Чоловік ображається, ігнорує

Question

Доброго дня. Знову звертаюся зі схожою ситуацією, яка в мене вже була, зрозуміла, що це періодично повторюється. Вчора ввечері між мною і чоловіком виник конфлікт, я б сказала на пустому місці. Ми вечеряли в гарному настрої, все було добре. Чоловік запитав про сніданок, чи є масло для бутербродів, на що я відповіла що немає, бо його мама все продала ( вона цим займається). Часто виходить так, що для нас його не дістається. Тоді чоловік каже, щоб я його в неї купувала, бо іншого він не їсть. Мене це обурило, і справа не в грошах, а в тому, що для чужих людей воно дуже часто безкоштовно віддається, а ми допомогаємо і ще й повинні купувати його. Мене обурила така несправедливість, і те чому взагалі в нас повинно виникати таке питання, як нам отримати те масло. Я про це почала говорити. І чоловіка це дуже роздратувало, він почав кричати, що не треба вже йому те масло, і риба червона, яку він дуже любить теж не треба. Бо він не буде тепер взагалі все це їсти. Сьогодні я пояснила чоловіку, чому я обурилася, сподівалася що він мене підтримає. Так, він погодився, що так і є, але сказав, що не треба було йому про це говорити, що він і сам це знає, а треба було просто мовчки зробити так як він сказав. Зараз він мене ігнорує, не їсть те що я готую, ходить ображений. Мені дуже некомфортно себе почувати в такій ситуації, боляче і нестерпно. Він мене зараз відштовхує на фізичному і емоційному рівні. Але за що? За те що я висловила свою думку, з якою він доречі погодився. Чи за те що не промовчала просто? Я себе почуваю тепер винною. Завжди коли трапляється така ситуація, він не їсть їжу, яку я приготувала. Мене дуже бентежить і засмучує.Це може бути по 3, 4 дні. Весь цей час їжа просто псується і викидається, бо я ж кожного дня сподіваюся, що вже все добре. Так як і зараз великий шматок червоної риби, яка купувалася спеціально для нього теж мабуть піде у смітник. Бо ж він мабуть тепер принципово її не їстиме. Як мені себе вести в таких ситуаціях, можливо і справді мовчати. Бо я помітила, що як тільки висловлю власну думку, одразу отримую покарання у вигляді ігнору і відмови від їжі. Чому він так робить?

Татьяна Штапова · Answer

Катя, доброго дня. Схоже, що чоловік направив на Вас ту злість, яку викликав у нього вчинок мами. Одна справа, розуміти щось самому, і інша - коли про те, із-за чого погано, говорить інша людина. Тобто Ви "підлили масла у вогонь". І напевно, для нього більш безпечно ігнорувати і карати Вас, ніж свою маму.

Щодо їжі, то таке враження, що це більше Вам потрібно, щоб чоловік їв, ніж йому самому. Чи це так?

Светлана Киселевская · Answer

Доброго дня, Катя!
[quote]Чому він так робить?[/quote]
Вас цікавлять лише мотиви вчинків вашого чоловіка?
Чи ви хочете змінити себе (або його), щоб у вас в подальшому не було конфліктів у сім'ї?

Светлана Киселевская · Answer

[quote] і змінити хочу[/quote]
Його чи себе?

Татьяна Штапова · Answer

[quote]Так, мені це потрібно, бо це ддя мене як своєрідний сигнал, що все добре. Бо коли не їсть, то в мене це асоціюється з тим, що щось не так, і це викликає болісні емоції в мене або неприємні спогади[/quote]
А що поганого може статись для Вас, якщо щось буде не так? Які спогади виникають? Від чого боляче?

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Себе, бо його змінити може тільки він сам[/quote]
Ви знаєте, що хочете змінити у собі?
І який результат бажаєте отримати? 

[quote]чоловік мене ігнорує, холодний, відштовхує[/quote]
Це маніпуляція.
Ви хочете навчитися протистояти цьому?

