Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 1 час тому: «В целом вы описали достаточно детально, что происходит. Предположу, что вы не привыкли говорить про свои чувства, потребности и больше стараетесь промолчать. Плюс вы сами написал»
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 1 час тому: «А вам самой кто-то нравится? Чем наполнена ваша жизнь? Есть ли места, где есть возможность познакомиться с парнями? Нужны ли вам самой отношения или это просто чтобы быть как вс»
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 1 час тому: «Обидеться, не хотеть ходить на кофе или как-то дружить это выбор сестры мужа. Имеет право. Как и вы имеете право не звать на девичник ее. Это же ваш праздник. Для чего вам ее хоро»
Вопрос от: Христина. Возраст: 29

Взаємовідносини з чоловіком.

Вітаю!
Мене звати Христина. Сама нещодавно розпочала практику психологічного консультування. Мені цікавий досвід досвідченіших колег, що працюють у цій сфері вже багато років. Це, власне кажучи, і привело мене на цей сайт.

Очевидно, що психолог не може ефективно працювати з клієнтами, якщо сам страждає через невирішені проблеми у житті. Саме тому я вирішила скористатися даним сайтом, і, якщо виникне потреба, готова відвідати ще декілька консультацій в обраного спеціаліста.

Тепер перейду до самої суті питання.
Я знаходжуся у шлюбі вже більше року ( загалом - 7 років відносин), але ніколи не було відчуття, що чоловік - моя доля. Думками я перебуваю деінде, у якомусь вигаданому світі, де я щаслива з абсолютно іншою людиною.

Тим не менш, я продовжую ці стосунки, незважаючи на внутрішній супротив. Я відчуваю себе невдячною та винною цьому чоловікові, через те, що він неодноразово допомагав мені та моїй родині. Також він є досить уважним до моїх потреб.Намагається робити те, що в його силах. Він дійсно хороша людина.

Для мене є звичним довіряти власним відчуттям, інтуїції, але наразі остання мене підводить. Я вже ніби не належу собі.

Постає запитання: якщо мене не влаштовують ці стосунки, чому я не можу нічого змінити? Може, це мій хрест ( це я жартома, звісно:)?

Буду вдячна почути вашу думку з цього приводу.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Доброго вечора, Христина.
Справді, якщо психолога щось серйозно турбує у житті, то він не зможе бути ефективним в допомозі іншим. А також є ризик, що несвідомо буде використовувати клієнтів для вирішення власних проблем. Тому поки що вам краще не працювати з клієнтами з темою стосунків.

Що стосується вашого запитання. Виглядає, що до свого чоловіка ви відчуваєте не кохання, а більше вдячність. Він турботливий і хороша людина, але цього, мабуть, недостатньо для того, щоб ви були щасливою в шлюбі.

Схоже, є інша людина, з якою поряд ви себе бачите щасливою. Можливо, розірвати стосунки з чоловіком вам перешкоджає почуття провини. Типу як можна так погано вчинити з хорошою людиною. Плюс в таких випадках часто буває нерозуміння суспільства: він хороший, ти такого більше не знайдеш, нема видимої причини для розриву. Можливо, є й інші причини, які варто дослідити.
Візьміть до уваги, що нічого не міняти, це теж рішення - залишати все як є.

Але ви правильно зазначили, що краще б з психологом взяти консультації і детально розібратися.

Відредаговано автором 23-07-2023 21:13:46

...
Здравствуйте, Христина!
Если вы начали
цитата:
практику психологічного консультування

то должны знать о необходимости прохождения практикующим психологом личной психотерапии.
И это точно не
цитата:
ще декілька консультацій в обраного спеціаліста

а длительная работа.
Вы не проходите дополнительное обучение по какому-либо психотерапевтическому направлению?
Обычно там сообщают о количестве необходимых часов личной психотерапии.
И это минимум от 1 года и больше.

Просто ваш запрос -
цитата:
Постає запитання: якщо мене не влаштовують ці стосунки, чому я не можу нічого змінити?

