Страх войны

Добрий день, Iri.
Цілком розумію Ваш стан і дуже Вам співчуваю. Скажіть, будь ласка, а раніше у Вас були нав'язливі думки, тільки іншого змісту? Ви вважаєте себе тривожною людиною? Що зараз взагалі відбувається у Вашому житті, чи були якісь стресові події?

С другой стороны, мама, которая сейчас заграницей очень паникует и постоянно пишет тревожные сообщения и призывает уехать.

Ось одне із джерел підкріплення Вашої тривоги. Я б рекомендувала Вам обмежити з нею спілкування на цю тему.

но все равно сложно и по ночам снятся кошмары про войну(

Було б добре проаналізувати Ваші сни в індивідуальному форматі.

но мой муж не верит в войну, он считает что это все не более политическая игра.

А коли Ви озвучуєте свої переживання чоловіку, як він реагує? Він підтримує Вас в такі моменти?

А я не знаю, что делать и мне просто страшно, я не готова однажды проснуться от взврывов и выстрелов, не готова смотреть, как вокруг гибнут люди и сама умирать не хочу.

Хороша стратегія - це спробувати уявити, що сталося найгірше і продумати, що робити в такому випадку, тоді тривога зменшується. Коли у Вас є чіткий план дій - це додає впевненості і відчуття контролю над ситуацією. Також існує багато технік для саморегуляції і зменшення тривоги (Ви можете знайти їх і в інтернеті), однак якщо Ваша тривога заважає Вашому нормальному функціонуванню, то варто звернутися індивідуально до психіатра. Також найкращим варіантом була б індивідуальна робота з психологом-психотерапевтом.

Ответ отредактирован автором 25-01-2022 16:48:34

Добрый день. Я живу в Харькове. Мне также страшно,когда думаю о войне.
Но я свое внимание переключаю на здесь и сейчас.
Из вашего описания, понимаю, что вашу тревожность усиливают переживания матери и невозможность разместить ваши чувства мужу, правильно?
Вам, похоже, не на что опереться?
Вы склонны к тревожным состояниям? Могли бы работать с психологом индивидуально?

Здравствуйте! Ваши переживания абсолютно понятны, так как все мы сейчас живем в данном информационном поле. Одна из сложностей, связанная с подобной угрозой, состоит в том, что данные события могут воприниматься как нечто мне зоны нашего контроля, вне нашего согласия и влияния. Отчасти, это действительно так. Но и здесь можно поменять фокус своего внимания. Подумайте, что сейчас зависит от Вас, как Вы можете повлиять на свое состояние, на свою жизнь? Возможно, постараться снизить количество новостей и информации, возможно, собрать тревожный чемоданчик, обсудить с близкими план действий в случае беды. Даже без лицом угрозы Вы обладаете силами и ресурсами.

Здравствуйте!

Очень прошу, как мне хоть немного успокоить своего внутреннего паникера и перестать так много думать о войне?

По большому счету хорошо бы наладить контакт с этим паникером. Узнать, чего он добивается? На что обращает внимание?
В психологии культивируются подобные методы и формы помощи клиенту - разговор с внутренними частями личности. Этот диалог помогает вытащить конфликт/противоречие наружу и найти ему приемлемое решение.

Источники тревоги Вы неплохо знаете. Кое-какие доступные меры принимаете для снижения возбуждения. И тут важно дать свободу своей оберегающей внутренней части, чтобы она Вас утешила и помогла направить энергию в конструктивное русло. Например, в занятия и увлечения, которые остаются без внимания. На какие-то отложенные дела или заботы. Одним словом на контакт с реальностью. На деятельный контакт, в котором присутствуете целиком, а не только, скажем, руками.

Ответ отредактирован автором 25-01-2022 18:49:45

Здравствуйте!

Я живу в Харькове, недалеко от границы и все информационнное поле Украины, как вы наверное сами знаете, в последнее время заполнено темой войны

Я живу в Сумах, это тоже недалеко от границы. Новости стараюсь не смотреть. Не потому, что боюсь войны, а потому, что я понимаю что стоит за этими новостями. Война идет уже давно. Сейчас не нужно стрелять, бросать бомбы и т.п. Сейчас вполне достаточно в каждых новостях запугивать людей. А вообще, проблемы решаются по мере их поступления.

Доброго дня! Ваш стан зрозумілий, він знайомий багатьом з тих, хто живе в Україні... Сказати собі просто "Не думай!" - неможливо! Адже, чим більше собі щось забороняти, тим сильніше воно стане надокучати... Це принцип взаємодії зі страхами... Певне. можна поїхати в іншу країну, але якщо Ви схильні до паніки, предмет для страху знайдеться скрізь, повірте... Не буде війни, буде пожежа, землетрус, вибухи і т.д. Ми реагуємо внутрішньо лише на те, що у нас "записане" в нашій підсвідомості... Судячи з усього, Ваша мама реагує так само, тому змість того, щоб заспокоїти Вас, ще сильніше підбурює і робить це несвідомо - у неї такі ж самі рефлекси... Тобто, я вважаю, що Ваш страх має не об'єктивну причину виникнення, а суб'єктивну... Це називається генетична пам'ять... Коли батьки та їх батьки переживали війни, катастрофи, Голодомори і т.д., пам'ять про них записується на рівень підсвідомості і передається нащадкам у вигляді незрозумілих тривог та страхів... І єдиний спосіб з ними впоратися - це знаходити "коріння" і міняти батьківські установки... Я б Вам радила індивідуальну зустріч з психологом (Онлайн чи офлайн - без різниці, головне Ваше бажання та професіоналізм спеціаліста)...

Ответ отредактирован автором 25-01-2022 21:45:54