САМООЦІНКА
САМООЦІНКА — судження людини про свої | можливості, властивості, поведінку у порівнянні з певним еталоном, зразком. С. - основний структурний компонент самосвідомості, вияв оцінного ставлення людини до себе /самокритичність/. С. може бути адекватною і неадекватною /завищеною чи заниженою.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський, О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
Інші терміни в словнику
- САДИЗМ
- САДИЗМ ОРАЛЬНИЙ
- САКРАЛІЗАЦІЯ
- САМІСТЬ
- САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ
- САМОВДОВОЛЕННЯ
- САМОВДОСКОНАЛЕННЯ
- САМОВИЗНАЧЕННЯ
- САМОВИЗНАЧЕННЯ МОРАЛЬНЕ
- САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
- САМОВИХОВАННЯ
- САМОВІДДАНІСТЬ
- САМОВЛАДАННЯ
- САМОЗАЙНЯТІСТЬ
- САМОІДЕНТИЧНІСТЬ ДИФУЗНА
- САМОКОНТРОЛЬ
- САМОКРИТИЧНІСТЬ
- САМОЛЮБСТВО
- САМОМОНІТОРИНГ
- САМООРГАНІЗАЦІЯ
