"Знімаю, порчу!" :)

Бажання позбутися тривоги, зняти з себе відповідальність, перекласти її на когось «спадкоємного» та отримати «пігулку» від усіх проблем.

По-перше, нестача знань про існуючі альтернативи. Про «зняття порчі» чуло більшість, а про психотерапію ще ні.

По-друге, іноді — нестача інтелекту у тих, хто звертається. Психотерапія — послуга ексклюзивна, розуміння та усвідомлення її користі доступне не всім. Кому не доступне — йдуть до «бабусь».

По-третє, неготовність працювати та бажання зняти з себе відповідальність. Люди звертаються за вирішенням своєї проблеми з замовленням на кшталт «зробіть мені красиво». Я плачу гроші — зробіть так, щоб мені не було боляче. Зробіть так, щоб я перестала влаштовувати істерики. Зробіть так, щоб чоловік повернувся. Зробіть так, щоб дитина перестала ширятися. Що? Мені потрібно працювати? Але ж я вам плачу гроші! Зробіть мені, як я хочу! У психолога на прийомі та після нього — треба працювати. У «бабусі» працювати не треба, вона сама все тобі яйцем викотить. Тільки заплати.

Найчастіше люди звертаються до «надприродних» сил тоді, коли потрібно вирішити або дуже складну проблему, або просту, але дуже швидко. Віра у магію живе в кожному з нас з дитинства. І деякі «спадкоємні» цим уміло користуються в цілях особистого збагачення. У їхньому випадку «магія» працює.

Відчай, коли звернення до такого чоловіка — остання надія на допомогу. І, звичайно, цікавість, яка, як відомо, не гріх... ;)

Звертаються, як правило, ті, кому вже ніщо інше не допомогло. Або ті, хто раніше стикався з цією сферою і трохи в ній розбирається.

Я думаю, що страх і надія, а також бажання зняти з себе відповідальність за прийняте рішення та його виконання.

Бажання перекласти відповідальність за своє життя на чужі плечі, та ще й знайти винних у близькому оточенні :(.

Найчастіше відчай, рідше бажання вирішити свої проблеми чудодійним чином, не докладаючи власних зусиль, не змінюючись, не замислюючись; цікавість, колективна думка, прикордонний стан))))

Думаю, відчуття власного безсилля чи, можливо, просто небажання щось змінювати у своєму житті самостійно...

Вірю в існування якихось здібностей, які є не в усіх. Або розвинені сильніше — чутливість, можливо, емпатія чи інтуїція. Відрізнити від шарлатанів... якщо магія таки сталася, значить — маг! :-)

Я не вірю у чарівників. А от цілителів зустрічала. Відрізнити? Мабуть, за результатом. Якщо тобі рекомендували цілителя, про якого відомо, що він допоміг людям, яких ти знаєш особисто — можна спробувати, зустрітися з ним. За умови, що системи ваших поглядів на світ не суперечать, і ти впевнений, що ця зустріч не виявиться на шкоду. Скажімо, до цілителя — рефлексотерапевта з Китаю я б пішла, а до спадкоємної чаклунки, яка знімає пристріт — ні.

Я все ж таки вірю у закони природи. І якщо магія ці закони порушує, то, швидше за все, це фокус. Світ, найзвичніший, який нас постійно оточує, чарівний навіть у своїх звичайних проявах. Справжній маг зможе показати вам це чарування без залучення чорної та білої магії.

Вірю, що такі люди бувають — і наука це підтверджує, хоча й не може пояснити. А як відрізнити? Мабуть, варто використовувати або «сарафанне радіо», або телепрограму «Битва екстрасенсів» :)

Таких способів не існує. Поки сам не спробуєш — не дізнаєшся. Можна прислухатися до рекомендацій інших, а краще — до власної інтуїції. У будь-якому разі — чим людина грамотніша, чим гармонійніше її особисте життя та зовнішність, тим вищий її рівень.

Справжні чарівники живуть поряд із нами — просто до певного часу нічим не проявляють своєї сутності, а ось за потреби — РАЗ! І ЧУДО!
У це я вірю — і думаю, що ми всі трохи чарівники та можемо творити чудеса самі!!!!

Немає кращого чарівника, ніж ти сам :). Ми самі створюємо свою реальність — своїми думками та вчинками. А от чи ти шарлатан чи чарівник, вирішувати тобі :).

Мені здається, спосіб очевидний. Якщо чарівник пропонує тобі щось, він має це мати сам.

Якщо зі мною трапиться диво і я зустріну справжнього чарівника, то тоді точно зможу сказати, як їх відрізнити від шарлатанів, а поки цього не сталося, доводиться розраховувати на себе, а не на чарівників :-)