Кінець стосункам чи проблема в мені.

Доброго дня!

Корисним буде виділити годину-дві на самоті, коли вас ніхто не турбуватиме, і виписати на пунктах, за яких умов настане

А взагалі хочу покою. Щоб все було ок

. Максимально детально, не поспішайте. Якщо треба створіть умови для "мозкового штурму". Далі можна подумати, що потрібно зробити для досягнення цих умов.

Це допоможе вам краще зрозуміти, як діяти далі. Адже ніхто не може вирішити замість вас, який шлях буде найбільш правильним у вашій ситуації.

Доброго дня!

КІНЕЦЬ СТОСУНКАМ ЧИ ПРОБЛЕМА В МЕНІ.

Подумайте перш, ніж давати відповідь - навіщо протиставляєте стосунки і себе?
На мій погляд, про свою особисту проблему Вже майже в кожному абзаці зазначили, починаючи з

шлюбу хотіла теща. Я ні

. І закінчуючи

Я терплю далі

Отже, Ви своїми рішеннями створили сім'ю (тобто власну реальність), в якій Вам дуже погано. Обрали таку жінку в дружини, побудували з нею ТАКІ стосунки, а тепер

вже реально не витримую і думаю як бути далі...?

Результат, можна сказати, закономірний. Ви ж, напевно, знаєте, що саме по собі щасливе життя на відбувається. Його секрет в тому, що цілісні і психологічно дорослі люди його створюють(!)

Щодо "як бути далі"?
Поставте на перше місце себе - як Вам бути з собою? Як краще пізнати себе? Яким чином вийти нарешті на свої власні бажання і потреби?
Розібравшиьс із цим, прийде свідоме і об'єктивне рішення, що РОБИТИ далі.
Вважаю, співпраця з психологом піде Вам на користь.

Доброго дня. Ваш запит як мінімум на повноцінну консультацію з психологом, важко допомоги вам у форматі сайту, тому дуже добре що працюєте з психологом.
Від себе хочу додати, що якщо

що шлюб тримається тільки заради дитини

від цього дитині точно не буде краще. Я бачила багатьох дорослих "дітей" заради яких батьки залишись у шлюбі, і жоден з них не був вдячний батькам за таку жертву. Піти від дружини, не означає залишити дитину.

Ніколи трубки не бере на роботі-працює каже не можна говорити на роботі. Але від мене вимагає щоб брав трубку- ще й потім питає чого не беру довго

такі подвійні стандарти є ознакою емоційного аб'юзу та маніпуляцій, до чого додається знецінення вас:

почала мене троллити-хто я такий. Що я собі позволяю

Я вже реально не витримую і думаю як бути далі...?

Це вирішувати тільки вам, далі терпіти реальність в якій вам некомфортно, або починати прислухатися до своїх бажань та потреб, відстоювати свої кордони, не дозволяти собою маніпулювати.

За мозковий штурм не зрозумів.

Я мав на увазі накидати ідеї. Наприклад як реалізувати ваше бажання бажання поубти одному. Бо в цьому є раціональність. І це нормально пожити певний час самому, встановити обмеження на телефоні дзвінки, повідмолення, листи і не бачитись з дружиною-тещою.

Вітаю!

Спічуваю вашій хронічній невдоволеності. Прикро, що ви не зустрічаєтесь ні тілесно, ні емоційно, ні духовно з дружиною. Ви переповнені агресією і вона фонить дуже сильно у вашому тексті. Треба прожити в терапії ці пласти злості, гніву, за яким є самотність, біль, образа та сум. Я так розумію ці почуття не можуть розміститись у подружжі і як наслідок є недовіра, підозра, виснаження та скандали.

Ваші стосунки відображають і вас, і дружину, тому тут не треба шукати винних, бо ви обоє приймаєте участь. Я би пропонувала досліджувати особисту відповідальність кожного, що хто робить один для одного на рівні побуту, стосунків, душевної близькості та витримувати невдоволення один одного, не атакуючи за це партнера.

Посилати тещу не допоможе, бо вона робить те, що дозволяє їй ваша дружина. Ви можете перед тим як вона приїде сказати самій тещі (замість вашої дружини), що ви готові приймати її тиждень, сказати в очі чи написати окремо повідомлення щоб ваші бажання і кордони вами самим були врегульовані, тоді ваша позиція хазяїна не буде ліквідована окупацією. В мене склалось враження, що ви дуже терпите і думаєте, що хтось щось має зрозуміти, а потім зриваєтесь і перетворюєтесь в вогняного дракона, бо втрачаєте терпимість. Співчуваю і рекомендую з’являтись зі своїми чіткими бажаннями! Ніби немає якихось домовленостей, глибоких розмов, ви очікуєте щось і не отримуєте це.