[quote]Я не можу нічого робити, я не можу зосередитись на роботі, на домашніх справах, мені не хочеться їсти, я не можу спати.[/quote]
Ви завжди були такою емоційно залежною від чоловіка?
Бажаєте позбутися цього?

Татьяна Штапова · Answer

[quote]Мені дуже емоційно некомфортно, коли виникають такі ситуації і чоловік мене ігнорує, холодний, відштовхує. Я не можу нічого робити, я не можу зосередитись на роботі, на домашніх справах, мені не хочеться їсти, я не можу спати.[/quote]
Ви так себе відчуваєте тільки з чоловіком, коли він Вас відштовхує, чи це знайомі для Вас почуття, які були у Вашому житті і до появи чоловіка? Відредаговано автором 02-04-2023 14:42:09

Татьяна Штапова · Answer

А які у Вас були відносини з батьками у дитинстві? Чи був досвід покарання ігноруванням з їх сторони?

Валентина Жемчужникова · Answer

Вы пишите, что уже обращались с аналогичной ситуацией. 
А то, что вам советовали, вы делаете?
Изменилось ли что-то в вашем поведении после того вопроса?
Если да, то что?
Если нет, то почему?

Валентина Жемчужникова · Answer

Если в вас ничего не поменялось и вы ведетесь на такое, то и муж будет продолжать.
И вам тут не помочь по переписке. Это более глубокая работа - со страхом потери отношений, с самооценкой, с тем, чтобы вы знали себе цену и не велись на манипуляции. Когда вы будете спокойно реагировать на поведение мужа, то он и сам придет мириться и попросит кушать сам. 
Пока вы будете танцы с бубном устраивать возле него, готовить то, что не ест и тп, то этот цирк, вытягивающий с вас море энергии, будет продолжаться.
Но работа с психотерапевтом индивидуально.
Просто советами не помочь. Потому что ваш страх наверняка с детско-родительских отношений, где не было вашей ценности, не было ощущения, что меня любят просто так, а было "заслуживание" любви. вымаливание прощения, такой же игнор и манипуляции.
И вы с момент ссор с мужем впадаете в детское состояние и не можете дать отпор как взрослый человек.

Галлий Порфирьевич Кравчук · Answer

[quote]ЧОЛОВІК ОБРАЖАЄТЬСЯ, ІГНОРУЄ[/quote]
Суть в тому, що часто СТИЛЬ спілкування ВАЖЛИВІШИЙ самої теми спілкування!
Варто це завжди тримати в увазі!
І все буде краще,  чим було!

Татьяна Штапова · Answer

[quote]Так, мама мене карала ігноруванням і я дуже хотіла щоб вона мене простила і бігала за нею цілий день благаючи щоб вона хоч заговорила зі мною або в очі їй заглядала, щоб зрозуміти ще ображена вона чи ні.[/quote]
Ви вибрали чоловіка, який карає Вас точно таким же методом, як колись мама. Так працює несвідоме. В своє доросле життя Ви привнесли той же самий біль, який був Вам дуже добре знайомий в дитинстві. Щоб його позбавитись, варто звернутись до психолога. Вам потрібно навчитись вибудовувати відносини з чоловіком з дорослої позиції, коли ніхто не має права Вас карати. Зараз Ви дозволяєте чоловіку це робити, начебто Ви мала дитина, яку виховує так, як вважає за потрібне, інша людина.

Валентина Жемчужникова · Answer

Как раз наоборот. Измените мало поведение и муж увидит, что его манипуляции не работают

Светлана Киселевская · Answer

[quote]Ось в цьому і є мій страх, мені здається що якщо я буду спокійно реагувати, тим більше тоді, коли він мене вважає винною, то він взагалі не змінить своє відношення і завжди буде таким ходити[/quote]
Страх и чувство вины как раз и являются теми крючками, на которые он вас ловит в своих манипуляциях.
Поэтому вам надо учиться противостоять мужу.
А для этого работать по уменьшению страха, вины и развитию уверенного поведения.

