"Знімаю, порчу!" :)

Большинство из них хорошие психологи и бизнесмены, цель которых заработать на доверчивых людях.

Стандартна відповідь — я до них не ставлюся)))) І як би не ставилася, вони є і будуть, поки на них є попит.

Насамперед, я проводжу межу між магами та чаклунами, з одного боку, і цілителями — з іншого.
Зцілення — комплексний процес, і існує безліч способів так чи інакше впливати на нього. Відповідно, цілителем може називатися людина, яка тими чи іншими методами — у найширшому їх діапазоні — допомагає людям зцілитися. У фізичному сенсі зцілення — це одужання від якогось недугу, у психологічному ж — це обретіння людиною цілісності та єдності.
У чаклунство ж та магію, як у чарівні способи зміни навколишньої дійсності, я не вірю.

Ставлюся з цікавістю. Доводилося зустрічати як відвертих шахраїв, так і людей, які, безсумнівно, володіють неординарною інтуїцією.

Не можна відповісти однозначно. До кожного конкретного випадку (мага, чаклуна, цілителя) потрібен індивідуальний підхід. Справді, у деяких людей можуть бути здібності, відмінні від нормальних, вивчених і описаних у підручниках. Наприклад, феномен, відомий усім Ванги. Подібні люди приваблюють, викликають інтерес і захоплення. Але є також звичайні шарлатани, які збагачуються на чужих проблемах, та психічно нездорові люди, які вірять у свою унікальність і можливість допомогти оточуючим. Коли мова йде про другу групу, згадуєш про нещасних клієнтів, їхні зруйновані надії на сприятливий результат. І добре, якщо це лише крах надій, а якщо клієнт ще й захворів після звернення?

Ставлюся двояко, саме тому, що я до них — ставлюся. Тут є як справді сильні професіонали, так і ті, хто просто заробляє гроші. Є ті, хто лікує, і ті, хто калічить. А є й ті, хто щиро вважає себе фахівцем, хоча далекий від цього.

Приєднуюся до попередніх учасників інтерв'ю — дійсно, важко виокремити здатних і тих, хто допомагає, з натовпу шарлатанів-бізнесменів... Наслідки їхнього втручання можуть бути дуже важкими та майже не піддаються корекції фахівцями.

До знахарів та чаклунів ставлюся обережно й насторожено, бо вважаю, що немає чорної чи білої магії, а є людина, яка знає певні енергетичні закони, і все залежить від того, як вона цими знаннями скористається.
До цілителів у цілому позитивно, але в чому питання? Хто може сказати, що це цілитель, а не шарлатан? А якщо людина потрапила справді до знаючого цілителя, то допомагає не лише лікування травами, а й виконання рекомендацій (часом найбанальніших, яких людина не дотримується у звичайному житті) та віра в успішне зцілення самої людини, що запускає психологічні механізми, які спрацьовують позитивно та значно покращують стан людини, тобто частково спрацьовує «ефект плацебо».

-Іноді ці люди бувають досить симпатичні. Те, що вони дивляться на світ інакше, робить їх унікальними))))))Давно-давно не було психологів... були маги, чаклуни та цілителі....Тому ставлюся до них філософськи.

Ставлюся до них насторожено, оскільки думаю, що серед них можуть бути як дійсно обдаровані люди, так і ті, хто насправді таким не є. А також тому, що в своєму житті я не зустрічала людей, які дійсно володіють такими надприродними силами.

Страх.

Бажання позбутися тривоги, зняти з себе відповідальність, перекласти її на когось «спадкоємного» та отримати «пігулку» від усіх проблем.

По-перше, нестача знань про існуючі альтернативи. Про «зняття порчі» чуло більшість, а про психотерапію ще ні.

По-друге, іноді — нестача інтелекту у тих, хто звертається. Психотерапія — послуга ексклюзивна, розуміння та усвідомлення її користі доступне не всім. Кому не доступне — йдуть до «бабусь».