Ще ні одна дитина шлюб не врятувала, це імітація безсилля і страх зробити щось, прикриваючись дитям. Доречі які стосунки у вас з дитиною і чи вона бачить ці постійні блискавки між батьками? У вас мають бути стосунки з дитиною і стосунки з дружиною, і стосунки з тещою і тут ви відповідальні як ви самі будуєте контакт.
Я би рекомендувала продовжувати роботу з психологом, бо є сильні емоційні заряди та випади і є припущення, що це родом з вашого дитинства. Можливо хтось з близьких теж не чув і був до вас холодним, відстороненим? Також можна запропонувати сходити до сімейного психотрепевта дружині (це має бути не ваш особистий, а інший спеціаліст).

Якщо я правильно зловила контекст у вас розчарування та відчуття, що ви неправильно зробили, що одружились. Але це говорить про те, що вам важко прийняти реальність і ви в роздумах про минуле, де вас всі попереджали…

Для стосунків потрібна повага, а ви атакуєте родини один одного. Тут скоріше питання у владі, а не у стосунках, вона домінант, а ви хочете керувати… Можливо вам загально важко, що ви не керуєте зараз своїм життям? Змінити іншого - хибне діло, можна змінити своє відношення і частково себе, якщо ви в терапії то знаєте як поступового повільно змінюється психіка.

Здається, безсилля і байдужість дружини до ваших почуттів і до внутрішнього світу запускає війну, але навіщо і для чого? Юнг казав, що там де є влада, там немає любові…
І у шлюбі є ще дитина… Чи там теж влада за неї?

Відредаговано автором 08-09-2024 13:53:59

Доброго дня!

"Потім вирішили переїхати окремо-нам разом було дуже добре(або мені так здавалось). Але теща сказала що дочку без шлюбу не віддасть. Або шлюб або йди зятю до ср..ки. Ну шлюб відбувся."
Вам навязали замужество... вы еще не готовы были именно к замужеству...
Многим молодым парам нужно сначала нагуляться - узнать что такое отношения.
Узнать самих себя и свои желания и потребности - созреть к браку - а уже потом, это должно быть осознанное решение - а не навязанное кемто или обстоятельствами ( беременность нежданная) или родственниками как в вашем случае.
Теща хотела от вас гарантий - но она не имела права влазить в ваши отношения.
И чтото за вас решать. Видимо ее дочка еще не прошла сепарацию с ней.
И теща привыкла все контролировать в жизни своей дочки.
Вместо того, чтоб отпустить взрослого человека - и нечего не навязывать.
"Зараз ми закордоном теща сюди їздить як пр святу воду."
У них с дочкой созависимые отношения - их все и так устраивает - там должно быть полное подчинение иначе не как.
А вот вы другого характера человек - вы не любите когда над вами нависают, и против вашей воли чтото делают.
Как и ваша дочка - видимо тоже в вас пошла характером - и тоже сопротивляется этому эмоциональному гнету.
Теща очень токсичный человек ( судя по вашему рассказу) от таких надо, как можно дальше держаться. ( иначе под кожу залезут, и будут стремится всем управлять... игноря любые границы).
Тут только жестко надо - не жалеть ( не тещу, не жену)

