Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
question author 6 часов тому: «Мене ще дивує що сам казав,що на нього часто забивають дівчата. Але чомусь зі мною так само поводиться»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 13 часов тому: «Вітаю! Читаючи ваші відповіді, видно, що ви вже багато чого пропрацювали й хочете вивести спілкування на дорослий рівень. А яка у вас мета в конфлікті, домовитися чи довести, хто »
question author 16 часов тому: «Реакція на відповідь № 391497 для Володимир Анатолійович Тарасенко Мама умерла в прошлом году в начале мая и примерно до марта этого года я часто»
Вопрос от: Baller Возраст: 42

Проблеми з дружиною

Вітаю! Моя проблема у відносинах з дружиною. Спробую описати дуже стисло, бо боюся тексту буде чимало.

По-перше, вона дуже лінива. Більшість часу проводить лежачи на ліжку і дивлячись у телефон. У нас двоє дітей, якими вона майже не займається. Старшим (6 р.) не займається взагалі, він ніби не її, при цьому це по суті із самого його народження. Він повністю на мені, а вона може за день жодного разу до нього не підійти. Молодшим (3 р.) займається трохи більше, принаймні робить необхідне - кормить, миє, іноді гуляє. Але крім цього, дитина предоставлена сама собі і дружину ніби й не цікавить, де вона і що робить. Вийшло таке розділення - старший ніби мій, а молодший - її. Хоча я намагаюся приділяти увагу обом, але це важко, бо старший завжди потребував багато уваги, нічого не може робити сам, а молодший більш самостійний. До того ж мені ще треба працювати. Працюю я вдома, весь час як на полі бою. Старшого воджу в садік, але тільки на пів-дня, і то не завжди. Мені важко, зосередитись на роботі, чи кар\'єрі, не можу, і при цьому я весь час спостерігаю як вона відпочиває у своєму телефоні. Не знаю як її ще не мутить ще від нього, я б від нудьги вже здурів, весь час так лежати. Не тільки вдень, ще й вночі до піздна сидить, а потім розказує, як вона не виспалась. Часто буває що малий вже встав і бігає десь, а вона спить. Іноді може вдень лягти. Коли молодший спав вдень - вона обов\'язково спала з ним. Тобто у відпочинку собі не відмовляє взагалі. Про те, щоб приготувати поїсти мені - і мови не йде, прибиранням також не займається принципово (аргумент, що це "не її квартира", або вона їй не подобається). Так, у нас є конфлікт на тему того, де жити, але ж це не привід лягти і нічого не робити (чи діти, сім\'я теж не її?), до того ж коли ми жили там, де вона хотіла - вона вела себе так само, хіба що іноді, дуже рідко, прибирала. Справдливості заради, час від часу вона готує, але небагато і нерегулярно, більшість часу ми шукаємо, що поїсти, самостійно.

Коли я висказую їй претензії - починається скандал, вона звинувачує мене в дусі "сам дурак", часто несправедливо, так що ніби я ще й винуватий в кінці, і потім деякий час веде себе ще гірше.

І при цьому вона ніби вважає себе головною в домі. До моєї думки не прислухається, розмовляє командним тоном. Часом говорить принизливі речі, про мене або моїх родичів. Щоправда, це вона любить і про інших також, переказувати плітки і принижувати інших - одна з її улюблених справ). Але я вже боюся з нею розмовляти, бо завжди дуже висока вирогідність почути щось "приємне".

Звісно, якоїсь любові чи довіри між нами бути не може. Добре якщо не сваримося, а якщо спілкуємося - це свято. Голове, що я не розумію - що у неї в голові? Вона справді вважає, що так себе поводити - це нормально? Або думає що такій принцесі, як вона, можна все? А що як я не витримаю і піду з дому? Вона не думає, як проживе з двома дітьми? А якщо б мені вдалося піти разом з дітьми, чи такий варіант вона не розглядає? Раз чи два ми були вже близькі до того, принаймні на словах, і здається в неї настрій "та якось проживем". Тобто якась така легковажність, і пошевелити пальцем задля збереження сім\'ї вона не збирається. Хоча я думав, що для неї сам факт сім\'ї дуже важливий як "галочка", що "життя вдалося". Я не хотів би розходитись заради дітей. Старший і так вже розуміє, що мамо з татом ворожують, а я б хотів, щоб діти жили у щасливій сім\'ї.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Baller, стосунки в родині завжди залежать від обох партнерів.
Як вважаєте, що з вашого боку сприяло такому розвитку подій?
Чи бачили Ви такі схильності раніше, до створення родини?
Чи готові жити без довіри та любові і надалі?
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 329935 для Наталия Горская