По-третє, неготовність працювати та бажання зняти з себе відповідальність. Люди звертаються за вирішенням своєї проблеми з замовленням на кшталт «зробіть мені красиво». Я плачу гроші — зробіть так, щоб мені не було боляче. Зробіть так, щоб я перестала влаштовувати істерики. Зробіть так, щоб чоловік повернувся. Зробіть так, щоб дитина перестала ширятися. Що? Мені потрібно працювати? Але ж я вам плачу гроші! Зробіть мені, як я хочу! У психолога на прийомі та після нього — треба працювати. У «бабусі» працювати не треба, вона сама все тобі яйцем викотить. Тільки заплати.

Найчастіше люди звертаються до «надприродних» сил тоді, коли потрібно вирішити або дуже складну проблему, або просту, але дуже швидко. Віра у магію живе в кожному з нас з дитинства. І деякі «спадкоємні» цим уміло користуються в цілях особистого збагачення. У їхньому випадку «магія» працює.

Відчай, коли звернення до такого чоловіка — остання надія на допомогу. І, звичайно, цікавість, яка, як відомо, не гріх... ;)

Звертаються, як правило, ті, кому вже ніщо інше не допомогло. Або ті, хто раніше стикався з цією сферою і трохи в ній розбирається.

Я думаю, що страх і надія, а також бажання зняти з себе відповідальність за прийняте рішення та його виконання.

Бажання перекласти відповідальність за своє життя на чужі плечі, та ще й знайти винних у близькому оточенні :(.

Найчастіше відчай, рідше бажання вирішити свої проблеми чудодійним чином, не докладаючи власних зусиль, не змінюючись, не замислюючись; цікавість, колективна думка, прикордонний стан))))

Думаю, відчуття власного безсилля чи, можливо, просто небажання щось змінювати у своєму житті самостійно...

На самом деле их различить довольно сложно. Наверное, по внешности... У человека должно быть доброе лицо.

А ещё специалисты в данной сфере не нуждаются в рекламе своих услуг...

Вірю в існування якихось здібностей, які є не в усіх. Або розвинені сильніше — чутливість, можливо, емпатія чи інтуїція. Відрізнити від шарлатанів... якщо магія таки сталася, значить — маг! :-)

Я не вірю у чарівників. А от цілителів зустрічала. Відрізнити? Мабуть, за результатом. Якщо тобі рекомендували цілителя, про якого відомо, що він допоміг людям, яких ти знаєш особисто — можна спробувати, зустрітися з ним. За умови, що системи ваших поглядів на світ не суперечать, і ти впевнений, що ця зустріч не виявиться на шкоду. Скажімо, до цілителя — рефлексотерапевта з Китаю я б пішла, а до спадкоємної чаклунки, яка знімає пристріт — ні.

Я все ж таки вірю у закони природи. І якщо магія ці закони порушує, то, швидше за все, це фокус. Світ, найзвичніший, який нас постійно оточує, чарівний навіть у своїх звичайних проявах. Справжній маг зможе показати вам це чарування без залучення чорної та білої магії.

Вірю, що такі люди бувають — і наука це підтверджує, хоча й не може пояснити. А як відрізнити? Мабуть, варто використовувати або «сарафанне радіо», або телепрограму «Битва екстрасенсів» :)

Таких способів не існує. Поки сам не спробуєш — не дізнаєшся. Можна прислухатися до рекомендацій інших, а краще — до власної інтуїції. У будь-якому разі — чим людина грамотніша, чим гармонійніше її особисте життя та зовнішність, тим вищий її рівень.

Справжні чарівники живуть поряд із нами — просто до певного часу нічим не проявляють своєї сутності, а ось за потреби — РАЗ! І ЧУДО!
У це я вірю — і думаю, що ми всі трохи чарівники та можемо творити чудеса самі!!!!

Немає кращого чарівника, ніж ти сам :). Ми самі створюємо свою реальність — своїми думками та вчинками. А от чи ти шарлатан чи чарівник, вирішувати тобі :).

Мені здається, спосіб очевидний. Якщо чарівник пропонує тобі щось, він має це мати сам.

Якщо зі мною трапиться диво і я зустріну справжнього чарівника, то тоді точно зможу сказати, як їх відрізнити від шарлатанів, а поки цього не сталося, доводиться розраховувати на себе, а не на чарівників :-)