Как перестать быть привязанными к человеку?

Лиза, это были Ваши первые отношения и были сильные эмоции, которые Вы до сих пор не отпустили. Вы вспоминаете не мужчину, а свои эмоции. Ну и также со временем все, что было в прошлом, вспоминается с любовью.
Для начала уберите все, что напоминает о нем.
Если и дальше будете переживать, то пройти этот период жизни поможет психолог.

Здравствуйте, Лиза!

На данный момент мы уже почти месяц как разошлись , а я с осознанием того сколько боли мне принёс этот человек всё равно не могу его отпустить …

Судя по описанию, Вы не его не можете отпустить. Вы удерживаете сильные чувства, среди которых влюбленность и боль. Именно боль, поскольку, к сожалению, скорее всего в Вашем представлении влюбленность подразумевает страдание(!) Такое себе романтическое и скаженное представление.
А еще помогает не отпустить разочарование в неоправдавшихся ожиданиях.

В общем вся эта предистория не сильно важна

Напротив, предыстория очень даже важна. Она многое говорит о Вашем выборе партнера...

Хорошо бы разобраться с психологом в озвученных мною аспектах. В результате легко отпустите память о "не своем человеке".

Доброго ранку Лиз.
Я правильно Вас зрозуміла, Ви були ініціатори розставання? Адже, це важливо розуміти, щоб спробувати Вам щось порадити
Насправді, немає довготривалих близьких стосунків, які б не викликали почуття психо-емоційної залежності. В особливо, це стосується жінок. Адже, жінки, які мають інтим з чоловіками, навіть, не усвідомлюють, що таким чином прив'язуються до чоловіків на довгий час. Це природа жінки, насправді. Бо жінка чоловіка, з яким живе, вже сприймає як свого законного судженого. Чого не скажеш про чоловіка. Бо для них серйозне сприйняття жінки приходить лише з прийняттям її як дружини, тобто, із шлюбом. Все інше сприймається як гра.
Якщо у Вас є стійке відчуття, що не можете відпустити, як на мене, залишилися не закриті гештальт: розійтися зовні, не означає зникнення внутрішніх зв'язків. А зв'язки ще виникають тоді, коли були "винесені" в стосунках на поверхню проблеми, що не пропрацьовані і не прожиті...
От Ви пишете, що він не працював, а Ви все за нього робили і, я так розумію, годували його... Але ж чоловік поводить себе лише так, як жінка дозволяє йому себе поводити. І він ніколи не стане працювати, якщо йому все дають "готовеньке". Чоловіки сприймають лише дії, тоді як слова жінки, для них, зачасти, просто пустий звук... А Ви говорили, вмовляли, але .. йшли і все робили самі...
Окрім того, пишете, що дозволяв собі ображати Ваших батьків... Чому? Що дало йому таку можливість? Адже, коли ми поважаємо самі своїх батьків, це відчувається і, навряд чи, цінуючи кохану, станеш щось говорити погане про них, бо її швидко втратиш... Ви з ним, хлопцем, в кращий період стосунків, обговорювали своїх батьків та їх вчинки? Щось розповідали про них?

Лиза, потеря отношений-это такая де потеря, как и все остальные.
Вам больно, потому, что все мечты и планы, которые Вы связывали с этим человеком больше никогда не смогут осуществиться, потому, что было что-то хорошее, и этого уже не повторится.
Это действительно больно.
И нужно время, чтобы стало легче.

Вы большая молодец, что выбрали Себя , а не иллюзию отношений.
Это тяжело, больно, но это того стоит.
Ради того, чтобы обязательно построить такие отношения, которые Вы хотите с человеком, который будет Вас уважать и ценить.