Недовіра яка заважає

Ирина Терещенко психолог

13.05.2023 19:43

Доброго дня
Не просте питання ви підняли)
Недовіра дуже непростий механізм насправді, в якому задіяно багато елементів: можливо(ствердно неможу казати адже немаю глибшої інформації)- невпевненість і собі, невпевненість у чоловіку, але за цим всим криється страх зради.
І цей страх насправді має поглинаючу силу.
Якщо повірю - а мені зрадить, що далі? Гадаю це питання собі колись вы задавали.
Про що для вас зрада? Про розрив стосунків? Про внутрішнє спустошення? Про обнулення того що вже маєте..
Це справді глибоке питання.
Щодо причин- можливо ви бачили схоже у батьківській родині, або ж мали схожий досвід, або вас тяготить сама думка про іншу, невпевненість у собі, своїй цінності.
Як би не було, над цим треба працювати, адже ці думки, страхи- сіють тільки розбрат, сумніви, і відалляють вас один від одного.
Погодьтеся, нікому не сподобатися доводити що він не зрадник, бути під постійною підозрою.
Треба копнути глибше і знайти причину сумнівів (якщо чоловік не дає приводу) всередині вас.
Зрозуміти- чого на правді ви боїтеся..
Гарним рішенням буде обрати психолога і попрацювати інливідуально.

Тетяна Артеменко психолог

Черкаси · 13.05.2023 19:56

Психолог больше не активен на сайте

іноді не треба шукать чорного кота у темній кімнаті, особливо якщо його там немає

Ирина Островерх психолог

Харків · 13.05.2023 20:00

Доброго дня!

"Хоча я пояснюю що сама мене бентежить, що мені неприємно, він каже що завжди поступав правильно, не зраджував і навіть не думав. Тоді якщо так, то проблема в мені. Людина каже що вірна, а я не можу вірити. Я заплуталась, і не відчуваю безпеку у відносинах. Допоможіть розібратись"

Що саме вам не вистачає у відносинах з чоловіком?
Щоб ви хотіли від нього ?

Павел Леонидович Басанский психолог

Київ · 13.05.2023 20:17

Психолог больше не активен на сайте

Для цієї недовіри можуть бути і реальні причини - конкретні ситуації з Вашим чоловіком, і надумані. Але ж і надумані з'явилися не просто так, а під впливом певних обставин і ситуацій з минулого. Може з відносно недавнього минулого, зі стосунків, які були ще ДО чоловіка. А може й з дитинства. Таке буває, якщо батько зраджує матері, а дитина мимоволі стає свідком їхніх розборок з цього приводу.
Краще працювати з цим особисто на терапії.

Підтримали: 1

Владимир Анатольевич Тарасенко

Ольга Владимировна Головченко психолог

Дніпро · 13.05.2023 20:19

Добрый вечер!

цитата:

Не довіряю чоловікові. Був прецедент дуже дивної поведінки з його боку протягом року, думала що зраджує, але він казав що це не так.

Скажите пожалуйста, как давно Вы с ним в отношениях? Какой именно был случай, что Вы начали сомневаться? Вы доверяете своему мужу? Были ли реальные ситуации, что он Вам изменял? Расскажите пожалуйста, какие у Вас отношения с родителями? Какие отношения между Вашими родителями?

Vitaliya Melnik психолог

Харків · 13.05.2023 20:40

Добрий день.

цитата:

Був прецедент дуже дивної поведінки з його боку

Що ви називаєте дивною поведінкою?

Алла Веленко психолог

Київ · 13.05.2023 21:46

Доброго дня!
Співчуваю Вам, адже жити у таких сумнівах дуже важко - це виснажує і морально, і фізично...
Знаєте, вчитувалася у написане Вами, намагаючись зрозуміти, а що ж дійсно відбувається...
Привернули увагу слова "завжди заглядався на інших дівчат, і це завжди мене обурювало, крім того він завжди спростовував те що я бачила..."
"Завжди" - з яких пір? Ще з моменту залицяння, з моменту одруження?
Я правильно Вас зрозуміла, були ситуації, коли Ви бачили щось не дуже гарне на власні очі, а чоловік на "біле" говорив "чорне"? Тобто, змушував Вас повірити, що Ви самі себе обдурили? Як на мене, ці питання дуже важливі, бо саме відповіді на них можуть допомогти зрозуміти, що ж насправді відбувається між вами...

Підтримали: 1

Владимир Анатольевич Тарасенко

Владимир Анатольевич Тарасенко психолог

Запоріжжя · 14.05.2023 10:12

Доброго ранку!

