Отношения

Стосунки для мене—це коли є з ким погуляти, коли є про кого турбуватися, весело проводити час, коли можна бути слабшою. Я думаю, що стосунки це моє власне бажання, хоча коли чую від родичів «найшла вже там когось, от твій брат(16 років) вже дівчину має»або коли мої подружки ідуть зі мною в тц вибирати одяг не собі як я думала, а своїм хлопцям і обговорюють різні речі, пов’язані з інтимною сферою, я просто йду збоку як недоумок і відчуваю себе препаршиво. Поряд з собою я б хотіла бачити уважну людину, яка буде не тільки розказувати про себе, а й цікавитись мною, звичайно він має бути красивий і як я мати цілі в житті. Причиною того, що «все не те» була дивна поведінка хлопців, вони просто дивилися на мене з усмішкою і нервово крутили в руках чашки. Мені приходилось самій шукати якісь теми для розмов, жартувати(в міру), від цього я себе відчувала як сміливіша ніж вони людина і потім просто після побачення і переписок розуміла, що вони ні риба ні м’ясо. Я також не ідеальна, але я навіть не знаю що вже в собі змінити... я думала максимально загрузити себе книжками, отак щоб не було часу про таке думати, забити на любовні справи і просто стати ботаном. Змусити себе нікого не шукати. Якшо знайдеться, то чудово, якщо ні, я просто буду до старості писати наукові роботи.. може то мій максималізм, а може то єдиний вихід? Я вже без поняття...

До появи брата все було ок, коли мені було 5 років народився брат, в очах батьків я різко стала «дорослою», сама ходила в садік і страшно ревнувала, у мене була хвороба( що це хвороба вони дізналися вже коли тьотя спитала про це в меді) ( я не встигала в туалет, досі незручно про це говорити, але тут же все анонімно..) батьки вирішили щоб я на людях їх не позорила забрати мене з всіх гуртків, обмежити максимально спілкування, я кожного дня через це вислуховувала образливі фрази і була досить часто бита мамою, дідусем, а особливо татом. Бабуся не витримала такого і забрала мене до себе з дідусем. Десь 5 років я жила окремо від них. Потім тато поїхав на заробітки і дуже змінився. Зараз в мене з ними хороші відносини, але коли дідусь зараз мені хвалиться про те, якою доброю нянькою він був для нас з братом, я дуже сильно себе стримую, щоб серед гостей не пригадати йому як він мене бив і дивився порно в присутності маленьких нас з братом і розказував про мою хворобу іншим родичам, які на застіллях потім при мені її обговорювали... тепер мене питають чому деколи я така замкнута... епічно з їх сторони