Павел Леонидович 5 годин тому: 
Что за птица такая?!
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Что за птица такая?!
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 09-12-2024 01:05:07 |
1
Добрий вечір. Ну як же він був з вами замєчательний, якщо він вам брехав і у вас є підозра про зраду? Чому він так поводить себе - спитайте у нього. Це його поведінка,він має нести за це відповідальність. Що ви хочете спитати про себе? 
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 09-12-2024 03:01:18 |
К сожалению, так бывает. Парень любит свою девушку, но при этом изменяет.
Почему? Ответ знает только он. Но попробуем разобраться. Яркое чувство, которое возникает в начале романа между двумя людьми, затягивает мужчин. Возникают сильные эмоции, взаимный интерес.. Но этот фейерверк со временем заканчивается, и парень позволяет себе время от времени походы налево. Часто изменяющие мужчины не уходят от любимых девушек, потому что с ними у них налажен быт, партнерша — чудесный человек и он не хочется ее расстраивать. А кто-то просто боится скандалов и обвинений.. Но все же нужно помнить. что мужчина изменяет не потому, что его любимая «плохая» и «не такая», а потому что ему становится скучно в отношениях с любимой женщиной, он ищет новые эмоции. Очень важно проанализировать ваши отношения, чтобы понять. какие его потребности Вы перестали закрывать.
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 09-12-2024 10:24:30 |
Доброе утро!
цитата:
Почему он так поступает? В чем причина? Я ему надоела? Или не любил изначально и если так, то каким образом он вел себя как человек, который любит так искусно? Предполагаю, что и он сам себя не вполне осознает. То есть его ведет какая страсть/сила/исмпульс, которыми он не управляет. И в этом контексте будет гораздо полезнее заглянуть вам внутрь себя и разобраться с принципиально важными аспектами в подходах к отношениям . цитата:
он добрый, заботливый, внимательный, умный, всегда поможет, в быту прекрасный, не сексист, не 50/50, не скупой на комплименты, в прямом смысле носил на руках. цитата:
К сожалению мы с ним начали встречаться вскоре после его разрыва с пред девушкой цитата:
ОН настаивал, чтоб у нас были серьезные отношения и ОН настаивал, чтобы съехаться. цитата:
простила, разрешила ходить, так как поверила ему. цитата:
Также он рассказал, что пол года назад ездил с репетиторшой отдыхать в другой город на один день без ночёвки, я не знала. цитата:
Бросила его за враньё и то, что он меня не ценит и не любит. цитата:
Он просится назад. цитата:
Все это время он со мной был замечательный, все поступки указывали на его любовь ко мне. Відредаговано автором 09-12-2024 10:27:52
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 09-12-2024 11:44:10 |
|
| 09-12-2024 13:03:18Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375097 для Володимир Анатолійович Добрый день, "к сожалению" - так как думаю, что он не нагулялся и так и не смог меня полюбить. Любимых боятся обидеть и потерять. Он действительно "настаивал" на отношениях со мной (хотел видеться и списываться чаще, потом предлогал жить вместе), потому что я тоже после тяжёлого разрыва и боялась начинать новые серьёзные отношения. Видимо он выбрал меня умом, так как я хороший партнёр для жизни, как он один раз сказал - "боевая подруга" и со мной удобно/комфортно. Я человек более рассудительный, не очень эмоциональный, наперевес той репетиторше, возможно ему не хватает этого "женского". Я тоже выбирала его по большей части умом, а сердце немного тревожилось, что он так вскоре после его расставания наверное будет воспринимать меня как замену, один из вариантов и не будет рассматривать на долгосрок. Он меня подкупил своим прекрасным отношением и я поверила ему впервые, потому что он показывал себя как личность, которая не может принести мне боль, да и для всех знакомых он тоже человек хороший. Теперь вижу, истинные причины его "идеальности", он закрывал мне этим глаза. Сейчас мне тяжело переживать расставание, но я чувствую и сердцем и умом, что мне нужно было уйти и начать ценить себя, иначе меня опустят ещё ниже плинтуса. Я поняла, что недостойна "такого отношения" (лжи, измен) к себе. |
| 09-12-2024 13:09:54Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375102 для Валентина Михайловна Добрый день, спасибо за ваш комментарий. Пускай и особых подтверждений и прямых доказательств измен у меня нет, есть подозрения и "находки", но я тоже считаю ложь, которая всплывает не единожды и его скрытность от меня (даже после обсуждений и его заверений, что он больше не будет обманывать)- это уже причина, чтобы не оставаться в таких отношениях. Понимание его поведения даст мне в свою очередь понятие, может во мне что-то не так и нужно измениться для будущих отношений, либо быстрее вычислять "таких" людей в будущем и не тратить свое время. И хотела понять, как ему удавалось играть роль, будто он меня действительно любит, потому что мне такое не под силу |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 09-12-2024 14:16:32 |
Спасибо за столь развернутый ответ!
