Миритися чи розійтися?

Доброї ночі. З чоловіком живемо у його будинку майже 2 роки, є донечка (рік і 2 міс). Після родів виникли проблеми з інтимом, чоловіку це потрібно, а в мене немає бажання настільки часто. Постійно виникали сварки з цього приводу. Вирішувалася ця проблема компромісами. Нещодавно у мене стався викидень, коли не пройшло і двох тижнів, чоловік почав мене ласкати і доторкнувся до інтимних місць, я відхилила його руку, оскільки мене це збуджувало, а вступати у інтимні відносини по медичним показникам було небажано. Чоловіка це образило, кілька днів зі мною майже не розмовляв. Вклавши вдень дитину спати, ввімкнула телевізор, а чоловік включив на комп\'ютері гру зі звуком, який заглушував звук на телевізорі, я занервувала, вимкнула телевізор, кинула пульт на диван, а він впав на підлогу, і пішла на кухню. Слідом прибіг чоловік з запитанням чому я кидаюся пультом, сказав, що мого в будинку нічого не має і я там ніхто, що я \'\'Цаца і недотрога\'\', що живу лише дитиною і своєю мамою. В ході сварки він звинуватив мою маму, що вона заразила його захворюванням легенів, обізвав її \'\'сукою\'\', що вона на лікарняному по страховці лікується вдома, а йому потрібно ходити хворому на роботу, оскільки він працює на себе (до цього у мами виявили соvid, а після захворів мій чоловік - однобічне запалення легенів). У відповідь я сказала, щоб відлежався вдома тиждень-другий, на що отримала відповідь, що у нас нема грошей (хоча були гроші, подаровані дитині на день народження, у іноземній валюті також були заощадження), і що я з дитиною \'\'сиджу на його шиї\'\'!!! що він робить для мене усе, а від мене ніякої віддачі не отримує, після цього ненормативною лексикою сказав, щоб на завтра моєї ноги в його будинку не було і щоб я подавала на розлучення. Хоча за декретнй період він купив мені пару кросівок і спортивні штани. А я віддала всі подаровані мені на день народження кошти йому на будівництво сусіднього будинку. В той же день я зібрала деякі дитячі речі, погрузила на дитячий візочок і пішла з донечкою до батьків. Залишила всі свої речі там, дитячі гроші, всі золоті прикраси, які купувала сама до шлюбу і сказала, що то йому в якості компенсації за те, що жила за його рахунок. Пішла без копійки за душою, та ще й з мінусом по картковому рахунку. Пройшов тиждень, а від нього ніякої звістки, хоча б про дитину поцікавився, я теж не пишу і не телефоную. Дивлюся на донечку і так хочеться написати чоловіку, що вона за ним сумує, що нам його дуже не вистачає. А з іншого боку, так образливо, за ті слова, що він мені наговорив, що я жила за його рахунок, хоча в його дім я прийшла не з пустими руками: у мене були кошти від продажу дачного будинку, були кошти на депозитному рахунку, усі вони і пішли у сімейний бюджет. Розумію, що і я була не права по відношенню до нього, і хочеться попросити вибачення у нього і спробувати відновити стосунки, а з іншого боку, якщо мене у грубій формі вигнано з будинку, то навіщо стукати у зачинені двері? Я його кохаю, знаю, що і він дуже мене кохає. Дякую.