З мого боку, думаю, сприяло те, що я із самого початку дозволяв себе використовувати. Якщо подумати, вона почала мною маніпулювати вже у перший день знайомства.
Щодо схильності до ліні, то до появи дитини це було не помітно, в нас обох було багато вільного часу, і я від неї якогось піклування не чекав, бо звик бути самостійним. Коли вона народила, то спочатку у неї були проблеми зі спиною і вона деякий час провела у лікарні, я і їй допомогав і дитина була на мені. Коли її виписали, в неї якогось ентузіазму доглядати за дитиною не було, і здається вона увійшла у смак нічого не робити. Ще довгий час вона розповідала, що не може нічого робити через спину, але одного разу я побачив, як вона самостійно робить перестановку у кімнаті, рухаючи шафи. Тоді я зрозумів, що ті проблеми трохи перебільшені...
Чи готовий жити - так, а куді діватися. Хоча, якщо чесно, я був би радий, якби вона пішла та залишила дітей, але розумію, що це нереально.
"Чи готовий жити - так, а куді діватися"- Ви дійсно не вважаєте, що ваше життя належить тільки Вам, і що це ваша відповідальність, чи буде воно Вам подобатись, чи ні?
Ви й справді готові на все, що з Вами хтось буде робити?
Можливо така дружина "трапилась" Вам, щоб Ви нарешті прокинулись і захотіли зробити своє життя щасливим?

Варіантів ваших дій багато, але ніхто крім Вас не зможе засунути "цей камінь ", який називається "а що я можу зробити ".
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 329938 для Наталия Горская

Я Вас розумію, але я не хочу кидати дітей. Моє життя справді належить не тільки мені, бо я відповідаю за них.
Ніхто не каже, що треба кидати дітей.
Ви- відповідальна людина, це відчувається.
Скажіть, будь ласка, хто в житті залежить від Вас, за кого Ви несете відповідальність?
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 329953 для Наталия Горская

Діти і дружина, більше ніхто.
Виглядає так, що Ви свою дружину не поважаєте, але чомусь витрачаєте на неї своє життя.
Ваші діти бачать такий приклад родини, як вважаєте, чи сприятиме такий досвід їхньому щасливому сімейному життю?
Для чого все це?
Для чого взагалі Вам сім'я, якщо там все несправжнє, тільки видимість?
Для чого Вам мовчки злитися і нічого не робити?
Шановний, Baller!
цитата:
Старший і так вже розуміє, що мамо з татом ворожують, а я б хотів, щоб діти жили у щасливій сім'ї.

Ваше бажання зрозуміле і цілком законне. Кому не хотілося того ж самого?! Проте це Ви разом з дружиною побудували сім'ю з нездоровими відносинами.
Ось дивіться
цитата:
Коли я висказую їй претензії - починається скандал, вона звинувачує мене в дусі "сам дурак", часто несправедливо, так що ніби я ще й винуватий в кінці, і потім деякий час веде себе ще гірше.

І при цьому вона ніби вважає себе головною в домі. До моєї думки не прислухається, розмовляє командним тоном. Часом говорить принизливі речі, про мене або моїх родичів. Щоправда, це вона любить і про інших також, переказувати плітки і принижувати інших - одна з її улюблених справ). Але я вже боюся з нею розмовляти, бо завжди дуже висока вирогідність почути щось "приємне".

Хіба можна казати про вашу сім'ю з використанням слів дружня, щаслива, міцна, гармонійна?..
До чого я веду, власне? А до того, що одного бажання замало. Потрібно ще реалістично оцінювати стан справ, бачити проблеми, які потребують вирішення і докладати зусиль для цього.
От, наприклад, які три найбільш аспекти власного невдовлення можете перелічити?
Яким чином збираєтесь змінювати негативні правила в родині?
Чи розглядаєте можливість індивідуального, а, можливо, й разом з дружиною, звернення до психолога, бо листування в чаті допоможе лише визначитись з напрямком дій, але не розв'язанням складних питань по суті?
...
Вы пишете, что "мамо з татом ворожують, а я б хотів, щоб діти жили у щасливій сім'ї".
Получается, что Вы враждуете с женой, но при этом не только хотите сохранить семью, но и сделать отношения с женой счасливыми?
Вы думаете это возможно осуществить?

Ответ отредактирован автором 05-12-2022 18:47:27

...
Доброго вечора!