В то же время ряд моментов остаются непроясненными. Например, вот это - цитата:
потому что я тоже после тяжёлого разрыва и боялась начинать новые серьёзные отношения. "Я человек более рассудительный, не очень эмоциональный, наперевес той репетиторше, возможно ему не хватает этого "женского". Предполагать, конечно, можно. Но что будет в сухом остатке? Той девушки вы не знаете, а сравнивать себя с другими - последнее дело. "Я тоже выбирала его по большей части умом..." - это про внешне ведет себя "правильно"? Не так, как бывший? "Бросила его за враньё и то, что он меня не ценит и не любит." Своим решением удовлетворены? Сомнений не испытываете? Вашей реакции на эти вопросы, увы, не заметил. Что же дальше? Відредаговано автором 09-12-2024 14:22:12
|
| 09-12-2024 14:18:23Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375109 для Володимир Анатолійович Вам спасибо за помощь |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 09-12-2024 14:23:04 |
Знаете, подход "может со мной что-то не так" предлагаю изменить на "хочу узнать, какая я и как строю отношения".
С вами все так изначально. А вот понять себя - как я выбираю партнера, на что "ведусь" и почему, на что и почему могу "закрывать" глаза, как реагирую в тех или иных ситуациях - это хороший вариант. Плюс вы пишите, что вышли из сложных отношений и я предположу, что возможно было не до конца прожито расставание. А это тоже влияет на поведение в следующих отношениях, когда страшно лишний раз что-то сказать либо наоборот излишне болезненно на что-то реагируешь, не различая, что это разные люди. Поэтому на сейчас лучший вариант прожить расставания, разобраться в себе и тогда уже будет легче дальше.
|
| 09-12-2024 15:30:49Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375109 для Володимир Анатолійович Да, я разобралась в прежних отношениях. У меня было больше года перерыва между отношениями, я ходила на свидания и видела других парней. То решение расстаться было не молниеносным, а взвешенным. Эти отношения были полной противоположностью и я уже знала какого человека я хочу рядом с собой. Этот парень меня устраивал практически во всём, до того момента пока не узнала, что у него есть скелеты в шкафу. Из-за того, что недоверие - это единственная причина расставания сейчас, а во всем остальном у меня нет к нему претензий - я колеблюсь, верно ли я поступила и смогу ли я найти кого-то такого же, как он, только чтобы без лжи и обмана. Таких людей очень мало, всегда у всех есть свои недостатки. Если мы сойдёмся - я пришла к выводу, что я буду его пилить постоянно, постоянно мониторить и переживать, что он опять может мне врать, возможно изменять, но теперь уже более осторожно. Кроме этого, я чувствую, что он задел моё "эго" тем, что выбирал ту девушку с самого начала наших отношений и до сих пор чистит с ней переписки, он до сих пор её выбирает и не боится меня этим обидеть. Он скрывал меня, как девушку, для своих друзей и родителей долгое время, говорил, что мы только общаемся, хотя мы были в отношениях. Я посчитала, что каким бы он не был "прекрасным во многом", я чувствую, что я не ценна этому человеку, я не выбор, я - вариант, со мной просто комфортно и это задевает. Считаю, что если он ещё не определился, стоит ли на мне останавливаться и держит рядом других девушек, спустя полтора года отношений, 4 месяца из которых мы живём вместе - то мне не стоит быть с ним. Я думаю, что если я прощу его снова и поверю ему сегодня - завтра я буду жалеть и буду носить рога. Как считаете вы? |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 09-12-2024 15:49:34 |
цитата:
Я думаю, что если я прощу его снова и поверю ему сегодня - завтра я буду жалеть и буду носить рога. Как считаете вы?
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 09-12-2024 19:43:19 |
Доброго вечора!
