Надія Іванівна 4 години тому: 
Очень сильно переживаю из за собственной измены
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Очень сильно переживаю из за собственной измены
| Іванна Алексєєва психолог 30-01-2025 14:46:43 |
1
Добрий день. Ви досить коротко описали вашу історію, та зі слів про те, що ви зараз відчуваєте сильні переживання і навіть ненависть до себе, можна зробити висновок, що для вас це важливо. Ці важкі почуття можуть означати, що ви усвідомлюєте наслідки того, що відбулося і намагаєтеся зрозуміти, що з цим робити далі. Замість того, щоб засуджувати себе, важливо спробувати розібратися: що насправді стоїть за цим досвідом? Зрада — це не лише про саму дію, а й про те, чому вона сталася. Що в той момент вами керувало? Бажання відчути щось нове? Емоційний голод? Відсутність близькості у ваших стосунках? Чи, можливо, внутрішній протест, спосіб перевірити свої почуття? Якщо зараз ви відчуваєте провину, то варто запитати себе: що саме вас ранить у цій ситуації? Це жаль про те, що сталося? Це страх втратити когось важливого? Чи це біль через втрату довіри до самої себе? Важливо зрозуміти, що почуття провини саме по собі не змінює ситуацію. Але його можна використати, щоб зрозуміти себе краще. Це можливість глибше подивитися на свої стосунки, свої потреби, свої цінності. Стосунки – це не місце, де партнери травмують один одного. Це простір, де кожен має почуватися в безпеці, мати можливість бути чесним із собою і з тим, хто поруч. Якщо чогось не вистачає у відносинах, то варто спробувати проговорити це, зрозуміти свої справжні потреби. Якщо ж стосунки неможливо отримати відклик в якому є потреба, то, можливо, вихід із них, є кращим і менш болісним шляхом як для вас, так і для партнера. Можливо, вам варто задати собі кілька питань: – Чого мені не вистачало у стосунках на той момент? – Чому я обрала такий спосіб отримати це? – Що я можу зробити зараз, щоб рухатися далі без самознищення? Пробачити себе — не означає виправдати свій вчинок. Це означає зробити висновки, змінити щось у собі та більше не повторювати те, що йде врозріз із вашими цінностями. Якщо вам складно впоратися з цими почуттями самостійно, можливо, варто звернутися до психолога і разом розібратися, що насправді стоїть за цим болем. Бо ненависть до себе навряд чи допоможе вам змінити ситуацію, а ось розуміння і прийняття себе — може стати тим кроком, який допоможе вам жити більш чесно, перед собою і перед іншими. Відредаговано автором 30-01-2025 14:49:30 
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 30-01-2025 14:54:59 |
Доюрого дня!
цитата:
Ненавижу себя, не знаю что делать І розібратись в собі - що спонукало піти на той крок? Чи були якісь вагомі причини? Визначитись з тим, що для вас, по-справжньому важливе і цінне? Зрештою, навчитись себе прощати.
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 30-01-2025 15:39:48Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377102 для Іванна Алексєєва Не хватало внимания от отношений, постоянные отказы, ссоры. Мы даже не гуляли с ним вместе, он запрещал с ним гулять, потому что кто то может увидеть нас (некоторые близкие мои против него были и его друзья против нас), он всегда во всем отказывал, и я устала от этого. Я очень веню себя из за того что сделала, ведь он был первым мужчиной |
| Іванна Алексєєва психолог 30-01-2025 16:09:33 |
Якщо спробувати подивитися глибше, то ваш вчинок – це не просто помилка, а наслідок того, як ви почувалися у стосунках.
