Question

19-02-2024

Доброго дня.
мені 26-ть
вже майже 5-ть років в шлюбі.
у мене був аборт декілька років тому.
тоді здавалося , що це правильно.
не було грошей, тільки влаштувалася на роботу.
хотілось пожити для себе.
зробила аборт.чоловіку не сказала. не жалкувала.
чоловік всі ці роки просив дитину.
хотів.
але мені страшно. страшно змінювати своє життя.
страшно, що не зможу працювати під час декрету ( віддалено, бо занадто багато об'ємів роботи), що не полюблю дитину.страшно, що не вистачить грошей, страшно лишитися одній з дитиною.
пройшло декілька років.
випадкова вагітність ( в перерві в тиждень між таблетками- так потрібно).
шанс на вагітність 1% із 100.
і він вистрелив.
на емоціях сказала чоловіку-він щасливий.
а я в шоці.
на вулиці війна.ми на зйомній квартирі.
на одну зп чоловіка- не потягнемо
я не впевнена , шо воно мені треба.
хочу зробити аборт.
але бажання дивне, то так, то ні
тягнути нема куди
і так, 3 тижні тягнула
мені страшно.
паніка.
хочу дитину?ні.
хочу аборт? ні.
я просто хочу шоб цієї вагітності не було. не було розмови з чоловіком.
шкодую , що сказала
тепер забирати його щастя-якось не чесно
заспокоюю себе , що через рік завагітнію, як раз тоді трішки накоплю грошей, тоді буде планово, прогнозовано і все буде добре.
але все одно.і так не так, і так не так.
уявила , що зробила аборт- відчула полегшення.
зараз сижу. і розумію, що я нічого не розумію і я в пастці.
допоможіть розібратися в емоціях.
знаю, що рішення маю прийняти сама
і я його вже, схоже, прийняла
просто так соромно і так шкода чоловіка і перед ним
навіть,якщо зроблю аборт-скажу, що викидень
аборт він мені точно не пробачить.
а так, є відчуття , що я народжую для нього і для батьків.
ніби роблю "одолжение"
а ще страшно
а якщо я ніколи не наважусь?а якщо наважусь і не полюблю дитину?буду вважати її тягарем
про це не прийнято говорити, але це є

Вопрос от: mila; Возраст: 26

понравился вопрос?

Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.

19-02-2024 11:54:09Дополнение от автора

чоловік баче в народжені дитини безумовне щастя.
я бачу тягар.
шалена вартість дитячих речей, дитячих гуртків, вимушеність бути з дитиною 24/7, шалена вартість приватних садочків ( хочу віддати з 1 року)
а ще мої страждання.
набір ваги, зіпсоване волосся, зуби.
пологи.
зіпосоване тіло.
необхідність докладати зусилля, щоб схуднути/підтягнути.
гв.
боже,як я не хочу гв.
мене дратує, коли мене торкаються.
навіть якщо чоловік торкається до грудей- все одно відраза
а тут дитина.
я не хочу бути їжею.
не хочу відпрашуватися у чоловіка на манікюр чи на спорт.
а штучне вигодовування- ми не потягнемо фінансово.
я не відчуваю радості.
як казав один знайомий:
якщо ти в шлюбі, у тебе немає дітей і ти робиш аборт- тебе ніхто нормальною не назве.
схоже я ненормальна.
а ще є розуміння, що я приношу біль чоловіку.
і за нього чогось мені болить

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

19-02-2024 11:59:54Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 361168 для Марія Радченко

він просто хоче дитину.
часто говоре, про вік.
бо вже 30
не хоче бути старим дідом для власної дитини+ у друзів вже є
раніш ( з перших днів знайомства) говорив, що хоче дитину від мене.
зі мною.частинку мене.

мені соромно і боляче.
чому вагаюсь.
чому не можу прийняти.
є люди без грошей народжують.народжують в війну.
5-те. народжують, навіть, якщо лишились без чоловіка.
а я в повноційнній сім'ї.
з середнім достатком в такій паніці/істериці

19-02-2024 14:54:49Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 361192 для Володимир Анатолійович

і який вихід?
сказати, що не готова?
буде скандал. крики. він точно не зрозуміє. не пробачить.
і оце його " якщо зробиш аборт-більше ніколи до мене не підходь"
а якщо народити, то не для себе ж..помиво волі.
і як виносити немовля, якщо такий емоційний стан?
я не розумію, що роблю не так

19-02-2024 15:45:58Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 361195 для Наталия Горская

і з чого почати?як отримати міцні стосунки?розуміючого чоловіка?