Ви пишете "Почему он так поступает? В чем причина? Я ему надоела? Или не любил изначально и если так, то каким образом он вел себя как человек, который любит так искусно?" Насправді, ВСІ чоловіки хочуть жінкою просто насолоджуватися. Бо спершу включається сексуальне бажання - так діє природа. А от для того, щоб закоханість переросла у кохання, він повинен захотіти взяти відповідальність за жінку та сім'ю, вцілому, на себе. А це потребує дуже багато внутрішніх зусиль. А тепер питання до Вас. А для чого йому докладати зусилля, брати відповідальність за жінку, якщо він і так все вже має без шлюбу? Ви пишете, що розібралися в попередніх стосунках... Але, якщо б розібралися, то от такого з новим чоловіком точно не сталося б. Окрім того, чоловіків потрібно вміти виховувати, не давати себе зневажати. А коли "соврал, простила, разрешила ходить, так как поверила ему" - це, насправді, власними руками підштовхувати чоловіка до зради. Чому? Тому, що "пробачити", не означає вседозволеність. І тут потрібне знання чоловічої природи. Чоловіки слова ніколи не сприймають серйозно, особливо, якщо жінка поговорила і одразу заспокоїлася, дозволила робити все те, що і робив до цього. Як ходив до репетитором, так і продовжив ходити. Чоловіки реагують лише на конкретні дії і вміння жінки правильно відсторонюватися, створювати дистанцію, яка дозволить керувати процесом, а не бути в цьому процесі керованою жертвою. От Ви пишете, що він знову проситься назад... А Ви запитували у нього, яка мета його повернення? Окрім того, щоб він там Вам не обіцяв, він спершу свої обіцянки повинен довести справами... Та і тоді, потрібно правильно себе повести, щоб в ньому включилася і совість, і відповідальність. Бо зовні, його поведінка дуже нагадує поведінку маленького розбалуваного хлопчика, який звик, що мама його завжди прощає, яку б шкоду він не зробив... А тепер ще одне питання до Вас. Як думаєте, а чому саме такого, доволі, інфантильного чоловіка, Ви притягнули у своє життя? Адже, випадковостей не буває. Як на мене, у Вас є схильність до ідеалізації близьких людей. Коли так не хочеться бачити недоліки. Власне, в цьому контексті і сама суть того, що Ви називаєте "простила" дуже змінюється. Бо пробачити, не означає "закрити очі" на його схильність до безвідповідальної поведінки... Насправді, стосунки між чоловіком та жінкою на 70% залежить від вміння жінки правильно себе поводити. А отже, бути цілісною, самодостатньою ( не плутати з самостійною) і мати почуття власної гідності (не плутати з пихатістю, це різні речі) Як у Вас з почуттям власної самооцінки? І які стосунки були в дитинстві з батьком?
|
| 09-12-2024 19:56:08Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375121 для Алла Григорівна Добрий вечір, батько в мене був, дуже любив, там немає проблем. З самооцінкою є, з самоцінністю є і з тим, щоб вміти не ідеалізувати людей теж є, бо я суджу усіх по собі, всім довіряю , така людина) Саме з самооцінкою мені треба трохи попрацювати |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 09-12-2024 20:47:32 |
Дякую за відвертість.
Ви пишете "батько в мене був, дуже любив..." А мама? Окрім того, як це не дивно, але навіть у "дуже любив" може бути не все так просто. Чому? Бо схоже на ту ж саму ідеалізацію стосунків... Чому я припускаю, що не все так просто? Бо якщо б в дитинстві все було гармонічно в стосунках, у Вас, в принципі, не могло бути проблем з самооцінкою та самоцінністю... Десь же "скопіювалася" установка мати "рожеві окуляри"... Тоді, як дитина поведінкові моделі "списує", насамперед, від батьків... Чому я таку увагу приділяю питанню внутрішніх установок? Бо які б поради найкращі психологи не давали, до тих пір поки Ви внутрішньо глибинно не змінитеся, вони просто не спрацюють. Ми поводимо себе так, як звикли. Мало того, навіть не відслідковуємо чому і як себе поводити. Бо це рівень підсвідомого, а отже, автоматичного. Можна мати інших чоловіків, але якщо Ви сама не змінитеся, "граблі" будуть ті ж самі при зовнішньо різних обставинах та стосунках. Відредаговано автором 09-12-2024 20:52:08