Возвращать вам надо себя - себя! И свои границы!
Законные границы!
"А стосовно нас, стосунки погіршились, секс зник(або тільки коли вона хоче). Поведінка жінки змінилась-стала активно робити манікюри, педикюр, брити ноги часто, новий гардероб щодватижня. Змінила білизну на мереживу(раніше була класична). На питання для чого купує таку білизну-ашо тобі не подобається, не маю права. Дуже усміхнена бігає на роботу і сидить там довго. Ніколи трубки не бере на роботі-працює каже не можна говорити на роботі. Але від мене вимагає щоб брав трубку- ще й потім питає чого не беру довго.А ще раніше вона так не вдягалась. В мене виникли підозри само собою. Плюс в кінці для прибігає така весела і активна. До телефону не підсумками взагалі- запаролила все. Раніше пароля не було."
Ваши подозрения не просто так! Когда женщина так меняется - всегда есть причина! И это явно не вы...
А вас просто используют, причем вся семья ( кроме дочки)
Ваша жена живет для себя...
И по сути, вы уже как сожители просто, или квартиранты - но не семья... не любящие люди...
Зачем вы все это терпите так долго?
Зачем позволяете собой так играть?
Ради дочки?
Так если разведетесь, дочка всеравно ваша останется!
У вас же в семье нет любви... нет уважения к друг другу... одно использование...
" Сказав що мені надоїло бути в таких награних стосунках.Що я маю підозри. Вона трохи пустила сльозу десь на пар хвилин відділилась і дзвонила. А потім зайшла і з легкою посмішкою сказала що їй плювати на то все. І дуже зоісно почала мене троллити-хто я такий. Що я собі позволяю, в нас дитина і тп.Я сказав їй що шлюб тримається тільки заради дитини. А вона відповіла -ну і що далі."
Вы правы одна игра и фальш...
Ваша жена вас гнобит... обесценивает ... и не считается с вами... думает что вы из за ребенка никуда не рискнете уйти... что так и будете все это терпеть... потому так вольно и без наказано себя ведет... слишком много себе позволяет... не ценит вас...
Но вы ей нечего не должны!
Вы должны только себе быть Счастливым!
Много кто разводятся - не надо этого боятся!
Наоборот после развода можно зажить нормальной свободной жизнью!
Без всего этого фальша...
"Так ось посеред гостини вона взяла і сказала при всіх- що я хочу піти з сім'ї і лишити дитину."
Интересный момент очень похоже на манипулирование - может это она сама хочет развода - но хочет на вас вину повесить?
Ваша жена как и теща очень хорошие манипуляторы.
Совет не верьте им - иначе так и будут вам голову морочить.
Наконецто посмотрите с кем вы жили все эти 10 лет?
Трезво на все посмотрите - без иллюзий!
"Після дн була сварка-що я з її подружкою щось маю бо на ДН на неї заглядав...
І тепер кожен день сварки. Я терплю далі але думаю що то кінець..."
Снова чистое манипулирование - ваша жена скорее всего сама любовника имеет ( по всем признакам это видно - вы их сам же и перечислили ) просто хочет вас очернить в том, в чем она сама очернена.
А еще, она мастерски на вашей чувстве вины, и долга играет перед ребенком - знает куда надавить - ей выгодно чтоб видимо вы семью обеспечивали не уходили - потому и пытается вам это все навязать и внушить.
Не ведитесь!
А сама живет двойную жизнь как сама хочет!
А вы мучаетесь в этих отношениях.
Вспомните про Справедливость!
Справедливо вообще все это - что с вами происходит?
И зачем все это терпеть - весь этот фарс?
Зачем такие страдания - ради чего?
Зауважайте себя!
Разве вы достойны такого отношения? И такого вранья?
" Я терплю далі але думаю що то кінець..." - зачем терпеть - когда уже конец?
Может и хорошо что конец?

Налагодити стосунки можливо тільки за умови, коли обидва партнери цього бажають.
Ваша дружина вважає, що все нормально. Для неї існує така норма.
Для Вас- інша норма.
Ви намагаєтесь спілкуватись про почуття , натомість дружина намагається знецінити ваші дії та слова.
І в її знеціненні проявляється неповага до Вас, як до Особистості.
Можливо, якщо вона відчує, що Ви дійсно налаштовані не терпіти неповагу і можете піти, то це підштовхне її замислитись над там, що вона може Вас втратити.
Хоча, якось в це мало віриться.

В ваших дописах є досить багато моментів, де Ви знімаєте з себе відповідальність за свої вибори.
З цим важливо працювати.
Адже ніхто, крім Вас , не несе відповідальності за ваше життя.
Тому "звинувачення" тещі, або дружини не мають сенсу.
Так, вони такі.
Але ж саме Ви вирішили погодитись на їх пропозицію одружитись.

Щодо стосунків з дитиною- важливо , щоб Ви будували свої власні стосунки з дитиною, які будуть спиратись на ваші власні уявлення щодо того, "як воно має бути ". Якщо Ви відчуваєте, що дружина кричить, бо не відчуває теплих почуттів до дитини, то даруйте це тепло Ви.
Ви можете власним прикладом показати дитині, що в стосунках неприпустима неповага до людини (і в першу чергу до дитини), що Ви готові її слухати, допомагати, підтримувати.
Ви можете бути таким Батьком, яким хочете бути.
І це не залежить від інших людей.
Тільки від Вас.

Дитина не має бути на стороні мами і тата, бо це батл, а не сім’я. У дитини мають бути стосунки з мамою і татом, без розділення хто правий чи винуватий.

