Я можу терпіти родичів чоловіка

Question

Привіт. Останні кілька років просто борюся з собою . Мені дуже дискомфортно з родичами чоловіка. До жаху !  Не можу розібратись з яких причин не можу сама собі дозволити з ними взагалі не спілкуватись .  
Відчуваю до них страшну злість на ненависть . Але всі образи , які були у минулому  на них я відпустила і зараз в нас нормальні нейтральні стосунки.( бачимось по святах , днях народженнях дуже рідко просто так) але ці зустрічі такі емоційно напружені для мене

під час цих зустрічей  все на перший погляд  добре,  і без скандалів  ,АЛЕ після того , як поспілкуюсь з ними відчуваю себе морально і фізично дуже погано, дуже важко і без сил 
.Я постійно очікую від них якогось негативу, якогось підколу чи незручного запитання ( але якщо щось таке і відбувається я захищаю свої кордоні і не даю себе образити )
Я в цей момент тримаю сильну напругу, в середині себе відчуваю на грані вибуху . Не йти до них - не можу , так само , як і заборонити їм приходити , вони хочуть бачити дитину ( їхню внучку, племінницю) мою з чоловіком дочку.
Коли йду від них по дорозі додому маю таке відчуття , що мене обогоаоиюютт та лиють бруд ,я не знаю насправді чи це так, але таке в голові не перестає крутитися …

Також дуже сильно переживаю , що мій чоловік в момент порушення ними ( іноді все ж таке буває )  моїх кордонів не захистить мене і від цього страшно. Я дуже не люблю конфлікти , стараюся їх уникати ( я погано це переживаю , не важливо хто в цих конфліктах виннен)

Постійно кажу собі «все більше піду до них « або « піду геть з дому коли вони прийдуть до дочки  « але не робою цього і знов страждаю і вже починаю себе за це ненавидіти . Постійно прокручую в голові сценарії , як «ставлю словесно цих людей на місце» я зрозуміла , що проблема в мені . Не знаю , як мені бути . З одного боку розумію , що не хочу себе приносити в таку жертву і терпіти , а з іншого , як пояснити їм і чоловіку , що таке відбувається . Це не до кінця прощені образи чи шо? Бо я так заплуталась … дякую

Валентина Жемчужникова · Answer

[quote]всі образи , які були у минулому на них я відпустила[/quote]
Какие и по поводу чего были обиды?
Как удалось отпустить их?

[quote]Також дуже сильно переживаю , що мій чоловік в момент порушення ними ( іноді все ж таке буває ) моїх кордонів не захистить мене і від цього страшно[/quote]
Как именно муж должен защитить вас? 
И почему вы не можете защитить свои границы самостоятельно?

[quote]Я дуже не люблю конфлікти , стараюся їх уникати[/quote]
По какой причине стараетесь избегать конфликтов?
В целом, любое избегание конфликтов приводит как раз к тому, что внешне все ок, а внутри огромное количество негативных чувств, которые человек долгое время подавлял, чтобы не конфликтовать. И вместо того, чтобы найти тот вариант, который человеку удобен, он живет в постоянном негативе и тратит много энергии на то, чтобы избежать конфликта. 
Конфликтов нужно не избегать, а научиться как раз говорить о том, что не нравится, обозначать свои границы и учиться договариваться.

Наталия Павловна Венглинская · Answer

Jass, доброго часу доби!
 [quote]Відчуваю до них страшну злість на ненависть . Але всі образи , які були у минулому на них я відпустила і зараз в нас нормальні нейтральні стосунки.[/quote]
Два речення, але в них є відповідь.
Якщо Ви відчуваєте до них злість і ненависть, то нічого Ви не відпустили, а лише придушили. Придушені емоції - це як шарові блискавки - нікуди не зникають, а тільки збільшують свою енергетичну руйнівну силу. і рано чи пізно - вибухають. Але до того, як вибухнути - вони ще іскрять. Можливо Ви спостерігали за собою, що інколи дратуєтесь через якісь зовсім незначні дрібниці від зовсім сторонніх людей? Це як раз може бути саме прояв цих придушених емоцій. Тому таки раджу попрацювати над минулими образами, щоб таки мати свободу у відношеннях сьогодні і на майбутнє.
Ответ отредактирован автором 02-02-2023 22:23:04