|
| 09-12-2024 21:10:48Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375126 для Алла Григорівна В моїй сім'ї ні разу не було зрад, батьки сварились, але так в основному побутово. Нажаль мати мала головуючу роль, мною дуже опікувались, навіть занадто, особливо мати, надопіка. Любили мене дуже, я єдина, довгоочікувана дитина. Не бачу витоку проблем з самооцінкою саме з сім'ї чесно кажучи, можливо зі школи. У мене руде волосся і часто наді мною насміхались хлопці, бувало доходило до бійок з ними. Дружба з хлопцями в мене не складалась, особливо з моїм сусідом, часто від нього малого отримувала, а батьки не могли мене захистити. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 09-12-2024 22:29:23 |
👍 краща відповідь! Насправді, так і буває найчастіше, що ми не бачимо саме того, що і створює всі наші проблеми... Бо живемо всередині власної сімейної системи.От дивіться, Ви пишете "Нажаль мати мала головуючу роль, мною дуже опікувались, навіть занадто, особливо мати, надопіка..." І при цьому, стверджуєте, що "Не бачу витоку проблем з самооцінкою саме з сім'ї чесно кажучи, можливо зі школи..." Що таке надопіка? Це, по факту, знищення у дитини почуття відповідальності за своє життя, такого собі, вольового фактору. Я вже не кажу про те, що мама мала головуючу роль над батьком. Знаєте, не здивуюся, якщо далі з'ясується, що між батьками співзалежні стосунки, де батько латентна, прихована "жертва", а мама по відношенню до нього - аб'юзер. Власне, це відповідь, звідки у Вас такі "рожеві окуляри" щодо зрад хлопця. Коли він відкрито зраджував, а Ви лише робили зауваження, та і ті, у дуже сором'язливій формі... А тепер наступне. Ви пишете "...часто від нього малого отримувала, а батьки не могли мене захистити". Це як? Вас відкрито ображав хлопець, а люблячі батьки мовчки спостерігали? Що значить не могли захистити? Батьки когось боялися? Були щось винні його батькам? Їм погрожували?І знову ж таки, вимальовується така собі схема стосунків, де Ви та Ваші батьки "жертви", а маленький хлопчики - аб'юзер. Насправді, дуже показовий приклад бездіяльності "жертви" у відповідь на аб'юзивну поведінку, яка дуже точно "скопіювалася" на Ваші стосунки з хлопцем. Він Вас відкрито зневажає, а Ви лише робите незначні зауваження, щоб швиденько про все забути і жити далі як нічого не сталося. Ми поводимо себе завжди к відповідності до тих установок та моделей поведінки, які сформувалися в дитинстві з батьками. А школа і далі, то вже лише їх наслідки... Так буває нерідко, що щоб мати щасливе життя, інколи потрібно звільнитися від тих ілюзій, які не дають можливості реально дивитися на звичні речі. Завдяки Вашій щирості та відвертості, я лише впевнилася в своїх припущеннях. Ваше звернення - це запит на серйозну роботу з сімейним психологом. Або ж, і далі продовжувати наступати на ті ж самі "граблі" в стосунках з чоловіками. Відредаговано автором 09-12-2024 22:32:14
|
| 10-12-2024 00:04:36Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375128 для Алла Григорівна Дуже вам дякую за допомогу, дійсно відстежується шлях від мого дитинства. Наразі намагаюсь із цим розібратись, і вже не даю ніяких "других, третіх, десятих шансів". В мене були дійсно попередні стосунки з хлопцем, там де він мене у якійсь мірі зневажав і почалось тут, але я вже бачу свою проблему, чому таке стається і реально намагаюсь звільнитись від цієї "жертовності". |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-12-2024 09:12:52 |
Це чудово, що Ви вже відслідковуєте ознаки деструктивної поведінки. Та, насправді, якщо б все було так просто, тоді б зміни відбувалися швидко, а нещасних стосунків просто не існувало б.