"Голове, що я не розумію - що у неї в голові? Вона справді вважає, що так себе поводити - це нормально? Або думає що такій принцесі, як вона, можна все? А що як я не витримаю і піду з дому? Вона не думає, як проживе з двома дітьми? А якщо б мені вдалося піти разом з дітьми, чи такий варіант вона не розглядає? Раз чи два ми були вже близькі до того, принаймні на словах, і здається в неї настрій "та якось проживем". Тобто якась така легковажність, і пошевелити пальцем задля збереження сім'ї вона не збирається. Хоча я думав, що для неї сам факт сім'ї дуже важливий як "галочка", що "життя вдалося".

А чому ви усі ці питання не задаєте своїй дружині? І навіщо вам терпіти?
Яким чином ви кажете що вам не подобається у відносинах? Як ви доносите свою думку?

"Діти і дружина, більше ніхто"
І навіщо вам нести відповідальність за дружину, адже вона доросла людина?
...
Павел Леонидович Басанский (Київ) — психолог
Павел Леонидович Басанский (Київ) психолог

Психолог больше не активен на сайте

Доброго!
цитата:
Я не хотів би розходитись заради дітей

Впевнений, вона це добре розуміє. І використовує.
Тому у Вас тільки 2 варіанти:
1) жити і терпіти весь цей ...;
2) розлучитися.
Але для другого варіанту Вам не вистачає сили і сміливості. Чим вона і користується. Маніпулятори завжди знають слабкі сторони своїх жертв (так, це про Вас) і вміло ними керують. Тим більше, що низькі моральні норми їм це добре дозволяють робити.

До речі, діти теж психологічно травмуються від такої мами. Важко уявити, яке їх чекає життя після подібного виховання (відсутність виховання - теж виховання). І яку дружину вони собі знайдуть. До речі, і Ви якось собі саме таку знайшли. Якась тут теж є закономірність.
цитата:
Чи готовий жити - так, а куді діватися. Хоча, якщо чесно, я був би радий, якби вона пішла та залишила дітей, але розумію, що це нереально

А вы жену спрашивали? Может она с радостью разведется с вами и оставит вам детей?
Еще у юристов можно спросить, как забрать детей при разводе и как доказать, что жена ими не занимается.

Дети были запланированы?
Если вы видели отношение жены к первому ребенку, то как получилось, что вы решились на второго ребенка?
Что привлекло в жене изначально, что позвали ее замуж?
Какой жена была до рождения детей?
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 329958 для Наталия Горская

Так, я згоден, але, я вважаю, що дітям краще така сім'я, ніж взагалі без неї. Наша сім'я не настільки вже погана, як може здаватися, залежить з чим порівнювати. Ми принаймні не б'ємося, дітей не ображаємо, і не бідствуємо. Я намагаюся зробити дітей щасливими в тих умовах, які є, хоча це й не ідеальні умови.
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 329959 для Владимир Анатольевич Тарасенко

цитата:
От, наприклад, які три найбільш аспекти власного невдовлення можете перелічити?

1. Те, що вона не вважає за потрібне докладати зусиль заради дітей/сім'ї
2. Зверхнє ставлення
3. Відсутність взаєморозуміння/довіри

цитата:
Яким чином збираєтесь змінювати негативні правила в родині? Чи розглядаєте можливість індивідуального, а, можливо, й разом з дружиною, звернення до психолога, бо листування в чаті допоможе лише визначитись з напрямком дій, але не розв'язанням складних питань по суті?

Так, парне звернення до психолога було б мабуть добре, я уявляв це собі, як в американських фільмах. Нам потрібен якийсь третій рефері, бо один на один ми не здатні дискутувати.
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 329968 для Светлана Владимировна Киселевская

Так, має бути можливо, чому ні?
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 329976 для Ирина Николаевна Островерх

цитата:
А чому ви усі ці питання не задаєте своїй дружині? І навіщо вам терпіти? Яким чином ви кажете що вам не подобається у відносинах? Як ви доносите свою думку? "Діти і дружина, більше ніхто"

Коли я намагаюся з нею говорити, вона тільки кричить "сам дурак" у відповідь, здається вона навіть не замислюється над моїми словами, бо сконцентровна тільки на тому, щоб відповісти.
Як саме кажу... ну наприклад можу сказати "ти не б могла трохи подивитися за дитиною" або "скільки можна його за планшет саджати" або "шкода що мами у нас нема"... Ну не дуже прямо, більше з іронією, колись я і більш прямо казав, однак результату так само не було, а повторяти те, що вже було сказано і на що була відповідь "ну і що" - якось вже не те...
цитата:
І навіщо вам нести відповідальність за дружину, адже вона доросла людина?

Я мав на увазі, що вона в мене "на іждівєнії", тобто живе за мій рахунок і не працює. Тільки це.
цитата:
Так, має бути можливо, чому ні?