Іноді, коли людина довго перебуває в ситуації, де її не чують, не приймають, не поважають її потреби, вона починає шукати вихід. І цей вихід буває імпульсивним – через емоційну втечу, протест, через вчинки, про які потім можемо шкодувати. Чи може бути так, що зрада була не початком проблем у ваших стосунках, а наслідком того, що вони вас руйнували? Можливо саме час прояснити для себе, як ви хочете будувати стосунки у майбутньому. Чого ви не хочете більше для себе? Які потреби важливі для вас? Ви не "погана", не "зіпсована" – ви людина, яка хоче близькості, уваги, турботи, і яка, можливо, зробила цей вибір не від хорошого життя. Але тепер ви можете зробити інший вибір – про себе, про свої межі, про свої цінності.
|
| 30-01-2025 16:17:25Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377109 для Іванна Алексєєва А что делать если я люблю его? Он простил меня, но как мне смотреть в глаза его друзьям или родителям? Он по прежнему ведёт себя так как и раньше. По началу, после этой ситуации он лучше относился ко мне, мы даже гуляли с ним впервые за год, писал мне, звонил, а до этого вообще не звонил и не писал. Но теперь опять тоже самое, он не гуляет, отказывает чтобы я осталась у него на ночь, и уверяет тем, что его ребёнок может рассказать что я у него дома. Хотя раньше оставалась и ничего. Он тогда пообещал моим родным, что не жениться на мне. А мне неоднократно говорил что у нас нет будущего потому что все против наших отношений. Хотя я никогда не сдавалась, даже жить отдельно ушла, а ему легче было просто отказаться. Разве нельзя было с родными поговорить о том что хочет быть со мной? И все бы успокоились. Но они наоборот злились от того, что он меня ни во что не ставит. |
| Іванна Алексєєва психолог 30-01-2025 16:48:45 |
Відношення цієї людини до вас не змінюється. Він озвучив, що не бачить з вами майбутнього, що не хоче серйозних зобов’язань. Але ви продовжуєте триматися за ці стосунки, як ніби вам потрібно щось довести – йому, собі, вашим рідним?
Чи не здається вам, що ви вже не шукаєте любові, а боретеся за те, щоб ці стосунки "виправити"?І чи є взагалі у цих стосунках любов? У відносинах люди іноді потрапляють у пастку, яку в психології називають трикутником Карпмана. Там є три ролі: – Жертва – відчуває себе ображеною, страждає, шукає любові і намагається заслужити увагу. – Переслідувач – критикує, контролює, демонструє владу над іншою людиною. – Рятівник – постійно намагається "врятувати" стосунки, шукає виправдання партнеру, готовий терпіти заради ілюзії того, що колись все стане краще. У вашій ситуації ролі змінюються. Ви то відчуваєте себе винною і намагаєтеся "врятувати" ці стосунки, то зліться на нього за те, що він тримає дистанцію, то знову повертаєтеся в стан, де боретеся за увагу. А він продовжує робити те ж саме – зберігати дистанцію, говорити, що майбутнього немає, і контролювати ситуацію так, щоб рішення завжди залишалося за ним. Чи таких стосунків ви хочете? Де треба боротися, доводити, випрошувати увагу? Любов – це не гра, де хтось має постійно вигравати чи доводити свою значущість. Вам дійсно важливо бути у відносинах, де все залежить лише від його бажання? Де він вирішує, коли приділяти вам час, коли тримати на відстані, коли "прощати", а коли показувати свою владу над ситуацією? Може, замість того, щоб боротися за ці стосунки, варто поставити собі просте запитання: а що я хочу для себе? І якщо відповідь – не "доказати свою цінність", а "мати здорові відносини, де мене поважають і цінують", тоді чи варто витрачати час на людину, яка не готова цього дати?
