Ребенок и порнография

Здравствуйте!

Моя дочь с рождения очень спокойная, учиться хорошо, не любит шумную атмосферу, в школе когда все бегают, она сидит что то делает, сама или с другими детьми. Подружка эта - полная противоположность. На уроках моя дочь на неё отвлекаться постоянно. Что мне надо сделать в данной ситуации???

Какие у вас отношения с дочерью, есть ли в них место доверию?

Когда они втроём собирались смотреть, то хотели на телефоне моей дочки, а она говорит - нет, мой телефон мама проверяет. Смотрели на тел подружки этой. Соседской девочке не понравилось, она убежала домой и рассказала все маме. Это было недель 2 назад, соседка решилась только вчера мне сказать.

Много рассказываете про других людей, о том, что они поступают неправильно, а про ваши отношения с дочерью нет ясности.
Если ребенка только контролировать и запрещать что-либо, не имея доверительного контакта, то обязательно найдутся подруги, с которыми будет интереснее.

Доброго дня, nikada.
Скажіть, будь ласка, що Вас найбільше лякає у цій ситуації? Ваша донька знаходиться в підлітковому віці, у неї поступово починає розвиватися сексуальність, тому її зацікавлення є природнім. Ви говорили із донькою на тему сексу? Які у Вас з нею стосунки? Ви запитували у доньки, що їй дає дружба із цією дівчинкою?

Якою були Ви у підлітковому віці?

Давайте уявимо ситуацію: Ви забороняєте доньці спілкуватися із подругою. Що далі? Підлітковий бунт і протест, зустрічі без Вашого відома, адже донька буде вважати, що Ви не сприймаєте її "на рівних". Вам потрібно, перш за все, зрозуміти доньку, її почуття і бажання.

Ответ отредактирован автором 20-07-2020 12:55:00

На тему месячных мы не говорили ещё, я настраиваюсь. Нужно ли мне с ней говорить о сексе? Если да, то как? Я не представляю как это сделать и какими словами... Со мной в подростковом возрасте о таком не говорили. Муж считает что я должна с ней поговорить на такие темы....

Ваша донька зараз знаходиться у підлітковому віці і починає дивитися порнографію, тому поспілкуватися на цю тему необхідно однозначно. Так само варто поговорити на тему менструації (адже, якщо Вас не буде поряд, коли вона почнеться, то донька може розгубитися). Взагалі, сексуальною просвітою необхідно займатися ще з малих років (навіть є спеціальні книги для дітей на цю тему). Водночас, так, у нашій культурі ця тема табуйована, через це і виникає безліч проблем у майбутньому. Якщо говорити про форму подачі, то вживайте не "зменшувально-пестливі" слова, а реальні наукові назви (вагіна, пеніс і т. д.). Так само, не засуджуйте її інтерес до сексуальності - це нормально, поясніть їй. Можете пошукати в інтернеті книги, затверджені МОН на тему сексуальної просвіти спеціально для підлітків.

А вообще она мне сама может придти и что то рассказывать.... Я считаю у нас отношения хорошие.

Однак вона не розповідала Вам про цю ситуацію із подругою?

Меня вот что волнует: нужно ли мне рассказать об этой ситуации маме этой подружки? Ну чтоб телефон её проверяла что ли....ещё эта подружка как то хотела показать ей "заброшку". Тоже от соседки я узнала. Были они там или нет - незнаю.

Ви обговорювали це зі своєю донькою? Що їй дає ця дружба? Припускаю, що мама тієї дівчини знає про поведінку своєї доньки (припускаю, що такою поведінкою вона намагається привернути її увагу; діти - це відображення батьків), однак важливо, щоб Ваша донька, перш за все, дізналася про Ваш намір зателефонувати саме від Вас (коли вона дізнається від цієї подруги, що Ви телефонували її мамі, то ваші довірливі стосунки можуть похитнутися).

У Вашій історії дуже багато відведено "сусідці". Ви маєте розуміти, що це джерело інформації не є 100 % достовірним і ви маєте безпосередньо обговорити ситуацію із донькою (чи справді така ситуація мала місце. Якщо донька заперечить, то скажіть, що Ви їй довіряєте. Однак, про всяк випадок, на майбутнє, пояснити, що ходити "на заброшку" - небезпечно, бо можна поранитися). Таке відчуття, що Ви уникаєте прямого обговорення цієї ситуації із донькою, а довіряєте 4-порядковим джерелам.

Может и курить научит скоро.

Я б рекомендувала Вам просто щиро сказати доньці про своє хвилювання за її здоров'я і життя.

Мы с дочерью, в какой-то степени как сестры, я думаю это потому, что родила я её достаточно рано, и мы были под "крылом" моих родителей, и до сих пор здесь живём.

Це була неочікувана дитина? Можливо Ви боїтеся проявів сексуального інтересу доньки і обговорення на цю тему через якісь свої особисті страхи?

Муж считает что я должна с ней поговорить на такие темы....

Я правильно розумію: Ви живете із чоловіком, сином, донькою у Ваших батьків? Які у доньки стосунки із батьком? Як донька відреагувала на народження братика? Можливо вона почала дружити із цією дівчинкою, коли з'явився молодший братик?

Ответ отредактирован автором 21-07-2020 10:59:29

Соседка просила не "сдать" их с дочкой, я понимаю ее, ведь девчонки потом перестанут дружить с этой девочкой, ну типо сдала их) поэтому не знаю как мне поговорить с ребёнком об этой ситуации, о заброшке, ведь она думает что я не догадываюсь ни о чем.