цитата:

Допоможіть розібратись

Розібратись, на мою думку, означає відтворити усі аспекти реальності, спираючись на факти. Тому починаємо цей процесс.
Обставина перша -

цитата:

Не довіряю чоловікові

Це факт реальності. Звісно, вашої внутрішньої емоційної реальності. І його ніяк не можна ані заперчувати, ані ігнорувати.
Ваша недовіра спричинена чимось теж реальним, фактичним -

цитата:

Був прецедент дуже дивної поведінки з його боку протягом року

, який тільки підсилив підозри щодо більш ранньої поведінки чоловіка

цитата:

він завжди заглядався на інших дівча

Проте, заглядався не рівно зраджував. Чи не так?
Натомість чоловік заперечував ваші підозри, спростовував ваші думки, а ваша стурбованість і страх зради на цьому фоні лише підсилювались. І зрештою призвели

цитата:

маємо проблемні стосунки

цитата:

Людина каже що вірна, а я не можу вірити.

Поділюсь думками. На моє переконання, упевнена в собі людина з адекватною самооцінкою ДОВІРЯЄ своїм очам, вухам і відчуттям!!! Ніто не може її змусити відмовитись від того, що для неї очевидно.
Невпевнену в собі людину не важко переконати, нібито вона помиляється. І от ви почали сумніватись в собі.
В комплексі це і є проблема по суті, з якою потрібно працювати. І не теоретично, без індивиідуального включення в процес, а особисто, зануюрючись всією особистістю в цілому.

І ще один момент. Психологи точно не детективи, вони не будуть виводити чоловіка на чисту воду. Не в тому їх завдання. Вони можуть допомогти вам краще розуміти себе, налагодити повноцінний свідомий контакт з реальністю, тобти з усим тим, що відбувається у вашому житті, аби ви могли робити самостійний і відповідальний ВИБІР.

Відредаговано автором 14-05-2023 10:15:10

Светлана Киселевская психолог

Дніпро · 15.05.2023 06:33

Добрый день!

цитата:

Я заплуталась, і не відчуваю безпеку у відносинах. Допоможіть розібратись

цитата:

Не довіряю чоловікові.

Недоверие и отсутствие безопасности может может быть вызвано разными факторами.
Иногда это действительно может быть связано с поведением партнера -

цитата:

він завжди заглядався на інших дівчат, і це завжди мене обурювало, крім того він завжди спростовував те що я бачила.

А иногда может зависеть и от вас.

Если вы чувствуете, что ваши отношения вызывают у вас чувство беспокойства и неуверенности, то важно обратить на это внимание и попытаться разобраться в ситуации.

Первый шаг, который мог бы помочь - это честно поговорить с вашим партнером об этом. Попробуйте объяснить ему, почему вы чувствуете недоверие и какие моменты вызывают у вас беспокойство. Важно помнить, что открытый и честный диалог может помочь улаживанию конфликта и разрешению проблемы. Проводить разговор желательно в формате "Я-сообщения".

Второй шаг - работа над собой. Важно понимать, что недоверие может быть вызвано прошлым негативным опытом или низкой самооценкой. Попробуйте проанализировать свои чувства и мысли, чтобы понять, что вызывает у вас такую реакцию. Работа над улучшением своей самооценки и уверенности в себе может помочь вам развивать более здоровые отношения.

Третий шаг - установление границ. Если вы чувствуете, что ваш партнер не уважает ваши границы и не прислушивается к вам, важно расставить свои границы и понять, что вы готовы терпеть в отношениях, а что нет. Не бойтесь высказывать свои чувства и потребности.

Наконец, если вы чувствуете, что вам не удается преодолеть недоверие, вы можете обратиться за индивидуальной консультацией.
Я работаю с такими запросами и могу помочь вам разобраться в себе, а также научиться эффективным методам управления своими отношениями.

Відредаговано автором 15-05-2023 06:35:53

Тетяна Артеменко психолог

Черкаси · 15.05.2023 20:36

Психолог больше не активен на сайте

Скоріше за все, ви з чоловіком просто на різних етапах стосунків. У вас різна швидкість. Асинхронність. Це не добре і не погано. Просто так є. До речі, у партнерстві переважно так і трапляється. Ви, скажімо, ще на стадії злиття, а він вже на стадії диференціації. Дехто взагалі перескакує стадію диференціації (схоже, це може бути у вас) і зразу переміщається на стадію відділення (розставання). Саме це, здається, з вами зараз і відбувається. Багато років працюю з парами, не одну пару врятувала від розпаду. Або допомогла розстатись цивілізовано (за їхнім запитом - і такі запити бувають).

Алла Веленко психолог

Київ · 15.05.2023 20:52

Кожна сімейна пара дуже індивідуальна, а отже, індивідуальний і сам стиль стосунків. Цей, так званий, стиль, насамперед відображає ті поведінкові моделі та установки, які чоловік та дружина, як це не дивно, приносять з собою у шлюб.
Ви пишете "після одруження, все стало різко гірше. Причому чим краще я до нього відносилась(тобто чим мої почуття ставали глибшими) тим більш гіршими були наші відносини." Судячи з того, що написано, взявши шлюб з чоловіком, Ви почали одразу втрачати себе, повністю в ньому розчиняючись, знаходячись в очікуванні такого ж відданого ставлення у відповідь до себе... При цьому, впадаючи все сильніше у психо-емоційну залежність... Стосунки в парі дуже схожі на взаємопов'язані ємності. Коли один дуже прив'язується, "злипається", тоді інший, як правило, нахабніє і веде себе відверто без поваги та навіть крихти совісті...
Тобто, вірне і зворотнє твердження. Як тільки психо-емоційно залежна людина починає кардинально змінюватися і всередині неї відбуваються потужні трансформації, інший або змушений буде так само змінюватися... або ж, якщо не захоче, тоді життя знайде для людини, що іде шляхом змін, набагато кращий варіант...
Як склалися стосунки між Вашими батьками?