|
| 30-01-2025 17:00:18Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377112 для Іванна Алексєєва Я очень люблю его, он говорит редко, но тоже говорит что любит, иначе был ли бы он со мной если бы не любил, но из за того что мои родные (один человек) против него, тто он ничего делать не хочет, все стоит на одном месте. А когда произошла эта ситуация с изменой, он сказал что он вот-вот хотел быть со мной, "вот-вот, ещё немножко." . А я все испортила. Но я знаю что это не так, и что он специально мне кажется так говорит, что "вот-вот". У него опять появился "ряд обстоятельств" через которые он пока поставил паузу. Плюс говорит то что разница в возрасте большая. Хотя он что изначально как будто о ней не знал? Все все знали. И сейчас говорит что я маленькая, а он "дедушка". Впрочем, как мне быть скажите, как перестать себя винить? Мне противно от самой себя просто.. Что до меня дотрагивался кто то другой.. Я предательница. Я даже не знаю как получилось это.. Я всем отказывала всегда, и этому (с которым изменила) тоже поначалу, а потом он был настойчивый, и я подумала что, значит я ему нужна раз он так добивается, но я ошиблась) и поддалась. И знаете, я как то не переживала в тот момент насчёт парня, потому что думала, что ему все равно, ведь он даже не звонил мне.. Но и я не имела право его предовать, он же доверял мне, а так поступила.. У меня уже суицидальные мысли были, настолько я сама себе противна стала.. |
| Іванна Алексєєва психолог 30-01-2025 18:01:03 |
Зараз вам здається, що ви зруйнували все. Що ви не маєте права на виправлення, що не маєте права на новий шанс. Але це не так. Кожна людина робить помилки. І ваше життя не має закінчуватися лише через те, що ви одного разу вчинили не так, як хотіли б.
Але якщо подивитися уважніше – що саме вас зараз утримує в цьому стані? Ви пишете про очікування, про те, що все стоїть на місці, що всі все розуміють. Але що заважає вам самій зробити крок? Чого ви насправді хочете? Почути дозвіл піти від нього? Впевненість, що зрада була правильним вчинком? Спосіб змусити його змінитися? Чи, можливо, виправдання, щоб залишатися у цих стосунках і далі, навіть якщо вони болючі? Всі ці питання важливі. Бо те, що відбувається зараз, має глибші корені – у вашому досвіді, у тому, як ви звикли будувати стосунки, у тому, що для вас означає любов і прийняття. І це не просто про вашого хлопця, а про вас саму, про те, як ви робите вибір. Відповіді на ці питання не з’являться одразу, але їм потрібен простір. І чим більше ви будете розбиратися у собі, тим менше хаосу буде в почуттях. Я не маю чарівного слова, яке зніме ваш біль, але точно знаю, що зараз вам потрібна підтримка. Те, що ви застрягли у цих переживаннях, може свідчити про внутрішній конфлікт, який складно вирішити самостійно. Психотерапевт допоможе вам розплутати почуття, зрозуміти себе, знайти вихід із цього стану. Ви не повинні залишатися наодинці з цим болем. Поверніться до питань, які я писала раніше. Відповідайте на них чесно, без прикрас і виправдань. Це може бути боляче, але чесність із собою – єдиний шлях, щоб перестати застрягати у почуттях, які зараз тільки ранять.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 30-01-2025 20:41:06 |
👍 лучший ответ! Доброго вечора!Перечитала Ваш діалог з психологами... І стало, якщо чесно, дуже сумно. Бо так чи інакше, але Вам прийдеться подивитися "правді в очі" і зрозуміти, що Ви потрапили в залежні стосунки з чоловіком, якого так кохаєте. Коли чоловік, насправді, любить, його ніщо і ніхто не зупинить на шляху поєднання з коханою жінкою. Тим паче, погане ставлення когось одного з членів родини... А ці всі виправдовування, на кшталт "у нас нет будущего потому что все против наших отношений... на мою думку, ніщо інше, як прекрасний привід, щоб віртуозно відмовити Вам, при цьому, не почуваючи себе звичайнісіньким негідником. Як на мене, Ваш коханий - дуже вправний маніпулятор і дуже нечесно, щоб не сказати "підло", користується