19-02-2024 16:09:08Дополнение от автора

підтримка специфічна
я завжди винна.
він багато критикує
захворіла?винна. не одягалась. накричав.
я завжди маю бути в настрої .з посмішкою.
у нього не було підтримки в сім'ї.він просто не вміє підтримувати.безумовно.
або не вміє, або не хоче.
було декілька ситуацій, після яких він казав "це твої проблеми".
це більше емоційно.
але мене заділо.а з іншого боку..я просто не можу дати йому те.що він так хоче.і зараз не впевнена, чи добре йому зі мною

19-02-2024 16:12:11Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 361203 для Наталия Горская

nідтpиmka cnецифічнa я зaвжди виннa. він бaгaтo kpитиkує зaxвopілa?виннa. не oдягaлacь. нakpичaв. я зaвжди maю бути в нacтpoї .з nocmішkoю. у ньoгo не булo nідтpиmkи в cіm'ї.він npocтo не вmіє nідтpиmувaти.безуmoвнo. aбo не вmіє, aбo не xoче. булo деkільka cитуaцій, nіcля яkиx він kaзaв "це твoї npoблеmи". це більше еmoційнo. aле mене зaділo.a з іншoгo бokу..я npocтo не moжу дaти йomу те.щo він тak xoче.і зapaз не вnевненa, чи дoбpе йomу зі мнoю

19-02-2024 16:13:11Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 361205 для Светлана Владимировна

лише досвід.
безумовна любов на перші 5 років
плюсів не бачу

19-02-2024 16:34:42Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 361209 для Наталия Горская

я звикла , що сама
чоловік 9-10 місяців у відрядженнях
вдома буває в кращому випадку, два дні в місяць.
в гіршому- лише в січні та грудні.
ми на зв'язку кожного дня
але живемо два різні життя
хоч і любимо один-одного
батьки далеко, через постійні перезди у мене не залишилось друзів
весна, літо,осінь у мене робота, дім і я сама.
живу рідкими приїздами чоловіка
і якщо буде дитина, то його все одно вдома не буде.
а я буду сама.
з проблемами.
по термінам , маю народжувати тоді, коли його не буде вдома.
ми говорили, він каже- " подивимось як буде, рано планувати, але на пологи напевно поїд.сама, а я вже на виписку на декілька днів приїду"
змінити роботу доки не може/не хоче.
а хочеться ще й відкласти на своє житло, смачно їсти, гарно вдягатись і тд
зараз , навіть, не розумію з чого почати розмову , щоб не викликати злість з його боку
він злится коли я починаю говорити про те, що парить
каже , що я нию

19-02-2024 16:48:03Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 361212 для Светлана Владимировна

я не можу визначитися.
хочу, бо це така мілота
не хочу, бо це так важко

20-02-2024 08:11:42Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 361234 для Валентина Михайловна

в ідеалі скільки сесій з психотерапевтом потрібно на місяць?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Советы посетителей

Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Похожие онлайн консультации

14-02-2024 Депресія

04-02-2024 Мужчина не берет ответственность во время беременности

24-01-2024 Бесит собственный ребенок

19-12-2023 У меня не получается быть мамой

14-12-2023 Я плохая мать?

06-12-2023 Післяпологова депресія

01-12-2023 Як зберегти стосунки після народження дитини?Як навчитися контролювати свою емоційність?

15-11-2023 Я погана мати

18-10-2023 Чи робити аборт ?

11-10-2023 Погана мама,постійно роздратована.

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 1 · 2024-02-19 11:55:47

Доброго дня, Міло!

Ви опинилися в непростій ситуації, співчуваю Вам.

