Як навчитись радіти життю?...

його...потім все відбувалось швидко, у мене було стільки ідей, планів, мрій... я хотіла, щоб усім моїм рідним було добре, я намагалась догодити у всьому, допомогти.

Здравствуйте, Орхидея. Чудесный ник)
Вы очень много вкладывали в других, а в себя? Из чего состоит Ваша пустота?

Здравствуйте Orhidea. Такое ощущение, что вы всю свою жизнь искали смысл жизни в том, чтобы быть хорошей девочкой для других, удобной. А сколько их, других? И для каждого хорошей быть невозможно. Пора начать теперь думать о себе, своем внутреннем мире, о своих желаниях и потребностях. Начать "делать" это можно посредством психотерапии. Постепенно, шаг за шагом, исследовать пустоту, о которой вы пишете. Там может быть много всего. Того, что вы от себя скрывали.

" А і ще я не можу побудувати відносин з чоловіками, я боюсь підпускати їх ближче"

Это уже отдельный запрос - страх близости. Это наследие родом из детства. Вы писали, что отец оставил вас в очень раннем возрасте. Все зависит и от того, как строились ваши отношения с другими значимыми людьми из вашего окружения, какую информацию транслировала мама об отношениях с вашим отцом и о нем. Много всего влияет на то, как вы строите отношения и чего боитесь.
" Я завжди намагалась робити так, щоб усім було добре, намагалась допомогти, навіть, коли мене про це не просили."

Да, вы жили жизнью других, а о себе почему то забыли. Вопрос- почему? Что способствовало в вашей жизни тому, что так происходило?

Ответ отредактирован автором 04-10-2020 00:12:25

"Я боюсь своих эмоций, слабости, показать, что меня что-то затрагивает или тревожить."
Почему? Что произойдет, если вы будете слабой, эмоциональной?
Когда мы отгораживаемся от своих чувств, эмоций, то мы теряем связь с собой, со своими потребностями. Наши чувства это сигналы. Если мы не будем чувствовать, то мы никогда не поймем, чего мы хотим на самом деле. Только то, что надо, а не то, что хочется. А счастливая жизнь строится при балансе - надо и хочу.

"Под когда я покажу свои слабые места - я стану беззащитна и уязвима и каждый сможет сделать мне больно."

Такое уже случалось с вами? С кем?
Да, такие страхи присутствуют у людей. Но для отношений, причем любых, с противоположным ли полом, с друзьями, эти страхи мешают выстраивать эмоциональную близость. Без которой любые отношения "безвкусны". Терапия помогает стать сильнее и не боятся быть уязвимой. Отношения это всегда риск. А когда человек сильнее, то ему легче переживать, когда его кто то ранит.

Добрий ранок! Коли у дитинстві Ви зрозуміли, щоб бути гарною, отримувати прийняття, потрібно відмовлятися від своїх потреб?

Доброго дня, Orhidea.

Под когда я покажу свои слабые места - я стану беззащитна и уязвима и каждый сможет сделать мне больно.

Дуже Вам співчуваю, таке відчуття, що Вас вже хтось сильно ранив, коли Ви показували свої автентичні емоції. Можливо в дитинстві, коли Ви засвоїли несвідому установку "радуй інших та не будь важливою" + Ви пов'язуєте Вашу самоцінність із "визнанням, корисністю для інших". Основа гармонійних стосунків - це психологічна близькість, а Ви не є близькою навіть з собою (в психологічному плані), тому Вам і важко "підпускати інших" + існує негативний досвід відторгнення батьком, що також наклало свій відбиток (зараз у Вас існує несвідомий страх, що ця ситуація повториться, тому Ви і уникаєте "зближення"). Також важливо детальніше проаналізувати Ваші попередні стосунки із хлопцем (припускаю, що Ви також до кінця не перепрожили криву втрати).

На додачу до всіх цих факторів, у Вас зараз криза 30 років, коли людина починає переосмислювати своє життя, порівнювати те, чого вона досягла і що хотіла досягнути в ранній юності. Ви можете відчувати екзистенційну пустоту і зараз Ваше завдання звернути на неї увагу. Ви присвятили своє життя іншим, а зараз настав час нарешті жити для самої себе і попіклуватися про маленьку дівчинку всередині Вас. Ви молодчинка, що зробили перший крок і звернулися сюди на форум, а тепер зробіть другий крок і зверніться до психолога із психотерапевтичним напрямом на індивідуальну психотерапію (це найкращий варіант, бо Ваша проблема багатокомплексна).

Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста та пропрацювати себе. Вірю у Вас, удачі!