Вашими помилками... Які, знову ж таки, Ви робите, щоб просто якось вижити і впоратися зі своїм душевний болем та невизначеністю в стосунках: "он сказал что он вот-вот хотел быть со мной, "вот-вот, ещё немножко." . А я все испортила.." Насправді, неможливо зіпсувати те, чого немає. І, на превеликий жаль, це дійсно факт. Бо між вами є все що завгодно, але тільки не гармонічні стосунки. Це не Ви, а чоловік повинен боротися за стосунки, це не Ви, а він повинен нести за Вас та Ваше життя відповідальність... Але йому це не потрібно. Набагато легше грати роль невинної жертви обставин, коли "от я б одружився, якби.." Хто хоче реально діяти, той шукає способи подолання перешкод. А кому нічого не потрібно, той шукає причини того, якби це не зробити....Адже, для чого докладати зусилля і брати на себе відповідальність за кохану жінку, коли вона і так ладна заради нього на все? Рано чи пізно, але Вам доведеться "відкрити очі" і побачити свого коханого не через свої ідеалістичні "рожеві окуляри" закоханості, а реально, що відбувається насправді. Як на мене, цей чоловік, який набагато старший та досвідченіший за Вас, просто користується Вашою молодість, красою, недосвідченість, закоханістю і психо-емоційної залежністю. І, як на мене, це саме він підштовхнув Вас своїми маніпулятивними іграми в обійми іншого, щоб потім Ви, як незіпсована і чиста душею дівчина, відчували себе винною... "Мне противно от самой себя просто.. Что до меня дотрагивался кто то другой.. Я предательница. Я даже не знаю как получилось это..." Ви пишете "Я предательница". Але хіба можна зрадити того, кому Ви байдуже? І того, хто просто користується Вашою слабкістю? Якщо вже і говорити про те, що сталося, то аж ніяк не про зраду. Через свою недосвідченість в стосунках з чоловіками, самі того не розуміючи, підкинули йому прекрасний привід відмовитися від Вас, при цьому ще й зробивши Вас винною. Це ж так зручно! Він такий весь "білий та пухнастий", а Ви така вся "нікчемна та зіпсована". Насправді, класичний маніпулятивний аб'юз, зовні загорнутий, типу, в попрану порядність... Ви пишете, що сильно його кохаєте... А він хіба Вас кохає? Адже, кохання, насамперед - це повага одне до одного. Коли поважаєш, тоді робиш все, щоб людина не страждала... А Ви - страждаєте... І від цього почуваєтеся приниженою... Принижена жінка одразу втрачає почуття власної гідності і стає некрасивою... Згадайте, нарешті, яка Ви насправді! Ви молода, гарна, розумна, з тонкою душевною організацією і здатністю кохати, що на сьогоднішній день вже немало. І Ви гідні мати поруч того чоловіка, який стане боротися за Ваше кохання! Відредаговано автором 30-01-2025 20:52:40
|
| 30-01-2025 21:03:35Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377118 для Алла Григорівна Он меня не поприкал насчёт моей измены, он сказал что простил, и не осуждает и чтобы я себя не накручивала. Я хотела любви и внимания и он сказал что это понимает. Сам сказал. И не злиться на меня. Но когда он узнал он сказал что в шоке, и даже заплакал и писал мне потом что у него сердце разрывается от того что его предали. Мне его та жаль. Я просто думала ему плевать. Он вроде и говорил что любит, даже когда то сказал :"спасибо за то что ты есть у меня". И после этой ситуации он сам звонил, писал мне, хотел увидеться, даже гулять ходили. Но теперь снова охладел. Я ему постоянно говорю что не обижается ли он на меня из-за этого, что у меня болит на душе, он говорит "я не знаю что у тебя на душе", а я даже фильм посмотреть нормально не могу, потому что все герои там такие хорошие, а я изменщица. Постоянно эти мысли, мне кажется я его не достойна. Когда я обнимаю и у меня триггер как я того обнимала.. Фу.. Противно аж, как я могла? Не могу представить до сих пор как я смогла. Всегда принцип был с одним на всю жизнь.. А сейчас.. Не знаю что делать... Уже и суицидальные мысли были, чего только не было.. И он раньше до этой ситуации говорил что "найдёшь себе молоденького, а