САМОВИЗНАЧЕННЯ
САМОВИЗНАЧЕННЯ — процес і результат вибору особистістю своєї позиції, мети і засобів самоіснування в конкретних обставинах життя; основний механізм набуття і прояву людиною свободи. Сучасна актуалізація проблеми С. обумовлюється тим, що наростання глобальних змін в суспільстві породжують необхідність вироблення кожною людиною власного відношення до того, що відбувається, тобто С. стає важливою складовою частиною життєво важливих рішень /від пошуку нової роботи або сфери ділової активності до вибору кандидатів до органів влади/. Сутність процесу С. полягає | в активному виявленні і ствердженні індивідуальної позиції в проблемних ситуаціях, коли людина опиняється перед необхідністю альтернативного вибору і повинна приймати прагматичне рішення. Результат С. - вихід людини на мету, напрямки і способи активності, адекватні Її індивідуальним особливостям, і на формування духовної самоцінності, здатності через цілеспрямованість самобутньо і самостійно реалізувати своє природнє призначення.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський, О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
Інші терміни в словнику
- САДИЗМ
- САДИЗМ ОРАЛЬНИЙ
- САКРАЛІЗАЦІЯ
- САМІСТЬ
- САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ
- САМОВДОВОЛЕННЯ
- САМОВДОСКОНАЛЕННЯ
- САМОВИЗНАЧЕННЯ МОРАЛЬНЕ
- САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
- САМОВИХОВАННЯ
- САМОВІДДАНІСТЬ
- САМОВЛАДАННЯ
- САМОЗАЙНЯТІСТЬ
- САМОІДЕНТИЧНІСТЬ ДИФУЗНА
- САМОКОНТРОЛЬ
- САМОКРИТИЧНІСТЬ
- САМОЛЮБСТВО
- САМОМОНІТОРИНГ
- САМООРГАНІЗАЦІЯ
- САМООЦІНКА