У вас внутрішня глибинна криза, яку треба проживати з психологом, а переписка щось може і підсвітить, але не вирішить страждань. Ви ніби всі негативні риси приписуєте дружині, тещі, а вона вам і вашим рідним. Ніхто не хоче побачити себе. Зараз ви охоплені думками про інших і чомусь з усіх жінок обираєте саме подруг дружини, це теж густий злобний манс в її сторону.

Вам ніхто не скаже що робити бо вам ваше життя жити, вам вже сказали одружуватись і ви дуже цим засмучені. Ви ніби не можете привласнити своє нещасливе життя і хочете списати провину на дружину, але ви приймали участь у бажаних і небажаних виборах.

Відредаговано автором 08-09-2024 15:31:43

Я не був ініціатором шлюбу.

і що це свідчить про Вас? Що це нам говорить про Вас? Який Ви в разі, коли погоджуєтесь йти за ініціативою інших?

Я погодився на умови.

Дайте собі чесну відповідь, чим керувались, погоджуючись на умови? Яким бажанням, прагненням? Можливо, бажанням уникнути відповідальності?

Я текст писав швидко на емоціях тому можуть бути неясності.

Тобто, коли Ви на емоціях, голова погано мислить і не працює? Ви про це?

Я працюю з психологом. Але жінка не хоче-каже що я її вважаю за дурну

А наспправді, якою Ви її бачите - ту, що обрали за дружину, за подругу, однодумця, соратника, помічника, коханку, мати своїх дітей?

Відредаговано автором 08-09-2024 18:22:26

Те що відбулось це просто поганий досвід. Але поганий досвід також досвід.

Цілком з Вами згодний!

В той час мені було 23, як кажуть був зелений. Що я міг бачити-ніц.

Я Вас і не звинувачую. 23 роки тоді, зараз 37. Відповідальності за свої вибори/рішення ніхто ж не відміняв. Наше життя, його якість, люди поруч - це все наслідки наших власних рішень.

А мої питання для того, аби Ви на себе поглянули більш уважно - і на себе тодішнього, і так само на себе теперішнього... адже перед Вами знову вибір, доленосний вибір.

"Але поганий досвід також досвід." - а чему вас этот опыт научил?

"Тоді як мав 24 думав що вона-сенс мого життя. Це тривало макс рік-два. Потім мене все бісило, вона теща і те що розписався. Я тоді ходив як зомбі і все робив як на повідку- як мене зачарували."
Не оправдались надежды да?
Думали что, вот с ней раз и навсегда брак - что она надежная да?
Вы много вложились в этот брак?
Кто финансово вел семью? Вы или жена?
Если вы то, тогда понятно почему еще такое разочарование - многое делали ради семьи - а оно все зря по итогу...

" Про що я міг думати молодий хлопець- це риторичне питання. " - вопрос вполне конкретный - я так понимаю, вам тогда хотелось секса с девушкой ( как всем молодым парням) - а вам как бы, видимо запрет от тещи прилетел... если хочешь женись... так было?
"Ну трошки не так. Я не був ініціатором шлюбу. Все було ініційовано жінкою/тещою. Я погодився на умови." - такие ж условия были правильно?
Хотелось секса и эмоций - потому и ходили за ней как завороженный - а вами они обе манипулировали и жена и теща. Скажу резко - жена была как приманка ( у тещи) чтоб потом вами манипулировать и привязать к себе - а теперь они обе вами манипулируют, и крутят вертят как хотят...
Вот эта больная правда - которую вам очень не приятно осознавать... что так вляпались... и вовремя не послушали друзей и родителей...
Вопрос умеете ли вы слушать людей?
Вы хотите, чтоб до жены ктото достучался... (но сами же ее копируете) ... до вас как показывает ваш опыт - тоже вашему окружению было тяжело достучаться!
И вас метает в разные стороны... то вы еще хотите наладить с женой отношения... то уже все, после таких ночных скандалов понимаете - что перед вами, просто очень жесткий человек (мягко скажу) - а если по простому тиран.
( кстате хорошее сравнение со Сталиным - он тоже тираном был)
И вот вам надо четко для себя определится - кто с вами рядом?
И отсечь - не жалея - иначе вас просто скушают вашу нервную систему...
А вы и так, уже еле выдерживаете...