Прийняття рішення, робити аборт чи ні - Ваше і тільки Ваше. Ніхто інший за Вас вирішувати права не має.
Бо не зважаючи на те, що Ви заміжня, відповідальність за виношування і народження дитини - буде на Вас, а не на чоловікові (у разі збереження вагітності). І Ви не знаєте, який Ваш чоловік в ролі батька, а перевіряти це на життєвому досвіді - надто ризиковано. За рішення зробити аборт несете відповідальність теж тільки Ви, бо це Ваше тіло, а не чиєсь інше.

Мене насторожують два моменти.

"Чоловік просив дитину" А Вам потрібна дитина, Ви хочете бути мамою? Як чоловік обгрунтовував своє бажання мати дитину? Чи готовий він нести відповідальність, виховувати спільну дитину і матеріально її забезпечувати всім необхідним?

і

"Чоловік не пробачить мені аборт" А чи ок Вам жити в страху, що Вас засудять і відштовхнуть за дуже особисте рішення, яке по суті - тільки Ваша справа? І чи ок у шлюбі, де панує недовіра? Якщо не пробачить, то що будете робити? І якщо відмовиться брати участь у вихованні дитини - то хто ще може Вам з цим допомогти?

Чоловік, судячи з Вашої оповіді, поводе себе одночасно і як дитина, і як батько (не майбутньої дитини, а Ваш). Бо дитина зазвичай просить чогось (цуценя, наприклад), не усвідомлюючи всієї відповідальності свого вибору. А батько зазвичай дозволяє чи заоброняє щось робити своїй дитині, бо вона ще недостатньо зріла.

Тут можу порадити стати на позицію дорослої людини і зважити всі за і проти материнства чи аборту особисто для Вас. І обов'язково звернутися до психотерапевта на індивідуальну консультацію. Бо на Ваше рішення зараз впливаюсть і проблеми в стосунках, і фінансові проблеми, і спогади про минулий аборт, тому Вам треба фахівець який Вас вислухає і не буде нав'язувати свою думку.

Відредаговано автором 19-02-2024 11:57:50

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 2 · 2024-02-19 12:08:22

Ви зараз знаходитесь в паніці.

Оцініть будь-ласка ступінь своєї тривоги від 1 до 10, де один - це зовсім нема тривоги, 10 - тривога зашкалює і не дає спокійно жити на максималках.

Розкажіть, які емоції Ви зараз відчуваєте, як вони відчуваються в тілі? Назвіть три предмети, які стоять перед Вами в кімнаті, якого вони кольору і які вони на дотик. Спробуйте глибоко дихати з паузами між вдихом і видихом по три секунди. Ви зараз в нестабільному стані, в якому в принципі важко приймати рішення.

І це абсолютно нормальна реакція на стресову обставину. Іноді люди панікують бо не можуть визначитись, чи вийти їм на вулицю, а тут - дитина, таке важливе рішення, яке впливає на все подальше життя. Схоже, Ви поки не готові до материнства, і це нормально. З часом Ваше рішення може змінитись, а може й ні. Це теж нормально, в будь-якому випадку.

Бачу, що мотивація до батьківства що у Вас, що у чоловіка суто зовнішня. Чоловік хоче дітей, бо у всіх вже є і він не хоче бути старим дідом з дитиною, а Ви вагаєтесь тому, що боїтесь розчарувати чоловіка.
Спробуйте подумати і повідчувати, як воно особисто Вам бути вагітною і в перспективі народити дитину. Як Ви себе уявляєте в ролі матері? Чи комфортно Вам, чи все влаштовує? Як Вам бачити себе через 9 місяців, рік, кілька років, але без дитини? Це тільки Ваше рішення, пам'ятайте про це.

Відредаговано автором 19-02-2024 12:09:06

score 3 · Answer 3 · 2024-02-19 12:11:31

Доброго дня!

Новина про вагітність говорить про те, що життя всередині вас перемагає не дивлячись на ваш страх, сумнів чи небажання. Прикро, що ви перший раз вирішили зробити аборт і не сказали про це вашому чоловікові, це все таки ваша спільна дитина. Тоді ви не були готові до материнства, але зараз ви перебуваєте в конфлікті внутрішньому. Якась частинка точно не хоче, якась повідомила чоловікові і задумується а може все ж так спробувати. Такі внутрішні коливання треба витримати і дати кожній частинці право на свої емоції та думки.