не предполагает решения на форуме.
А в личной психотерапии вы как раз бы и разобрались с этой проблемой.

цитата:
Постає запитання

Если ответить кратко по вашему вопросу, то вы не можете ничего изменить из-за того, что во-первых, вас что-то держит в этих отношениях (например, начиная с эмоциональной зависимости и заканчивая какой-то пользой и/или вторичной выгодой).
И во-вторых, есть то, что мешает вам уйти от мужа - как минимум, чувство вины, и как максимум страхи и ограничивающие убеждения -
цитата:
Може, це мій хрест


Но вы правы, что если вы уходите в фантазии -
цитата:
Думками я перебуваю деінде, у якомусь вигаданому світі, де я щаслива з абсолютно іншою людиною.

то вас точно
цитата:
не влаштовують ці стосунки


Поэтому если вы хотите изменить свою жизнь, то добро пожаловать на индивидуальную психотерапию.
Я работаю с такими запросами и смогу вам помочь.
И как сертифицированный психотерапевт, смогу официально подтвердить ваши часы психотерапии, которые потребуются для вашего дальнейшего обучения в каких-либо психотерапевтических проектах.
...
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог больше не активен на сайте

Вітаю, Христина!
цитата:
Для мене є звичним довіряти власним відчуттям, інтуїції, але наразі остання мене підводить.

Навряд чи це інтуіція Вас підводить, бо -
цитата:
ніколи не було відчуття, що чоловік - моя доля

якраз навпаки, це Ви її підводите, бо взагалі її не слухаєте, ігноруєте. І вже досить довгий час.
А все тому, що -
цитата:
Тим не менш, я продовжую ці стосунки, незважаючи на внутрішній супротив. Я відчуваю себе невдячною та винною цьому чоловікові, через те, що він неодноразово допомагав мені та моїй родині. Також він є досить уважним до моїх потреб.Намагається робити те, що в його силах. Він дійсно хороша людина...Я вже ніби не належу собі

Ви віддали СЕБЕ цьому чоловікові в якості ПОДЯКИ за те все, що він робив і робить Вам і Вашій родині.
І це є найвеличезніша помилка, яку Ви тільки могли зробити, на жаль. Бо можна багато чого віддати в якості подяки, але тільки НЕ СЕБЕ.
І тому на жартівливе питання:
цитата:
Може, це мій хрест ( це я жартома, звісно:)?

я відповім більш серйозно: А може Ви просто віддали-продали цьому чоловікові власну душу? (це ближче не до хреста, а навпаки, до чорта, якому продали душу за казкою Гофмана).
Якщо ж Ви спитаєте: Чи можна її повернути назад?
Так, можна, але для того треба спочатку розібратися з цим хворобливим відчуттям -
цитата:
Я відчуваю себе невдячною та винною

Звідки воно взагалі взялося? Як сформувалося? Хто його в Вас виховав? Хто передав у спадок?
Бо воно НЕздорове за своєю суттю в принципі.

Відредаговано автором 24-07-2023 01:36:09

Vitaliya Melnik — психолог
Vitaliya Melnik психолог
Харків ·
Добрий вечір.
цитата:
якщо мене не влаштовують ці стосунки, чому я не можу нічого змінити?

Бо ви пишите, що ви в боргу перед хорошою людиною
цитата:
Я відчуваю себе невдячною та винною цьому чоловікові, через те, що він неодноразово допомагав мені та моїй родині.

цитата:
Може, це мій хрест ( це я жартома, звісно:)?

Ну якщо ви цей хрест взяли на себе, то вам його і знімати,напевно.
Звертайтеся в індивідуальну роботу.
Доброго ранку!
цитата:
Для мене є звичним довіряти власним відчуттям, інтуїції, але наразі остання мене підводить. Я вже ніби не належу собі.

Одна справа прислухатись і довіряти відчуттям. Зовсім інша - йти за ними, поєднуючи відчуття, почуття і думки в один злагоджений "оркестр".
Щоправда, дехто вважає конфлікт між почуттями і думками, між серцем і головою нездоланним. І помиляється, бо насправді почуття можуть бути розумними, а думки чутливими.