я старенький". Он даже говорил что кастрацию себе хочет сделать, ну как это? Бред. Из-за недоброжелателей. Капец. И я это выслушивала постоянно. Он никому не говорил что мы встречаемся, зато как докладывать на меня так сразу ему говорят. Не ходили гулять больше года. Он говорит "гуляют только лентяи". Ну просто прогуляться, не по кафе ходить же с любимым человеком, не по клубам. Я же не прошу денег там или что либо ещё. Он уходил гулять с ребёнком своим, а я с окна смотрела на него как он идёт. Меня не брал разумеется. Всегда прятал чтоб никто не увидел. Бывало я приходила вечером минут на 10,он кричал за то что пришла потому что они с сыном спали. Бывало я стучала и он не открывал дверь специально. Я плакала часто очень, поэтому устала сильно и так повелась на того мудака, который давал мне внимание. Жалею очень. Но я начала ценить своего парня, потому что он простил меня, но себе простить не могу. Ведь он был первым мужчиной у меня, хотела чтоб и последним. Я его люблю, даже когда с тем придурком была, я ему и писала и звонила и даже кушать готовила.. Но ничего не было между нами, потому что я не могла с обеими. А не говорила про того, потому что боялась что он меня посчитает шалавой и не захочет общаться.. И сама себя спрашиваю :"для чего вообще было все это? Этот придурок, зачем?" Знаете, как будто дьявол управлял мною. И я всегда осуждала таких, а теперь сама такая. Не надо никогда осуждать людей, неизвестно что у тебя в жизни будет.. Я вынесла этот урок. Но как мне перестать так часто мучать и винить себя? Как отогнать мысли и жить спокойно? Боже.. |
| 30-01-2025 21:11:32Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377118 для Алла Григорівна И да, я тянула наши отношения. Как только у него была стычка с "недоброжелателями" так он сразу истерил, говорил что ничего не хочет, что будущего нет со мной, что пообещал на мне не жениться, чтобы я близко к его дому не подходила и отключал телефон.. А я плакала.. Боже.. Так плакала... Он не звонил по несколько дней, пока я ему не звонила. Я думаю что Если бы я тогда не позвонила бы ему - мы бы до сих пор не общались, он бы так и не позвонил. Ещё он часто говорит, что хочет побыть одному, он привык один жить (4 года один живёт, с ребёнком) И я тогда просто устала тянуть это всё.. А сейчас все узнали о моей измене.. Я не знаю как быть дальше.. Как смотреть в глаза.. По его словам, друзья плохого не говорят обо мне, типа чтобы я была верной и через год поженитесь. Но как на самом деле они думают.. Все же изначально пророчили что я изменю ему.. И вот.. Какая. Я дура |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 30-01-2025 21:20:39 |
Коли чоловік кохає, він одружується на жінці. Все інше, то ігри та маніпуляції.
Перечитайте хоча б ще раз те, що Ви сама ж і написали, тільки ніби зі сторони, ніби про іншу дівчину і її чоловіка... Зрада - це коли люди беруть відповідальність одне за одного і пов'язують своє життя шлюбом. А цей чоловік ніколи і не збирався на Вас одружуватися. Тоді до чого його сльози? Я вже не кажу про все інше... Коли чоловік "старенький", то він не починає стосунків з молодою дівчиною, на якій не може одружитися. А щодо кастрації, то це вже просто... Ні він Вам, ні Ви йому нічого не винні, бо не давали одне одному жодних обіцянок ні перед людьми, ні перед, перепрошую, Богом. Тому Ви і тільки Ви сама маєте право вирішувати, що і з ким робити. І кому, власне,має бути до Вашого інтимного життя, діло? З останніх Ваших написаних слів я лише ще більше впевнилася, що Ви потрапили в залежні стосунки з чоловіком, який вміло насолоджується грою на своїх та Ваших почуттях, є такий тип чоловіків, на превеликий жаль . А в таких стосунках дуже складно зрозуміти, де кохання, де пристрасть, а де звичайнісінька психо-емоційна залежність. До речі, а де його дружина? Що між ними сталося? Та і з Вашою тенденцією до "залипання" на коханому також потрібно дуже уважно розібратися. Якщо, певне, не хочете все своє життя перетворити на один безкінечний мексиканський серіал .. Відредаговано автором 30-01-2025 21:24:13