Зараз ситуація підіймає всі ваші вразливі місця і ви ніби в дитині бачите велику загрозу на власну автономність. З цим треба працювати і проживати всі свої почуття. Рішення маєте приймати і ви і ваш чоловік. Ви батьки цієї дитини.

Також народження дитини підіймає всі дитячі комплекси та травми. Можливо ви вже в них, тому такі важкі переживання накривають вас. Співчуваю!
Проаналізуйте які стосунки були у вас з вашою мамою. Можливо ви не добрали тепла, турботи і вам важко бути в дорослій позиції? Ваша внутрішня дитина може бути настільки голодною, що поява реальної дитини підіймає її біль та всю історію. Важливо прожити ці дефіцити та оплакати.
Раджу вам роботу з психологом!

score 1 · Answer 4 · 2024-02-19 13:20:31

mila, доброго часу доби!
З того, що Ви написали, на мій погляд, ситуація складається з одного головного питання:

цитата:

мені соромно і боляче.
чому вагаюсь.
чому не можу прийняти.

- що відбувається з Вами та на підставі чого - саме з цим, на мій погляд варто розбиратися. краще це робити разом з фахівцем, бо самостійно Ви все одно будете уникати складних питань - так влаштована наша психіка. Тому раджу обрати фахівця та попрацювати з психологом.

Які у вас з чоловіком були плани смтосовно дітей, коли ви планували своє подружнє життя?

score 2 · Answer 5 · 2024-02-19 14:33:36

Доброго дня!

цитата:

ВАГІТНА. НЕ МОЖУ ВИЗНАЧИТИСЯ РОБИТИ АБОРТ ЧИ НІ

Питання, на мій погляд, глибше, ніж вагання - народжувати чи не народжувати. Воно охоплює цілий світ Ваших уявлень і реальних дій щодо пари/сім'ї, ставлення до чоловіка, відчуття себе у взаєминах з ним.
Здається, ви разом ще не збудували той міцний і життєдайний зв'язок, що мав би підтримувати в часи випробувань і надихати йти далі, долаючи труднощі.

цитата:

у мене був аборт декілька років тому.
тоді здавалося , що це правильно.
не було грошей, тільки влаштувалася на роботу.
хотілось пожити для себе.
зробила аборт.чоловіку не сказала. не жалкувала.

Ви приймали рішення одноосібно, мов би народження дитини - виключно Ваша відповідальність. Так відповідальність Ваша, не заперечую... проте не лише Ваша.
А прихований від чоловіка аборт - так взагалі тягне на неповагу до нього.

цитата:

але мені страшно. страшно змінювати своє життя.

З народженням дитини життя жінки у будь-якому разі змінюється - чи то у мирний час, чи то як зараз.

цитата:

страшно, що не зможу працювати під час декрету ( віддалено, бо занадто багато об'ємів роботи), що не полюблю дитину.страшно, що не вистачить грошей, страшно лишитися одній з дитиною.

Звісно, страшно. І передбачити можна багато чого. І, напевно, такі кроки виправдані. Але всі ці побоювання зі сторони виглядають як виправдання власного небажання мати дитину.

цитата:

і я його вже, схоже, прийняла просто так соромно і так шкода чоловіка і перед ним навіть,якщо зроблю аборт-скажу, що викидень
аборт він мені точно не пробачить.

Уникаючи відвертості, вважаю, лише завдаєте шкоди вам обом.

Наталия Горская психолог Київ · Answer 6 · 2024-02-19 15:01:29

Погоджусь із колегами, ваші стосунки з чоловіком наразі не викликають відчуття щирих та впевнених.
Ви приймаєте важливі рішення, навіть не повідомивши чоловіка.
Це більше схоже на стосунки підлітка з батьками-я не буду озвучувати те, за що мене можуть "покарати".
Але ж чоловік- це партнер, якого Ви обрали саме для "в горі і в радості ".
Чи ні?

