Доброго дня!
цитата:
З початку війни загострилася моя схильність до "накручування".
Співчуваю через те, що Вам доводиться бути заручницею власного накручування. Цей феномен дошкуляє зазвичай людям, схильним до тривоги та ємоційно вразливим.
цитата:
Тобто, якщо мене щось хвилює, навіть незначне, я не можу цілими днями робити щось інше, постійно думаю про це, і, звичайно, відчуваю себе виснаженою.
Спробуйте відповісти, чому щось важливе не може переключити Вашу увагу?
Чим саме прикутується Ваша увага навіть до чогось незначного?
цитата:
Я усвідомлюю, що потрібно "переключитися", але мозок немов функціонує окремо від мене і потребує негайного вирішення проблеми — інакше не заспокоюсь.
Ця особливість виглядає схожою на дію "принципу задоволення", який притаманний переважно дітям. Вони вимагають задоволення тут і одразу, бо не хочуть і не можуть чекати. У Вашому випадку потреба заспокоїтись теж виявляється невідкладною, потребує негайного реагування, незважаючи ні на що. У зв'язку з цим пригадайте своє дитинство, що там відбувалось такого, що могло призвести до появи такої звички, як накручування?
цитата:
Підкажіть, будь ласка, як з цим можна справитися?
Поділяю думку колег стосовно співпраці з психологом на індивідуальній основі.
Потрібно формувати навичку перебувати у моменті "тут і тепер", тобто навичку перебувати у актуальній реальності. І саме туди направляти свою увагу і енергію, звісно, з урахуванням динамічної зміни ситуації.