|
| 30-01-2025 21:27:53Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377121 для Алла Григорівна У него было 2 жены. С одной развёлся потому что он с ней не смог жить, он была "больной на голову" как все сказали. Не знаю что за диагноз, их две сестры, обе такие. Я говорю :"А чего ты тогда женился на ней, ребёнка сделали?" Он сказал что она не была такой, точнее были отклонения, но мало выражены, а после родов она вообще "с катушек слетела". Многие люди говорили плохое про него. Их не хотели благословлять на брак. И вот он говорит :" ребёнок родился в законом браке" А я думаю "конечно в законно-по залету. Она забеременела, и потом его вынудили жениться, потому что у него семья верующих, а он не хотел жениться. Тогда зачем спал с ней спрашивается? Ладно, то можно списать на ошибку молодости, вторая жена умерла у него. И у них ещё ребёнок родился, тому от первой жены уже больше чем мне лет, а этому 7.и вот он не хочет чтобы я оставалась на ночь у него, потому что видите ли сын может поболтаться маме его (типа он уже болтал, и мама его пыталась выведать) |
| 30-01-2025 21:32:13Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377121 для Алла Григорівна Он же знал сколько мне лет изначально, я не скрывала, зачем сейчас говорит что "ты маленькая, а я дедушка старенький". Да какая разница сколько кому лет? Главное любовь, ничего страшного нет, я считаю, многие живут и любит друг друга. |
| 30-01-2025 21:37:49Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377121 для Алла Григорівна Понимаете, я в свои 20 приняла его со всем :с его прошлым, с детьми, с его судимостью. А он не оценил, и я тогда так устала.. И вот получилось с тем придурком.. Я не должна была этого делать.. Совесть грызёт.. Я понимаю что он тяжёлый человек, очень тяжёлый, но я его полюбила, и ничего поделать не могу с этим. А ещё что вспомнила :мне предлагали уехать за границу работать к людям у которых я работала и зарплата в несколько раз выше моей, и я отказала им. По ому что как я его брошу? Никак. А он был не против чтобы я уехала, ну как? Говорит "годик, два побудешь" Какой годик? Мне на 2 месяца было что просили я отказала, потому что не могу без него, а тут годик.. Так легко отпустил бы?.. |
| 30-01-2025 21:45:53Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377121 для Алла Григорівна Бабушка моя очень сильно против него была, она ко всем ходила узнавала о нем сплетни, а потом его друзья стали против него ещё.. И вот он её боится, хотя говорит обратное. Что она мешает жить, что было бы все по другому.. Она ему (не лично) а через людей угрожала, и он тогда пообщел что не жениться на мне |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 30-01-2025 22:40:45 |
1
Мда... Знаєте, я Вам скажу так, можна допомогти тій людині, яка сама собі хоче допомогти. А якщо людина обирає сама собі роль "жертви" і готова жити з цим все своє життя .. Знаєте, як говорять: "Любов зла, ...". Ваші батьки, Ваша бабуся, це ті люди, які Вас щиро люблять, навіть, якщо вони в багато чому і недосконалі... І я їм щиро співчуваю. Бо бачити, як їх дівчинка сама собі знищує своє життя, і не мати можливості якось її вберегти від самознищення, то ще те випробовування. Вам реально подобається, коли Вас чоловік виганяє, кричить на Вас, боїться з Вами вийти на вулицю, коли нехтує Вами та Вас знецінює, коли йому навіть на думку не спадає про Вас турбуватися, а Ви по відношенню до нього відіграєте роль "швидкої допомоги"? Ваші батьки, Ваші знайомі, його друзі говорять Вам очевидне, що цей чоловік не дуже порядній... І Ви вважаєте, що всі вони в зговорі і Вас обманюють? Реально думаєте, що така кількість людей говорить Вам неправду? Скажу так. Коли Ви втомитеся сама від себе і Вам набридне нарешті страждати і бути "жертвою", приходьте на терапію. Повірте, здорові почуття та стосунки виглядають зовсім по іншому.