Чи усвідомлюєте Ви на глибинному рівні, для чого Вам ці стосунки і цей чоловік?
Виглядає так, що Ви не можете на нього покласти його ж відповідальність, як батька.
Ви так турбуєтесь за матеріальну складову, наче впевнені, що чоловік тут не допоможе.
Ви також ніби впевнені в тому, що і з прийняттям такого важливого рішення чоловік Вам не допоможе, а тільки погіршить ситуацію , адже посилить ваше почуття провини.

З того, що Ви написали, можна припустити, що Ви дійсно поки не готові бути мамою.

Але у ваших поясненнях є так багато несуттєвих зовнішніх "причин ", що виникає припущення, що хтось дуже сильно Вас залякав як виношуванням дитини, так і тим, що буде далі.

Важливо не приймати рішення, до якого не готові внутрішнє.
Незалежно від війни, Ви ще не "дозріли" до цього бажання.
Можливо, як сказала колега, і ваш чоловік також ще поки бачить тільки зовнішні моменти, не розуміючи всієї глибини.

Але важливо розібратися, і в Собі (своїх почуттях, своїх внутрішніх установках (а чи ваші вони насправді, і чи відповідають дійсності), в своїх цілях і бажаннях), і в стосунках з чоловіком (адже коли б потім Ви таке рішення не прийняли, Вам все одно важливо вміти бути "разом" з партнером, а не так, як це відбувається зараз), а можливо і своїх почуттях до цього чоловіка (чи впевнені Ви в тому, що саме він Вам потрібен в житті, якщо Ви не готові бути відвертою з ним).

Наталия Горская психолог Київ · Answer 7 · 2024-02-19 15:57:45

З відвертого спілкування, озвучення своїх почуттів, страхів.
З розуміння Себе, своїх бажань, цілей, почуттів.
З аналізу стосунків, в яких Ви обрали залишитись і створити родину.

Ваше "як отримати розуміючого чоловіка " наштовхує на припущення, що Ви свого чоловіка не вважаєте розуміючим. Чи це так?

Ви відчуваєте свого чоловіка як опору, на яку Ви можете спертися, коли Вам важко?
Чи відчували Ви його підтримку, наприклад, коли хворіли, або мали інші проблеми?

Answer 8 · 2024-02-19 16:11:57

Добрый день!

цитата:

я бачу тягар.

Вы написали минусы рождения ребенка.
А плюсы вы видите?
Что положительного вам даст ребенок?

score 2 · Answer 9 · 2024-02-19 16:22:04

цитата:

і який вихід?

Точно не моя місія говорити, як Вам діяти і взагалі жити(!)
Якби так вчиняв, то перебрав би на себе не властиме мені як людині і психологу, зокрема.

цитата:

сказати, що не готова?

Знаю лише, що брехні во благо в стосунках не існує. Обман вважається прийнятним способом уникнути зустрічі з реальністю - з реальною реакцією партнера, з його почуттями і наслідками у вигляді вчинків. Та чи робить обман вас ближче один до одного? Чи дозволяє краще відчути одне одного?

цитата:

буде скандал. крики. він точно не зрозуміє. не пробачить.

Можливо, буде так. Можливо, ні. Проте Ви дізнаєтесь, наскільки між вами пролягла прірва чи місток для порозуміння.

цитата:

і оце його " якщо зробиш аборт-більше ніколи до мене не підходь"

Якщо буде таке - будете визначатись. Іншого не дано. Можливо, настане момент істини - ХТО ми насправді один для одного(!) Але ж Ви поки що боїтесь постати перед вибором. Не готові. Не дозріли.

цитата:

а якщо народити, то не для себе ж..помиво волі.

Та, звісно, народження дитини не може слугувати послугою комусь, навіть чоловікові.

цитата:

і як виносити немовля, якщо такий емоційний стан?

Вважайте, що емоційний стан є наслідком Вашого способу життя з його поглядами і переконаннями, звичними моделями поведінки.

цитата:

я не розумію, що роблю не так

Цього ніхто не знає. Лише Ви знаєте, як Вам краще. Водночас таке усвідомлення себе не дається автоматично. Потрібно, передусім, налагодити контакт з собою, порозумітися з собою. Відчувати свої бажання і прагнення, свої емоції і почуття.

цитата:

nідтpиmka cnецифічнa я зaвжди виннa.

