Обезценивание и перфекционизм
Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 09-12-2023 01:47:57 |
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 09-12-2023 06:59:17 |
1
Перфекционизм имеет несколько стадий. Вы на той стадии, когда перфекционизм уже становится болезнью, переходит в патоперфекционизм, И конечно, вы будете, переживать, если появится угроза, что кто-то сможет сделать дело лучше вас. И закономерно, что вы стараетесь обесценить таких людей. Невротическая форма перфекционизма связана с тревожностью, страданиями. И вы ищете, чтобы кто-то вас подавлял, вы начнете страдать и тем самым будет сниматься эмоциональное напряжение. Конечно. как вам уже написал коллега, нужна помощь психолога. Відредаговано автором 09-12-2023 07:01:03 
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 09-12-2023 07:05:12Дополнение от автора |
|
Спасибо за ответы. Так и думала, что самой не справиться, хотя интересуюсь психологией. Возможно ли что моя проблема не имеет причины в детстве, а только во мне самой? |
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 09-12-2023 08:19:49 |
1
Ваша проблема именно связана с детством. Вам постоянно нужно было быть лучше всех, чтобы заслужить одобрение родителей. Вас сравнивали с другими. А для неокрепшей психики ребенка - это травма. Конечно. родители делали это из лучших побуждений, по-другому они не умели, их тоже так воспитывали. Но невротическое расстройство они вам сформировали.
|
| Уляна Іванівна Казмірчук психолог Івано-Франківськ 09-12-2023 09:05:47 |
Вітаю! Погоджуюсь з колегами, що вам потрібна психотерапія. Фізичне відділення від мами всеодно не завершує процес сепарації- індивідуації. Не вирішена травма у внутрішньому світі(психіці) продовжує відтворюватись. От, як ви написали: ви вимагаєте від себе ідеальності і одночасно вимагаєте від інших. В такий спосіб ідентифікуєтесь з материнською фігурою, як важливою.
Це дуже добре, що ви цікавитесь психологією і розширюєте свої знання. Але, особистісні зміни, відбувається у контакті, для цього потрібен інший.
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 09-12-2023 09:59:14 |
1
Вряд ли. Подобное поведение обычно связано с желанием заслужить любовь требовательных и обесценивающих родителей и страхом НЕ получить этой любви.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 09-12-2023 13:29:54 |
Доброго дня Rita.
Ви пишете "Хочу подавить и наказать. Часто сама ищу человека, который будет держать меня в подчинении, будто нуждаюсь в этом". І, насправді, не так вже Ви далекі від істини, на превеликий жаль. Нам тільки здається, що в житті ми можемо все контролювати і керувати своїми імпульсами з позиції своєї свідомості. Тоді, як насправді, нами керує наша підсвідомість, до якої ми не маємо прямого доступу. Маленька дитина дуже безпорадна і безпомічна, тому потребує захисту та підтримки. А отже, повністю відкривається людині, яка про неї турбується. Тому всі дії та слова значимої людини, у Вашому випадку, Вашої мами, сприймаються автоматично як пряма інструкція до виконання. Тобто, потрапляє на рівень підсвідомості, і формує установки та поведінкові моделі. Які вже автоматично починають керувати нами у дорослому віці. Це як певна, закладена в дитинстві, програма, за якою ми живемо. Саме тому, жодні зовнішні дії по зміні своєї поведінки, не мають результату. Мало того, чим сильніше ми засуджуємо поведінку людини, яка нас виховувала, тим швидше самі починаємо себе поводити відповідним чином. Внутрішня "програма" підшукує" людей та створює ситуації, максимально наближені до отриманої в дитинстві "програми". Окрім того, коли батьки, мама, не задоволені поведінкою дитини і хочуть свою дитину постійно вдосконалювати, дитина це сприймає лише як те, що вона щось робить постійно не так, а отже, як свою провину, або певну неповноцінність. І знову ж таки, на рівні підсвідомості закладається установка "Я винна", "Я весь час все роблю не так, тому мама мене не любить. І щоб мама полюбила, я повинна бути ідеальною...". Звідси і несвідоме бажання себе "подавить и наказать". А для цього потрібна людина, яка "будет держать меня в подчинении...", тобто, відповідати параметрам заданої програми. Насправді, як тільки відбудеться глибинне прийняття себе з усіма вадами, помилками та недоліками, необхідність у перфекціонізмі відпаде сама собою. Так само, як і бажання ",подавить и наказати". Але щоб так сталося, потрібно насамперед, зрозуміти, що змушувало маму саме так поводити себе, щоб з'явилася змога її, бодай, прийняти внутрішньо, і перестати ображатися на неї та засуджувати. Адже, подобається нам чи не подобається, але ми з батьками пов'язані невидимими ниточками. І насправді, ставлення до них, миттєво відображається на нашому житті. Чим гірше ставимося, тим гірше наше життя - це аксіома. Навіть, якщо з ними не спілкуємося, або вони вже в інших світах - це не має значення. А які стосунки у Вас з батьком? Адже, це також має величезне значення у питанні внутрішньої трансформації.