|
| 30-01-2025 22:53:18Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377129 для Алла Григорівна Спасибо большое что поговорили со мной, дали совет мне не хватало какой-то поддержки. Но я с смирилась что мне не повезёт никогда, и лучше уж так с любимым, чем потом корить себя. Если бы я посмотрела на эту ситуацию со стороны - тоже самое сказала бы что и вы. Даже хуже. Но к сожалению это со мной.. И пусть будет как будет.. Что для меня сейчас главное - это перестать себя терроризировать из-за своей ошибки.. И смириться как-то.. А как?.. Эх.. Ладно, все равно спасибо за помощь вам))) |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 30-01-2025 22:56:39 |
|
| 30-01-2025 23:02:26Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377132 для Алла Григорівна А можете сказать, что мне делать если я сама себе противна и постоянно думаю о том что кто-то чужой дотрагивался до меня. И вот даже когда я хожу по местам различным, я вспоминаю что ходила там когда не было этого придурка с которым я изменила.. И постоянно плачу, вспоминаю о белых временах..И как мне быть с его друзьями если они знают обо мне? |
| 30-01-2025 23:05:01Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377132 для Алла Григорівна Мне даже противно спать в своей кровати сейчас.. Находится в этой квартире... |
| Алина Иосифовна Фирсель психолог Київ 31-01-2025 05:53:12 |
1
Добрый день Вам уже очень много написали коллеги. Добавлю, что когда человек находится в тяжёлой зависимости, у него искажен взгляд на реальные вещи и поэтому то, что вы пишете очень логично укладывается в эту схему...вы не видите абьюзивного отношения к вам со стороны вашего мужчины, вы обвиняете только себя и считаете, что все проблемы исходят только от вас...на самом деле со стороны это видится по другому. Работа с психологом помогает эту реальность увидеть и снять очки.. Вы можете не перестать любить его, но возможно к вам придёт осознание, что не со всеми, кого любишь можно строить жизнь...то в чем вы находитесь сейчас это очень тяжёлое состояние...в нем ограничено восприятие реальности оттуда кажется все именно таким, как вы описали...но поверьте это не так..и только ваш выбор, хотите ли вы лишиться своих иллюзий или проще в них пока оставаться...это тоже ваш выбор...просто он очень болезненный и долгий..а выбор лишиться иллюзий тоже очень болезненный, но освобождающий
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 31-01-2025 09:54:58 |
В таких випадках, як у Вас, ніякі переписки на сайтах з психологами, ніякі найкращі поради не спрацюють.
Чому? Тому що у Вас вже сформувалися певні установки та моделі поведінки залежних стосунків. А це вже сфера підсвідомого. Саме тому Вам так важко самій собі допомогти, бо як би Ви не намагалися щось зовні змінити, все одно, рефлексивно, автоматично, особливо, коли перебуваєте в постійному стресі та стані психо-емоційного виснаження, будете діяти і реагувати емоціями та почуттями так, як вже звикли. Це означає - "бути в середині своєї системи". Тому, щоб мати можливість хоча б заспокоїтися і прийняти ситуацію такою, якою вона вже склалася, без жагучого почуття провини та самознищення, і необхідна допомога зі сторони. А це - величезний комплекс практик та методик і технік, де професіонал відіграє роль людини, яка зможе допомогти Вам розібратися, де кохання, а де пристрасть, де гармонія, а де деструктивна поведінка... І завдяки цьому Ви і тільки Ви сама визначитеся вже з подальшим своїм життям. Окрім того, є ще один маленький нюанс. Такого роду неймовірна залежність від коханої людини сама по собі не з'являється. А як правило, формується ще з дитинства або під впливом прикладу залежних стосунків значимих дорослих, або під впливом того, як ставилися ці ж самі дорослі до дитини, тобто, до Вас. А це ще один глибинний пласт, з яким потрібно розбиратися. Певне, якщо Ви дійсно хочете мати і щасливе життя, і щасливі стосунки, і щасливу сім'ю. До речі, а які стосунки між Вашими батьками? І як вони ставилися до Вас в дитинстві? Відредаговано автором 31-01-2025 09:56:29
