Доброго дня! Перечитала декілька раз Ваші доповнення...
Як на мене, перш ніж пропонувати співробітництво попередньому керівнику, все ж варто розібратися, а для чого це саме Вам потрібно? Що саме Вам це дасть? Адже, не факт, що вона змінить до Вас своє ставлення... І що тоді? На старі рани нові?
Можна роками пропрацьовувати стосунки з батьками, можна вже розуміти, що саме заважає спокійно ставитися до тої чи іншої ситуації і заважає когось забути, але... Є поняття розуміння всього на рівні свідомості, а є ще наша підсвідомість. І тоді, коли нам здається, ми вже дорослі та розумні, всього можемо досягнути своїми зусиллями, і у всьому розібралися, насправді, виявляється, що нами керують от ті самі установки, які закріпилися в дитинстві.
І це саме вони змушують нас щось комусь безкінечно доводити і не дають можливості забути і жити щасливо...
Саме в таких випадках, поради, на кшталт, забути, "забити", "викинути з голови" не спрацьовують... Бо проблема у поведінкових моделях та закріплених звичках... Ви пишете, що "В детстве я нередко терпела унижения и зависть для достижения результата.... Если бы бросила, результата бы не было, а в этом была и цель завистников. Упорством и достигала признания". Тобто, насправді, забути не може керівника не Ви-доросла, а та маленька дівчинка, яка за всяку ціну, насправді, намагалася всім довести, що варта визнання, а отже - любові... Любові своїх батьків, з якими не склалися стосунки... Як на мене, вона, ця жінка, виступила певним тригером стосунків (відсутністю стосунків) з Вашою мамою... Можна поїхати на інший кінець світу, обірвати всі зовнішні стосунки та зв'язки, але... Не в наших силах обірвати внутрішні зв'язки, які починаються з моменту зачаття дитини з її батьками, навіть, якщо ми своїх батьків ніколи не бачили... Так спрацьовує природа родинних зв'язків...
На мою думку, проблема стосунків (відсутності стосунків) з батьками, зокрема, з мамою, далеко не вирішена... І ця ситуація виникла саме для того, щоб все ж змусити Вас іти в глиб себе і розібратися, а що ж, насправді, відбувається на рівні підсвідомості... Окрім того, Ваше особисте життя, як на мене, безпосередньо пов'язане з питанням батьків, і аж ніяк не зайнятістю роботою... Це самообман...
Потрібний повний "перезапис" дитячих програм для того, щоб відбувся повний процес внутрішнього прийняття свого життя.
Тоді Ви самі не помітите, як швидко забудете ту пані і відпаде непомітно усіляке бажання щось доводити не лише їй, а, загалом, якійсь іншій людині, яка неспроможна сприйняти Вас такою, якою Ви є насправді.
Відредаговано автором 15-04-2023 15:18:45