Інтуїція

Інтуїція – це внутрішнє чуття без логічного міркування. Пряме осягнення розумом істини, не виведене логічним аналізом з інших істин і не сприйняте через органи чуття. З точки зору психології інтуїцію розглядають як одну з можливих провідних функцій особистості, що визначає ставлення людини до себе та навколишнього світу, як один зі способів прийняття нею життєво важливих рішень. Велика частина того, що несе в собі філософія, мистецтво, наукове відкриття, відбувається завдяки інтуїції. Щоб створити художній твір, щоб дійти до будь-якого відкриття чи винаходу, щоб створити щось нове, потрібно не лише знання, не лише теорії. Потрібно відчути й передати суть тієї ідеї, яку ми намагаємося зрозуміти чи передати через будь-яку форму. Саме інтуїція – це спосіб, за допомогою якого наша душа та серце спілкуються з нашою свідомістю: вона виходить за межі логіки та здорового глузду.

Интуиция – интересный феномен. Его тайна кроется в бессознательной части нашего «Я». Установлено, что полученный опыт мозг обрабатывает во время сна, то есть без прямого участия сознания. Поэтому вполне возможно, что интуиция – это способность психики быстро и точно принимать решения на основе прошлого опыта, минуя при этом сознание.

що таке інтуїція, можна прочитати в енциклопедії. але гарне визначення — «нюх». можна по-іншому — припущення. нібито без участі логіки чи свідомості або ще чогось. я думаю, що насправді тут беруть участь усі органи і досвід усіх органів. якщо кажуть, що не бере участь логіка, то, можливо, це рекомендація для окремих людей, можливо, чоловіків, які вважають, що все знають. людина хоче вгадати. є несвідоме небажання виграти. тоді ні інтуїція, ні інтелект не допоможуть. або, як сказав у серіалі «Тайга» Олександр Галкін: «...пощастить тобі, і здійсниться мрія. і що? і будеш ти багатою (і додав) ...дурепою...». рекомендую до перегляду.

Хоча інтуїція в підручниках з психології і не розглядається як психічний процес чи психічне властивість, про неї в психології все ж таки говорять, хоча б коли згадують класифікацію особистості К.Г. Юнга. Є такий тип людей — інтуїтивні особистості. Вони здатні приходити до правильних рішень, ефективно діяти (часто абсолютно нестандартно) без розгорнутого логічного аналізу ситуації. Аналіз, звичайно, присутній, але в згорнутому вигляді. Тому він недоступний навіть для того, хто приймає інтуїтивні рішення та діє інтуїтивно. Найголовніше в інтуїції — це вміння вловити ціле ситуації, навіть за браком суттєвих деталей, та діяти, виходячи зі знання і/або відчуття цього цілого.

Я б сказала, що це чуття, яке ґрунтується і на власному досвіді, і на досвіді попередніх поколінь, а також на наших інстинктах і почуттях.

Інтуїція — це найвищий ступінь розвитку людини.

Інтуїція — це здатність осягати істину без допомоги доказів. Або, як говорив Карл Роджерс: «Інтуїція — це здатність випадково робити цікаві та важливі відкриття».

Це внутрішні суб'єктивні відчуття людини щодо якихось подій чи явищ.

Це таке почуття, коли ти точно знаєш, що буде ТАК, а не інакше. Але чому – пояснити не можеш ))).

Рівень інтуїції залежить від загального розвитку особистості людини, вона індивідуальна та динамічна. Інформативні ознаки (логічні та чуттєві) змінюють свою значущість під впливом емоційного стану та особливостей досвіду. Свідомі та несвідомі процеси, що беруть участь в інтуїції, можуть взаємодіяти, мінятися місцями, підтримувати одне одного чи протидіяти.

От личностного опыта, уровня интеллекта, житейской мудрости и возможности прислушиваться к «внутреннему голосу»

це визначення знову спекуляція чистої води. наводжу іншу цитату: «якщо до іншого відходить наречена — то невідомо, кому пощастить».

Від типу особистості та ступеня розвитку навичок у тій справі, де застосовується інтуїція. Тип особистості відіграє тут вирішальну роль. Адже є люди, яким навіть незрозуміле значення слова «інтуїція». Тоді про який рівень говорити не доводиться.

Від того, в якій середовищі розвивається людина. І від того, наскільки затребувана ця здатність. Чим частіше доводиться спиратися на свої почуття, чим краще людина розбирається і розуміє їх — тим тонше вона починає відчувати та сприймати все, що її оточує.

Рівень інтуїції залежить від ступеня розвитку людського пізнання.

Рівень інтуїції залежить від загального рівня розвитку особистості.

Від схильності до самоаналізу та аналізу навколишнього світу, відкинувши всі факти та теорії. Такий аналіз безпристрасний.

