Чоловік не може жити своє життя без мами

Вітаю!

У вашому питанні вже є відповідь, чоловік не може відірватись від мами, його сепарація не відбулась. Ви ніби чекаєте цього, але їм обом зручно так як є, а для того щоб це змінилось чоловік має захотіти достанціюватись, має настати якась криза, конфлікт. Проте у нього це має статись, не у вас з його мамою. Сепарація - це розвиток дитини, коли вона стає автономною і вчиться опиратись на себе в пошуках всього, що батьки не дали, але з готовністю це здобути, заробити, взяти деінде.

Я вам співчуваю і раджу подумати чому ви опинились в такій ситуації, де є сильна співзалежність і незрілість чоловіча? Чи вибудувані у вас кордони, довіра один між одним? Чи витримаєте ви до весни? І чи можна вірити його обіцянкам?

Матеріальні проблеми - це також питання матері, тут один корінь… Він живе на ресурсі матері і не може вам бути пока зрілим самодостатнім партнером. Ви несвідомо на це погодились і лише з часом зрозуміли, в яку халепу потрапили.

Відредаговано автором 29-08-2024 22:44:03

Здравствуйте!

А что именно весной вы планируете? Отдельно жить от матери мужчины?
Мало кто захочет себе такого сценария отношений... где мама третий участник этих отношений.
И по сути мама руководит сыном - но проблема, что он это ей позволяет делать!
У него по каким то причинам нет сопротивления перед ней - либо обожание - и ему так удобно во всем ей потакать, и не брать ответственность на себя.
Либо страх перечить маме - потому что она так приучила сына за года.
Что она главная в семье, и что все должно быть по ее желанию и решению.
Тут больше вопросов даже не к маме ( хотя и к ней тоже) а к сыну - устраивает ли его такая жизнь?
Хочет ли он самостоятельности и свободы?

Ну а вам надо для себя четко решить чего хотите вы?
И устраивает ли вас такой формат отношений?
Если не устраивает - то не тешить себя иллюзиями и уходить.
А почему в начале отношений - для вас было нормально приехать жить на территорию мамы вашего мужчины?

Это тема сепарации от мамы.
Вы никак не измените мужчину - он должен захотеть этого сам. А ему ок.
Кстати, какой возраст мамы?
Почему не работает?
Есть ли у нее личная жизнь?

Хочу заметить нюанс такой. Не сепарировавшихся мужчин, которые по сути психологически остаются детьми и не могут отделиться от мамы, выбирают в пару себе либо такие же "дети", либо "мамы". Чаще всего эти роли меняются и женщина то занимает то роль родителя для мужчины, то маленькой девочки. И получается, чаще всего, эдакая конкуренция, кто лучшая мама для мужчины.
Вы в целом либо принимаете это, но важно осознавать, что вы никогда не будете на первом месте для своего мужчины, либо не принимаете и расходитесь.
Вы можете пойти в терапию и разобраться в том, почему вы выбрали такого мужчину, как строите отношения. Когда один в паре идет в терапию, на второго это тоже влияет и отношения в любом случае меняются. НО. Это не значит, что они изменятся так, как хочется вам - что мужчина обязательно съедет от мамы. Может быть по разному. Но точно изменения будут.
Просто важнее всего, что вы поменяетесь и поймете для себя, готовы ли так жить, что ценного в отношениях, почему так все организовано в вашей паре и примите решение, что делать и как быть.
Может вы поймете, что в целом плюсов больше, вас бОльшей частью все устраивает и отпустите эту тему, живя довольной и счастливой) Никто не предугадает, как оно будет.
Но точно могу сказать - вы будете понимать себя и осознавать свои выборы и их последствия, а также цену, которую вы платите за эти выборы. Это самое главное.
Если актуально - приглашаю на консультацию

Відредаговано автором 30-08-2024 09:54:37

Ваш чоловік у глибині душі - маленький хлопчик, якого мама покликала вечеряти і він помчав додому, покинувши іграшки. Нехай він давно вже виріс, мамине слово - як і раніше, закон.
Але побудувати щасливі щирі стосунки можна лише після розлучення зі своїми батьками. Для цього потрібно звільнитися від нав'язаних ними програм та стати по-справжньому дорослою людиною.
Проблема в тому, що Ваш чоловік приймає цю роль. Коли він усвідомлює це і почне помічати, як це позначається на ваших стосунках, йому самому захочеться відокремитись від матері.
Звичайно, не варто влаштовувати війну та змушувати чоловіка обирати між вами та його матір'ю. Ви вчините мудро, якщо покажете чоловікові, що стосунки можуть бути вільними.
Просто кажіть чоловікові: "Тобі не здається, що твоєї мами з нами надто багато? А навіщо у наших стосунках так багато твоєї мами?"
Можете виносити на обговорення цю ситуацію: «Я бачу, що твої стосунки з мамою розвиваються краще ніж зі мною. Може, мені тут не місце?"
У вашій сім'ї порушено ієрархію стосунків між чоловіком і дружиною, така сім'я не розвивається, партнери не стають один одному ближче, а навпаки, віддаляються.

Відредаговано автором 30-08-2024 10:09:14

Співчуваю! Я знаю такі історії, коли мами не працюють і лягають тягарем на плечі своїм дітям. На жаль, це реальність вашого хлопця. Важливо зрозуміти чи зможете ви прийняти це? Іноді сепарація відбувається лише з народженням дитини, а іноді і не відбувається, бо сильні співзалежні стосунки.