"Досвід навчив аналізувати все, а не робити швидко на емоціях." - да самый главный урок ваш - больше логикой работать - не вспылять - (даже вчера тут на сайте вспылили на эмоциях) - сегодня подумали уже чуть отошли - и переосмыслили - молодец!
Учитесь тормозить - когда чувствуете что вспыляете - больше логикой анализируйте - а не эмоциями.
А эмоции наоборот, нужно научится вам, верно в правильное русло направлять - на работу - на цели - на действия.
И еще, вам коллега очень верно посоветовал - отдалиться и побыть одному - вам это очень надо - вы хотя бы начнете здраво соображать - ( потому что жена вас как одурманивает - она для вас токсична - навешивает вам свои иллюзии )
Хорошо, что вы начали искать отдельное жилье - "Наразі займаюсь пошуком житла-якось так."
Это первый шаг к Свободе!

И самое главное - "То як в резюме- стаж 14 років.А в кінці заява по власному бажанню-бо невитримав."
Розачаровуветесь в себе...
Но я вам так скажу ( с того что вы описали про жену и тещу ) - там врядли, ктото б другой - на вашем месте выдержал так долго - 14 лет - тотального контроля и подчинения... ( так что вы еще даже продержались долго)
Может наоборот - и не надо было, так долго это все терпеть???
"А тепер я не хочу нічого-хочу бути самий.І працювати над своїми помилками та самовдосконалюватися." - это то, что вам сейчас нужно и это очень правильно!
Побыть одному - успокоится - прийти в себя - и прийти к себе!

З вечора до ночі був оркестр з криками. Говорила жорстко як Сталін навіть не плакала. Я зрозумів з ким живу/жив та яку помилку зробив.

Важливо, щоби це визнання помилковості давнішніх рішень не призвело до осуду самого себе тепер. До пригнічення і самознецінення. До появи внутрішнього сталіна.
Не маю жодгого сумніву, переусвідомлення себе буде болісним, складним і доволі тривалим. Адже ніколи швидко такі глибинні метаморфози з людиною не відбуваються. Проте є шанс відкрити себе справжнього для життя, без нашарувань дитячих ілюзій, батьківських, не завжди конструктивних настанов та соціальніх кліше.

В такій ситуації дуже заманливо звинуватити дружину, створити з неї образ тирана.
Але.
Ніяка людина не в змозі стати тираном поруч з тим, хто цього не дозволить.
Саме Ви дозволили дружині поводити з собою так, як вона це робила.

Ви НЕ були присутні в своєму житті.
Дружина обрала Вас за чоловіка, але Вас там не було.
Хтось мав керувати "човном".
З такою матір'ю, як в неї- керувала так, як була навчена.

Зрозуміле ваше бажання побути самому, розібратися в собі, в своєму способі взаємодії з людьми (терпіти а потім взриватись).
Вам важливо навчитись вчасно повідомляти людей про вашу незгоду, про те, що Вас щось не влаштовує.
Не через вибух, а спокійно і впевнено.
Але для цього важливо цю впевненість в собі відчувати.
А для цього важливо відшукати саме Себе .

І дуже важливий момент- дитина.
Дуже багато в житті прикладів, коли батько так занурюється в свої роздуми та переживання, що в його житті не вистачає місця дітям.
Важливо не піти цим шляхом.
А будувати стосунки з дитиною вже зараз.
Читати інформацію в інтернеті, як це краще зробити (щоб не повторювати чужих помилок).
Наприклад, є дуже корисна книга на цю тему- Гіппенрейтер Ю. "Общаться с ребёнком. Как?".
І обов'язково Бути в житті дитини.
Бути таким Батьком, на якого дитина може спиратися, коли їй важко, який буде радіти її присутньості в цьому житті, від якого вона буде відчувати , що вона Важлива .

Це непросто.
Але у Вас є дитина, отже Вам був подарований шанс допомогти маленькому чоловічку навчитись Бути шасливим в цьому житті.

А чи помітили Ви, що в описаній Вами ситуації з дівчиною на ДН, Вас також немає.
Є дівчина, яка дивно себе поводить. Є дружина, яка злиться.
І є "якийсь спостерігач", який все це бачить , нам переказує і намагається вгадати мотиви поведінки дівчини.
Вас немає.
Немає ваших відчуттів, чи подобається Вам таке, немає вчинків- якщо не подобається, то можна зупинити словом, поглядом , прикинутись чайником , який трохи недочуває та недобачає, або ж почати якісь інші свої контрдії .

Ви намагаєтесь вгадати причини дій інших людей, щоб вибудувати свою лінію поведінки.
Натомість, важливо навчитись прислухатись до того, що відчуваєте саме Ви, і від цього будувати свою стратегію поведінки.

