На жаль не знаю як тут цитувати правильно і так зручно як це робите Ви.
цитата:
"Точно не только Ваше мнение?"
Не тільки моя думка.
цитата:
"Если бы я сделала сейчас так с Вами, Вам бы это понравилось?"
Ну тут дивлячись як, що і за ких обставин. Врешті решт я думаю наші життєві устої по крупинках зібрані з чужих життєвих устоїв і що не берется і не зникає безслідно, тож якщо Ви б поставили мої життєві устої під питання повністтю аргументовано я б скоріше сказав би і справді Ви праві, так як не так давно тих самих устоїв дуже багато переглянув, але це відбувалось плавно і не без впливу інших звісно, я пропускаю все через "фільтр" і обдумую, але цей так званний фільтр на грубі випадки коли скажімо інтроверт скаже мені стань інтровертом і звісно ж нікої аргументації при цьому не буде. І навпаки якби ваша професійна і аргументована думка була б в тому, що я екстраверт, бо в мене є певні проблеми від яких я так можливо прикриваюсь, ну це для прикладу, то я б послухав і спробував би цього не робити.
Там просто ситуаці, що я от ніби 1 рік і 10 місяців відносин знав одну людину, а тепер геть іншу і це відбулось на очах. Дуже вірогідно, що
травма тут має місце, колись в дитинстві в один момент Вона стала не те щоб не потрібна, батькам просто в певний момент стало не до неї коли було важко і їй теж було важко і вона залишилась без захисна в емоційному плані ,навіть була спроба суіциду, а в дитинстві дуже балували. Вона дуже чутлива людина і я схоже надавив на дуже болюче місце. Тому я сприймаю це к проблему. І спрадві якось так дивно з однієї сторони і думки на кшталт ну зі мною Вона ж так поступала, я ж знаходив як пробачити і все зам'яти, тобто відчуваю, що зі мною поступили не справедливо з іншої сторони думки, що я скоріш за все зробив їй дуже і дуже боляче і мені дуже і дуже шкода.
В мене щось в середині ніби не може знайти балансу чи Вона ображена життям людина яку дуже сильно треба опікати, чи Вона людина яка просто хоче щоб її балували як то було в дитинстві і спробуй не побалувати, то буде вот так.