мені забрати дитину від чоловіка та його сім\\\'ї

18-06-2024 Депресія

17-06-2024 Як вийти з депресії

06-06-2024 Відсутня зовсім мотивація та сили.

01-06-2024 Думки про суїцид

30-05-2024 Как преодолеть депресию

score 2 · Answer 1 · 2024-07-04 14:39:24

Сочувствую вам в первую очередь как мама. Это ужасно то, что вы описываете.
Вам нужна помощь вначале психиатра, потом толкового юриста и решать дело через суд. Какой возраст дочери?
Кроме того, вам нужна психотерапия. Во--первых, поддержка и помощь в том, чтобы вы хотя бы могли выговориться, прожить свои чувства, разобраться в себе и что вам делать, во-вторых, вы были и находитесь (хоть и в разводе) в явно абьюзивных отношениях, а значит нужно научиться перестать быть жертвой, научиться отстаивать границы и выстроить отношения так, как комфортно вам. Для этого нужна опора и поддержка, которой будет для начала психотерапевт. Единственное, что настраивайтесь, что это будет очень длительный процесс.
С суицидальными мыслями и тем, что вы бьете себя по голове это к психиатру, поскольку нужна, скорее всего, медикаментозная помощь.

score 1 · Answer 2 · 2024-07-04 14:51:34

Можете написать мне в личку, я подскажу контакты детского психолога, она же юрист, выступала раньше (сейчас уточните актуально ли) в судах с оценками психологического состояния ребенка и тп вопросам.
Я думаю, что помимо личной терапии вам лично, нужна и консультация подобного специалиста, чтобы понимать, как лучше для ребенка исходя из ее возраста и особенностей вашей ситуации. Потому что у вас много страхов и переживаний про дочь, но возможно какие-то страхи не оправданы. Все таки материнские чувства берут вверх. А тут будет взгляд профессиональный со стороны

Наталия Горская психолог Київ · Answer 3 · 2024-07-04 15:29:03

В першу чергу важливо розібратися з юридичною стороною ситуації, а також вибудувати матеріальні умови для того, щоб можна було б жити з донькою.
Для цього варто зібрати всі свої сили та спрямувати їх на вирішення складних питань.
Емоції зараз дуже важкі, можна спробувати дещо дистанціюватися від них, тимчасово, щоб були сили подолати проблему (як Скарлет з "Віднесених вітром" -"я подумаю про це завтра ").
Погоджусь з колегою щодо консультації психіатра, адже призначені медикаменти можуть допомогти знизити рівень внутрішньої напруги.
Вашій доньці потрібна сильна мама, тримайтесь.

score 2 · Answer 4 · 2024-07-04 16:37:58

Доброго дня!

Ваш чоловік вщент трощить вашу гідність і поводить себе аб‘юзивно. Дуже шкода вас і добре, що ви обрали себе, а не його, з його токсичністю.

Вам треба не подолати депресію, а лікувати. Відгорювати втрачені надії, прожити безсилля, образи, свої комплекси. Ви переповнені деструктивом в першу чергу по відношенню до себе, а це насправді лють і гнів, який чоловік не дав розмістити, а лише газлайтив і звинувачував вас. Стосунки з іншим чоловіком не вийшли, бо потрібно в першу чергу стосунки з собою. Ви травмовані цим шлюбом і ваші рани не зажили…

Рекомендую вам консультацію спочатку з психіатром, щоб визначити ступінь вашої депресії і підібрати лікування. А далі оберіть психотрепевта, бажано такого який знається на нарцисичних розладах (ваш чоловік саме такий).
Я бажаю відродити свою гідність та самоцінність, у вас є донечка і вона потребує вашої любові і між рядками відчувається ваша турбота та ніжність до неї. Зараз вам потрібен ресурс на себе, не зволікайте шукати допомогу у лікаря!

score 1 · Answer 5 · 2024-07-04 17:54:59

Доброго дня!

цитата:

Я хочу померти.

Що на це можу відповісти - ще встигнете. В усякому разі не тепер(!)
Доєднуюсь до порад колег - глибоку депресію потрібно лікувати. Причому негайно починати це робити. Менше з тим, кілька уточнень волів би отримати від Вас, якщо буде прийнятно.

цитата:

Ми прожили разом 7 місяців. Я більше не хочу стосунків, бо я зневірилась в чоловіках через свого колишнього.

Наскільки я зрозумів, то Ви не змогли відповісти іншому чоловікові взаємністю. Бо не цінуєте себе сама, адже Вашу самоповагу розтрощив свого часу колишній чоловік. Все так?

Далі.

цитата:

Я не вірю в себе. Я бездара.

І з першим і з другим висновком не погоджуюсь категорично.
Якби не вірили в себе, сюди б не звернулись. І тим більше, не зазначили б

цитата:

Наразі я розумію подальші кроки вирішення питання, я знаю і розумію що все це довгий, тяжкий, болючий процес. Я тримаюсь за віру в свою доньку і задля її блага.

Щодо нездари. Термін навряд чи доречний. У Вас просто не вистачило сили і рішучості протистояти негативному впливу колишнього. От тому над відновленням внутрішніх опор прийдеться працювати з психологом. Однак це вже буде трохи згодом, спочатку варто повернути собі душевну рівновагу.

Відредаговано автором 04-07-2024 17:56:14

score 1 · Answer 6 · 2024-07-04 18:31:35

цитата:

До психіатра я вже записалась, залишилось дочекатись…

От і добре. Торуйте той шлях безупинно. Віра в себе і сили для життя поступово будуть зростати(!)

score 1 · Answer 7 · 2024-07-04 20:15:48

Я сочувствую вашему опыту - он полон травм, боли и жутких событий. К сожалению, самой не разобраться и не переработать эти травмы и опыт. Нужна длительная психотерапия. Обращайте только внимание, чтобы это был не просто психолог, а имел доп.образование в одном из направлений психотерапии, плюс на его бережность и поддержку, никаких резких высказываний, мотиваций в духе ,,дам волшебного пенделя,, и тп

Answer 8 · 2024-07-04 23:06:13

Да, именно. Время пожалеть себя, позаботиться о себе, принять весь свой жизненный опыт и похвалить за то, что вы, не смотря ни на что, хорошо со всем справляетесь.