Наталия Павловна Венглинская · Answer

[quote]Порадьте, на що мені звернути увагу [/quote]
на себе і подбати про себе.
Нажаль самостійно з цим Ви не впораєтесь. Але можете анвчитися балансувати свій стан. проблему це не вирішить, але емоційно Ви не будете так потерпати. Знайдіть у інеті техніки стабілізації при стрессі. Це дихання, тілесні, медитативні тощо. Та практикуйте їх щодня як ліки: вдень, обід та ввечорі не зважаючи на те - є стрес чи нема. Після кожного "прийому" кажіть собі вголос: "коли я опинуся у стрессовій ситуації - саме таким чином я себе заспокою" - розкажіть своєму мозку що він має робити у стресі.  Це взагалі дуже корисно і допоможе Вам надалі. Та й у ситуації з родичами дать інструменти як знизити рівень інтенсивності рцйнівних емоцій. А надалі всеж таки попрацюйте з психологом.

Наталия Павловна Венглинская · Answer

Була рада бути в нагоді! 
Всі фахівці на сайті дають консультації як очно так і онлайн. Інформацію про фахівця: освіта, з якими запитами працює, досвід, контакти, вартість можна побачити на особистій сторінці. Для цього достатньо кликнути на прізвище фахівця який зацікавил і Ви попадаєте на його особисту сторінку.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

[quote]Не можу розібратись з яких причин не можу сама собі дозволити з ними взагалі не спілкуватись .
Відчуваю до них страшну злість на ненависть[/quote]
Важко, Jass, відповісти за Вас, але точну причину або причини можна з'ясувати на психотерапії зі спеціалістом - для того існують спеціальні техніки.
Можна припустити, поки що без технік, що є декілька причин, одна з яких - ставлення до Вас чоловіка, яке може змінитися в негативну сторону після припинення спілкування (образи). Тим більше, що цим вчинком Ви 100% розлютите його маму та сестру, які точно цим скористаються і почнуть ще більше його обробляти. А за нього Ви не дуже впевнені, бо він ще піддається їх впливу.
Згодні?
Друга ймовірна причина: донька. Вам може не хотітися залишати її з родичами чоловіка саму та мати можливість її захищати. А не пускати туди її - це лишати її бабусі та тітки, чого Ви теж, вірогідно, не бажаєте.
Є таке?
Третьою причиною можуть бути внутрішні блоки, які базуються на страху осуду. Бажання бути "доброю та гарною дівчинкою", яке формується ще в дитинстві та підтримується батьками й іншими родичами, заважає проявам злості та поганого ставлення до будь-кого, навіть якщо ці люди на подібне ставлення цілком заслуговують.
Існує у Вас щось схоже?

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Бути чесною з собою і не йти туди?[/quote]
Что мешает Вам так делать?
Так как это будет самый простой вариант решения проблемы.

Потому что прорабатывать с психологом свои чувства (злость, ненависть, обиды, страхи) и развивать уверенность, чтобы уметь отстаивать границы, Вам придется долго.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго ранку!
[quote]4 Так , я і сама можу захистити себе , але іноді морально важко протистояти «цілому натовпу родини з 8 людей , які проти мене однієї ) В такій ситуації дуже важко зорієнтуватись і щось відповісти
Іноді страшно, бо на емоціях можна наговорити багато всього, але так не має бути . Все жце родина чоловіка, і має бути повага ( не тому що така установка в мене, а тому що мені самій не приємно відповідати іх тією ж монетою - 
хамством )[/quote]
Вважаю, що швидко і радикально проблему навряд чи вдасться вирішити. Проте собі допомогти зможете, якщо:
- спробуєте не вимагати від себе неможливого(!)
- продовжите діалог з чоловіком і підтримку в його намаганні захищати вашу сім'ю від недоречних втручань
- почнете поступово діяти, виходячи з власних бажань і переконань, тим самим даючи зрозуміти усім навколо, що Ви самостійна і смілива людина 
- поміркуйте, може, помірна порція хамства краще "зайде" родичам чоловіка.

