Я один і як знайти сенс життя ?

Декілька моментів.

Я живу сам. В мене є будинок , машина, працюю на роботі але немає тих людей, які повинні оточувати мене. Я ніколи не мав дівчини і друзів немає.

Здається слово "повинні" не зовсім відповідає сенсу відносин. Ніхто і нічого нам не повинен, кожен щось робить або ні співвідносно до свого бажання та симпатії. Чому використали саме це слово?
Другий момент. Цей вакуум довкола Вас виник з певних причин. У Вас є припущення щодо цих причин? Тобто яке Ваше ставлення до людей та до спілкування, яка Ваша поведінка, яка з цього ставлення випливала, могла привести до такого результату?

Дівчина, яку я кохаю не сприймає мене серйозно...не розумію чому ж та дівчина не бачить в мені того хто б міг зробити її щасливою.

Якщо можете, то поясніть, як саме це не сприйняття Вас дівчиною виглядає? Які конкретні прояви цього? Слова, поведінка?

Сенсу життя в мене немає, в мене життя сіре і нудне, дні однотипні і швидко проходять.

І ніколи не було? І ніколи не жили яскравим та насиченим життям? Чи сенс був втрачений в результаті чогось? Якихось подій або Ваших дій?

Добрий ранок! З Новим роком! Те що Ви усвідомлюєте свої труднощі - є першим кроком на шляху їх вирішення! Як би Ви хотіли жити, чого не вистачає у житті? Які є перешкоди на шляху до вирішення?

Доброго времени суток!

немає тих людей, які повинні оточувати мене.

А які саме повинні? Про кого мова?

друзів немає

Як думаєте, через що у Вас немає друзів? Ви ж навчалися у школі, зараз Ви працюєте, як я розумію серед людей - що Вам заважає потоваришувати з кимось?

Вітаю, The end.
Які на вашу думку люди повинні вас оточувати? Як вигладає оте « серйозно», яким вас сприймає дівчина? Доберіть до слова свої синоніми, чи опишіть як ви розумієте своє « серйозно».
Як би хотілось щоб вона вас сприймала?
«не розумію чому я живу на цьому світі, не розумію чому ж та дівчина не бачить в мені того хто б міг зробити її щасливою.»
Подумайте:
Чому фокус направлений ззовні, не на себе, а на іншу людину?
Такий собі трохи дисонанс у ваших словах. Як людина, яка не знає як зробити себе щасливим, може зробити щасливим іншу людину? І для чого робити щасливою іншу людину, а не себе.
Якщо повернутися до себе, навести фокус на собі. То що робить щасливим вас? Чи що би зробило щасливим вас?

З короткої розповіді про ваші досягнення, а це справді увєсісті досягнення на 23 роки: будинок, машина...хочеться з’ясувати про вашу дитячу історію. Нікуди від цього не дітися. Спитаю про дитинство.
Як любили вас ваші батьки? Як ви відчували їхню любов? Як ви знали, що от зараз батьки мене люблять?

Здравствуйте, очень вам сочувствую. Мы люди - социальные существа и для нас очень важно иметь близкие отношения с другими людьми. Отсутствие таких отношений делает нас несчастными, ни дом ни машина ни бизнес не может заменить любви и дружбы. Из вашего письма похоже, что у вас есть проблемы в налаживании отношений, недостаток навыков коммуникации. Вам стоит поработать над этим, возможно с психологом. Сейчас это возможно так же онлайн.

Батьки живуть далеко і я з ними не спілкуюсь навіть на свята

Чому? Чим завинили перед Вами Ваші батьки?

Мене може зробити щасливим тільки інша людина бо я самотній. Я сам по собі не можу стати щасливим бо я не можу дати собі того, чого можуть дати інші люди.

Чого саме?
Самотність - це душевне відчуття. Чого бракує Вашій душі? В чому Ви нездатні душевно про себе подбати?

https://www.facebook.com/100003939162353/posts/1925626157578671/?d=n Нас не можуть зробити щасливим інші люди - це можемо зробити ми лише самі!

По суті я ніколи не був тою дитиною, якою вони хотіли мене бачити

Это Вы сами так решили или Вам это открытым текстом родители сказали?

Почитайте статтю , надіслала вище посилання. І книгу «Потік», на яку вказано у статті.

Вони мені теж таке казали.
По типу "Чому іменно ти такий, а твої ровесники нормальні?"
"Мені за тебе стидно"
"Чому той вчиться добре а ти ні?"

Это очень обидно и больно слышать. Но это совершенно не про :

По суті я ніколи не був тою дитиною, якою вони хотіли мене бачити

- это Ваша интерпретация, которую выдал Ваш страх, Ваша боль, Ваше разочарование родителями...
Как думаете с какой целью, чего хотели они достичь, когда говорили Вам такие фразы: ""Мені за тебе стидно"
"Чому той вчиться добре а ти ні?" ?

