Олю, доброго дня.
Хочу підтримати Вас, адже ті потреби в увазі, підтримці, розвитку, шо у вас є-, це нормальне бажання.
Водночас, не можу не зазначити заради об'єктивності-
війна для наших захисників - це дійсно стрес.
Вони всі безумовно титани, адже те як вони виборюють нашу незалежність і свободу- приклад для усього світу. Проте- вони живі люди.
І їм також властиві всі переживання, емоції які є у кожного. До того ж,
війна, ті обставини, помножують все на 2.
Це важко емоційно, фізично, ресурсно.
Намагатися з'ясовувати стосунки коли чоловік на передовій- не дуже гарне рішення..
Натомість модна більше говорити про себе, дитину, про свої почуття, про те що він важливий для вас і ви чекаєте на нього. Така підтримка дуже цінна і,важлива.
Адже коли моральный стан пригнічений, є сварки, образи- то і виконувати свої обов'язки набагато складніше.
Щодо вас: щиро підтримую ваше бажання розвиватися і розумію що потреба в спілкуванні і відпочинку є важливою..
Подумайте- що можна було б змінити?
Який вік дитини- чи є можливість садочка?
Чи можна спробувати нове хобі,захоплення? Це дуже допоможе відволіктися і емоційно розвантажитися.
Є багато цікавих вебінарів, семінарів психологів онлайн.
Книжки також доступність онлайн форматі
Можна
обрати психолога і певний час попрацювати індивідуально, щоб підтримати себе і знайти ресурс, пропрацювати складні моменти.
Є форуми, групи по різних інтересах, спільноти дружин військових до яких також можна долучитися для спільної підтримки.
Головне шукати рішення, пробувати нове і тоді все обов'язково вийде.
Щиро бажаю вам успіху, чоловіку сил і скорішої перемоги всім нам!