Щодо тестя.
Цей "камінь в огород" тещі Вам потрібен, щоб ваша позиція виглядала більш виправданою, мовляв, не я один такий, вони і його "зламали".
По-перше, "не зламали", бо він зміг від цього відсторонитись.
А по-друге, не важливі ніякі інші люди та їх доля.
Адже у вашому житті все залежить тільки від Вас.
Мільйони людей живуть і не розуміють що хочуть від життя, чому вчиняють ті чи інші дії.
Але ці мільйони не мають ніякого стосунку до вашого життя.

Щодо інших дівчат.
Доки Ви не відчуєте себе Собою, доки не усвідомите що і для чого Ви робите, чого хочете, що Вам потрібно, що подобається і для чого все це життя Вам потрібне- Ви будете знов і знов опинятись в ситуаціях, коли вашим життям керують інші.
Зараз поки можна помітити, що Вас цікавить, що думають дівчата, щоб знов таки вирішити, що робити Вам.

Ох вас понесло))
Знаете, на самом деле внимание чужой - замечу чужой девушки вам льстит - именно льстит - иначе бы вы, не рассказывали про этот случай на форуме.
Ну бывает, приятно да внимание девушки - а еще на контрасте с женой приятно.
Жена то вас перестала ценить, и внимание вам свое давать как женщина.
А тут девушка, вся из себя старается привлечь ваше внимание ( как умеет - гдето не умело или даже нагло) но вам то, как мужчине приятно же. Плюс приятно видеть реакцию жены - злиться.
Типа - смотри я нравлюсь девушкам - тебе не нравлюсь... ты меня не ценишь - а другие ценят - вот какой невербальный посыл вы на самом деле, даете жене через эту ситуацию.
( компенсация идет неосознанно)

"Дружина росла з дитинства без батька. З тестем бачився дуже рідко спочатку а ще дуже проти була теща і жінка. Забороняли спілкуватись, але потім його зустрів. І він сказав що не витримав в шлюбі через характер дружини+мої батьки казали зо нормальний чоловік цілком.А теща так обпоганювала його і обливала брудом."
Это да, соглашусь - ваш тесть слава Богу смог освободиться от морального насилия над собой.
Вам это пример на самом деле - что можно уйти и не терпеть!
Но вы пока терпите...
А еще снова очень импульсивно реагируете - но это уже ваше дело.
А чтоб быть психологом - надо для начала институт закончить профильный.

Я помітила в вашому описі, що Ви висловлюєте претензії колишній дружині, і при цьому не пишете, як хотіли б вирішити питання саме Ви.
Вона може хотіти що завгодно, але отримає це ТІЛЬКИ за вашої згоди.

Чи можете Ви описати, як Ви хотіли б розв'язати ті питання, які озвучили?

- поділ оплати.
На який поділ плгоджуєтесь саме Ви?
- час з дитиною.
Як Ви б хотіли це розподілити?
- офіційне розлучення.
Чи хочете Ви офіційного розлучення, зважаючи на те, що ваша дитина може позбавитись права жити в країні перебування?

Всі 10 пунктів, які були порушені в стосунках- ваші СПІЛЬНІ 10 пунктів.
Хоча виглядає так, що Ви намагаєтесь перекласти відповідальність на дружину.

Щодо вирішення дорослих питань через дитину- це неприпустимо, бо шкодить дитячій психіці.

ДВІ дорослих людини НЕ захищають свою дитину, а травмують її, бо не хочуть шукати своїх , дорослих, шляхів для вирішення дорослих питань.
Це не справедливо.

І так, я не помилилась, саме ДВІ людини травмують дитину- ваша дружина і Ви.
Це вибір- обрати свої обрАзи та не шукати способів позбавити дитину травмування.

Ви, чоловік, разом з жінкою, яка стала вашою дружиною, створили родину, в якій дали життя новій Людині.
Ви особисто несете відповідальність за те, щоб ця нова Людина росла в безпеці, любові, радості.

І не має значення, як цю відповідальність несе ваша дружина.
Важливо не рахувати її гроші , а розуміти свої бажання та можливості.

Спробуйте визначитись, яку схему подальших стосунків з дитиною та яке забезпечення для неї Ви хотіли б бачити в своєму житті.
А все, що Вас дратує, або ображає в поведінці колишньої дружини має бути вирішено без залучення дитини.
Ви писали, що співпрацюєте з психологом, отже є безпечне місце для опрацювання своїх емоцій (яких дійсно може бути багато, які є болючим та непростими).