Ось Ваше звичне почуття, яке формує емоційний стан. Завжди винна(!) Мні жахливо таке навіть уявити, а Вам жити з цим - як?

Наталия Горская психолог Київ · Answer 10 · 2024-02-19 16:23:51

"Чи добре йому зі мною "- це його задача розбиратися, НЕ ваша.

А Вам важливо зрозуміти, чи добре Вам з ним?

Схоже, що не дуже...
Вам важко, оскільки Ви не відчуваєте його ПОРУЧ.
Може тому всі ваші прогнози виглядають так, ніби Ви мати-одиначка, якій немає з ким розділити відповідальність.
Може тому і немає радості, бо Ви відверто бачите, що чоловік не допоможе, коли Ви попросите, а скаже "розбиратись самій".
Ви ж з ним вже 5 років.
Слухайте Себе.
Ви набагато краще за інших відчуваєте, чи добре Вам в цих стосунках.

Щодо "через рік", бо "будуть гроші "- тут же не в грошах справа.
Виховувати дитину- непростий процес для двох дорослих людей.
Не матеріально, а емоційно не завжди вдається бути "дійсно батьками".
І в цьому процесі вкрай важливо мати поруч людину, яка "на твоїй стороні ", з якою можна порадитись, не боючись критики чи знецінення, яка підтримає, коли схибив або коли важко та багато іншого.
Це все НЕ приходить з грошима.

Answer 11 · 2024-02-19 16:38:49

Если

цитата:

бачу тягар.

цитата:

плюсів не бачу

то это уже является ответом на вопрос "что делать"?
Или нет?

Чувствуется, что у вас есть страхи, долженствования и чувство вины.
А желание иметь сейчас ребенка у вас есть?

Наталия Горская психолог Київ · Answer 12 · 2024-02-19 16:51:51

З такою його роботою Ви дійсно будете самі ростити дитину.
А йому досить зручно "хотіти ", знаючи, що для цього нічого робити не треба.
І зруйнувати його "радість"- це про його поверхневі забаганки, а не про справжнє розуміння всієї відповідальності.
Якщо чоловік не хоче змінювати нічого (роботу) в житті заради родини, то йому тоді родина не так і важлива.

Важливо казати те, що думаєте.
Близька людина має розуміти, а не сварити за те, що Ви бачите в чомусь проблеми.

Ваш підхід" що сказати, щоб не викликати злість " більше схожий на підхід родичів алкозалежної людини.
Чи не було у вашій батьківській родині подібного досвіду спілкування з алкоголіком?
Бо такий досвід часто формує спосіб взаємодії, заснований на страху.

Я думаю, що Ви дійсно знаєте, що для Вас краще в даних обставинах.
Якщо вирішите залишити дитину- тільки за умови, що САМЕ ВИ цього захочете, враховуючи всі реальні обставини.
Слухайте Себе і приймайте рішення, адже чоловік не виглядає надійною опорою навіть для Вас, і без дитини,
принаймні на даний час.

Answer 13 · 2024-02-19 17:02:40

Ваше

цитата:

важко

это большей частью ваши страхи.
Если бы их не было, какое решение вы бы приняли - рожать или нет?

цитата:

хочу

"Хочу" - это ключевой момент.
Потому что все начинается с желаний.

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 14 · 2024-02-19 17:15:30

Добрий день!
Оце в Вашому питанні найважливіше:

цитата:

я не розумію, що роблю не так

На психотерапії з психологом чітко зрозуміли б самі, коли побудували б схему сім'ї та свого майбутнього життя. Все б зрозуміли. Але через те, що можете і не наважитись на такий крок, а також на те, що навіть якщо наважетесь, то спеціаліст може неправильно почати працювати (або балачки просто та вмовляння будуть, або інше), тож скажу тут.
ПЕРШЕ питання: ЩО ВАМИ КЕРУЄ при виборі?