Валентина Жемчужникова · Answer

[quote]Мені не хочеться розчаровувати чоловіка, бо він любить свою сім’ю і хоче проводити з ними час навіть не зважаючи на їхні негативні сторони [/quote]
Так разве обязательно, чтобы вы ходили только парой? 
Почему муж не может общаться и ходить в гости к своим родственникам, а вы в это время будете заниматься тем, что вам нравится?
Муж и жена это не сиамские близнецы, они не должны везде быть вместе.

Валентина Жемчужникова · Answer

А что изменилось с рождением дочери?
Что мешает вам сейчас не ходить?

Своему ребенку можно дать возможность самому выстраивать отношения с родственниками мужа. 
Возможно, у них все хорошо будет и сложатся теплые отношения. А возможно и нет. Вы с любом случае мама, и если против вас начнут настраивать ребенка, говорить гадости про вас, то вы можете это пресекать и дочь не будет ходить к ним.

Какой возраст дочери?

Валентина Жемчужникова · Answer

3 месяца это совсем крошка. Зачем вам те гости, если вы не хотите? Почему потребности родственников мужа вы ставите выше себя, своих желаний? Банально, но думаю, вам бы выспаться и отдохнуть, а не слушать гадости и советы в вашу сторону. 
Я бы предложила вам поработать с психологом на тему ваших границ. Похоже, что вы не умеете их очерчивать и позволяете другим их регулярно нарушать, постоянно насилуя себя, подавляя свои переживания. Конечно, будет ненависть и злоба, когда вы постоянно в таком состоянии и терпите.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

[quote]Мені не хочеться розчаровувати чоловіка, бо він любить свою сім’ю і хоче проводити з ними час навіть не зважаючи на їхні негативні сторони[/quote]
Його розчарування мають корні в ньому ж самому, в попередніх зачаруваннях (ілюзіях про рідних, з якими є сенс попрощатись), а Вам є сенс подумати, кого насправді я боюся розчарувати? Хто стоїть за фігурою чоловіка? Думаю, Ви здогадуєтесь хто. 
[quote]Я не можу впевнено сказати , що він досі під їхнім впливом, але те що він відчуває відчуває почуття боргу ,який їм «наче» повинен , знаю на 100%
Часто чую « ми тобі домогти» ,»ти окрім нас не маєш до кого звернутись « ,»як тобі щось треба, ти до нас постійно йдеш , а коли нам потрібно, ти навіть не цікавишся» , « коли ти останній раз дзвонив», « ти просто так не приходиш» .. хоча це не так , від слова зовсім..[/quote]
100% під впливом. І це ретельно готувалось, з голівудською режисурою та вибором прийомів маніпулювання почуттями - провини, зобов'язань, боргу - щоб постійно виправдовувався й відчував себе поганим, щоб був змушений постіно їм доводити, що це неправда, що він не такий, він хороший. І він потрапив у цю пастку. А Ви - разом із ним. Тому що у Вас теж є гачки, за які Ви чіпляєтеся.
[quote]Мій чоловік мене розуміє і підтримую , коли я кажу що втомлююсь від них , за що безмежно дякую йому. Але ми обоє поки не готові робити ці зустрічі рідшими або взагалі зменшити до мінімуму ( і так, Ви праві :(( в силу внутрішніх блоків , «хороших хлопців та дівчаток»)[/quote]
З цими блоками можна впоратись - і Ви, і чоловік маєте внутрішню силу, щоб це зробити. Потрібен лише перший імпульс - і процес піде.
Так що, попутного вітру! :)

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Здається мені заважає внутрішній страх бути поганою
Таке відчуття складається , шо коли я це зроблю , проти мене почнуть війну і не дадуть спокою ніколи ..
дякую Вам за відповідь ,Світлано &#10084;[/quote]
Когда Вы проработаете свои страхи, они уменьшатся. И появится уверенность в себе, которая позволит Вам отстаивать свои границы.
Это и будет Ваш запрос на индивидуальную работу с психологом -
[quote]Обов’язково звернусь до когось із психологів цього сайту за консультацією[/quote]

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Я можу терпіти родичів чоловіка

Ответы психологов