Галлий Порфирьевич Кравчук · Answer

[quote]Ви маєте на увазі мій стиль спілкування?[/quote]
 Я  маю на увазі той факт, що для досягнення взаєморозуміння, часто стиль спілкування важливіше чим предмет спілкування!
А хто який стиль обирає, це вже інше питання!
Вміння ЧУТИ партнера завжди не  вистачає обом в парі, якщо виникають конфлікти!
З цим розбираються і цього вчаться в консультаціях.

 Відредаговано автором 02-04-2023 22:33:33

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго ранку, Катю!

[quote]Але якщо він продовжує тиснути грубістю і ігнором, інколи до тижня доходить. То я не витримую, починаю просити пробачення, вимолювати його увагу і т.д. Мені це все неприємно, і я розумію що це неправильно. Але він продовжує тиснути, допоки я не здамся. А потім поводить себе так як наче нічого і не було. Мене з одного боку це радує, що ставлення змінилося. Але з іншого розумію, що я знесилена після такого, емоційно виснажена. І що так не має бути[/quote]
Ви описали нездорову, невротичну модель стосунків. Причому створюєте і підтримуєте її удвох, спільно з чоловіком. В цій моделі обидва залежні. На жаль, на сьогодні ані Ви, ані він не можете без неї обійтись. Не можете діяти по-іншому.

Тому було б добре разом звернутись до сімейного психолога і за його допомогою спочатку зрозуміти, який стереотип проходження конфліктів вже довгий час відтворюєте. Може бути гірким усвідомлення того факту, що до певної межі на цій моделі тримається ваш шлюб(!) Так. я не перебільшую. Бо в ній кожен з Вас реалізує свої несвідомі потреби - Він ображатись і карати Вас ігноруванням, а Ви необхідністю виправдовуватись, коритись і вибачатись... з метою переживати дорогоцінні з дитинтсва емоції у взаєминах з мамою. Поки що ці потреби сильніше за Вас.

Загалом так проявляється модель побудови близькості, тобто спосіб отримання уваги до себе, теплоти, відчуття, що з тобою все гаразд і ти гідна любові. Потім можеш заспокоїтись. А як без цього? Без цього людина буде завжди в тривозі.
Звернутись разом, звісно, в разі бажання чоловіка. Якщо він не захоче, тоді індивідуально працювати з психологом Вам.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

Доброго дня, Катя!
[quote]Він мене зараз відштовхує на фізичному і емоційному рівні. Але за що? За те що я висловила свою думку, з якою він доречі погодився. Чи за те що не промовчала просто? Я себе почуваю тепер винною.[/quote]
Бо Ви зробили йому боляче - нагадали про те, що він і сам дуже гарно знає про свою маму та страждає від цього. 
Тобто образно кажучи "насипали сіль на рану" - і це було ДУЖЕ необачно з Вашого боку.
Невже не розуміли цього?
В нього є психологічна травма з дитинства, з якою він не працює, але гарно навчився захищатися (спочатку від мами) - ігнором та холодом. І це спрямовується не тільки на маму, але й на Вас. Такий звичний для нього спосіб.
А у Вас - своя невротична травма - знайоме почуття провини. Скоріш за все також з дитинства, як і у чоловіка. 
Я б радив вам обом пропрацювати свої психотравми в індивідуальній терапії. 
А потім, якщо ще буде необхідність, і в сімейній терапії. Відредаговано автором 03-04-2023 23:31:10

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

[quote]Тепер розуміючи, що я дійсно винна в цій ситуації зараз, мені стало ще гірше([/quote]
Хіба може бути винною людина, яка хоче залишатись людиною? Яка баче несправедливість і намагається донести свої думки і почуття до найближчої людини, бо те, що відбувається, травмує, псує стосунки і життя загалом? 