цитата:

тільки влаштувалася на роботу...
хотілось пожити для себе

цитата:

я бачу тягар.
шалена вартість дитячих речей, дитячих гуртків, вимушеність бути з дитиною 24/7, шалена вартість приватних садочків ( хочу віддати з 1 року)
а ще мої страждання.
набір ваги, зіпсоване волосся, зуби.
пологи.
зіпосоване тіло.
необхідність докладати зусилля, щоб схуднути/підтягнути.
гв.
боже,як я не хочу гв.
мене дратує, коли мене торкаються

1. Величезний егоїзм і -

цитата:

страшно, що не зможу працювати під час декрету ( віддалено, бо занадто багато об'ємів роботи), що не полюблю дитину.страшно, що не вистачить грошей, страшно лишитися одній з дитиною

2. Купа страхів.

Далі ДРУГЕ важливе питання до себе: ЯКІ можливі НАСЛІДКИ такого керування для мого життя?
Просто за життєвим досвідом та спостереженнями життя клієнтів скажу:
- дітей не буде взагалі ніколи (бо аборти БЕЗ наслідків просто так не минають),
- сім'я у формі "егоїзм у двох" і
- поступове руйнування відносин (бо розвитку немає).

ТРЕТЄ питання: Чи ХОЧУ, щоб все це керувало мною і надалі?
На це питання дасте відповідь самі.

Тепер другий аспект питання: ВІДНОСИНИ з чоловіком взагалі на цей момент.
А вони такі:

цитата:

зробила аборт.чоловіку не сказала

цитата:

підтримка специфічна
я завжди винна.
він багато критикує
захворіла?винна. не одягалась. накричав.
я завжди маю бути в настрої .з посмішкою.
у нього не було підтримки в сім'ї.він просто не вміє підтримувати.безумовно.
або не вміє, або не хоче.
було декілька ситуацій, після яких він казав "це твої проблеми"

цитата:

я звикла , що сама
чоловік 9-10 місяців у відрядженнях
вдома буває в кращому випадку, два дні в місяць.
в гіршому- лише в січні та грудні.
ми на зв'язку кожного дня
але живемо два різні життя

"Два різні життя", кожен сам по собі, аб'юз, страх негативної реакції чоловіка, недовіра...
І тому небажання народжувати при таких відносинах дитину - цілком зрозуміле.

цитата:

заспокоюю себе , що через рік завагітнію, як раз тоді трішки накоплю грошей, тоді буде планово, прогнозовано і все буде добре

До речі, цього може і не статись. Вагітність - то як подарунок, не кожному дається і НЕ тоді, коли заманеться.
А це:

цитата:

хочу, бо це така мілота

НЕ аргумент для народження. Взагалі. Дитина - не іграшка і не лялька, а як кажуть індіанці "дитина - це гість в твоєму домі", до якого треба відноситись з повагою як до особистості та багато йому ВІДДАВАТИ.
Ви здатні на таке? А чоловік?

score 3 · Answer 15 · 2024-02-19 20:44:14

Работа с психотерапевтом нужна, но времени для разбора проблем (а их вагон и маленькая тележка) - мало в силу того, что принимать решение нужно достаточно быстро.
Вы можете взять 1- 2 сессии, возможно это поможет.
Но читаю ваши слова и вижу:
1) решение вы приняли - вы не хотите ребенка
2) страх перед мужем, потому не сказали б ему, то предположу, что уже сделали бы аборт
3) вы в целом не готовы к ребенку, он вам не нужен и ребенок вряд ли будет любимым вами. На инстинкты я бы не надеялась. Это живой человек, не холодильник - назад в магазин не вернешь
4) Ваш муж не готов скорее всего тоже к ребенку, просто это такая установка скорее, что пора уже, давай рожай
5) Ваши отношения и условия жизни не для ребенка. Точнее не для вас, которая не хочет ребенка.
6) Вы занимаетесь самообманом, потому что ребенка вы не хотите, но страх перед мужем сейчас велик и потому вы спрашиваете, как вам быть.
7) Муж, который так ведет себя, не лучший вариант, чтобы с ним рожать. Иначе наезды на вас и претензии станут еще сильнее, ведь теперь вы будете совсем зависимы от него

Answer 16 · 2024-02-20 10:04:38

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 20-02-2024 10:04:38

Стандартная практика это сессия раз в неделю.

👍 рекоммендовать:

Вагітна. Не можу визначитися робити аборт чи ні

Советы посетителей