Від уміння зупинити внутрішній діалог і ввімкнути те саме «чуття». У людей, які перебувають у тісному контакті з природою, інтуїція розвинута набагато сильніше, ніж у мешканців густонаселеного мегаполісу.

Так. Не застрягати надовго в дрібних, побутових питаннях і проблемах. Кожного дня знаходити час, щоб піднести свідомість. Відсікати непотрібні думки, емоції та накручування. Навчитися «не думати» у важливі моменти. Інтуїція починає працювати тоді, коли припиняється логічне мислення. У будь-яку дію вносити творчість.
Не перебувати в бездіяльності. Проявляти зусилля та ініціативу. Коли виникає будь-яке питання, робити все, щоб знайти відповідь самому. Існує величезна кількість вправ і тренінгів, що сприяють покращенню інтуїції. Але щоб вони принесли належний ефект, потрібно займатися ними систематично.

Да. Существует множество советов в этом направлении, но как и всё, что касается сложных вещей и явлений, готового и универсального рецепта не существует.

так. робота, робота і знову робота. і отримаєте інтуїцію робітника. або. крадіть, крадіть, і отримаєте... і так далі.

Так, звичайно. Дуже непогано розвивати професійну інтуїцію, особливо коли мова йде про допоміжні професії. Адже помилки тут вкрай небажані.

Звичайно можна! Для цього вчіться сприймати навколишній світ почуттями. І ловіть думки, які їх супроводжують. Поступово з цього і розвинеться те, чим ми користуємося потім несвідомо і називаємо інтуїцією.

Так можна, у світі немає нічого неможливого. Все підвладне людині, навіть якщо це банально звучить.

Звичайно.

Можна. Для цього існує багато технік і практик. Усі свої відчуття та припущення необхідно щоразу перевіряти на достовірність і робити висновки про точність своєї інтуїції. У кожної людини може бути свій індивідуальний канал інтуїції.

У якийсь момент життя я захопилася розвитком своєї інтуїції. Використовувала різноманітні вправи та тренажери, підключила медитацію. Результати не змусили себе довго чекати, і були, на мій погляд, вражаючими.
Наприклад, мені вдавалося з першого разу витягувати з колоди (36 шт.) задуману карту.
Був випадок, коли зареєструвала на сайті якийсь талон за акцією таксі і забула про нього. Відразу скажу: до цього ніколи ні в яких розіграшах не брала участі. Минуло десь 3 місяці, я зайшла на їхній сайт (знову ж таки, не знаю, що мене «потягло»). Виявилося, що я ще місяць тому виграла приз – плеєр ))) і залишилося всього 2 години до останньої можливості його забрати. І подібних «випадків» було чимало. Тому з упевненістю стверджую: розвинути інтуїцію можна!
P.S. Коли ця захопленість мені набридла, і я перестала тренуватися – чудеса закінчилися (((.

Интуиция - это важнейший инструмент в принятии решений, но не всегда стоит слепо ей следовать. Иногда в интуицию вплетаются сомнения, страхи, ложные представления. Например, очень трудно отличить импульс страха от предчувствия возможных потерь. Чтобы не ошибиться, надо, прежде всего, успокоиться, раслабиться и нейтрализовать негативный внутренний фон.
Также интуиция может оказать неоценимую услугу в сложных жизненных ситуациях, когда нужно выбрать один правильный вариант из нескольких. На первый взгляд трудно сказать что верно, а что нет. Только тренированное подсознание может без всяких прогнозов и предположений указать правильный путь. Человек не думает, он просто знает, что именно этот вариант окажется верным.

Так як інтуїція це один з проявів нашого минулого досвіду, здатності до узагальнення і переплетіння із сьогоденням, то не у всіх вимірах нашого життя потрібно опиратись не нею.

а вот это вопрос к психологу. но без понимания того как человек сам понимает это определение нельзя дать совета. да и не стоит. ведь как сказал Сократ: никогда не слушай чужих советов, и этот тоже.

Настолько насколько подсказывает сама интуиция.

Если считать, что интуиция- это наш предшествующий опыт, если этот опыт достаточно богатый, если недостаточно логических объяснений в данной ситуации - то наша интуиция часто помогает. Иногда именно интуиция имеет решающее значение.
Если же такого опыта маловато или есть негативный опыт (Ваша интуиция Вас часто подводит) - лучше руководствоваться более надёжными аргументами.

Интуиция-это наивысшая форма развития познания человека, поэтому можно полагаться на свою интуицию на все 100% в принятии решения.

Настолько, насколько человек может полагаться на себя, свои решения и быть ответственным за свой выбор.

Чтобы полагаться на свою интуицию, нужно каждый раз проверять точность своих догадок и предположений. Чем больше подтверждений, тем больше можно полагаться.

На интуицию полагаться стоит. Но при этом также стоит отличать ее от самообмана и не оправдывать интуицией собственные страхи, комплексы и бездействие.