И каким образом это можно сделать?

цитата:
парне звернення до психолога було б мабуть добре

Вы думаете, что жена согласится идти к психологу?
...
цитата:
1. Те, що вона не вважає за потрібне докладати зусиль заради дітей/сім'ї
2. Зверхнє ставлення
3. Відсутність взаєморозуміння/довіри

Виходить, дружина сдить у Вас на шиї, їй комфортно і вона ще поганяє. Ви, в свою чергу, люб'язно цю шию підставили. То чия відповідальність за результат?
Якщо шия от-от зламається, що буде далі?

Вона до Вас ставиться зверхньо. То, мабуть, Ви відчуваєте себе приниженим. І як довго у Вас вистачить терпіння?

Немає взаєморозуміння. Як гадаєте, що може вплинути на ситуацію, аби взаєморозуміння з'явилося, зважаючи на відсутність довіри? Звідки воно (взєморозуміння) може прийти?

Ответ отредактирован автором 09-12-2022 10:05:53

...
Знайти спільну мову в парі завжди можна, АЛЕ за умови, коли обидва цього хочуть.

Ви не поважаєте свою дружину, відчувається, що вважаєте її не зовсім розумною, лінивою, такою, яка не дає дітям нічого важливого.

Ваша дружина ставиться до Вас зверхньо, не хоче нічого змінювати, користується Вами як гаманцем, який дає можливість більш менш нормально жити, або добре жити (матеріально).

Ви вважаєте, що спільна робота з психологом допоможе вам обом почати поважати один одного?

Співпраця може допомогти знайти шляхи подолання конфліктів тим, хто цього хоче.
Поки що Ви хочете змінити дружину.
А їй взагалі нічого не хочеться міняти.
Різні цілі у вас двох.
Ну,принаймні зараз різні.

А дружина взагалі якісь претензії до Вас має?
Щось їй не подобається?

Зазвичай, коли один партнер з пари розповідає своє бачення стосунків, то часто його розповідь прямо протилежна тому, що в цьому всьму бачить інший.

А які свої недоліки в цих стосунках маєте Ви?
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 330177 для Светлана Владимировна Киселевская

Важко сказати, як саме, але людей у космос запускають, тож налагодити стосунки двох людей теж має бути можливо. Так, я думаю вона погодилася б на психолога, але якось до цього не доходило... На жаль, зараз це просто технічно складно, але я буду думати і шукати нагоди...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 330040 для Валентина Михайловна Жемчужникова

Не питав, аде на 100% впевнений що вона не захоче залишати мені дітей, бо в неї був чіткий план "вийти заміж до 30ти і народити двох дітей", якщо вона залишиться ні з чим із цього - то виходить план провалився.
Перший був запланований, точніше запланований нею, а я тільки погодився, так само було і з одруженням. Вона давила на мене і маніпулювала, а я був просто в шоці і не міг відмовити. Хоча, крім цього, наші відносини були тоді доволі приємними. Друга дитина вийшла випадково. Ну, принаймні випадково для мене. Вона ніколи не приховувала своїх чітких планів мати двох. Я, чесно кажучи, боявся, що з двома не виживу, і на той час вже зміг побороти своє невміння відмовляти, тож добровільно я вже не погодився би, але вийшло випадково. Дуже дивно, адже першого нам не вдавалося зробити кілька місяців.
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 330207 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Дужу складне питання, честно кажучі не уявляю як, можливо доведеться про цей пункт (взаєморозуміння) забути, і жити у якомусь компромісі.
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 330214 для Наталия Горская

Так, в неї є претензії, це з її слів, хоча більшість із них я вважаю несправедливими:
1. Що я не приділяю уваги їй і в нас нема сексу (тут я згоден, але, по-перше, в мене не залишається сил після роботи і дітей, вільного часу по суті немає... по-друге, вона так само не приділяє мені уваги, хоча в неї, на відміну від мене, повно вільного часу і невитраченої енергії після лежання на ліжку... по-третє, я взагалі її побоююсь бо вона занадто різко реагує на все, щось не так зробиш і потім вислуховувати тони претензій)
2. Що я не приділяю уваги молодшому (тут я не розумію, я взагалі міг би бути в офісі весь день, як інші, а ввечері з друзіми пиво пити... я дуже багато уваги приділяю дітям, точно більше за неї, але більшість цієї уваги дістається старшому, бо він дуже багато її просить, молодший більш самостійний, а іноді навіть відмовляється зі мною грати, але я завжди намагаюся побути і з ним теж)
3. Ще якісь дивні речі про мою маму, що нібито я її забезпечую грошима (замість того щоб витрачати на сім'ю) або що вона на мене "впливає" (насправді ми з нею майже не спілкуємось, а якісь гроші я переказував може рази три за все наше сумісне життя). А, ну і аналогічні вигадки на тему того, що я нібито активно спілкуюся зі своїми бувшими, але цього останнім часом (на щастя) набагато менше.
4. В нас є ще давній конфлікт через країну проживання... тут треба багато писати, тож я напишу мабуть пізніше.
цитата:
тож налагодити стосунки двох людей теж має бути можливо.