[quote]І коли я говорю йому, що не треба дитині такого казати, він ображається на мене теж, що я лізу в його виховання і т.д. і знову ігнор в мою сторону і холод( ось це також дуже сильно впливає на мене, і коли якась ситуація трапляється, де фігурує його мама, я не стримуюсь([/quote]
Дивина небачена - як так сина виховує один батько, а мати, наче, зайва?! Наче стороння людина...
А потім ігнор. На цій отруті жодні стосунки не витримають. 

Варто зрозуміти, що у вас з чоловіком є шанс змінити хибний сценарій, закладений батьками, і не калічити власну дитину. Поки що є.

Татьяна Штапова · Answer

[quote]Батько тільки постійно критикував. І тепер він так само відноситься і до нашого сина. Йому 10 років.Говорить що я в твоєму віці робив вже те і те, а ти нічого не можеш, ти невдаха і т.д. і говорить це кожного дня. Ось за це в мене теж образа на його маму. [/quote]
Ви ображаєтесь на маму чоловіка із-за того, що вона не захищала його в дитинстві від батька?
[quote]І коли я говорю йому, що не треба дитині такого казати, він ображається на мене теж, що я лізу в його виховання і т.д[/quote]
Схоже, що він хоче, щоб Ви також не захищали свого сина від нього.
[quote]Ось за це в мене теж образа на його маму. Тому і виривається це в мене, коли щось чіпляє в розмові. Я хочу відпустити ці образи, щоб цього не повторялося більше, бо це виходить ненавмисно.[/quote]
Образа - це злість, яку людина не може проявити. Вона сама по собі не розчиниться у повітрі, як би Ви цього не хотіли. Напевно, Ви не можете сказати свекрусі все, що про неї думаєте, і Ваша злість знаходить свій вихід у сварках з чоловіком. 

Якби Ви звернулись до психолога, у Вас би з'явилась можливість приносити до нього всі ці тяжкі почуття та поступово позбавлятись від них. На даний момент Ви з чоловіком відігруєте у своїй сім'ї все те, на що не могли свого часу відреагувати так, як хотілось, у батьківських сім'ях. В результаті страждаєте і ви обидва, і ваша дитина. Вибір за Вами, чи продовжувати і далі так жити, чи розпочати щось змінювати у своєму житті.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer

[quote]його ніколи не хвалили, не казали що його люблять. Батько тільки постійно критикував. І тепер він так само відноситься і до нашого сина. Йому 10 років.Говорить що я в твоєму віці робив вже те і те, а ти нічого не можеш, ти невдаха і т.д. і говорить це кожного дня. Ось за це в мене теж образа на його маму. Тому і виривається це в мене, коли щось чіпляє в розмові. Я хочу відпустити ці образи, щоб цього не повторялося більше, бо це виходить ненавмисно.[/quote]
І він не розуміє цього? Що робить так само, як вчиняли з ним. Сподіваюсь, що Ви захищаєте сина від цих нападок.
Якщо у Вас образа на його матір, то це дивно. Така образа повинна бути в нього, а не у Вас. А Вам потрібно зрозуміти, що тепер, ВСЕ, що робить Ваш чоловік - це суто ЙОГО відповідальність, а не його мами чи тата. Бо, як казав один відомий та мудрий психолог: "Не важливо, що зробили з Вами, важливо - що ВИ зробили з цим".
Ось і виходить, що він нічого з цим не зробив - і не розуміє навіть, що треба щось робити. А Ви нагадуєте йому про його біль - а він НЕ ГОТОВИЙ цей біль витримувати та працювати з ним - надто слабкий для цього. І Ваша помилка в тому, що Ви цього не розуміли - і нагадували йому про цей біль. І наривалися на його відповідну реакцію.
Йому б до психолога, та навряд чи піде. Так?
[quote]Тепер розуміючи, що я дійсно винна в цій ситуації зараз, мені стало ще гірше([/quote]
Що доводить те, що я й казав - про Ваше невротичне почуття провини. Яке вистрелює з будь-якого приводу.
Вам просто необхідна психотерапія, без неї не впораєтеся.
Хто Вас винив у дитинстві? І за що?

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Чоловік ображається, ігнорує

Ответы психологов