Владимир Анатольевич Тарасенко психолог

Запоріжжя · 16.05.2023 08:39

цитата:

І ще цікавий момент, мені важливо бути цінною тільки в очах свого партнера, а це вже мені здається якась зацикленність.

А без підтвердження з боку чоловіка ви вже своєї цінності не відчуваєте? Тобто я цінна - думаєте Ви - лише у стосунках з ним? Цей феномен можна назвати словом зацикленість, а можна і залежністю, яка спричинена знеціненням себе.

З усієї теми помітно, як ви піддавались впливу чоловіка, його доріканням і звинуваченням, ніби ви щось дике вигадуєте щодо його невірності. Чому так? Напевно, спрацював дивний механізм відключення раціонального в психіці (здатності бачити реальність і трактувати події без викривлень) заради ... а ось тут не так все просто. Мабуть, заради підсвідомої потреби відчувати певні емоції. Так, саме емоції. До того ж, звичні, скоріше за все, з дитинтства.
А крім того, під тиском страху перед невизначеним майбутнім.
А ще заради, знову ж таки, підсвідомого прагнення втілити в життя ілюзію, ніби своєю вірністю можна змінити партнера.

цитата:

Мені не хочеться бути ревнивою жінкою, але я чомусь не можу зупинитись.

Та, звісно ж, не хочеться. Але реальні події і обставини невпинно змушують.

цитата:

Я розумію що я ніяк не зміню хід думок чоловіка, і якщо хоче зрадити чи зраджував, то він це зробить. Просто хочу спокою та холодної голови.

Чи помічаєте ви, як розуміння в першому реченні в принципі не може забезпечити виконання бажаного у другому?
Усі чоловікові недомовки, подряпини на його спині, нічні спілкування, звинувачення вас і т.д. ятрять ваше серце і піднімають хвилі тривожності, роздумів, розгубленості. То про який спокій може йти мова?!
Однак спокій можливий. Він стане наслідком проживання усих емоцій, усвідомлення того, що відбувається у відносинах і в середині вас... і вибору, який неминучий. А от яким він може бути, то вже інша розмова. Передчасно можна лише гадати. До стану вибору треба ДІЙТИ.

Владимир Анатольевич Тарасенко психолог

Запоріжжя · 16.05.2023 14:13

цитата:

і що ж робити щоб дійти до цього вибору?

Відповідаю - пройти шлях разом з психологом, який допоможе подолати страхи і повернути втрачене почуття самоцінності.
Звісно, доведеться вкладатись - і часом, і силами, і грошима.
До речі, відважитись йти в терапію - це теж момент вибору, від якого значною мірою залежить, яким буде ваше подальше життя.

Алла Веленко психолог

Київ · 16.05.2023 22:10

Маленькі діти живучи разом із батьками, самі ще нічого не розуміють і аналізувати не вміють. Але дуже глибоко несвідомо переймають поведінкові моделі та життєві установки дорослих, про які навіть і не здогадуються.
А коли дорослішають, зачасти, вирішують, що жити, як жили батьки ні в якому разі не будуть... І чим сильніше не хочуть повторювати батьківських помилок, тим швидше "наступають на ті ж самі граблі"...
Основна з причин зрад - це "сліпа" віра в кохану людину, страх її втратити, невпевненість в собі та відсутність почуття самодостатності і гідності ( не плутати з самостійністю та пихатістю). Дівчинка має почуття самодостатності лише тоді з дитинства, коли в сім'ї панує взаємоповага. Мама, яку чоловік зраджував, не могла передати своїй дитині вміння поважати себе та вміння правильно поводитися з чоловіком, щоб не дозволити собою маніпулювати. Адже,і сама цього вміння не мала.
І те, що в дитинстві було записане несвідомо як певна життєва програма, яка тихенько собі "спала" до створення родини, в дорослому віці розвернулася в складні стосунки.
Нам здається, що живемо своїм життям, тоді, як насправді, не розуміючи навіть цього, проживаємо, зачасти, життя своїх батьків. Аж поки не відбудеться повне внутрішнє перезавантаження і не вибудується чітка світоглядна система, яка стане, в решті решт, внутрішньою опорою...
Чоловік так себе поводить, бо абсолютно впевнений, що так можна себе поводити і за це йому нічого не буде. Ви повністю втратили себе. А поважати людину, яка і сама не розуміє чого хоче, дуже складно... Зате дуже легко маніпулювати та зневажливо користуватися...