---
Попробую по- порядку
1.»Батьки живуть далеко і я з ними не спілкуюсь навіть на свята. А в дитинстві всі друзі кидали мене, я був як іграшка яка стала не потрібною. «
Ви описуєте відносини з вашими батьками на сьогодні. Це теж має значення, але не на вже)
Ми виросли не в вакуумі- на нас впливали інші люди, наші батьки- в психології це називається материнська і батьківська фігура. Коли дитина маленька від цих фігур залежить виживання. В буквальному прямому значенні. Важливо який тип прив’язаності в нас сформувався. З цього випливає як оту любов нам надавали. В ідеалі, це має бути « безусловная любов». Тобто, ти є- і ми тебе любимо. Жодних умов не потрібно, щоб бути любимим.

Дитина росте, батьки починають любити її за якісь досягнення, наприклад ти помив посуд, ти навчився грати на скрипці- ти молодець! Вони транслюють, що ми любимо тебе не як тебе, а як дитину з досягненнями. Дитина починає розуміти, що заслужити любов вона може через досягнення. Більше досягнень- більше любові. Їй життєво необхідно це робити.

2 «Я в свої 23 не тільки досягнув будинку та машини а ще невеличкий бізнес, який по трохи розвивається. Але суть в тому що друзі проявляються тільки тоді коли щось треба (наприклад грошей)»
Ідемо далі. Ми істоти соціальні. Нам потрібні інші люди і інші відносини: дружні, ділові, любовні. Якщо у нас невистачає в якісь сфері, є перекос в іншій. Всю свою енергію ми направляємо туди. До прикладу в професійну. І це непоганий варіант) Так, ми справляємося з високим рівнем тривоги. Робимо те, що получається добре. А якщо це і є те, за що нас любили важливі фігури- то бінго) Ми робимо тих досягнень більше і старанніше. Чекаємо додаткову вигоду- от вони побачать який я молодець і мене полюблять. Якийсь час нас це може влаштовувати і задавільняти. Та наступає момент коли вже ні.

Про друзів не буду тут розгортати- це окрема тема про кордони. В двох словах не поясню, вона зачіпає всі сфери життя.

3. «Мене може зробити щасливим тільки інша людина бо я самотній. Я сам по собі не можу стати щасливим бо я не можу дати собі того, чого можуть дати інші люди.» Ось саме болюче. Співчуваю і розділяю ваш стан. Делікатно і на рівні слів важко розказати. Бо це відчуття на тілесному, емоційному рівні. Вернімося у тих три роки) Коли батьки любили за досягнення. Та похвала не підкріплювалася відчуттями. Обмін відбувався об’єктно. Малюк, ти нам досягнення- ми тобі похвалу.

4. Як це не прискорбно), але зробити нас щасливим не може інша людина. Це наша забота відчувати себе щасливим. Любов це обмін від достатку, з надлишку. Якщо я сама голодна, мені ітак бракує, то чи можу я ділитися.

Я попробувала вибудувати логічний ланцюжок що звідки випливає. Коротко і штрихами. Універсально це зробити неможливо, адже кожна людина унікальна. Потрібно розглядати окрему історію, і працювати не з людиною, а з унікальною особистістю, тримаючи в фокусі притаманний їй унікальний досвід.
Ответ отредактирован автором 01-01-2021 14:40:03

Ответ отредактирован автором 01-01-2021 14:42:20

Цими словами вони хотіли щоб я змінився

тааак... Как думаете, по какой причине они хотели, чтобы Вы изменились?

Бо я був поганою дитиною?

Это Вы даёте оценку себе. А я спросила: почему родители хотят, чтобы ребёнок изменился?

А і сенс в житті був, поки я не зрозумів, що гроші не головне в житті. Хоча і до того я не був щасливим.

І який же був сенс?

Та дівчина дивиться на мене як на друга, який може розкидатися подарунками, компліментами, жартувати але іноді бути пригніченим. Я ніби подобаюсь їй але вона відштовхує мене від себе. Вона ніби не замічає, що я можу іти їй на роль чоловіка.
А друзів я не можу завести, тому що майже всі з моїх друзів, які були дивляться на мене як на копілку. Так саме і з деякими дівчатами.

Тому що Ви самі себе не цінуєте і не відчуваєте достойним на цю роль. А чому? Ви на це відповіли колегам:

По суті я ніколи не був тою дитиною, якою вони хотіли мене бачити.

Вас не приймали батьки таким, яким Ви є і весь час хотіли переробити, а Ви їм мстилися своєю поганою поведінкою: "Раз я такий поганий - то нате вам таке!"
В результаті Ви навчилися не цінувати себе, а тільки гроші - тому притянули в своє життя саме таких людей, які теж цінують в Вас тільки гроші.

Сподіваюсь, Ви зрозуміли весь логічний ланцюжок. Вийти з цього замкненого кола можна на індивідуальній психотерапії з психологом - пропрацювавши психологічні травми не тільки з дівчинами та друзями, а й, що і найголовніше, з батьками.

До цього часу сенсом життя в мене було тільки заробити.

Тому розчарування в цьому сенсі життя було неминучим.