Стосунки

Доброго ранку, Ptaxa!

я хочу розуміти , як з цим бути?

Відчуваю, наскільки це питання нагальне і важливе для Вас. І щоб зрозуміти, як з цим бути, варто зазирнути всередину себе. Для чого, спитаєте Ви?
А для того, щоби розібратись зі своїими власними мотивами, бажаннями, обмеженнями і цінностями. Тоді відповідь, яку шукаєте, вирине з хаосу думок і постане перед очима наочно.
Пропоную декілька питань для роздумів і пошуку відповідей.
На протязі понад 5 років у стосунках з хлопцем відбувається те. що Вам не подобається, те, що Вас принижує і зачіпає гідність. Що Вас тоді тримає в цих стосунках?
Тривалий час Ви знаходите в його телефоні свідчення уваги до інших дівчат. Навіщо це робите?

Коли чуєте від хлопця

спихає на мене що я не даю йому жити , дихати

, що відчуваєте до нього? А ким себе відчуваєте в такі моменти?

Як Ви вважаєте, чи можна збудувати повноцінні, здорові стосунки за відсутності довіри?

Якщо подивитись на ваші стосунки поглядом зі сторони, то яке враження у Вас буде? На що вони схожі? Можливо, помітите схожість зі стосунками когось з рідних та близьких?

Ось так, проливаючи світло на аспекти реальності, що знаходяться поза Вашої уваги, відтворюємо об'єктивну картину. А на цьому грунті вже можна визначатись і робити свідомий вибір.

Вітаю!
Для побудови стосунків, де обоє були б щасливими, любов є обов’язковою умовою, але недостатньою. Бо потрібно ще й інше:
- спільні цінності
- спільне бачення майбутнього
- повага і розуміння
- підтримка і турбота
- вірність і довіра
- вміння створювати домовленості та їх дотримуватись
- простір для особистісного розвитку
- здатність відкрито обговорювати проблеми та потреби
- непорушність особистих кордонів

Перелік може бути трохи іншим, але все це дуже важливі речі для побудови здорових партнерських стосунків. У вашому описі ситуації я взагалі нічого з вказаного не змогла побачити, лише любов з вашого боку (якщо це дійсно любов). А з боку партнера не видно навіть любові. Можливо, просто не всі аспекти описані. Ви відчуваєте себе коханою?

Щодо змін, найкраще почати з себе, розібратись, якого життя, яких стосунків ви насправді хочете і що для цього потрібно змінити в собі. Тоді у вас буде дійсно реальний шанс жити щасливо. Правда, не обов'язково саме з цим хлопцем, тут можливі варіанти.

Бажаю вам сил і сміливості розібратись з цим, якщо потрібна буде підтримка - звертайтесь, буду рада допомогти.

Відредаговано автором 31-10-2024 17:43:14

Доброго вечора!
Згодна з Вами, що стосунки можна не лише зберегти, але і перевести на інший, більш глибокий та серйозний рівень.
Але, судячи з того, що Ви пишете, Вам не вистачає знань про те, як, загалом, будуються щасливі стосунки. Адже, такі знання ми, або отримуємо несвідомо від своїх батьків ще в дитинстві, або наполегливо починаємо їх вивчати і завдяки їм, поступово змінюємося на краще.
Виходячи з того, що знань про те, як будувати гармонічно сім'ю у Вас немає, напрошується висновок, що між Вашими батьками стосунки також далекі від щасливих. Це перше.
А друге. Є поняття "липучості", яка завжди іде в парі з заниженою самооцінкою, підозрілістю та страхом залишитися самотньою. Коли нас наповнюють такі почуття, ми стаємо оточуючим нецікавими, дратуємо їх, бо принижені і намагаємося жити чужим життям.
Певне, щоб стосунки покращити, навряд чи, достатньо порад на форумі. Але якщо загалом, можу порадити Вам знайти для себе якусь цікаву та корисну для себе та оточуючих справу. Щоб перестати очікувати уваги та щастя від хлопця і стати щасливою та наповненою самій. Тоді Ви станете цікавою і для хлопця. Бо чим сильніше Ви станете намагатися його контролювати, більше робити зауважень і висувати претензій, тим менше шансів, що він з Вами почне рахуватися і до Вас дослухатися. Спробуйте відчути, а як почували Ви б себе, якщо хлопець почав би лазити в Ваш телефон, а потім робив Вам безкінечні зауваження
Насправді, виховати дорослу людину, якщо вона сама не хоче змінюватися, неможливо. Можна лише почати правильно себе поводити. Щоб у такий спосіб, дуже поступово та обережно, привернути до себе увагу і щоб хлопець почав цінувати Вас.

Відредаговано автором 31-10-2024 21:30:35

Тримає в цих стосунках певно привʼязаність, любов .

І ще надія, що хлопець зміниться

Надія завжди , що це перестане бути.

Але ж, мусимо визнати, що нічого не змінюється. А час спливає, на тлі якого Ваша незаволеність стосунками тільки зростає.
У взаєминах між вами зникла взаємна зацікавленність у відкритому спілкуванні. Ба більше, справа дійшла майже до прірви, а розмови в останні півроку зводяться до

аби розійтись

Зрозуміло, що Ваш висновок щодо стосунків доволі красномовний -

вони жахливі

То чи можна в такому випадку вести мову про любов?!
Якщо і була любов, то, ймовірно, на початку взаємин. А потім вона розтанула, випарувалась. І трансформувалась у прив'язаність зі смаком залежності. На жаль, емоційної залежності, яка ні в якому разі не дає шансів на щастя(!)
Чому так? А тому, що залежність - це прояв особистісної слабкості одного в парі. Про його зневіру в себе, про страхи втратити те, що є, навіть, якщо воно не подобається. Про невиправдане терпіння і безмежне сподівання, що інший отямиться і відкриє серце назустріч.

Я багато раз казала , що мені не вистачає розмов . Він каже ми вже про все поговорили.

Такі слова хлопця - це, на Вашу думку, ознака чого? Якого ставлення до Вас?

Стосунки жахливі . Але раніше були кращі

Знаєте, лише згадування гарного в минулому стосунки не просуває вперед, не сприяє їхньому розвитку і зближенню партнерів, хоча одному дозволяє "триматись на плаву".
Та доки це може тривати? Які ще потрібні ознаки, прояви, події, аби Ви дійшли свідомого висновку про реальність? Аби почали рух до своїх внутрішніх опор, що дають змогу обирати себе. Будувати здорову прив'язаність.