Не могу жить с мамой

Алла Веленко психолог

17.10.2021 09:10

Доброго дня! Ви пишете "Такое ощущение, что я так и осталась маленький девочкой, только школа сменилась на работу.". І по факту, Ви абсолютно праві - Ви так і залишилися внутрішньо маленькою дівчинкою. Тобто, так і не пройшли до цих пір етап психо-емоційної сепарації від мами. "Говорят, мол поминяйся сам и мир вокруг тебя изменится, но как бы я не старалась, моё окружение не даёт мне поменяться....". А Ви намагалися роз'їхатися з мамою, жити окремо від неї?

Алла Веленко психолог

17.10.2021 10:13

Так, думаю, що Ви знаходитеся у такому собі "замкнутому колі". З одного боку, надміру "прилипли" до мами, тому не можете бути самостійною. А з іншого боку - не можете стати самостійною, бо зробили маму основним сенсом свого життя. Окрім того, як на мене, сталася така собі "підміна сімейних ролей", коли мама зайняла для Вас позицію керуючого чоловіка... Які у Вас стосунки з Вашим батьком?

Наталия Павловна Венглинская психолог

17.10.2021 10:47

Чсмрьжэдоимсссссм, доброго времени суток

цитата:

Живу с мамой. Такое ощущение, что я так и осталась маленький девочкой, только школа сменилась на работу. Она контролирует меня постоянно.

Это не проблема мамы, мама, она - мама. И суть проблемы, это не то, как она себя ведёт, а то, как Вы себя ведёте. Можно жить под одной крышей с контролирующими родителями и быть абсолютно самостоятельным, а можно жить за тридевять земель, и быть при этом маленьким ребёнком.
Я бы рекомендовала выбрать специалиста и поработать с психологом. Судя по остальным Вашим комментам, необходима не просто сепарация, но глубокая серьёзная работа над формированием аутентичного отношения к жизни, формировании самооценки и создании самоценности, развитии критического мышления и воспитании эмоционального интеллекта. Настраивайтесь на длительную и глубокую терапию.
Мудрости Вам и позаботьтесь о себе!

Алла Веленко психолог

17.10.2021 11:02

Конкретні пропозиції: потрібно дуже серйозно почати працювати з психологом щодо своєї сепарації з мамою та батьком. Тим паче, що зараз це можна ефективно робити онлайн. Бо Ваші проблеми знаходяться "всередині" Вас,всередині Вашої підсвідомості. І "закріпилися" вони там з дитинства. Тобто, саме тоді сформувалися установки та моделі поведінки, якими Ви керуєтеся на сьогоднішній день. Бо маленька дитина дуже залежна від дорослих і сама не може вижити у цьому світі. Тому вона слухається своїх батьків, щоб вони про неї турбувалися та її захищали. І по факту, у Вас відбулося" застрягання" на дитячому сприйнятті себе та оточення. Тому без повної внутрішньої трансформації, "відірватися" психологічно від батьків неможливо. Тому і не допомагають всі Ваші зовнішні зусилля...Ответ отредактирован автором 17-10-2021 11:05:43Ответ отредактирован автором 17-10-2021 11:06:13Ответ отредактирован автором 17-10-2021 11:07:08

Ответ отредактирован автором 17-10-2021 11:08:32

Наталия Павловна Венглинская психолог

17.10.2021 11:19

цитата:

А може порібно потрібно кудись переїхати, змінити оточення і все зміниться?

Куда бы Вы не уехали - Вы себя с нарушенными границами, нерешительную, со своим страхом, сомнениями, грустью, одиночеством... привезёте туда. Расстояние не изменит Вашу сущность.

Підтримали: 1

Алла Григорівна Веленко

Алла Веленко психолог

17.10.2021 11:32

Абсолютно згодна з колегою, і я Вам про це також вже писала: страхи, образи, залежності, що "сидять" на рівні установок, долаються лише через трансформацію оцих самих установок та моделей поведінки... "А може порібно потрібно кудись переїхати, змінити оточення і все зміниться?" - доводить ще раз лише те, що Ваша підсвідомість "опирається" усіляким внутрішнім змінам, бо ставиться до Вас все ще як до маленької дівчинки, яку потрібно захищатися від надмірної внутрішньої напруги... То може вже прийшов час щось змінити в собі, щоб отримати право на власну родину та власних дітей? Безкінечно тікаючи від своїх страхів, ми тільки ще більше поглиблюємо свою внутрішню проблему...

Ответ отредактирован автором 17-10-2021 11:34:58