Наладить отношения возможно, когда оба партнера этого хотят.
У Вашей жены есть желание что-то менять в себе ради того, чтобы быть с Вами?
А Вы готовы измениться ради сохранения отношений с ней?
...
Вам стоит обратиться к психологу, чтобы разобраться в себе - чего хотите, как строите отношения, как случилось так, что такая женщина вас привлекла и вы остаётесь в отношениях и многое другое.
Вы многое пишите как будто с позиции человека, который ничего не решает и не выбирает, но на все соглашается - детей хотела лена, а вы покорно согласились, второй вообще случайно. И сейчас тоже покорно принимаете все, не пытаясь даже спросить у жены или в юриста, что можно сделать.
Плюс всегда оба партнёра строят отношения, а значит ваш вклад тоже есть в то, как сложились эти отношения.
Начнёте меняться вы и возможно и ваша жена начнёт тоже что-то делать.
...
Ваші стосунки на чомусь будувались, чогось кожен із вас хотів від цієї родини.
Про її мету Ви знаєте, а про свою ніби й ні, але ж вона була (хоч навіть і якщо це "щоб відчепилась ").
Важко бачити реальність такою, як вона є, коли не береш на себе відповідальність, а Ви не берете, "все було вирішено за Вас".
Але неможливо насильно одружити та завести дитину.
Ви дорослий чоловік, але граєте в якусь дивну гру, яку, припускаю, й самі не усвідомлюєте.
Якщо Ви дійсно хочете щось змінювати, то почніть із себе.
Для початку прийміть на себе відповідальність за ті рішення, які вже прийняли. Працюйте зі спеціалістом, важливо розібратися в собі, що підштовхує постійно до рішень, з якими не згодні, звідки ця "вивчена безпорадність " у Вас і чи хочете, щоб ваші сини так само пливли за течією, яку сформує якась жінка, з якою наче і одружуватись не збирався.

Щодо уваги, то тут взагалі важко уявити, як Ви можете бути зацікавлені жінкою, яка Вас так сильно дратує.
І знов, Ви про це не кажете, а посилаєтесь на якісь побутові проблеми по типу часу не вистачає. Але ж всі розуміють, що не це причина, а Ви розумієте?
Павел Леонидович Басанский (Київ) — психолог
Павел Леонидович Басанский (Київ) психолог

Психолог больше не активен на сайте

цитата:
Коли я намагаюся з нею говорити, вона тільки кричить "сам дурак" у відповідь, здається вона навіть не замислюється над моїми словами, бо сконцентровна тільки на тому, щоб відповісти.
Як саме кажу... ну наприклад можу сказати "ти не б могла трохи подивитися за дитиною" або "скільки можна його за планшет саджати" або "шкода що мами у нас нема"... Ну не дуже прямо, більше з іронією, колись я і більш прямо казав, однак результату так само не було, а повторяти те, що вже було сказано і на що була відповідь "ну і що" - якось вже не те...

І це - вирок відносинам. Людина неспроможна до будь-яких переговорів. А якщо її партнер продовжує перебувати з такою людиною в контакті та не полишає спроб пробитися, то це дещо говорить і про партнера.
цитата:
Так, я згоден, але, я вважаю, що дітям краще така сім'я, ніж взагалі без неї. Наша сім'я не настільки вже погана, як може здаватися, залежить з чим порівнювати. Ми принаймні не б'ємося, дітей не ображаємо, і не бідствуємо. Я намагаюся зробити дітей щасливими в тих умовах, які є, хоча це й не ідеальні умови.

Гарні виправдання свого чіпляння за хворобливі стосунки , але сумнівні. Діти скажуть своє слово пізніше. Як виростуть. Але буде трохи запізно щось змінювати.
цитата:
Важко сказати, як саме, але людей у космос запускають, тож налагодити стосунки двох людей теж має бути можливо. Так, я думаю вона погодилася б на психолога, але якось до цього не доходило...

Жити в ілюзіях нікому не завадиш...тому, може тільки час вилікує та ще певна кількість страждань. А якщо не вилікує, то це і буде та платня, яку Ви готові заплатити за них та за свою впертість.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?