Цікаво, що сусідка переклала "відповідальність на Ваші плечі" (створення якоїсь "підпільної коаліції мам", які намагаються приховано контролювати життя своїх дітей). Вирішіть особисто для себе, що Вам дорожче: одобрення сусідки, чи довірливі, відкриті стосунки із донькою. Якщо говорити про цю дівчинку і що з нею перестануть дружити: ОК, якщо їй так не комфортно у цій компанії, то можливо це буде їй на користь + ця ситуація може піти на користь самій їхній дружбі (проговорення проблемних моментів між собою). Якщо, все-таки, Ви наважитеся поговорити із донькою, то попередньо попередьте сусідку, що для Вас довірливі стосунки із донькою важливіші і тому це Ваш обов'язок відкрито проговорити цей момент із нею. При цьому, скажіть доньці, що особисто Ви розумієте почуття тієї дівчинки і хотіли б, щоб донька ставилася до них з повагою. Безумовно, донька має право на гнів у цій ситуації, однак, якщо вона захоче про це поговорити із подругою, то нехай це зробить конструктивно.

очень они скучают друг за другом, так как он работает за границей...хотя внимания моего ей не хватает иногда, но я стараюсь как могу.

Знаєте, можливо Ваша донька і зійшлася із цією дівчинкою, тому що їм обом не вистачає уваги від своїх батьків ("спільна точка"). Саме це створює у них відчуття, що вони один одного розуміють як ніхто. Таким чином, вона намагається заявити про себе.

А Ви колись запрошували подружок доньки до себе додому "на чаювання"?

Ответ отредактирован автором 21-07-2020 14:20:01

Но как то я еще не могу осознать того, что она взрослеет, и тем более не готова к этому. Мне кажется я сама где то в глубине ещё ребенок.

А що Вас лякає у взрослінні доньки? Що вона відділиться від Вас? Чи Ви втратите "подружку" для своєї внутрішньої дитини? Чи Ви втратите свою роль як мама, що визначає Вашу самоцінність? Чи зміниться Ваш звичний стиль життя і, відповідно, стосунки зі всіма членами сім'ї? Чи Ви боїтеся, що вона повторить Ваші помилки у цьому віці, чи Ви повторете помилки у вихованні підлітка, які зробили Ваші батьки? Чи просто Вас лякає, що Ваш час проходить?

Я б Вам рекомендувала звернутися із цим запитом індивідуально до психолога-психотерапевта. Діти як губки - вони добре відчувають Ваш психологічний стан і внутрішню боротьбу і, базуючись на цьому, роблять якісь свої несвідомі висновки. Ви несвідомо можете дати доньці установку "Не дорослішай", що потім може заважати їй у дорослому віці. Так само, донька може відчувати Ваше прагнення, щоб вона завжди залишалася маленькою, і ця поведінка є її реакцією бунту.

Ответ отредактирован автором 21-07-2020 15:14:53

"Чи Ви боїтеся, що вона повторить Ваші помилки у цьому віці, чи Ви повторете помилки у вихованні підлітка, які зробили Ваші батьки?" - да, думаю это причины моего страха.

По перше, Ви вже знаєте, які саме помилки зробили Ваші батьки і тому Ви їх не повторите.
По друге, якщо у Вас будуть виникати якісь проблемні ситцації чи питання - Ви завжди можете звернутися до дитячого психолога.
По третє, Ваша донька - це не Ви. У психології поширена думка, що ми проживаємо зі своїми дітьми наші минулі стадії особистісного розвитку. Як наслідок, проблеми і задачі того віку, які ми не вирішили дають про себе знати знову. Ви написали, що "досі відчуваєте себе маленькою дівчинкою", можливо саме на підлітковій стадії Ви не вирішили основну задачу - формування ідентичності та сепарації (Ви досі проживаєте із батьками і припускаю, що психологічно не відділилися від них). В будь-якому разі, Ви маєте розуміти, що Ваші страхи впливають на проходження цього етапу життя донькою (проробляєте через неї свої внутрішні конфлікти).
По четверте, я розумію Ваше бажання "убезпечити" доньку - це природньо. Водночас, Ви маєте прийняти той факт, що донька має право на свої помилки (головне, щоб вона робила із них висновки і не повторювала). Не робить помилок лише той, хто нічого не робить. Таким чином, Ви маєте показати доньці, що Ви приймаєте і любите її, навіть коли вона робить помилки і це гарантує їй міцний фундамент віри у себе (вона не буде боятися проявляти ініціативу та буде толерантна до ризику). Ви формуєте їй базову довіру до світу та відчуття впевненості. Також зараз дуже важливо, щоб Ви навчили встановлювати із донькою чіткі рамки (наприклад, усний договір: "Ми домовляємося, що до 21: 00 ти маєш бути вдома. Якщо ти порушуєш цей договір, то в якості санкції на наступний день ти гуляєш менше на скільки часу, на скільки ти запізнилася"). Це сформує у неї вміння брати відповідальність за свої вчинки. Головне, щоб Ваша поведінка була послідовною і Ви не робили ніяких винятків. Підлітку важливе відчуття паритетності, а такі договори їх дають.

Коли Ви будете готові і коли у Вас буде така можливість, я б Вам рекомендувала пройти індивідуальну терапію у психолога-психотерапевта (через які помилки Ви досі жалієте, що Вам недодали батьки і т. д.).

Вірю у Вас і бажаю Вам успіхів!