Щоб почати гармонічні стосунки, спершу потрібно всі деструктивні установки трансформувати у конструктивні і повністю, на рівні рефлексів, поміняти поведінкові моделі. Адже, від "просто знати і відслідковувати" до рефлексу правильної дії - відстань може бути в ціле життя. Власне, якщо не шкода життя пустити на експерименти, то самостійне "набивання гуль" - це також шлях. За принципом: "чоловіків багато, може, з якимось і встигну навчитися правильно себе поводити". Але окрім наших бажань ще є Всесвіт, який діє за своїми законами. Якщо цінні ми для Всесвіту, то невже Ви думаєте, що не так само цінні і чоловіки? До чого це я? Чоловіки даються не заради того, щоб ми ними "розкидалися", а заради того, щоб саме з ними навчитися правильно себе поводити, створюючи гармонічні стосунки. От згадайте, скільки часу пройшло між попередніми стосунками і вже цими? Є ще один закон Всесвіту, якщо ми, не вирішивши питання, від стосунків відмовилися, нам можуть або наступні дати ще гірші, або ж і взагалі, нам в стосунках відмовити. Незнання законів, не звільняє нас від відповідальності. Ви готові ризикнути власним щастям? Відредаговано автором 10-12-2024 09:26:03
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-12-2024 09:32:50 |
Ви впевнені, що Вам знову дадуть такого ж "он добрый, заботливый, внимательный, умный, всегда поможет, в быту прекрасный, не сексист, не 50/50, не скупой на комплименты, в прямом смысле носил на руках..."?
Немає ідеальних чоловіків. У кожного з них є свої недоліки. А різниця лише в тому, на скільки жінка вміє цінувати себе і правильно чоловіків виховувати. Відредаговано автором 10-12-2024 09:33:41
|
| Андрей Ластовляк психолог 10-12-2024 14:20:00 |
Ваши переживания вполне понятны. Ситуация, в которой ваш партнер скрывает информацию и ведет себя странно, может быть связана с несколькими причинами. Важно помнить, что человек может любить, но при этом иметь внутренние конфликты или неумение справляться с чувствами, что приводит к таким поступкам. В его поведении могут быть как страх перед близостью, так и попытка сохранить контроль над ситуацией, избегая полного раскрытия и открытости.
То, что он скрывал переписки и проводил время с другими женщинами, скорее всего, связано с его внутренними неуверенностями, возможно, даже с попыткой компенсировать что-то, чего ему не хватало в отношениях. Причина его поведения может быть не в том, что он вас не любил, а в том, что он еще не научился строить доверительные и открытые отношения. Важно понять, чего он сам хочет, и что он готов сделать для восстановления доверия. Вам стоит решать, готовы ли вы продолжать эти отношения и работать над ними или лучше идти дальше.
|
| 10-12-2024 14:24:41Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375142 для Алла Григорівна Я невпевнена, мені 25, я гарна дівчина, з розумом, з гарним характером, фігура, знімаю окремо квартиру, а на світі мільйони інших чоловіків. Звичайно я не знайду йому заміну швидко, але я і не спішу, у мене є час, щоб ретельно вибирати. Якщо я залишусь - я з'їм його і себе недовірою. І можливий такий варіант, що він розцінить те, що я залишилась, як мою слабкість. І наступного разу мені тут буде більше що сказати |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-12-2024 15:53:04 |
Мова і не йде про те щоб продовжувати ті ж самі стосунки, починати з того, на чому розійшлися. Власне, я тому і написала в одному з перших коментарів, що потрібно вміти ставити умови, виховувати чоловіків.
А щодо "з'їм його і себе недовірою", то якраз з області невпевненості в собі та відсутності самодостатності. А Ви впевнені, що наступні стосунки зможете почати з "0"? Недовіра так легко не зникає насправді. І якщо залишилися недовирішені особистісні питання з попередніх стосунків, вони, як правило, тягнуться і в наступні.
|
| 10-12-2024 15:56:49Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375189 для Алла Григорівна Розумію вашу відповідь, мені треба йти до сімейного психолога |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 10-12-2024 18:42:16 |
К семейному психологу ходят парой.
Если вы в индивидуальную работу, то лучше идти к психотерапевту, который помимо диплома психолога имеет длительное образование в каком-то из направлений психотерапии. Психотерапевт, в отличии от просто психолога, имеет знания и навыки, чтобы работать более глубинно и проводить именно терапию, а не просто консультации.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 11-12-2024 20:28:09 |
Мені прикро, але змушена внести деякі корективи в слова колеги. До сімейного психолога ходять по різному: і в парі, і індивідуально. Вважати, що ходять тільки парами - це певні шаблони та штампи, які не мають ніякого відношення до практики.
Адже, далеко не завжди двоє одразу налаштовані на роботу із спеціалістом. Бо, як правило, "прокидається" першим хтось один. А от коли починаються глибинні зміни в одному з пари, ці зміни обов'язково торкаються і іншого. Бо сім'я - це єдине ціле. Де чоловік та жінка найчастіше "віддзеркалюють" одне в одному свої глибинні проблеми.
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