|
| 31-01-2025 10:14:06Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377150 для Алла Григорівна Честно, даже не особо хочется рассказывать.. Папа умер когда мне было 6, а мама... А мама гуляла с разными мужчинами и таскала меня с собой.. И я все видела. Вот поэтому я осуждала таких, и видите, сама напоролась.. Но я её больше не осуждаю.. Нет. Я простила, наверное.. Сейчас у неё своя семья, она в другом городе живёт.. Счастливы.. И я рада что она встретила хорошего мужчину, родила ему ребёнка, и эти "шастанья" пиекратились |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 31-01-2025 10:45:39 |
цитата:
Вот поэтому я осуждала таких, и видите, сама напоролась.. Но я её больше не осуждаю.. Нет. Я простила, наверное.. А щодо стосунків зі "стареньким", то уся ця історя може бути підходящою передумовою для зустрічі з почуттям того давнього ОСУДУ. Ви колись замислювались, чому жінки "шастають", як ви зазначили вище? Що їх спонукає наражатись на знецінення, а часто і на знущання? Невже від доброго життя? Якісь аналогії провести можете? А всім так хочеться кохання. Однак нерідко у людей і, схоже, що у вас, кохання ототожнюється зі стражданням. І в такому разі доречніше вживати інше слово - не кохання, а "ілюзія кохання, ерзац, замінник, ЕМОЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ". Що, власне, забезпечує поряд з потребою осуду - потребу СТРАЖДАТИ. Ваші глибинні мотиви і потреби, рано чи пізно все одно вийдуть на рівень свідомості. Хочу вірити, що найближчим часом.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 31-01-2025 15:49:56 |
Я Вам щиро дякую за відвертість.
Насправді, Ви лише підтвердили мої припущення, щодо дитячих установок та моделей поведінки. А такі речі впливають на наше доросле життя автоматично. Окрім того, стає зрозумілим, чому Ви так "залипли" на цьому "папочке". Батько помер дуже рано, і Ви не доотримали від нього тої любові та почуття захищеності, яких так потребують маленькі дівчатка. Тому тепер, знову ж таки, несвідомо, намагаєтеся ту саму Любов та тепло отримати від свого цього чоловіка. Але, насправді, наражаєте себе лише на приниження та біль. Бо жодний чоловік ніколи не замінить батька... Але ж така установка існує, от в чому проблема! До того ж, факт засудження когось з батьків, за законами стосунків, призводить лише до того, що ми повторюємо сценарій їх життя. От як Ви повторюєте мамині зради та "залипання" на чоловіках. Розумію, що дуже хочеться з усім впоратися самій, бо ще є сили, але... Чим швидше підете в терапію, чим швидше пройдете поведінкові трансформації, чим швидше "перезавантажите" свої поведінкові моделі та установки на рівні підсвідомості, тим швидше отримаєте можливість на щасливе життя без тих страшних блукань по мукам та стражданням, через які Ви зараз намагаєтеся самі пробитися. До речі, кожна жінка має величезну силу від природи, якою просто потрібно навчитися користуватися правильно. Тому що стосунки - це територія впливу саме жінки, а не чоловіка. Але ж Ви про це не знаєте, правда? І абсолютно не знаєте, як правильно себе поводити, щоб чоловік не лише став поважати, носити на руках, але і одружився Тому, Вам обирати, битися самій об свої проблеми, чи все ж записатися на індивідуальну роботу. Сама Ви, не впораєтеся, на превеликий жаль, бо не маєте ані ресурсу, ані необхідних знань.
|
| 31-01-2025 16:21:43Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 377163 для Алла Григорівна Но я же не бегала по мужикам.. Я же не повторяю "мамины измены", это было только с одним человеком, а не с толпой мужиков, и то из-за того что сил уже не было терпеть боль эту... 🥺Хотелось любви какой-то.. Эх ладно.. Спасибо вам за советы, за консультацию! |
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться
Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователиЧтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.
Советы посетителей
Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.
 |
|
Наши психологи