Ответ отредактирован автором 04-10-2020 13:05:07

Вы знаете, страх близости и подкармливает Вашу пустоту. То, что Вы всегда старались приблизится к людям через свою удобность и часто были отвергнуты, не оценены это одна сторона пустоты. Другая, это отсутствие близости за счёт

Я завжди намагалась робити так, щоб усім було добре, намагалась допомогти, навіть, коли мене про це не просили.

непрошеной помощи, которая исключает близость.
Скажите, Вы близки со своей семьёй? Как Вы определяете степень близости с человеком?

Но мои проблемы и моя жизнь, это только мое

То есть Вы ни с кем не близки? Вы знаете, человек может узнать и заметить кто он, только через близость с другим человеком. Люди - существа социальные. Как так вышло что Вы закрылись? От других людей, от себя?

люди начинали меня жалеть (и довольно часто это не было сопереживание), а для меня это, как моя слабость, неудача.

На Вашу думку, як відрізняється "жалість" та "співпереживання"?

В жизни бывали случаи, когда нуждалась поделиться каким-то моментом, приятным, счастливым моментом, который происходил со мной .... но в ответ я всегда чувствовала равнодушие, не те эмоции, которые переживала и отдавала людям, которые мне доверяли свои радости.

Можливо зараз Ви говорите про Вашого попереднього партнера і неприйняття Вашого щастя із ним Вашими рідними?

Поэтому я решила, что для всех у меня всегда все в норме, неважно хорошо это или плохо. И со временем возникло ощущение замкнутости, чувство отчужденности.

Якщо Ви замкнулися від інших, не показуєте всі свої переживання та реакції, то і не дивно, що Ви відчуваєте ізольованість.

а теперь я не знаю как с этими чувствами справиться, потому что мне трудно строить отношения, общаться с людьми, довериться кому-то

У Вашому випадку найкраще - це спершу побудувати терапевтичні відносини у безпечному, екологічному середовищі із психологом-психотерапевтом (і, таким чином, пропрацювати Ваші негативні установки та дитячо-батьківські стосунки і т. д.), а потім Ви зможете поширити цей позитиний досвід на Ваше найближче оточення.

Ответ отредактирован автором 04-10-2020 19:29:02

«Що робити дальше, чим займатись» - робити те, що справді подобається, що приносить задоволення, те, що хочеться робити.
«почати цінувати своє життя» - ваше життя - це ЛИШЕ ВАШЕ Життя!
Хто ж ще має його цінувати?
Не має ніякого значення, як ставляться інші до того, що Ви робите в СВОЄМУ Житті. Тільки для Вас це має значення.
Ви хотіли подорожувати – і зробили це. Мені здається це було більш «ваше» бажання, ніж «догодити іншим».
Так, тепер Ви маєте досвід, що «всім» допомагати та «догоджати» сенсу немає, таке бажання частіше обумовлене отриманням зворотної відповіді, бажанням бути потрібною.
Тому варто змінити фокус уваги – на себе, свої відчуття та бажання.
Прислухайтеся більше до себе, Ви вже робили це, Ви вмієте.

«Як навчитись радіти життю?» - можливо, коли Ви зробите своє життя НАСПРАВДІ СВОЇМ, коли почнете робити те, що насправді ВАЖЛИВО САМЕ ДЛЯ ВАС, а не для інших, - тоді у вашому житті з’явиться те, чому Ви й самі захочете радіти))
Для початку, можна скласти список того, що Вам приносить задоволення, можливо й дуже маленьке, але приносить. І нехай в цьому списку буде не менш ніж 40-50 пунктів. Це можуть бути будь які дрібнички - якісь смаки (улюблена кава, або морозиво), аромати (осіннього листя, піни для ванни, …), дотики (вітру, води, обіймів чи теплого светру…), дії (перегляд фільму, час за книгою чи спілкування з кимось, з ким «на одній хвилі»). Будь що, що дає маленьке, але справжнє відчуття задоволення.
З цього списку гарно було б здійснювати кожного дня хоча б 5-10 пунктів.
А ще варто почати бути «дуже уважною» до того, що оточує, щоб помічати все те, що в даний момент часу також, як і моменти зі списку, дарує «маленьку радість» (наприклад, несподівана посмішка незнайомої людини).
Важливо наповнити себе тим приємним, що можна «взяти» «тут і зараз».
Ну а «глобальні відповіді» - і до них час дійде, коли буде наповненість Ресурсом, то і Важливі Рішення знайдуться.
І чогось я впевнена, що у Вас все вийде, адже Ви ВЖЕ багато чого в житті змогли зробити!