цитата:
Я вже ніби не належу собі.

Здається, вживання слова "ніби" безпідставне. Допоки не належите, якщо ставите ось таке запитання
цитата:
Постає запитання: якщо мене не влаштовують ці стосунки, чому я не можу нічого змінити?

До речі, об'ємне, цілісне бачення ситуації забезпечується, окрім питання ЧОМУ? також питанням НАВІЩО?
От навіщо утримувати себе в тому, що вам не подобається???
Не менш важливе і значущее питання, КОМУ або ЧОМУ ви належите, якщо не собі? Сімейній традиції, де вибір партнера грунтується на вдячності за дбайливе ставлення замість кохання? Маминим настановам? Конформізму? Страху бути собою?
Ирина Островерх — психолог
Харків ·
Доброго дня!

"7 років відносин), але ніколи не було відчуття, що чоловік - моя доля.
Думками я перебуваю деінде, у якомусь вигаданому світі, де я щаслива з абсолютно іншою людиною."

7 років відносин, це немало. То був ваш вибір? З яких обставин і коли саме у вас з'явилося відчуття "не моя доля"?
Що саме вас не влаштовує у стосунках з чоловіком? Що значить для вас - "щаслива з іншою людиною " - Що ви там робите, як себе почуваєте?

"Постає запитання: якщо мене не влаштовують ці стосунки, чому я не можу нічого змінити? Може, це мій хрест ( це я жартома, звісно:)?"

Можливо що ви сама не впевнені, що їх треба саме змінювати? А не змінюватись самій у цих стосунках?
Ваше питання - це запит на особисту терапію
Ви 7 років обираєте бути з цим чоловіком.
Це не "хрест"- а ваш власний вибір.
Можливо, не зовсім усвідомлений, судячи з вашого питання.
Чому не "можу нічого змінити"- бо не хочете.
Це не про можливості, а про бажання.
Може так зручно, може страшно опинитись без підтримки, до якої звикли.

Чому відчуваєте себе "невдячною і винною"- Ви і самі знаєте.
Якщо Ви знаєте, що чоловікові треба, (наприклад, ваша любов ), а Ви даєте тільки видимість цього, ( бо почуттів немає), то Ви можете відчувати, що "так несправедливо щодо нього"), тому і почуття провини.
Важливо в стосунках бути відвертою. Не тільки для чоловіка, а й для Вас в першу чергу.
Коли будете чесною з ним та з собою, то й "винитися" буде ні в чому.
Бо ж дійсно, користуватись людиною в односторонньому порядку , навіть собі неприємно .
Ну, принаймні, Ви так це описали.
Ирина Миколенко — психолог
Полтава ·
Доброго дня!
Вы держитесь за мужчину, потому что вам так удобно. Он есть для вас источником благ, (помощи, защитником, помощником).
Взаимозависимые отношения - где один получает ощущение, что он якобы нужен... ( если даст помощь - ваш муж ) а второй закрывает свои потребности и мучается ощущения долга ( я ж теперь пожизненно обязана ему за то и то... это и есть капкан в который вы попали ).
Отношения построенные только на чувстве долга... обречены на мучения. Там может быть уважение, терпение даже понимание. Но где любовь??
Вы в иллюзии отношений.
Вопрос в том, сколько у вас хватит сил в этой иллюзии сидеть. А дальше кто первый пойдет на сторону ( измена ) или развод.
Вам же там плохо? зачем себя так мучать? Ну помог вам мужчина, так и вы же ему наверняка, тоже чтото важное и приятное делали за 7 лет совместной жизни.
Зачем себя и его вводите в иллюзию?
Почему боитесь жить одна, но свободно? Почему боитесь самой за себя взять ответственность? И не ждать не от кого помощи.
Тогда не придется зависеть от когото, и ломать себя... свою душу.
Иногда в жизни надо подумать о себе, а не нарушается ли справедливость по отношению ко мне?
А не бесконечно всех жалеть - и при этом себя ломать и ущемлять себя.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?