Ви можете самі себе обирати і не чекати що це зробить хлопець. Вам некомфортно і важливо не зраджувати себе в цьому. Жіночі і чоловічі стосунки - це про умови, ви домовляєтесь і хочете так як хочете, а його образи - це його незрілість почути вашу злість. Ви ж не зможете терпіти і чекати, вам потрібні здорові підтвердження для вашого майбутнього. В будь-які стосунки треба вкладатись і фінансово, і морально і психологічно. Здається саме цього ви очікуєте і тому має право озвучувати свої потреби. Я не думаю щоб він хотів би жити з вашим татом, де ви завжди узгоджуйте всі ваші рішення і його забезпечуєте. Можна привести в приклад цю аналогію.

Для мами - її син, це її партнер. Якщо ви не зрозуміли… ненормально жити з батьками все життя і ненормально не працювати. Тут багато ненорми і ви протестуєте, бо у вас здорова реакція. Тут тільки вам вирішувати що робити, бо вимагати це від чоловіка без його розуміння це дохлий номер…

Даже если вы уйдете, до мужчины ничего не дойдёт.
Поэтому если уходить, то потому, что вам так не ок, а не потому что хочется продемонстрировать мужчине, что он потерял и как-то вразумить его.
Мама могла переехать в страну, где выплаты достаточны, чтобы не работать.
Тут скорее тема, когда мама становится ребёнком и требует, чтобы сын/дочь ее усыновили. Эдакая смена ролей. И это тоже к сепарации

С того что вы написали - факт мама им руководит и будет еще долго руководить - пока он этого не осознает...

"Я вже казала, що мені тут не місце і я відчуваю себе зайвою" - ну тогда надо просто уходить... и не жалеть не его не маму...
Потому что, пока вы жалеете его и пытаетесь его понять... он жалеет свою маму - он явно на ее стороне, а не на вашей... а вам роль только подстройка под маму - как у него подстройка под маму...
Только мама то его - а не ваша!
И вообще, это не нормально так подстраиваться взрослым людям - под своих родителей.
У каждого должны быть своя жизнь и свой путь!
Но он не умеет по другому поймите... у него навыков нет жить отдельно от родителей принимать решения самому!
Боится видимо нести сам за все ответственность...
За него всю жизнь мама все решала - он и не знает как это по другому... да и наверное главное НЕ ХОЧЕТ по другому жить...

"але він наче цього не розуміє і вважає, схоже, що я просто вередую…" и ревнуете? ( наверное он думает)

"і сказав, що для мами його я може й не важлива, але для нього важлива, хоча діями він показує, що я все таки після мами іду." - говорить можно что угодно - смотрите на действия!
А так да, мама у него на первом месте - и тут нужна девушка которая это примет эту иерархию - иначе идете против их системы - у них своя уже система, сложена годами.
Вам такое место нужно?
"Він наче дуже хоче усім догодити, але сам бачить, що так не буде…" - если всем угождать - это значит проиграть уже заранее.
И большой вопрос - видит ли он, вообще в чем он находиться - сомневаюсь, иначе бы реагировал по другому более по взрослому.

додам -
" Коли я кажу, що певно такі стосунки треба завершувати, то він просто ображається і йому боляче таке чути, але не розуміє наскільки важливо для НАС майбутнє," - конечно ему больно - возможно и правда больно - а может манипуляция.
Но опять же он про себя сначала думает... он не думает, что вам тоже больно от этого всего...
"вона майже усе життя не працює" - а вы не думали, что ей просто так удобно не работать, и чтоб ее сожержали сначал муж теперь сын? Просто выгодно... ( очень хитрая позиция у нее)

"вона вважає робота це рабство" - ну с такой позицией - уже она заранее отказывается от любой работы.
Имеет право конечно не работать - только кто ж ее содержать должен? И главное почему должен? ( такая позиция - содержите меня - потому что я так хочу - жить в свое удовольствие - а вот вы работайте глупые - а я хитрая работать не буду)

"Він вважає, що мама дає йому свободу, він не одноразово це казав. " - какую именно Свободу?
Какоето искаженное у него представление о свободе...
Свобода от принятия решений и нести за них ответственность? Свобода не выбирать самому? ( ну да у каждого своя свобода)

" Тепер, коли я зняла рожеві окуляри я бачу, що вона все робить як хоче вона, а він просто всі її проблеми вирішує.І тут страх сказати щось не так теж є. Як виявилось батьком вона теж керувала, хоча вони від мене це приховують." - и хорошо, что вы сняли розовые очки! Что его матери не удалось вас в свои манипуляции и иллюзии ввести!
Поэтому думайте здраво, а нужно ли вам это все? Да она всеми руководит - ей так выгодно - вы тут правы. А почему они скрывают от вас эту инфу? И как вы про нее узнали?
" бо не можемо дозволити собі от так одразу сплачувати за її окрему квартиру і за свою окрему…" - да вы вообще не обязаны ей чтото оплачивать - она еще не старая в 55 многие еще работают - пусть учится работать, если не научилась еще к своим 55 годам. ( кто вам эту установку внушил - она чтоли или мужчина?)
Жалеть просто меньше надо - иначе на голову вам сядут - на сына она уже села, и ездит как хочет... ( образно говоря)
"я не розумію невже до таких чоловіків доходить тільки, коли жінка він них їде? Невже так класно жити з матерію? Це жах" - правда в том и печаль - что до многих так и не доходит и живут так всю жизнь... некоторым так выгодно ( вторичные выгоды) а некоторые просто не умеют по другому ( уже говорила) и да это не нормально... но каждый тут выбирает свое.
Выбирайте себя и свое! Себя свои потребности и желания! Живите своим умом! ( у вас есть тенденция верить слишком людям доверять им )