|
| 09-12-2023 14:03:38Дополнение от автора |
|
Очень благодарю за такое общирное объяснение. Папа всегда был подчинённым у мамы, и держал ее "сторону", так что мне не на кем было опереться. Скандалы были также на людях. У меня нет с ними общения много лет, они так решили, но я очень скучаю по папе. Мне кажется, маме я не очень нужна была вообще, просто принято было родить ребёнка. Также жестоко отнеслась она к моим бабушкам, где обе были в доме опеки. Я жила зарубежом, и не могла изменить ситуации. Помню, что в 20 лет она мне сказала, что это Я! не проявляла к ней любви - как претензию. Так и было наверное, больше хотелось бежать от нее, чем общаться. Ее объятия душили меня. Были у меня панические атаки в 20, потом более менее успокоилось, но нервная система напряженая, а среда в которой живу бывает агрессивной. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 09-12-2023 14:30:56 |
Я вам співчуваю. І розумію, на скільки важко намагатися будувати своє життя, коли маєш таку сімейну ситуацію. Адже, якщо мама уособлює в собі вміння любити та правильно будувати стосунки, батько - дає відчуття захищеності та внутрішню опору. Дисгармонійні стосунки батьків безпосередньо впливають і на стосунки в дорослому житті їх дитини. Якщо мама керувала батьком, "подавляла" його, система взаємодії "аб'юзер-жертва" автоматично засвоюється і дитиною. Щоб в дорослому житті, проявлятися у вигляді "качель", коли періодично ми перебуваємо то в одній ролі, то в іншій... Але це не означає, що неможливо нічого змінити. Якраз, на мою думку, навпаки. Чим складніші задачі, які нам потрібно вирішити, тим швидше може іти процес нашого розвитку та швидше прийде відчуття щастя і рівноваги, коли ми увійдемо в стан самодостатності, стан "господаря свого життя"
Окрім того, існує поняття родових програм, коли з покоління в покоління передаються певні поведінкові установки, які Ви вже відслідкували на прикладі стосунків мами та бабусь... Але, як на мене, це лише верхівка родового "айсбергу". І для цього існують, у тому числі, так звані сімейні розстановки, як метод сімейної психотерапії. Якщо ми обираємо шлях внутрішніх трансформацій, ми змінюємо ці програми не тільки для себе, а і для цілих поколінь родичів. Тобто, допомагаємо їм, навіть якщо вони пішли у засвіти. Це якраз про почуття провини, щодо ситуації, коли Ви не змогли вплинути на вчинки мами щодо бабусь, перебуваючи закордоном... У Вас, на мою думку, є два шляхи. Один - продовжувати борсатися в тенетах своїх почуттів та несвідомих дій. А другий - почати серйозну трансформаційну роботу з підсвідомими установками та поведінковими моделями, які, на превеликий жаль, одним усвідомленням їх присутності, не змінити, отже, потрібна допомога спеціаліста. Відредаговано автором 09-12-2023 14:38:21
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 09-12-2023 20:44:54 |
👍 лучший ответ! Велика вероятность наличия у мамы и психопатии. Ели присутствуют мощнейший эгоизм, тяга к власти как суперценности, предельная жестокость, манипулятивность и отношение к людям как к каким-то недоразумениям, которые заслуживают лишь того, чтобы ими управляли и использовали в своих интересах. Для психопата существует лишь один он.цитата:
Папа всегда был подчинённым у мамы, и держал ее "сторону", так что мне не на кем было опереться. цитата:
Мне кажется, маме я не очень нужна была вообще, просто принято было родить ребёнка. цитата:
больше хотелось бежать от нее, чем общаться. Ее объятия душили меня. Были у меня панические атаки в 20 цитата:
Также жестоко отнеслась она к моим бабушкам, где обе были в доме опеки цитата:
Помню, что в 20 лет она мне сказала, что это Я! не проявляла к ней любви - как претензию.
|
| 09-12-2023 20:54:29Дополнение от автора |
|
Сильно. Теперь понимаю серьёзность проблемы... Я всегда, конечно, очень винила себя. Ихй молчание тоже, как наказание. Очень благодарю Аллу Григорïвну за подробный разбор. Да были поведения у мамы, о которых страшно писать. Но в целом, она умела делать впечатление культурной и отзывчивой. В семье были и другие проблемы, как аборты, возможно психические отклонения. Мама сама мне об этом рассказывала, так как это касалось ее предков; хотела как скорее выйти замуж, это было убежище от атмосферы... |
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
27-11-2023
Насильство
22-10-2023
Не хочу жити
29-09-2023
я не відчуваю себе здоровою людиною
03-09-2023
Травмы из детства продолжение
21-08-2023
Сниться с переодичность один и тот же сон
19-08-2023
Травма из детства
Рекоммендуем
Контрзависимость. «Холодный» человек.
Очень много сказано о созависимости и намного меньше о контрзависимости. Контрзависимые люди более жёсткие и закрытые, они бояться оказаться в эмоциональной связи с другим человеком, поэтому стараются постоянно отстраняться. Завершение отношений
Война и мир или Реальные последствия нереальных страхов
Психологические опасности войны и как их избежать. Как влияют на мозг новости, переполненные сценами насилия? Последствия военных стрессов. Признаки посттравматического синдрома.
Что такое психотравма: суть понятия и защитные механизмы
Разглагольствования о том, что нужно жить сегодня и думать о хорошем - они не работают, если есть рана и она болит. Позитивное мышление не помогает, если вы годами были голодны.
Что важно знать о психологической травме
Типичными причинами психологической травмы являются: сексуальное насилие, преследование, насилие в семье, нападения, аварии, катастрофы, война, взятие в заложники ...
Первая психологическая помощь
С каждым годом учащается количество терактов. Как позаботится о себе в этих условиях? Я уже три года достаточно плотно работаю с травмой, военной травмой и критическими инцидентами разной степени сложности и травматичности.
Самопомощь в преодолении последствий травмирующих событий
Люди, пережившие тяжелые психические потрясения, могут испытывать глубокие внутренние конфликты, ощущения несчастья, тревоги и панические атаки.
