Доброго дня! Колеги вже написали багато корисного, тому не стану повторюватися, а одразу зверну Вашу увагу, як мені здається, на суть проблеми. Ви говорите "Муж в это время меня игнорирует, вроде бы проявляет заботу, типа таблетки купить, или продукты, а настоящей душевной близости нет. Я по характеру закрытый человек, но иногда мне нужно чье-то человеческое участие." Як на мене проблема не у Вашому чоловікові, а у Вашій закритості. Справа в тому, що в родині близькі люди один одного "дзеркалять". А зважаючи на те, що жінка емоційно та психологічно сильніша за чоловіка у багато разів, чоловік може "віддавати" лише те і так, як це вміє робити жінка. Ця проблема існувала і раніше, просто було набагато більше проблем (Наприклад: маленькі діти, невлаштований побут), що забирало більше сил і не давало можливості так притягувати увагу до емоційного боку спілкування. Ви були всім потрібні, відчували свою значимість, а тепер - діти виросли, а чоловік робить все так, як і звик робити раніше, коли Ви не мали можливості приділяти більше уваги емоційному боку спілкування. Плюс починаються серйозні вікові зміни в організмі, які посилюють емоційне забарвлення всього, що відбувається... Як на мене, потрібно дуже серйозно зайнятися переосмислення сеснсу свого життя та розібратися в питанні Вашої закритості... Які у Вас були стосунки з батьками в дитинстві?
Ответ отредактирован автором 08-05-2021 16:25:04