Постійний стрес і нерозуміння як з ним справлятись

Війна та її наслідки кидають виклики нашій психіці :
У першу чергу — це надмірна мобілізація нервової системи. Ми весь час в напрузі, починається нервове виснаження. У такій ситуації людина часом втрачає й контроль над емоціями та своїм станом. Змінюється все : і процеси мислення, і емоційний стан, і поведінкові реакції , і стосунки, і фізичне самопочуття. Не дивлячись на те, що це дуже складно, нам потрібно навчитись жити і в цих умовах також. Вчитись генерувати позитивні емоції, шукати ресурс, працювати над стосунками. Рутинні щоденні справи, фізична активність, зустрічі з подругами ....

Добрий день!

Війна. Погано сплю. Кожен шум насторожує. На роботі скорочення, зарплатню і так врізали, ні на що не вистачає, а тепер ще й скорочення штату на горизонті. У стосунках теж проблеми. Партнер не може розібратись в своїх почуттях. І я зараз все відчуваю дуже гостро, реагую агресивно, все викликає роздратування.

Прийміть мої співчуття!
У власному дописі Ви зазначили декілька проблемних питань, проте не поставили своє питання до психологів. Якщо зважити на ситацію і Ваші почуття, то яким би виглядало питання до фахівців? Допомоги в чому Ви чекаєте?

І от, припустимо, що маєте психологічну освіту, а до Вас звернулась людина з тими ж проблемами, що є у Вас. То з чого б Ви почали? За що узялися б, перш за все?

Ответ отредактирован автором 04-07-2022 11:58:07

Dictum, доброго часу доби!

Постійний стрес і нерозуміння як з ним справлятись

Можливо скажу дещо дивне - дозвольте собі з ним НЕ справлятися.
ДОзвольте собі бути слабким\слабкою, послухайте свої думки, свої емоції, свої почуття...
Це природньо в умовах що ми опинилися, відчувати свою безпомічність та безпорадність, страх, навіть жах...
Поки Ви пручаєтесь своїм переживанням - вони будуть мати над Вами перевагу. В таких ситуаціях частіше спрацьовує правило з фізики: дія народжує протидію.
Коли я даю собі право бути слабким\слабкою, вразливим\вразливою - тоді у мене підсвідомо зявляється право на жалість, підтримку, турботу, очікування на поміч..
Жаліти себе - то нормальна річ в нашому сьогоденні! Жалість до себе перестає бути конструктивною у той момент,коли зявляються вимоги до оточуючих: "ви мені винні... ви мені дОлжні...".
Конструктивне співчуття, жалість до себе породжує думки: як я можу про себе подбати?.. Що я можу для себе зробити?.. Чим я можу собі допомогти?

Пошукайте соціальні служби психологічної підтримки. Там Ви знайдете безкоштовну кризову підтримку фахівців. Так, це буде до 5 консультацій стабілізації, але це дууууже дієво и має хороші результати.

Знайдіть у інеті техніки стабілізації - дихальні та тілесні вправи, медитативні техніки, тощо, та кожного дня робіть те, що вибрали. Це допоможе Вашій вегетативній системи впоратися із стрессом.

Інформаційна гігієна - правило номер 1!!! Новини про війну читаєте не більше 5 хв вранці, та вдень. Після 16.00 - ніяких військових новин!!! НІ-Я-КИХ!!! Замість них - цікаві книжзки, прогулянки, спорт, приємні фільми. Це допоможе відновити Вашу психоемоційну систему.

Вчіться приймати все, що приносить життя - і проживати це, яким би воно не було на власний розсуд: гарним або паганим.
Якщо не навчитеся - будете закономірно страждати.
Частіш за все нам заважає це робити надмірна гордість та прив'язка до свого хворобливого "Его".
Знайдіть шлях до свого "духовного Я" і тоді будь-що буде сприйматися лише як іспит на життєвому шляху, а не як покарання. Ми сильніші, ніж думаємо...

Добрий ранок! Співчуваю…. Так почувати зараз нормально, як можно відчувати себе добре, якщо гинуть діти, чоловіки, жінки в Україні, коли палає наша земля….. Тільки треба нам йти і занурюватися у цей жалюгідний стан , чи плекати життя, допомогу собі і близьким, країні, на скільки можемо - це наш вибір. Що вибираєте і що готів робити , зробивши саме цей вибір? Часи непрості, усі у стресі - маємо більше пробачати зараз собі і близьким. У нас на погані стосунки немає ресурсу! Зараз тільки перемогти, вижити і відродитись!! !

Війна. Погано сплю. Кожен шум насторожує

Если Вы так реагируете на травмирующий фактор, которым является война и у Вас нет возможности прорабатывать это с психологом, то имеет смысл выехать за границу, чтобы хотя бы восстановился сон.

я зараз все відчуваю дуже гостро, реагую агресивно, все викликає роздратування.

Иначе, есть вероятность, что Вы доведете себя до такого состояния, когда придется обращаться к врачу за медикаментозной поддержкой.
Если уже не пора это сделать.