Question

13-08-2021

Взагалі з дитинства дуже складно встановлювати стосунки з людьми. В розмові я переважно слухаю, а не розмовляю, бо в голову нічого не приходить (хоча не скажу, що в мене низький інтелект чи щось таке). Але коли зав'язується бесіда, я ніби стаю якоюсь відсталою і в голові пустота, відповідаю щось на кшталт (так,ага, в мене теж) одним словом короткими фразами. Я можу розмовляти більше на обширні теми, а не на буденні. Дуже часто задаю питання, а не розповідаю щось сама. Коли пояснюю щось, то мене часто важко зрозуміти. Я постійно в контакті з людьми, але досі і не навчилася цим соціальним навичкам. Також я дуже повільна людина і ледь не між кожним словом йде пауза, бо складно говорити слова ( в голові ж пусто). Я також дуже боюсь розмовляти з людьми і говорю тихо. Хоча так було не завжди, це періодично відбувається. І читаю книжки і розвиваюся, але не допомагає... Не знаю,що й робити

Вопрос от: Женя; Возраст: 19

понравился вопрос?

13-08-2021 17:39:47Дополнение от автора

Напевне все витікає із моєї невпевненості через комплекс неповноцінності. Батьки мене дуже гіперопікували

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

13-08-2021 18:15:10Дополнение от автора

Ви маєте рацію. Іноді буває, (останній раз десь місяць тому)що я дуже впевнено почуваюсь і тоді із цим проблеми спілкування не такі великі, але все одно пристуні.

13-08-2021 18:16:05Дополнение от автора

Я зупиняю себе для реакції. Кожного разу, коли черга відповідати доходить до мене, то я відповідаю дуже неприродно і не щиро

13-08-2021 18:20:52Дополнение от автора

Ні, я абсолютно щира по відношенню до людини, але через те, що я не знаю як реагувати правильно, я надто перебільшую із емоціями і в той момент я навіть собі не вірю і так соромно стає.

13-08-2021 18:28:06Дополнение от автора

Я і реагую в більшості випадків неправильно. Бо правильно - це коли я задоволена і власною реакцію, і реакцією іншої людини на свої слова, їхнє формулювання і зміст сказаного. І я постійно намагаюся сказати правильно, але все одно не виходить

13-08-2021 18:29:32Дополнение от автора

Так, абсолютно. Бо я всіх,хто вміє спілкуватися, вважаю вищими за себе. Тут проявляється моя низька самооцінка

13-08-2021 18:30:16Дополнение от автора

Вважаю всіх кращими від себе

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Тетяна Афанасьєва
(Київ)

Дарія Рудь
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 1 · 2021-08-13 18:06:03

Доброго дня, Женю!

цитата:

Я також дуже боюсь розмовляти з людьми і говорю тихо.

Вважаю це (з того, що Ви написали) головною причиною складнощів у спілкуванні. Страхи мають особливість переривати потік мислення, тобто, власне, переривати контакт зі своєю свідомістю. Звідси в поведінці спостерігається зкутість, зачиненість і тому подібне.

цитата:

Хоча так було не завжди, це періодично відбувається.

Коли було інакше? І з чим пов*язуєте зміни в характері спілкування?

цитата:

Батьки мене дуже гіперопікували

Зазвичай, коли занадто опікають дитину, то внаслідок цього в неі погано формується здатність бути впевненою в собі, самостійно приймати рішення, ставитиьс до інших людей на рівних.

Отже, було б добре, якби Ви звернулись до психолога та попрацювали над питаннями самоцінності, впененості в собі й т.ін.

Ответ отредактирован автором 13-08-2021 18:06:28

Анастасия Козакова (Киев) · Answer 2 · 2021-08-13 18:11:37

Доброго дня!

Я прочитала ваш допис, і мені здалося, що ваша думка і дуже добре сформульована, і донесена так, що у мене немає відчуття, ніби усе незрозуміло:) Мені здається, ви схильні до рефлексії.

Але, якщо саме тоді, коли треба говорити із людиною, а не писати, у вас виникає щось на кшталт ступору - то я можу припустити, що ви для чогось себе зупиняєте/призупиняєте.
Так може бути, якщо під час дорослішання було не дуже безпечно пред'являтися собою, або коли інші вас увесь час зупиняли, даючи при цьому якийсь посил.

Як варіант, можна піти у психотерапію і досліджувати свій спосіб комунікації з іншими. Або ж спробувати спостерігати, що відбувається з вами, що відчуваєте, чи кажете собі якісь слова і т д. Перевіряти, чи справді є небезпека, пробувати виходити до інших. І рухатись у власному темпі - дуже важливо.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 3 · 2021-08-13 18:18:26

цитата:

Я зупиняю себе для реакції. Кожного разу, коли черга відповідати доходить до мене, то я відповідаю дуже неприродно і не щиро

Виходить, зупиняєте себе задля того, аби сховати справжні почуття та замість них продемонструвати несправжні?

Анастасия Козакова (Киев) · Answer 4 · 2021-08-13 18:24:08

Це і є важлива точка - ви зупиняєте себе, щоб відреагувати правильно. Що буде, якщо ви відреагуєте неправильно? Яким є ваше лякаюче очікування?
Також важливим мені здається те, що ваше власне "правильно" в момент відреагування кудись зникає або зменшується, а "правильно" іншої людини збільшується. Як думаєте, чому так?

Анастасия Козакова (Киев) · Answer 5 · 2021-08-13 18:38:33

цитата:

Вважаю всіх кращими від себе

Якщо так, то, на мою думку, це питання неможливо вирішити у рамках форуму, і дуже швидко. Це питання більше для психотерапії, ніж для консультації. Спробуйте обрати для себе психотерапевта і попрацювати з вашим питанням.

Не вмію формулювати і доносити думку